
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.17
00:27
З'явився сявка в нас багатоликий,
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.
Штамповану гидоту постить всюди.
Створити може сотню тисяч ніків...
Єдиний вірний - Заздрісна Паскуда.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
2025.07.16
22:04
Це вже ніколи не повернеться,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.
Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
Немає вже шляху назад.
Минуле відлетіло з вереском,
Немов грайливий зорепад.
Ці усмішки і сльози намертво
Вросли в минуле, як трава.
Укрились листям рухи й наміри,
2025.07.16
20:28
з горішка човник хлюпає веслом
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло
з горішка човник брижі на воді
і довга тінь між хвилями і дном
і те весло до дна – як перевесло
гойдає сонце глибоко на дні
весняні ночі теплі літні дні
й передчуття «от-от» – аби не щезло
з горішка човник брижі на воді
2025.07.16
20:21
А деякі сліпі поводирі,
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.
***
А шулеру політики не треба
не маючи душі, явили тіло
і... пазурі
на тому вівтарі,
куди нечистій силі закортіло.
***
А шулеру політики не треба
2025.07.16
09:43
Ти програєш, я виграю.
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,
Що з цим підходом нездорове?
Чи ми з тобою у бою
списи схрестили гарячково
і має хтось перемогти,
а інший, здоланий, програти?
А переможець святкувати
«поБеду» бажану свою,
2025.07.16
09:00
Коли матуся відмовить усім на запрошення
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн
І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт
І сестрі вашій батько розжує
Що ви втомились від себе і власних утотожнень
Запрошую, королево, міс Джейн
Чи зайдете, королево, міс Джейн
І коли квіткарки зажадають виплати за кредитом
А троянди їхні відпахт
2025.07.16
08:51
Непереливки без жінки
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.
Стало жити козаку, -
Сивиною павутинки
Засріблилися в кутку.
Вкрилась плямами підлога,
Як і скатерть на столі
І, неначе чорний погар,
Пил з'явився скрізь на склі.
2025.07.15
22:32
Новорічні іграшки в середині травня -
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
що може бути абсурдніше?
Можна кожен день починати
як Новий рік.
Новорічні іграшки лежать
як свідчення швидкоплинності
часу. Вони лежать
у бетоні, у піску,
2025.07.15
17:05
Відомий поетичний троль
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
Стріляє знову з лайномета.
Стріляй! Така твоя юдоль,
Коли немає пістолета.
2025.07.15
11:51
На Меа-Шеарім здалось мені,
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
Що Рабін йде навстріч.
Якби не цей примружений
Тепер уже хрестоматійний погляд,
Нізащо б не подумав, що це він:
У шортах (знаю, що в теніс грав),
В капцях на босу ногу,
Голомозий, як цабарі усі...
2025.07.15
07:54
Воркують горлиці, та що їм,
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
до лютих проявів війни?
Щоденно сіллю рани гоїм,
гарчать над світом двигуни.
Втрачаємо останні сили
в хімічно-ядерній війні,
копає смерть сирі могили —
хрестами круки вдалині.
2025.07.15
05:50
Закурликавши зраділо,
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
Мов уздріли диво з див, –
Чорногузи чорно-білі
Подалися до води.
Довгоногі, гостродзьобі,
Старуваті й молоді, –
Віддалися дружно хобі –
Бути довго на воді.
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Моніка. Ринок буття
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.
Моніка. Ринок буття
До́ста грана́тів, меду́з і анчо́усів.
По́гляди зва́би – між ре́бер бара́нячих.
Гли́пає – су́кню оцінює о́сінь:
"Як тебе́ зва́ти - Моніка, Аня... чи...?".
Парк, моціо́н, примерка́ють світи́льники.
Па́хне воло́гою, ви́пари хво́ї.
Ма́рити Гре́єм, пливти́ за вітри́льником?
Час хилита́є пурпу́рні суво́ї...
приспів:
Ельф круаса́ни прино́сить до ка́ви.
Пил куркуми́, пожовтіла скате́рка.
Телефону́є коли́шній, лука́вий.
Фре́ші міксу́єш і гу́биш люсте́рко.
Му́шлями ви́клади ра́му Іва́сику.
Скільки ж бага́тства – у бу́дній вере́йці!
Му́дрість-аку́ла наїлась кара́сиком.
Жінка-алхімік, паке́тики спе́цій.
Зра́нку шторми́ло – і ба́гнеться ти́ші.
