Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
2026.01.26
18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.01.28
2026.01.22
2026.01.19
2026.01.19
2026.01.16
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Поле чудес, реп"яхи
Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поле чудес, реп"яхи
https://www.youtube.com/watch?v=0Plls5UMo0Q
співана поезія, відеоряд
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтовано у відеоредакторі CapCut.Поле чудес, реп'яхи...
Місто - заму́рзаний пес,
фа́нтики, ли́стя - на ла́пах,
хо́лку скуйо́вдив експре́с,
впе́рто за ре́йки чала́па.
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Стриб... - механічна блоха́.
Під оселе́дцем - газе́та.
Периферія глуха́.
В піст дешевіє котле́та.
Ма́стяться ло́єм нулі.
Бу́дку розхи́тано во́вком.
Хрест, маячо́к - на скалі.
Птах витьо́тьохкує... Ло́вко!
По́ле чуде́с, реп`яхи́...
Кле́ни, топо́лі висо́кі.
Ре́йвах, аля́рми, апчхи́,
а́рки у сти́лі баро́ко.
Би́ті доро́ги - оци́м
ску́пченням пісні та ла́йки.
Вко́тре накла́дено грим,
вітер вальсу́є лушпа́йку...
Над шаурмо́ю - димо́к,
ре́штки, ула́мки, скеле́ти.
Бря́зне моне́тка, цепо́к,
кри́шаться чи́пси, гале́та.
Фла́єрів бу́дній канка́н.
Вічна пахо́тнява ски́би.
Вир індульге́нцій, ома́н.
Хор жабеня́ток - на ри́бі.
2025
оновлена авторська редакція
І для поціновувачів, не будемо називати імен, літературного аналізу метафоричності, образності нейромережа написала:
Цей вірш являє собою яскравий зразок міської лірики з елементами соціальної сатири та філософських роздумів. Він насичений урбаністичними образами, які переплітаються з природними мотивами, створюючи контрастне та багатошарове полотно.
Образність та метафоричність:
Вірш будується на калейдоскопі яскравих, часом гротескних образів, що відображають динамічне, але водночас дещо хаотичне та занедбане міське життя.
Місто як "заму́рзаний пес": Центральна метафора, що одразу задає тон сприйняття. Місто постає не величним і парадним, а втомленим, брудним, з "фа́нтиками, ли́стям - на ла́пах". Цей образ підкреслює занедбаність, буденність, можливо, певну безпритульність міського простору.
"Хо́лку скуйо́вдив експре́с, впе́рто за ре́йки чала́па": Експрес, символ швидкості та прогресу, тут олюднюється, набуваючи рис впертої, дещо незграбної тварини, що "чалапає" по рейках. Це додає образу міста рис непередбачуваності та стихійності.
"По́ле чуде́с, реп'яхи́...": Рефрен, що контрастує з урбаністичними картинами. "Поле чудес" може відсилати до відомої казки, натякаючи на ілюзорність, обман, марні сподівання, які можуть ховатися за міською метушнею. Реп'яхи – символ чіпкості, буденності, того, що важко позбутися, можливо, проблем або нав'язливих аспектів життя.
"Кле́ни, топо́лі висо́кі": Елементи природи, що пробиваються крізь міський хаос, символізуючи щось незмінне, вічне, але водночас контрастують з "рейвахом, алярмами, апчхи́" – звуками міської хворобливої метушні.
"А́рки у сти́лі баро́ко": Вказівка на архітектурну спадщину, яка, можливо, губиться або дисонує на тлі загального занепаду та хаосу.
"Стриб... - механічна блоха́": Несподіваний, дещо зневажливий образ, що може символізувати дріб'язковість, метушливість, можливо, технологічний прогрес, зведений до чогось незначного.
"Під оселе́дцем - газе́та": Образ людини з народу, можливо, певної соціальної групи, що ховає свої думки чи знання (газета) під традиційним атрибутом (оселедець).
"Периферія глуха́. В піст дешевіє котле́та": Соціальні замальовки, що вказують на контрасти міста, його околиці та економічні реалії, де духовні цінності (піст) співіснують з приземленими потребами.
"Ма́стяться ло́єм нулі. Бу́дку розхи́тано во́вком": Метафори, що можуть вказувати на корупцію, збагачення нечесним шляхом ("мастяться лоєм нулі") та хиткість, небезпеку існуючого порядку ("будку розхи́тано во́вком"). "Вовк" може символізувати хижацькі сили, кримінал або владу.
"Хрест, маячо́к - на скалі": Символи надії, віри, орієнтиру, які височіють над буденністю, але водночас можуть бути далекими та недосяжними.
"Би́ті доро́ги - оци́м ску́пченням пісні та ла́йки": Дороги як символ життєвого шляху, понівеченого, але наповненого контрастними емоціями – творчістю ("пісні") та роздратуванням, брутальністю ("лайки").
"Вко́тре накла́дено грим, вітер вальсу́є лушпа́йку": Образ штучності, маскараду, де справжня суть прихована. "Лушпайка", що вальсує на вітрі, підкреслює порожнечу, ефемерність.
"Над шаурмо́ю - димо́к, ре́штки, ула́мки, скеле́ти": Замальовка міського фаст-фуду, яка переростає в образ залишків, руйнації, чогось минулого, що залишило по собі лише фрагменти.
"Бря́зне моне́тка, цепо́к, кри́шаться чи́пси, гале́та": Звукові та тактильні образи, що доповнюють картину буденності, споживання, дріб'язковості.
"Фла́єрів бу́дній канка́н... Вічна пахо́тнява ски́би": Нав'язлива реклама ("флаєрів канка́н") контрастує з одвічним запахом хліба ("пахотнява скиби"), символом життя, праці, простоти.
"Вир індульге́нцій, ома́н. Хор жабеня́ток - на ри́бі": Фінальні образи посилюють відчуття обману, ілюзій ("вир індульгенцій, оман"). "Хор жабеняток - на рибі" – гротескна, іронічна картина, що може символізувати недоречність, фальш, галас навколо чогось незначного або навіть мертвого (риба).
Метафоричність вірша полягає у постійному перенесенні властивостей одних предметів чи явищ на інші, створенні неочікуваних асоціацій. Автор активно використовує олюднення (місто-пес, експрес-чалапає), метафори-загадки ("механічна блоха"), символічні образи (реп'яхи, хрест, маячок).
Жанр:
Вірш можна визначити як урбаністичну лірику з виразними елементами філософської лірики та соціальної сатири.
Урбаністична лірика: Центральною темою є місто, його атмосфера, звуки, мешканці, контрасти. Автор детально змальовує міський пейзаж, використовуючи характерні для нього образи (експрес, арки, периферія, шаурма, флаєри).
Філософська лірика: Поет не просто описує місто, а й замислюється над сенсом буття в ньому, над ілюзіями та реальністю ("поле чудес", "вир індульгенцій, оман"), над вічними цінностями та їх місцем у сучасному світі.
Соціальна сатира: Присутні елементи критики суспільних вад – занедбаності, корупції ("мастяться лоєм нулі"), штучності ("накладено грим"), маніпуляцій ("вир індульгенцій, оман"). Іронічний тон та гротескні образи ("хор жабеняток на рибі") підкреслюють сатиричну спрямованість.
Загалом, вірш створює багатогранний, динамічний і дещо тривожний образ сучасного міста, спонукаючи читача до роздумів про його сутність та місце людини в ньому.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
