Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.
Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.
Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.
"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.
Вони несподівано різні: спочатку
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!
У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...
Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Рон Паджетт Дещо про єпископа Берклі
любив казати
посеред промови,
"Це очевидно
для кожного, хто знайде час
це вивчити уважно."
Ще він казав:
"Абстрактні ідеї нереальні", -
що видається дивним,
якщо не знати, що він вважає
за
абстрактне,
і пам’ятайте, він казав,
що мова робить все незрозумілим,
хоча вона потрібна нам,
аби отримувати те, що хочемо.
Він переконав інвесторів
надати йому кругленьку суму,
аби відкрити школу для жителів колоній
і дітей тубільців Америки,
та остаточне фінансування провалилося,
То він купив Род-Айленд
чи його частину
і повернувся до Англії,
і повідомив інвесторів:
"Абстрактні ідеї нереальні".
Це очевидно.
І ох, його ім'я Джордж Берклі.
Джордж Берклі - ірландський філософ, англіканський єпископ. Берклі стверджував, що люди здатні сприймати безпосередньо лише відчуття й ідеї об'єктів, а не абстракції, такі, як, наприклад, "речовина"; дух існує насправді, а матеріальний світ - це обман наших відчуттів; буття - це те, що сприймається, або той, хто сприймає. Одержавши за заповітом чималий спадок, Берклі запропонував заснувати на Бермудських островах місіонерський навчальний заклад для навернення язичників Північної Америки до християнства. Плани Берклі зустріли співчутливо впливові представники англійської аристократії і підтримали в парламенті. У 1728 році Берклі разом із однодумцями відправився до Род-Айленду, щоб приступити до виконання плану. Там про нього всі забули. Через відсутність фінансування місія повернулася назад.
Місто Берклі, в якому знаходиться Каліфорнійський університет, назване на честь Джорджа Берклі.
"Ви думаєте, що він будує дім, а виявляєте, що він збудував церкву" (Артур Астон Люс)
Ron Padgett A Bit about Bishop Berkeley
Bishop Berkeley
is fond of saying,
in the middle of making a point,
“This is obvious
to anyone who takes a moment
to examine it with an attentive mind.”
Then he says
“Abstract ideas do not exist,”
which sounds odd
until you see what he means
by
abstract
and remember that he says
that language makes everything unclear,
though we need it
to get what we want.
He convinced investors
to give him a tidy sum
to open a school for colonial
and Native American children,
but the final funding fell through
so he bought Rhode Island
or a chunk of it
and went back to England
and told his investors,
“Abstract ideas do not exist.”
This is obvious.
And oh, his name was George.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