Пляжі, нуди́сти, стрибки́ із трампліна.
Золотоно́ші фіра́нки коли́шуть.
Гу́мор стіка́є з пера́ Насреддіна...
Порелаксуєш між таць і капу́сти.
Схо́пиш безе́, не допи́вши узва́ру.
Ри́нок буття́ за п’ята́к не відпустить.
Но́сиш клепси́дру і хре́стик – на па́ру.
Мудрість-акула наїлась карасиком,
Жінка-алхімік, пакетики спецій.
Па́ски безпе́ки загу́биш край па́сіки.
Бджо́ли медвя́но дзумІють на де́ці.
Тьмя́ну гіта́ру лаку́єш дбайли́во.
Сте́жкою спе́цій - до Ри́му, по зли́ві...
2025
оновлена авторська редакція
Літературний аналіз образності та метафоричності вірша "Моніка. Ринок буття" зробила нейромережа.
Отже, трансформаційна сила досвіду та жіночої сутності.
"Цей вірш – справжній феєрверк образів і метафор, створюючи щільний, сюрреалістичний та глибоко амбівалентний світ, де побут переплітається з філософією, природа з артефактами, а велич – з іронією. Ось розбір ключових аспектів:
1. Насиченість та Контрастність Образності:
Сенсорна Атака: Вірш буквально "бомбардує" читача образами, що зачіпають усі почуття: "гранати, медуззя, анчоуси" (смак/зір), "пахне вологою. Випари хвої" (нюх), "гумор стікає" (дотик?), "дзуміють" (слух), "багнеться тиші" (тактильне відчуття тиші).
Контрасти: Автор майстерно зіставляє протилежності:
Природа vs Культура/Побут: "мушлі" vs "рама", "бджоли" vs "паски безпеки", "штормило" vs "тиші", "акула" vs "карасик", "пурпурні сувої" (велич) vs "будній верейці" (буденність).
Велич vs Буденність: "Рим", "вітрильник", "світильники", "алхімік" vs "пакетики спецій", "таць і капусти", "узвар", "п'ятак".
Рух vs Статика: "стрибки із трампліна", "пливти", "стікає", "колишуть" vs "порелаксуєш", "дбайливо" (лакує), "багнеться тиші".
Життя vs Смерть/Минавщина: "ринок буття" (життя) vs "кепсидра" (символ часу/смерті), "акула" (хижак) vs "наїлась карасиком" (смерть жертви).
2. Ключові Метафори та Їх Значення:
"Ринок буття": Центральна метафора. Буття (екзистенція, життя) представлене як базар – місце торгівлі, суєти, зустрічей, де все має свою ціну ("за п'ятак не відпустить"). Це місце хаотичної краси ("доста гранатів..."), оцінки ("Погляди зваби", "сукню оцінює осінь"), спроб ("примеркають світильники"), спокуси ("Марити Греєм") і невідворотності.
"Мудрість-акула наїлась карасиком": Надзвичайно сильна та амбівалентна метафора. Мудрість не абстрактна, а хижацька, потужна ("акула"), але її здобич – щось крихітне, буденне ("карасик"). Це може означати:
Поглинання дрібниць життя великими ідеями.
Знищення наївності ("карасик") жорстокістю досвіду ("акула").
Ситуацію, коли глибина розуміння ("мудрість") вичерпується на дрібних справах ("наїлась карасиком").
Іронію над претензіями на мудрість.
"Жінка-алхімік, пакетики спецій...": Прекрасний образ трансформації буденності. Жінка (можливо, сама Моніка, або архетип) – не просто господиня, а алхімік, маг, який звичайні "пакетики спецій" (символ домашнього вогню, смаку життя) перетворює на щось особливе, на спроби знайти філософський камінь у повсякденності. "Стежка спецій – до Риму" підсилює цю метафору шляху та трансформації.
"Час хилитає пурпурні сувої...": Час не лінійний, а матеріальний і величний ("пурпурні сувої" – царські, важливі документи чи просто тканина), але його рух нестійкий ("хилитає"), підкреслюючи невпевненість і мимовільність плину часу.
"Носиш клепсидру і хрестик – на пару": Образ людини, яка несе з собою символи часу ("клепсидра" - водяний годинник, символ мимовільного плину часу і смерті) та віри/захисту ("хрестик"). "На пару" підкреслює їхню нероздільність у житті ("ринку буття") та можливу тягарість цього носіння.
