Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Рон Паджетт Дещо про єпископа Берклі
любив казати
посеред промови,
"Це очевидно
для кожного, хто знайде час
це вивчити уважно."
Ще він казав:
"Абстрактні ідеї нереальні", -
що видається дивним,
якщо не знати, що він вважає
за
абстрактне,
і пам’ятайте, він казав,
що мова робить все незрозумілим,
хоча вона потрібна нам,
аби отримувати те, що хочемо.
Він переконав інвесторів
надати йому кругленьку суму,
аби відкрити школу для жителів колоній
і дітей тубільців Америки,
та остаточне фінансування провалилося,
То він купив Род-Айленд
чи його частину
і повернувся до Англії,
і повідомив інвесторів:
"Абстрактні ідеї нереальні".
Це очевидно.
І ох, його ім'я Джордж Берклі.
Джордж Берклі - ірландський філософ, англіканський єпископ. Берклі стверджував, що люди здатні сприймати безпосередньо лише відчуття й ідеї об'єктів, а не абстракції, такі, як, наприклад, "речовина"; дух існує насправді, а матеріальний світ - це обман наших відчуттів; буття - це те, що сприймається, або той, хто сприймає. Одержавши за заповітом чималий спадок, Берклі запропонував заснувати на Бермудських островах місіонерський навчальний заклад для навернення язичників Північної Америки до християнства. Плани Берклі зустріли співчутливо впливові представники англійської аристократії і підтримали в парламенті. У 1728 році Берклі разом із однодумцями відправився до Род-Айленду, щоб приступити до виконання плану. Там про нього всі забули. Через відсутність фінансування місія повернулася назад.
Місто Берклі, в якому знаходиться Каліфорнійський університет, назване на честь Джорджа Берклі.
"Ви думаєте, що він будує дім, а виявляєте, що він збудував церкву" (Артур Астон Люс)
Ron Padgett A Bit about Bishop Berkeley
Bishop Berkeley
is fond of saying,
in the middle of making a point,
“This is obvious
to anyone who takes a moment
to examine it with an attentive mind.”
Then he says
“Abstract ideas do not exist,”
which sounds odd
until you see what he means
by
abstract
and remember that he says
that language makes everything unclear,
though we need it
to get what we want.
He convinced investors
to give him a tidy sum
to open a school for colonial
and Native American children,
but the final funding fell through
so he bought Rhode Island
or a chunk of it
and went back to England
and told his investors,
“Abstract ideas do not exist.”
This is obvious.
And oh, his name was George.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
