
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
12:30
Воно таке нікчемне і слизьке,
таке падлюче, а іще – огидне.
Усе мерзенне так йому близьке,
що совісті і трішечки не видно.
А завидюще – то якийсь капець,
готове сперечатись до знемоги.
У нього фішка – підкилимний герць
таке падлюче, а іще – огидне.
Усе мерзенне так йому близьке,
що совісті і трішечки не видно.
А завидюще – то якийсь капець,
готове сперечатись до знемоги.
У нього фішка – підкилимний герць
2025.07.19
11:15
Зранку до вечора сонячні мандри
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан
ллються промінням, лоскочуть теплом,
створюють літній на згадку альбом.
Хмари біліють - розв'язані банти.
Сукня небесна в палітрі відтінків,
ніби прасована ніжна блакить.
Персик пахучий медами п'янить,
а від крисан
2025.07.19
10:32
Літо – по літі… По лІтах – літа…
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…
Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,
Човник пливе. Зелен-хвилечка грає!
Хай не минає година свята,
Хай не минає…
Стежечка в житі – тужніють жита…
Зірка твоя мерехтить – не згорає…
Хай не минає лиш бутність ота,
2025.07.19
08:13
Яри прохолодні
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...
У нас, де завгодно,
Злякають імлою
Когось вслід за мною.
В яру, як годиться,
Завжди багновиця
Та ще таємниця,
Мов мрія, ясниться...
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Омельченко (1760) /
Вірші
Боти (Піхотні колони) Boots (Infantry columns)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Боти (Піхотні колони) Boots (Infantry columns)
Ми йдемо – гуп – гуп – гуп – гуп - гупаєм по Африці,
Маршируємо – туп – туп – туп – туп - топаєм по Африці,
(Боти – боти – боти – боти – знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!*
Сім – дев’ять – вісім - п’ять – двадцять дев’ять миль за день,
Одинадцять – десять – дев’ять – тридцять миль у переддень,
(Боти – боти – боти – боти – знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
На них – на них – на них – на них не дивись ти зверху вниз.
(Боти – боти – боти – боти - знов і знов то вверх, то вниз;)
Кожен – кожен – кожен – кожен може з розуму зійти від них!
А на війні немає звільнень!
Пробуй – пробуй – пробуй – пробуй думати про щось, про інше,
Глузд – глузд – глузд – глузд, Боже, збережи, щоб мені не стало гірше.
(Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
Рахуй – рахуй – рахуй – рахуй патрони в бандольєрах* в себе,
Очі – очі – очі – очі не змикай, бо задні упадуть на тебе.
(Боти – боти – боти – боти - знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
Спрагу – голод – жару - втому – із нас може витримати всяк,
Але не – не – не – не - бачення того і лише, як
Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
На війні немає звільнень!
В день – день – день - день не так й сутужно з компаньйонами,
Але в ніч – ніч – ніч – ніч, як наодинці, тупотять мільйонами
Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
На війні немає звільнень!
Йшов - йшов – йшов – йшов по Пеклу тижнями й відкрилось,
Що це – це – це – це не вогонь, чорти, пітьма чи ще щось,
А боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
Бо на війні немає звільнень!
Маршируємо – туп – туп – туп – туп - топаєм по Африці,
(Боти – боти – боти – боти – знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!*
Сім – дев’ять – вісім - п’ять – двадцять дев’ять миль за день,
Одинадцять – десять – дев’ять – тридцять миль у переддень,
(Боти – боти – боти – боти – знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
На них – на них – на них – на них не дивись ти зверху вниз.
(Боти – боти – боти – боти - знов і знов то вверх, то вниз;)
Кожен – кожен – кожен – кожен може з розуму зійти від них!
А на війні немає звільнень!
Пробуй – пробуй – пробуй – пробуй думати про щось, про інше,
Глузд – глузд – глузд – глузд, Боже, збережи, щоб мені не стало гірше.
(Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
Рахуй – рахуй – рахуй – рахуй патрони в бандольєрах* в себе,
Очі – очі – очі – очі не змикай, бо задні упадуть на тебе.
(Боти – боти – боти – боти - знов і знов то вверх, то вниз!)
На війні немає звільнень!
Спрагу – голод – жару - втому – із нас може витримати всяк,
Але не – не – не – не - бачення того і лише, як
Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
На війні немає звільнень!
В день – день – день - день не так й сутужно з компаньйонами,
Але в ніч – ніч – ніч – ніч, як наодинці, тупотять мільйонами
Боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
На війні немає звільнень!
Йшов - йшов – йшов – йшов по Пеклу тижнями й відкрилось,
Що це – це – це – це не вогонь, чорти, пітьма чи ще щось,
А боти – боти – боти – боти знов і знов то вверх, то вниз!
Бо на війні немає звільнень!
Вірш Радьярда Кіплінга.
«На війні немає звільнень!» Цитата з біблійної «Книги Екклезіаста». В одному з англійських перекладів згадується саме війна, але в українському перекладі говориться: «...і немає визволення у цій боротьбі...» (розділ 8 вірш 8).
«...рахуй патрони в бандольєрах». Бандольєра – плечовий ремінь-патронташ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію