Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
що хоч до серця незабудки приклади.
То ти мене жалів, а я тебе любила
завжди.
Троянди дарував, наповнював вітрила,
стелив у небесах нам зоряні парчі.
То ти мене хотів, а я тобою снила
Шалена спека враз мандрує далі.
Сідаю у спізнілий потяг вітру,
Щоби знайти ще сонця свого ватру.
Вростає холод знов у скло і стіни,
Та місто ліпить люд із ранку глини.
Втікає нишком хтось із вікон кліток
Вершники грози
Для дому родимось
У світ повіємось
Пес, що не знаходить кості
Чи акторський зиск
Вершники грози
чого нейметься вітру
за вікнами хлипкими
розсохлими дверми
що він прожити мав
що саме донести
і що із цим робити
на світі вітровім
І я прийду. Як важко б не було, -
Прорвуся крізь заплутані тенета,
Знесилений, постукаю у скло.
Поклич мене замріяним ронделем -
І я прийду крізь пафосну юрбу.
Дамо початок райдужним новелам,
хоч не його мені б чекати.
На крісло зліз,
примружив очі.
Сидіти довго так охочий...
Й навіщо, справді, гості інші,
коли з котом аж ллються вірші?
Цієї пари, що руйнує світ
І трощить скелі, мов несамовитість!
Летить у небо пристрасть, як болід.
Вони злились, не можуть зупинитись
На березі, мов непоборной цвіт.
Такий коханець гарний і потужний
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,
Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.
Потоки бруду полилися
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Хань Шань Вірші Холодної Гори
2Обрав я місце там, де скель громаддя –
Пташині тут шляхи, людей ні сліду.
Що за моїм двором?
Лиш білі хмари на скелі опускаються туманом.
Сюди - я тут живу багато років –
За разом раз приходять весни й зими.
Скажу родинам із каретами і сріблом
„Яка вам користь з суєти і грошей?”
4
Направив я коня у місто мертвих,
У місто мертвих я лягаю тінню.
Високі і низькі старі руїни,
Великі і малі могили древніх.
Моя хитнулась тінь, одна єдина,
Я чув, як затріщала домовина.
Мені шкода цих кістяків буденних,
Немає їх в переліку Безсмертних.
6
Дорога на Холодну Гору знана.
Хоча на ній немає ані сліду.
Не тане крига, як настане літо,.
Ранкове сонце губиться в тумані.
Як же сюди потрапити зуміть?
У тебе серце не таке шалене.
Якби воно було таке, як в мене,
Ти б його чув і був би тут за мить.
8
Дереться стежка на Холодну гору,
І тягнеться по ній все далі й далі:
В ущелини вузькі повзуть обвали,
Понад струмком туманом вмиті трави.
Вологий мох слизький і без дощів,
Співають сосни, хоч немає вітру.
Хто радо згодиться без зайвих слів
Зі мною тут у білих хмарах жити?
14
Холодна Гора ховає численні дива,
Страшно людям, які забрались сюди.
Сяючий Місяць яскраво грає в воді,
Вітер гуляє, тріщить і шепоче трава.
На голих гілках сливи цвіт сніжний,
На трухлявому пні скатерка туману.
Дотик дощу повертає життя і свіжість,
Обертає струмок у ріку нездоланну.
16
Холодна Гора - це дім,
Де немає припасів чи стін.
Шість дверей настіж направо й наліво,
Блакитне небо - садиба.
Всі кімнати в тумані і вільні,
Зустрілися східна і західна стіни
Серед пустоти.
Кредитори мене не шукають,
В стужу гріюся біля вогню,
Зголоднію, із трав приготую страву,
Жоден багач зиску з мене не має,
В нього є пасовиська, худоба в сараї –
Сам себе він прирік на неволю.
І не може вихід з неї знайти.
Добре подумай над тим -
Зрозумій, може бути таке й з тобою.
20
Критик поважний мене осудив:
„У віршах твоїх немає мудрості Дао”.
Я ж пригадав людей старини,
Вони не журились, хоча й бідували.
Я посміявся над ним,
Влучити в мене нелегко,
Такий чоловік недалекий,
Йому б тільки гроші робити.
За перекладом на англійську (tr. Gary Snyder)
Han Shan THE COLD MOUNTAIN POEMS
2-
In a tangle of cliffs, I chose a place -
Bird paths, but no trails for me.
What's beyond the yard?
White clouds clinging to vague rocks.
Now I've lived here - how many years -
Again and again, spring and winter pass.
Go tell families with silverware and cars
"What's the use of all that noise and money?"
4
I spur my horse through the wrecked town,
The wrecked town sinks my spirit.
High, low, old parapet walls
Big, small, the aging tombs.
I waggle my shadow, all alone;
Not even the crack of a shrinking coffin is heard.
I pity all those ordinary bones,
In the books of the Immortals they are nameless.
6
Men ask the way to Cold Mountain
Cold Mountain: there's no through trail.
In summer, ice doesn't melt
The rising sun blurs in swirling fog.
How did I make it?
My heart's not the same as yours.
If your heart was like mine
You'd get it and be right here.
8
Clambering up the Cold Mountain path,
The Cold Mountain trail goes on and on:
The long gorge choked with scree and boulders,
The wide creek, the mist blurred grass.
The moss is slippery, though there's been no rain
The pine sings, but there's no wind.
Who can leap the word's ties
And sit with me among the white clouds?
14
Cold Mountain has many hidden wonders,
People who climb here are always getting scared.
When the moon shines, water sparkles clear
When the wind blows, grass swishes and rattles.
On the bare plum, flowers of snow
On the dead stump, leaves of mist.
At the touch of rain it all turns fresh and live
At the wrong season you can't ford the creeks.
16
Cold Mountain is a house
Without beans or walls.
The six doors left and right are open
The hall is sky blue.
The rooms all vacant and vague
The east wall beats on the west wall
At the center nothing.
Borrowers don't bother me
In the cold I build a little fire
When I'm hungry I boil up some greens.
I've got no use for the kulak
With hs big barn and pasture -
He just sets uo a prison for himself.
Once in he can't get out.
Think it over -
You know it might happen to you.
20
Some critic tried to put me down -
"Your poems lack the Basic Truth of Tao."
And I recall the old timers
Who were poor and didn't care.
I have to laugh at him,
He misses the point entirely,
Men like that
Ought to stick to making money.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