"Гумор стікає з пера Насреддіна": Гумор представлений як фізична рідина, що "стікає", вказуючи на легкість, мимовільність та, можливо, невичерпність мудрої іронії (Насреддін – фольклорний блазень-мудрець).
3. Структура та Повторення:
Рефрени: Повторення строф "Мудрість-акула... / Жінка-алхімік..." створює ритм, нагадування, підкреслює центральність цих образів та їхню циклічність у "ринку буття". Другий раз вони з'являються з варіацією ("паски безпеки загубиш край пасіки, / бджоли медвяно дзуміють на деці"), що розширює картину, додаючи втрату безпеки ("паски безпеки") серед природної небезпеки/солодкості ("бджоли... дзуміють").
Фрагментарність: Вірш складається зі швидкозмінних, часто не пов'язаних логічно сцен та образів ("Доста гранатів...", "Знов моціон...", "Музи, нудисти...", "Порелаксуєш..."). Це імітує хаотичний потік сприйняття, асоціацій, самого життя на "ринку".
4. Теми, що Прослідковуються через Образність:
Амбівалентність Буття: Життя ("ринок буття") одночасно привабливе ("доста гранатів", "скільки ж багатства", "золотоноші фіранки") і пригнічувальне ("пахне вологою", "багнеться тиші", "не відпустить"), величне ("пурпурні сувої", "до Риму") і буденне ("пакетики спецій", "узвар", "п'ятак").
Трансформація та Алхімія: Прагнення знайти сенс, красу, велич ("Рим") у буденності ("пакетики спецій", "будній верейці") через мистецтво ("лакуєш дбайливо" гітару?), гумор ("Насреддін"), внутрішню магію ("жінка-алхімік").
Час і Минущість: "Клепсидра" як постійне нагадування, "час хилитає", згадка минулих подій ("зранку штормило"). Життя як мимовільний потік ("хилитає", "стікає").
Краса в Деталях: Автор знаходить поезію та "багатство" у найзвичайніших речах і ситуаціях: "будній верейці", "пакетики спецій", "таць і капусти", "стрибки із трампліна".
Іронія та Гумор: Наявність фігури Насреддіна, контрастні образи ("акула" і "карасик", "алхімік" і "пакетики"), легковажність ("схопиш безе, не допивши узвару") серед філософських тем свідчать про іронічний погляд на суворе буття.
Висновок:
"Моніка. Ринок буття" – це вірш-колаж, вірш-базар. Його сила – у неймовірній щільності, контрастності та оригінальності образів і метафор. Автор не просто описує світ, а переплітає реальність з сюрреалістичними баченнями, філософські концепти з побутовими деталями. Центральна метафора "ринку буття" стає полотном, на якому розігрується спектакль життя з усією його красою, абсурдністю, тиском часу, магією повсякденності та іронією. Образність вірша не просто ілюструє думки, а сама є субстанцією, з якої складається його унікальний, загадковий і привабливий світ. Вона змушує читача відчути цей "ринок" усіма почуттями, пережити його хаос і знайти свою власну "стежку спецій" серед цього барвистого, дивного ярмарку життя.
Поезія "Моніка. Ринок буття" є калейдоскопом образів, що віддзеркалюють складність, багатогранність та суперечливість людського існування. Авторка майстерно використовує метафори, персоніфікації та яскраві сенсорні деталі, щоб зобразити життя як динамічний, сповнений виборів і переживань "ринок". Кожен образ несе в собі глибокий підтекст, спонукаючи читача до власних роздумів про час, ідентичність, пошук сенсу, мудрість та красу в повсякденній "верейці". Повторювані мотиви, як-от "мудрість-акула" та "жінка-алхімік", стають смисловими вузлами, що підкреслюють ключові ідеї твору про трансформаційну силу досвіду та жіночої сутності".
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Моніка. Ринок буття
https://www.youtube.com/watch?v=7FU53FOvuEU
співана поезія, відео
Відео вмонтоване на сайті, оригінал на ютуб каналі.Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.
Моніка. Ринок буття
До́ста грана́тів, меду́з і анчо́усів.
По́гляди зва́би – між ре́бер бара́нячих.
Гли́пає – су́кню оцінює о́сінь:
"Як тебе́ зва́ти - Моніка, Аня... чи...?".
Парк, моціо́н, примерка́ють світи́льники.
Па́хне воло́гою, ви́пари хво́ї.
Ма́рити Гре́єм, пливти́ за вітри́льником?
