Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.24
16:33
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…
2025.10.24
16:01
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.
Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Коли сонце злетить у індиг
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.
Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Коли сонце злетить у індиг
2025.10.24
14:18
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)
Ликует путинск
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)
Ликует путинск
2025.10.24
12:24
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної
2025.10.24
12:12
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.
Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.
Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.
2025.10.24
09:23
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
***
Над
***
Над
2025.10.24
07:32
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за
2025.10.23
22:47
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
2025.10.23
21:56
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,
2025.10.23
20:59
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.
У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"
У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."
Небо усміхалось, стало синьо трошки.
У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"
У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."
2025.10.23
20:53
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.
Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.
Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,
2025.10.23
20:14
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух
2025.10.23
17:49
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві
2025.10.23
13:27
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».
2025.10.23
10:29
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках
О забагато тебе
2025.10.23
10:20
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Поле чудес, реп"яхи
Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поле чудес, реп"яхи
https://www.youtube.com/watch?v=0Plls5UMo0Q
співана поезія, відеоряд
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
