із усякими авжеж подяками за приязне тлумачення

Нійл Янґ трохи специфічний автор текстів
радше соціальний, часом, і лірик
мені більше, аніж соціальні й політичні коментарі,
подобалися (також і в музичному сенсі)
його нечисленні візіонерські пригоди, як-от
«Останній тріп до Талси», який сам музикант
узагалі ніколи & жодним чином не коментував
або ж «По Золотій Лихоманці»

щодо «Кортеса», Нійл якось був висловився
із відповідної нагоди, що це один із його снів
ну і музичний супровід, вірю, що гіпнотичний
(соло-гітара у «Like a Hurricane», звісно, грандіозніше
але те вже було трохи пізніше)

узагалі, достойний музикант
особливо, наприкінці 60-х і початку 70-х
один із героїв Вудстока, хоча сам радше
критично висловлювався про це все

є хлопці, яких досить важко перекладати
не тому, що в них складні тексти
а саме тому, що здебільшого вони надто прості на позір
і якби «невдячні», бо роботи надто багато над ними
а кудосів – самі розумієте

«Кортес» як переклад мій – один зі старовинних, перероблений
Янґових текстів у мене в запасі залишився аж один
цілих альбомів не буде, може ще додасться одна річ із
1969 «Everybody Knows This Is Nowhere» але коли саме
я поки не в курсі

якщо цікаво і є бажання щось спробувати перекласти із Янґа
можу запропонувати «Revolution Blues»
мені не вдалося, а точніше, я навіть не став братися за переклад
бо для мене суттєвий якомога точніший переклад
але перекладання буває всяке
і переспівування, так зване, і чому би ні


шодо «нарóд»/«на́рід», то це, мислю, не найбільший ґандж
є, прикладом, нав’язливе використання «муж»/«жона»
замість «чоловік»/«жінка», ну десь-колись, сатирично ~
та все може бути, але коли це стає прямо-таки практикою
якось воно хворобливо, нмсд

У нас сьогодні буде скайп-засідання. У нас свій скайп – і ми спеціално дали назву з маленької літери. Це у своєму роді данина минулому.
Перші позитивні відгуки вже є.
Більшість – за "на́рід".
Подробиці ьудуть пізніше.
Ми запросили пересічних громадян з вулиці.
Почуємо і побачимо :)

окей, я трохи собі подумав, і вирішив, що ліпше один раз почути))

я надзвичайно вдячний за увагу

правда

насамперед, імовірно, цікавило оце питання:
чи "нарід" (що є дещо іншою словниковою статтею, аніж "народ")
чи це слово протрактовується суто в гумористичному сенсі
але саме із наголосом на перший, не на другій склад

бо якщо "нарід" із наголосом на перший склад є винятково гумористичним узусом

то, мабуть, є причини переосмислити вживання, чи застосування слова цього

Форма "нарі́д" із неправильно перенесеним наголосом (замість літературного "на́рід") вживалась у публічному просторі України як елемент сарказму, іронії або насмішки, особливо у політичному та публіцистичному дискурсі. Такий варіант використовували, щоби:

пародіювати популістську риторику;

знущатися з пафосного, але нещирого звернення до народу;

показати відрив політиків від реального життя простих людей.


Хто саме вживав "нарі́д"?

Сатирики, блогери, опозиційні політики, користувачі соцмереж.

Журналісти та оглядачі, які прагнули висміяти або підкреслити фальшивий патос у зверненнях політиків до громадян.
І переважно в неофіційному дискурсі.

Типовий випадок:

"О, нарі́д усе пробачить! Нарі́д усе зрозуміє!" — у такому ключі часто висміювали офіційну риторику, яка звучала штучно або покровительськи.
Висновок:

Форма "нарі́д" не є характерною для офіційного вжитку. Її почали активно застосовувати в мережевій іронії до 2019 року, а пік популярності припав на період передвиборчої кампанії 2018–2019, коли різко загострилась політична полеміка.

Цей наголос — навмисне спотворення, аби звучало простакувато, "по-холуйськи" або "по-кріпацьки", підкреслюючи, що для політиків "нарід" — не повноцінні громадяни, а маса.

Про вживання форми "на́рід" – тобто з таким нормативним наголосом і замість "народ", можливо, скажуть фахові мовознавці.
У нас таких немає.

Ні дати, ні підпису.
Просто чергова зміна sub-порталу "Асорті Пиріжкарня".
Та й ніч за вікнами.
Які підписи і дати?
Ще дві години – і буде завтрашня.

Дякуємо за увагу.

дякую! все це безперечно, цікаво

(жодної іронії, направду)

мені так видиться, що має місце певна екстраполяція
у термінах філологічних
ми часом ведемо дискусії щодо відчуття мовного . . .
(це десь-подібна дискусія)

"нарíд" мені видається копіюванням
чогось такого, як, прикладом "надóї" –
однозначно, саркастичне, як було Вами зауважено

гаразд, можна було би
щоби не провокувати непорозуміння
поправити фразу "Щоби нарід уцілів" на
"Щоби рід їх уцілів"
оскільки "рід" більш така, начебто, загальна річ

але тоді постає логічна суперечність
"Життя офірувалися
Щоби рід їх уцілів"
тобто, приносити в жертву окремих осіб
задля того, щоби підтримати їхній рід?

в оригіналі, зрештою, немає таких слів, як "рід"
є
"They offered life in sacrifice
So that others could go on"
=
"Вони офірували життя
Щоби інші могли йти далі"
(дуже так дослівно)

& я трохи якби в утрудненому становищі щодо цього

міняти щось чи просто лишити, як є?

Може, з часом надійде хвиля осяяння, і відшукається що-небудь співзвучне до [ˈʌðərs]. У цього прикметника виразні як наголос, так і сибілянти, а Ваш переклад – не звичайний собі підрядник.

Для співів десь у компаніях біля багать можна було би використати "піпол", але де сибілянти? Немає.
Для співів з науковцями відповідної спеціалізації можна було би вжити "етнос".
Бо дійсно, перекласти "others" як просто "інші" було би нормальним завданням для аматора.

На свіжу голову сьогодні подумалося саме так.

можливо . . .

все це якісь пожиттєві подвигання, хіба ні?
у кожного свої-власні, на тлі апокаліптичному

всякі мислимі подяки & уклінності
о так