Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім воклазі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
2026.08.08
07:33
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.
2026.08.08
04:44
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Поле чудес, реп"яхи
Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поле чудес, реп"яхи
https://www.youtube.com/watch?v=0Plls5UMo0Q
співана поезія, відеоряд
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
