
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.
Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.
Посхо
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.
П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.
Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Дорога крізь ніч. Розділ VI
Нари. Холодний спліснявілий дух.
І тут поволі, до загину,
Вмирає кожен подих. Кожен рух.
Рокований на згин
Від самоти і туги
"Шість з половиною - в один
Чотири кроки - в другий."
Весь простір. І заґратоване вікно,
А ніч вся темна і понура
Немов страшне кіно
Надворі, ген, вирує буря.
Спалахує вогонь
Засвічує крізь грати
Крізь пальці двох долонь
І грім б'є мов з гармати.
І ззовні шум летить
Так бучно й гамірливо
Без спину ні на мить
Надворі там бунтує злива.
І вихор завива
Крізь тріщини у стінах
Мов привидів зо два
Десь у старих руїнах.
Як блискавка щохвилини
Рве пітьми загати
То церква святої Ірини
Дивиться на тебе крізь ґрати.
Початку тут вже не знайти
І мерехтить в уяві дивний вияв:
Можливо у тюрмі сидиш не ти,
А ціле місто Київ.
Давно в неволі ми
Слабкі й духовно кволі.
За мурами тюрми,
А мислим - ми на волі.
І кожне друге з нас
Все ходить в яничарах
Скрізь отупілість мас,
А сонце наше в хмарах.
Позбувся волі чоловік
Упав давно в зневір'я яму
І лихо це із віку в вік
Іде, мов привид Брокену, за нами.
Тебе арештували в січні
При цьому перерили всю квартиру
Забрали що знайшли (ця справа звична)
З тих пір минуло місяці чотири.
Арештували безпідставно
Одначе кого це хвилює...
Система затискає вправно
Протестів тут ніхто не чує...
- Що вам про Добоша відомо?
- Такого зовсім я не знаю
- Звикайте до тюрми: нового дому
Для вас іншого виходу немає.
Попався Добош на кордоні
(Вже б краще не вивозив самвидаву)
Тепер багато в КДБешному полоні,
І їм усім "пришили" справу.
Накрили вас - "наклепників на лад"
По вас ще заспівають "менестрелі",
Що ви є вороги Країни Рад,
А Добош так... лиш casus belli.
Але людину хоч і можна ув'язнити у тюрмі
Та творчість в ній не просто так убити
Промінчик є в оцій пітьмі
Це час перекладати і творити.
Великий Гете. Його високії рядки
Перенароджуються в мову
І забуваєш слідчих, їх плітки
Як до роботи стаєш знову.
А також і свої вірші
З'являються в темниці цій щоденно
Спіши писати, жить спіши
Бо може й не побачиш світло денне.
"Dichtenzeit. Час творчості". Повний натхнення і щедрот
Свою ти збірку будеш називати.
Ніхто не заважає: бо від життя турбот
Тебе тепер звільнили ґрати.
Лиш допити (а викликають раз у раз)
Та вивчення своєї справи
В творіння відбирають час
Такий весь плідний і яскравий.
О час, о час! Ти всім приніс
Тяжкі випробування сильні:
Хтось у тюрмі, а хтось як Лупиніс
Потрапив у лабети божевільні.
А дехто вкоротив життя собі
Як Макух чи Олекса Гірник,
Всі витративши сили в боротьбі,
І згинув як безвірник.
Гроза минула. Дощ ущух
Лиш грім гарчить удалині
Десь там п'янить весняний дух,
Ідуть травневі дні.
Надворі забринів туман
Як темно. Де світанок?
Втомивсь дивитись на паркан
Забувся сном під ранок.
Церква святої Ірини - храм давнього Києва. Заснований у 1030-х роках на честь дружини Ярослава Мудрого. Зруйнований монголами у 1240 р. Знаходився поблизу слідчого ізолятора КДБ, де перебував Стус. З приводу цього був написаний вірш "Церква святої Ірини".
Привид Брокену - оптичне явище. Коли людина перебуває на гірській вершині, тінь від неї відбивається на хмарах. Отримало назву від гори Брокен в Німеччині, де це явище спостерігається дуже часто.
Casus belli - латинський вислів означає привід до війни. В даному випадку до репресій.
Перебуваючи в ув'язненні, В. Стус займався перекладами творів Гете (згодом забрані слідчими і безповоротно втрачені) та написанням віршів, що увійшли до збірки "Dichtenzeit. Час творчості".
Анатолій Лупиніс (1937 - 2000) - український поет і громадсько-політичний діяч. 22 травня 1972 р. перед пам'ятником Шевченкові в Києві прочитав вірш "Покритка" про Радянську Україну, за що на десять років був поміщений до психіатричних лікарень.
Василь Макух (1927 - 1968) - колишній повстанець. 6 листопада 1968 р. здійснив акт самоспалення в центрі Києва на знак протесту проти радянської окупації Чехо-Словаччини.
Олекса Гірник (1912 - 1978) - український дисидент і політв'язень. 21 січня 1978 р. здійснив акт самоспалення на знак протесту проти русифікації України.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)