Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.10
06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.
2026.06.09
19:17
Щойно я отримав від колеги Бориса Костирі таке повідомлення:
«Пане Юрію, мені без жодних зауважень і пояснень відключили публікування. Всі звернення до редакції ігноруються. Що це означає?».
На мій погляд, це означає ось що.
Гадаю, справжній поет нар
2026.06.09
19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.
Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.
Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,
2026.06.09
13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)
Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.
Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,
Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.
Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,
2026.06.09
11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
2026.06.09
09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
2026.06.09
08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
2026.06.09
07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
2026.06.09
06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
2026.06.09
01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
2026.06.09
00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
2026.06.08
22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
2026.06.08
21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
2026.06.08
12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
2026.06.08
11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
2026.06.08
08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Рецензії
«Перед любов’ю завмирає час…»
Кожна людина прагне до любові, по-особливому відчуваючи її як вічну і незмінну цінність, переживає і пізнає свою власну любов, виділяє та по-своєму цінує її на тлі сірої повсякденності, рутини і «безвиході суєти».
У любові людина красива. Чудовими й складними є поєднання моментів щасливих переживань, розлук і зустрічей. Саме в любові найбільш повно виявляються в людині її характерні риси, бажання, життєві устремління, але й ніде не буває так гостро уражена людина, як у любові, коли людина вся відкрита, вся як больова точка. Любов наближає кожного до розуміння правильного ставлення до інших людей. Любов дарує непересічні емоції, особливу чутливість, набагато яскравіше бачення навколишнього світу – «кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ». Біда настає, коли «огніздяться мертві журавлі в однім кублі з любов’ю».
Сам Сергій жив так, що був готовий усе проміняти на «небесну любов без знаття й вороття», щодня безвинятково з усіма ділився своєю любов’ю, незважаючи ні на що, жив заради неї, віддавав їй «серце і кров», говорив: «Без любові ми самі́ і безцільно минають дні». Як на мене, завдяки цьому він знав любов, природно писав про неї – сердечно, з почуттями й натхненням. Можна сказати, що він творив самими почуттями, які розкривав поетично, тонко змальовуючи найрізноманітніші стани й емоції людини, серед яких любов, віра, надія, радість, щастя, пристрасть, самотність, горе, страждання, печаль, ревнощі, розчарування, ненависть тощо. Його вірші зворушують і окрилюють, вражають виваженістю, глибоким знанням психології людини, її внутрішнього світу, але й водночас ставлять питання.
Ця поетична збірка пропонує читачу захоплюючу і непросту подорож сторінками любові й життя з усілякими проявами любові (в різних її іпостасях), зокрема з виявом почуттів людей і їх поведінки за своїми інтересами і користю, з аномальними обставинами, які поет бачив і створював лише у своїй уяві, описуючи все розумно, делікатно, по-філософськи, а іноді з тонким гумором. Подорож може виявитися особливо цікавою для розумних і чуйних сердець.
Запрошую до читання і роздумів над віршами.
Олена Кучерява,
серпень 2024 р.
Контекст : «На перехресті сфер, галактик і зірок. Поезії любові і життя», стор. 3–4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Перед любов’ю завмирає час…»
Вступне слово укладача до збірки Сергія Губерначука
«На перехресті сфер, галактик і зірок. Поезії любові і життя»
Любов – надзвичайно дивовижне почуття. Найперше, це найвища християнська чеснота. Як пише Сергій Ґуберначук, «любов – почуття Христове». Для Сергія найгармонійнішими та реальними були і залишаються (принаймні у віршах) «тихий Рай Людей і Любовей Великих» та довершене кохання, яке називає поет «святим надкоханням». У високому розумінні любов – це дар винятковий, надто рідкісний, дар Небесний.
Кожна людина прагне до любові, по-особливому відчуваючи її як вічну і незмінну цінність, переживає і пізнає свою власну любов, виділяє та по-своєму цінує її на тлі сірої повсякденності, рутини і «безвиході суєти».
У любові людина красива. Чудовими й складними є поєднання моментів щасливих переживань, розлук і зустрічей. Саме в любові найбільш повно виявляються в людині її характерні риси, бажання, життєві устремління, але й ніде не буває так гостро уражена людина, як у любові, коли людина вся відкрита, вся як больова точка. Любов наближає кожного до розуміння правильного ставлення до інших людей. Любов дарує непересічні емоції, особливу чутливість, набагато яскравіше бачення навколишнього світу – «кохання красний квіт сяйне й благословить любити цілий світ». Біда настає, коли «огніздяться мертві журавлі в однім кублі з любов’ю».
Сам Сергій жив так, що був готовий усе проміняти на «небесну любов без знаття й вороття», щодня безвинятково з усіма ділився своєю любов’ю, незважаючи ні на що, жив заради неї, віддавав їй «серце і кров», говорив: «Без любові ми самі́ і безцільно минають дні». Як на мене, завдяки цьому він знав любов, природно писав про неї – сердечно, з почуттями й натхненням. Можна сказати, що він творив самими почуттями, які розкривав поетично, тонко змальовуючи найрізноманітніші стани й емоції людини, серед яких любов, віра, надія, радість, щастя, пристрасть, самотність, горе, страждання, печаль, ревнощі, розчарування, ненависть тощо. Його вірші зворушують і окрилюють, вражають виваженістю, глибоким знанням психології людини, її внутрішнього світу, але й водночас ставлять питання.
Ця поетична збірка пропонує читачу захоплюючу і непросту подорож сторінками любові й життя з усілякими проявами любові (в різних її іпостасях), зокрема з виявом почуттів людей і їх поведінки за своїми інтересами і користю, з аномальними обставинами, які поет бачив і створював лише у своїй уяві, описуючи все розумно, делікатно, по-філософськи, а іноді з тонким гумором. Подорож може виявитися особливо цікавою для розумних і чуйних сердець.
Запрошую до читання і роздумів над віршами.
Олена Кучерява,
серпень 2024 р.
Сергій Губерначук «Усім тобі завдячую, любове»:
https://www.youtube.com/watch?v=-DPqzJMQ6k0
Контекст : «На перехресті сфер, галактик і зірок. Поезії любові і життя», стор. 3–4
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
