ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші

 Кортес, убивець (Neil Young)
Образ твору  
Ніби в танці із моря зринув
Їх військовий галеон
Дикунів підкорити
І палацом у сяйві сонць
 
Був сей берег Монтесуми
Із листям коки золотим
Довгі зали з таємницями
Небачених світів
 
Навкруги владаря вірні
Наче листя округ дерев
Убрання усіх відтінків
На догоду злих божеств
 
Прегарними жінки були
Із-за пліч чоловіків
Життя офірувалися
Щоби нарід уцілів
 
Ницість була казкою
Не відали війни
Спільно працювали
На кар’єрі кам’янім
 
До рівнини носили камінь
Умирали на путі
Та збудовано руками
Що машинам не сягти
 
І вона у тій землі
І мене кохає там
Дізнатися би колись
Як загубивсь я сам
 
Ніби в танці із моря вийшов
Кортес, Кортес
Отой убивець
 
 
 
 
 
 
 
 


 
 
оригінальний текст:  * Cortez the Killer * 
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-07-20 07:19:54
Переглядів сторінки твору 2329
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.025 / 5.5  (5.315 / 5.75)
* Рейтинг "Майстерень" 5.025 / 5.5  (5.317 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.30 06:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-07-22 11:36:40 ]


Учорашня зміна за браком часу не дочекалася основної частини, бо вступна була досить протяжною. Вона не відпускала від себе, але вивільнила силу впливу нічного часу.
Зміна (вахта) закуняла.
І даремно.
Насправді все значно краще – якщо на свіжу голову, з самозануренням у текст.

Таки логічною була тривала вступна частина, бо пливучість нагадувала про океан, а все подальше було історією.

Чудовий переклад з його деякими особливо примітними моментами у частині ритмограм і вдалої суголосності.
Один з особливо примітних – це знайомий сьогоднішній зміні нормативний наголос у слові "на́рід". Він гарно збігається з "angry".
Досить часто авторам-народникам чомусь кортить використовувати наголос іменника "народ".
Розповідати Вам про Ваші знахідки є зайвим.
Ви ж і самі знаєте, де вони, і хто їх зауважить.

Мелодичність пісні відправила свого слухача далі.
Вахта сьогоднішнього дня відчула знайомі "колінця" у музиці авторів наступних років.
Ця була більш ранньою.

Немає у нас експертів з музики, бо вони всі у Головному офісі, тобто один весь.
Він ухвалив цей коментар, а свої він переріс у посаді.
Ми дуже вдячні.

Дата. Підпис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-07-22 14:18:05 ]



із усякими авжеж подяками за приязне тлумачення

Нійл Янґ трохи специфічний автор текстів
радше соціальний, часом, і лірик
мені більше, аніж соціальні й політичні коментарі,
подобалися (також і в музичному сенсі)
його нечисленні візіонерські пригоди, як-от
«Останній тріп до Талси», який сам музикант
узагалі ніколи & жодним чином не коментував
або ж «По Золотій Лихоманці»

щодо «Кортеса», Нійл якось був висловився
із відповідної нагоди, що це один із його снів
ну і музичний супровід, вірю, що гіпнотичний
(соло-гітара у «Like a Hurricane», звісно, грандіозніше
але те вже було трохи пізніше)

узагалі, достойний музикант
особливо, наприкінці 60-х і початку 70-х
один із героїв Вудстока, хоча сам радше
критично висловлювався про це все

є хлопці, яких досить важко перекладати
не тому, що в них складні тексти
а саме тому, що здебільшого вони надто прості на позір
і якби «невдячні», бо роботи надто багато над ними
а кудосів – самі розумієте

«Кортес» як переклад мій – один зі старовинних, перероблений
Янґових текстів у мене в запасі залишився аж один
цілих альбомів не буде, може ще додасться одна річ із
1969 «Everybody Knows This Is Nowhere» але коли саме
я поки не в курсі

якщо цікаво і є бажання щось спробувати перекласти із Янґа
можу запропонувати «Revolution Blues»
мені не вдалося, а точніше, я навіть не став братися за переклад
бо для мене суттєвий якомога точніший переклад
але перекладання буває всяке
і переспівування, так зване, і чому би ні


шодо «нарóд»/«на́рід», то це, мислю, не найбільший ґандж
є, прикладом, нав’язливе використання «муж»/«жона»
замість «чоловік»/«жінка», ну десь-колись, сатирично ~
та все може бути, але коли це стає прямо-таки практикою
якось воно хворобливо, нмсд




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-07-22 15:31:40 ]
У нас сьогодні буде скайп-засідання. У нас свій скайп – і ми спеціално дали назву з маленької літери. Це у своєму роді данина минулому.
Перші позитивні відгуки вже є.
Більшість – за "на́рід".
Подробиці ьудуть пізніше.
Ми запросили пересічних громадян з вулиці.
Почуємо і побачимо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-07-22 16:14:03 ]



окей, я трохи собі подумав, і вирішив, що ліпше один раз почути))






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-07-22 20:43:09 ]

Довго збирались, а потім ще готували рішення.
І от ми маємо витяг з протоколу засідання.

