Коли прекрасне тіло,
Як у тебе, вабить нас
До себе, воно цього не розуміє.
Тільки коханець і кохання це знають.
(Кохання, жах людської самотності.)
Це принизливе рабство,
Потреба віддавати ніжність
Істоті, яку ми творимо
Своєю уявою,
Я живу наше життя.
Воно є причиною,
Ти її даєш; бо ти є
Зовні, як тінь чогось,
Ідеальна тінь
Того бажання, яке належить закоханому, мені.
Якби я тобі розвповів,
Як кохання пояснює
Свій сенс життя і своє божевілля,
Ти б не зрозумів.
Ось чому я мовчу.
Краса, не здогадуючись
Про свою пастку, забрала здобич,
І вона не зникає. Так за кожну мить
Насолоди платиться ціна:
Це пекло пристрасті і жаги.

З "Вірші для тіла"
Luis Cernuda XIV. PRECIO DE UN CUERPO
Cuando algún cuerpo hermoso,
Como el tuyo, nos lleva
Tras de sí, él mismo no comprende,
Solo el amante y el amor lo saben.
(Amor, terror de soledad humana.)
Esta humillante servidumbre,
Necesidad de gastar la ternura
En un ser que llenamos
Con nuestro pensamiento,
Vivo de nuestra vida.
Él da el motivo,
Lo diste tú; porque tú existes
Afuera como sombra de algo,
Una sombra perfecta
De aquel afán, que es del amante, mío.
Si yo te hablase
Cómo el amor depara
Su razón al vivir y su locura,
Tú no comprenderías.
Por eso nada digo.
La hermosura, inconsciente
De su propia celada, cobró la presa
Y sigue. Así por cada instante
De goce, el precio está pagado:
Este infierno de angustia y de deseo.
De Poemas para un cuerpo