Час хилита́є пурпу́рні суво́ї...
приспів:
Ельф круаса́ни прино́сить до ка́ви.
Пил куркуми́, пожовтіла скате́рка.
Телефону́є коли́шній, лука́вий.
Фре́ші міксу́єш і гу́биш люсте́рко.
Му́шлями ви́клади ра́му Іва́сику.
Скільки ж бага́тства – у бу́дній вере́йці!
Му́дрість-аку́ла наїлась кара́сиком.
Жінка-алхімік, паке́тики спе́цій.
Зра́нку шторми́ло – і ба́гнеться ти́ші.
Пляжі, нуди́сти, стрибки́ із трампліна.
Золотоно́ші фіра́нки коли́шуть.
Гу́мор стіка́є з пера́ Насреддіна...
Порелаксуєш між таць і капу́сти.
Схо́пиш безе́, не допи́вши узва́ру.
Ри́нок буття́ за п’ята́к не відпустить.
Но́сиш клепси́дру і хре́стик – на па́ру.
Мудрість-акула наїлась карасиком,
Жінка-алхімік, пакетики спецій.
Па́ски безпе́ки загу́биш край па́сіки.
Бджо́ли медвя́но дзумІють на де́ці.
Тьмя́ну гіта́ру лаку́єш дбайли́во.
Сте́жкою спе́цій - до Ри́му, по зли́ві...
2025
оновлена авторська редакція
Літературний аналіз образності та метафоричності вірша "Моніка. Ринок буття" зробила нейромережа.
Отже, трансформаційна сила досвіду та жіночої сутності.
"Цей вірш – справжній феєрверк образів і метафор, створюючи щільний, сюрреалістичний та глибоко амбівалентний світ, де побут переплітається з філософією, природа з артефактами, а велич – з іронією. Ось розбір ключових аспектів:
1. Насиченість та Контрастність Образності:
Сенсорна Атака: Вірш буквально "бомбардує" читача образами, що зачіпають усі почуття: "гранати, медуззя, анчоуси" (смак/зір), "пахне вологою. Випари хвої" (нюх), "гумор стікає" (дотик?), "дзуміють" (слух), "багнеться тиші" (тактильне відчуття тиші).
Контрасти: Автор майстерно зіставляє протилежності:
Природа vs Культура/Побут: "мушлі" vs "рама", "бджоли" vs "паски безпеки", "штормило" vs "тиші", "акула" vs "карасик", "пурпурні сувої" (велич) vs "будній верейці" (буденність).
Велич vs Буденність: "Рим", "вітрильник", "світильники", "алхімік" vs "пакетики спецій", "таць і капусти", "узвар", "п'ятак".
Рух vs Статика: "стрибки із трампліна", "пливти", "стікає", "колишуть" vs "порелаксуєш", "дбайливо" (лакує), "багнеться тиші".
Життя vs Смерть/Минавщина: "ринок буття" (життя) vs "кепсидра" (символ часу/смерті), "акула" (хижак) vs "наїлась карасиком" (смерть жертви).
2. Ключові Метафори та Їх Значення:
"Ринок буття": Центральна метафора. Буття (екзистенція, життя) представлене як базар – місце торгівлі, суєти, зустрічей, де все має свою ціну ("за п'ятак не відпустить"). Це місце хаотичної краси ("доста гранатів..."), оцінки ("Погляди зваби", "сукню оцінює осінь"), спроб ("примеркають світильники"), спокуси ("Марити Греєм") і невідворотності.
"Мудрість-акула наїлась карасиком": Надзвичайно сильна та амбівалентна метафора. Мудрість не абстрактна, а хижацька, потужна ("акула"), але її здобич – щось крихітне, буденне ("карасик"). Це може означати:
Поглинання дрібниць життя великими ідеями.
Знищення наївності ("карасик") жорстокістю досвіду ("акула").
Ситуацію, коли глибина розуміння ("мудрість") вичерпується на дрібних справах ("наїлась карасиком").
Іронію над претензіями на мудрість.
"Жінка-алхімік, пакетики спецій...": Прекрасний образ трансформації буденності. Жінка (можливо, сама Моніка, або архетип) – не просто господиня, а алхімік, маг, який звичайні "пакетики спецій" (символ домашнього вогню, смаку життя) перетворює на щось особливе, на спроби знайти філософський камінь у повсякденності. "Стежка спецій – до Риму" підсилює цю метафору шляху та трансформації.