Іменник "на́рід" — справді застаріла або діалектна форма слова "народ", яка зустрічається переважно в староукраїнській літературі, фольклорі або в поетичному контексті.
Ось як можна його охарактеризувати за основними характеристиками:

– це форма, як було зазначено вище, вживана в давніші часи, особливо в творах XIX – початку XX століття;

– діалектизм, бо подекуди вживана в західноукраїнських говорах (зокрема, в Галичині);

– поетична/стилістична окраса. Вона надає мові архаїчного або піднесеного звучання;

– такий синонім як "народ" тотожний за значенням, але з формальним емоційно-стилістичним відтінком.

У чому може бути деяка перевага при вживанні слова "на́рід":

– воно ритмічно та звуково може краще "лягати" в в рядки і ліричних поетичних текстів;

– воно дозволяє уникнути загальноприйнятої тавтології.
Якщо всюди чутно "народ", то то таке введення як "нарід" може бути стилістичною віддушиною;
– "нарід" відсилає до традиції, історичної пам’яті та живого коріння мови.

Даний контекст дозволяє легку архаїзацію (цій пісні вже з пів сотні років), причому спостерігається авторський пошук мовного розмаїття, то Вами обраний "на́рід " може бути дуже влучним вибором. Вибір цілком слушний: це не просто стильова прикраса, а ще й корисний інструмент для гнучкості мови.



Використовувався стенографічний додаток (програма-аплікація, якщо простіше) нашого виробництва.

Дата. Підписи.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-07-22 20:50:04 ]



я надзвичайно вдячний за увагу

правда

насамперед, імовірно, цікавило оце питання:
чи "нарід" (що є дещо іншою словниковою статтею, аніж "народ")
чи це слово протрактовується суто в гумористичному сенсі
але саме із наголосом на перший, не на другій склад

бо якщо "нарід" із наголосом на перший склад є винятково гумористичним узусом

то, мабуть, є причини переосмислити вживання, чи застосування слова цього



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-07-22 22:07:53 ]


Форма "нарі́д" із неправильно перенесеним наголосом (замість літературного "на́рід") вживалась у публічному просторі України як елемент сарказму, іронії або насмішки, особливо у політичному та публіцистичному дискурсі. Такий варіант використовували, щоби:

пародіювати популістську риторику;

знущатися з пафосного, але нещирого звернення до народу;

показати відрив політиків від реального життя простих людей.


Хто саме вживав "нарі́д"?

Сатирики, блогери, опозиційні політики, користувачі соцмереж.

Журналісти та оглядачі, які прагнули висміяти або підкреслити фальшивий патос у зверненнях політиків до громадян.
І переважно в неофіційному дискурсі.

Типовий випадок:

"О, нарі́д усе пробачить! Нарі́д усе зрозуміє!" — у такому ключі часто висміювали офіційну риторику, яка звучала штучно або покровительськи.
Висновок:

Форма "нарі́д" не є характерною для офіційного вжитку. Її почали активно застосовувати в мережевій іронії до 2019 року, а пік популярності припав на період передвиборчої кампанії 2018–2019, коли різко загострилась політична полеміка.

Цей наголос — навмисне спотворення, аби звучало простакувато, "по-холуйськи" або "по-кріпацьки", підкреслюючи, що для політиків "нарід" — не повноцінні громадяни, а маса.

Про вживання форми "на́рід" – тобто з таким нормативним наголосом і замість "народ", можливо, скажуть фахові мовознавці.
У нас таких немає.

Ні дати, ні підпису.
Просто чергова зміна sub-порталу "Асорті Пиріжкарня".
Та й ніч за вікнами.
Які підписи і дати?
Ще дві години – і буде завтрашня.

Дякуємо за увагу.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-07-23 08:15:35 ]



дякую! все це безперечно, цікаво

(жодної іронії, направду)

мені так видиться, що має місце певна екстраполяція
у термінах філологічних
ми часом ведемо дискусії щодо відчуття мовного . . .
(це десь-подібна дискусія)

"нарíд" мені видається копіюванням
чогось такого, як, прикладом "надóї" –
однозначно, саркастичне, як було Вами зауважено

гаразд, можна було би
щоби не провокувати непорозуміння
поправити фразу "Щоби нарід уцілів" на
"Щоби рід їх уцілів"
оскільки "рід" більш така, начебто, загальна річ

але тоді постає логічна суперечність
"Життя офірувалися
Щоби рід їх уцілів"
тобто, приносити в жертву окремих осіб
задля того, щоби підтримати їхній рід?

в оригіналі, зрештою, немає таких слів, як "рід"
є
"They offered life in sacrifice
So that others could go on"
=
"Вони офірували життя
Щоби інші могли йти далі"
(дуже так дослівно)

& я трохи якби в утрудненому становищі щодо цього

міняти щось чи просто лишити, як є?





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-07-23 09:27:37 ]

Може, з часом надійде хвиля осяяння, і відшукається що-небудь співзвучне до [ˈʌðərs]. У цього прикметника виразні як наголос, так і сибілянти, а Ваш переклад – не звичайний собі підрядник.

Для співів десь у компаніях біля багать можна було би використати "піпол", але де сибілянти? Немає.
Для співів з науковцями відповідної спеціалізації можна було би вжити "етнос".
Бо дійсно, перекласти "others" як просто "інші" було би нормальним завданням для аматора.

На свіжу голову сьогодні подумалося саме так.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-07-23 09:34:01 ]



можливо . . .

все це якісь пожиттєві подвигання, хіба ні?
у кожного свої-власні, на тлі апокаліптичному

всякі мислимі подяки & уклінності
о так