Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
Писану гидь?
Бо від писак цих чемніша худоба!
Засцяний Ню
Пише х.йню,
З ним ЯйцеПісяць --
Два довбо.оба?!
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Рон Паджетт Дещо про єпископа Берклі
любив казати
посеред промови,
"Це очевидно
для кожного, хто знайде час
це вивчити уважно."
Ще він казав:
"Абстрактні ідеї нереальні", -
що видається дивним,
якщо не знати, що він вважає
за
абстрактне,
і пам’ятайте, він казав,
що мова робить все незрозумілим,
хоча вона потрібна нам,
аби отримувати те, що хочемо.
Він переконав інвесторів
надати йому кругленьку суму,
аби відкрити школу для жителів колоній
і дітей тубільців Америки,
та остаточне фінансування провалилося,
То він купив Род-Айленд
чи його частину
і повернувся до Англії,
і повідомив інвесторів:
"Абстрактні ідеї нереальні".
Це очевидно.
І ох, його ім'я Джордж Берклі.
Джордж Берклі - ірландський філософ, англіканський єпископ. Берклі стверджував, що люди здатні сприймати безпосередньо лише відчуття й ідеї об'єктів, а не абстракції, такі, як, наприклад, "речовина"; дух існує насправді, а матеріальний світ - це обман наших відчуттів; буття - це те, що сприймається, або той, хто сприймає. Одержавши за заповітом чималий спадок, Берклі запропонував заснувати на Бермудських островах місіонерський навчальний заклад для навернення язичників Північної Америки до християнства. Плани Берклі зустріли співчутливо впливові представники англійської аристократії і підтримали в парламенті. У 1728 році Берклі разом із однодумцями відправився до Род-Айленду, щоб приступити до виконання плану. Там про нього всі забули. Через відсутність фінансування місія повернулася назад.
Місто Берклі, в якому знаходиться Каліфорнійський університет, назване на честь Джорджа Берклі.
"Ви думаєте, що він будує дім, а виявляєте, що він збудував церкву" (Артур Астон Люс)
Ron Padgett A Bit about Bishop Berkeley
Bishop Berkeley
is fond of saying,
in the middle of making a point,
“This is obvious
to anyone who takes a moment
to examine it with an attentive mind.”
Then he says
“Abstract ideas do not exist,”
which sounds odd
until you see what he means
by
abstract
and remember that he says
that language makes everything unclear,
though we need it
to get what we want.
He convinced investors
to give him a tidy sum
to open a school for colonial
and Native American children,
but the final funding fell through
so he bought Rhode Island
or a chunk of it
and went back to England
and told his investors,
“Abstract ideas do not exist.”
This is obvious.
And oh, his name was George.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