"Час хилитає пурпурні сувої...": Час не лінійний, а матеріальний і величний ("пурпурні сувої" – царські, важливі документи чи просто тканина), але його рух нестійкий ("хилитає"), підкреслюючи невпевненість і мимовільність плину часу.
"Носиш клепсидру і хрестик – на пару": Образ людини, яка несе з собою символи часу ("клепсидра" - водяний годинник, символ мимовільного плину часу і смерті) та віри/захисту ("хрестик"). "На пару" підкреслює їхню нероздільність у житті ("ринку буття") та можливу тягарість цього носіння.
"Гумор стікає з пера Насреддіна": Гумор представлений як фізична рідина, що "стікає", вказуючи на легкість, мимовільність та, можливо, невичерпність мудрої іронії (Насреддін – фольклорний блазень-мудрець).
3. Структура та Повторення:
Рефрени: Повторення строф "Мудрість-акула... / Жінка-алхімік..." створює ритм, нагадування, підкреслює центральність цих образів та їхню циклічність у "ринку буття". Другий раз вони з'являються з варіацією ("паски безпеки загубиш край пасіки, / бджоли медвяно дзуміють на деці"), що розширює картину, додаючи втрату безпеки ("паски безпеки") серед природної небезпеки/солодкості ("бджоли... дзуміють").
Фрагментарність: Вірш складається зі швидкозмінних, часто не пов'язаних логічно сцен та образів ("Доста гранатів...", "Знов моціон...", "Музи, нудисти...", "Порелаксуєш..."). Це імітує хаотичний потік сприйняття, асоціацій, самого життя на "ринку".
4. Теми, що Прослідковуються через Образність:
Амбівалентність Буття: Життя ("ринок буття") одночасно привабливе ("доста гранатів", "скільки ж багатства", "золотоноші фіранки") і пригнічувальне ("пахне вологою", "багнеться тиші", "не відпустить"), величне ("пурпурні сувої", "до Риму") і буденне ("пакетики спецій", "узвар", "п'ятак").
Трансформація та Алхімія: Прагнення знайти сенс, красу, велич ("Рим") у буденності ("пакетики спецій", "будній верейці") через мистецтво ("лакуєш дбайливо" гітару?), гумор ("Насреддін"), внутрішню магію ("жінка-алхімік").
Час і Минущість: "Клепсидра" як постійне нагадування, "час хилитає", згадка минулих подій ("зранку штормило"). Життя як мимовільний потік ("хилитає", "стікає").
Краса в Деталях: Автор знаходить поезію та "багатство" у найзвичайніших речах і ситуаціях: "будній верейці", "пакетики спецій", "таць і капусти", "стрибки із трампліна".
Іронія та Гумор: Наявність фігури Насреддіна, контрастні образи ("акула" і "карасик", "алхімік" і "пакетики"), легковажність ("схопиш безе, не допивши узвару") серед філософських тем свідчать про іронічний погляд на суворе буття.
Висновок:
"Моніка. Ринок буття" – це вірш-колаж, вірш-базар. Його сила – у неймовірній щільності, контрастності та оригінальності образів і метафор. Автор не просто описує світ, а переплітає реальність з сюрреалістичними баченнями, філософські концепти з побутовими деталями. Центральна метафора "ринку буття" стає полотном, на якому розігрується спектакль життя з усією його красою, абсурдністю, тиском часу, магією повсякденності та іронією. Образність вірша не просто ілюструє думки, а сама є субстанцією, з якої складається його унікальний, загадковий і привабливий світ. Вона змушує читача відчути цей "ринок" усіма почуттями, пережити його хаос і знайти свою власну "стежку спецій" серед цього барвистого, дивного ярмарку життя.
Поезія "Моніка. Ринок буття" є калейдоскопом образів, що віддзеркалюють складність, багатогранність та суперечливість людського існування. Авторка майстерно використовує метафори, персоніфікації та яскраві сенсорні деталі, щоб зобразити життя як динамічний, сповнений виборів і переживань "ринок". Кожен образ несе в собі глибокий підтекст, спонукаючи читача до власних роздумів про час, ідентичність, пошук сенсу, мудрість та красу в повсякденній "верейці". Повторювані мотиви, як-от "мудрість-акула" та "жінка-алхімік", стають смисловими вузлами, що підкреслюють ключові ідеї твору про трансформаційну силу досвіду та жіночої сутності".
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію