насамперед усяко дякую

розумію, що не до веселощів нам у цім завершенні серпня, але
можна і не сильно аж веселитися, музика однак терапевтична річ, хіба ні?

щодо самої композиції . . . .

(ось фрагмент від ШІ, трохи редагований)

Історія пісні The Beatles «Being for the Benefit of Mr. Kite!» пов’язана з цирковим постером 19 століття з 1843 року для Цирку Пабло Фанке (Pablo Fanque’s Circus). Джон Леннон знайшов цей постер в антикварному магазині під час зйомок промо-відео для «Strawberry Fields Forever» і більшою частиною переписав свій текст ізвідти, де вказувалося на виконавців і номери, включно із містером Кайтом, містером Гендерсоном та Генрі-Драбантом (кінець довідки)

Пол МакКартні, який охоче виконує на концертах (їх десь вже було із 3000) практично весь каталог пісень за авторством Леннон-МакКартні, довший час оминав сей номер, через те, що басова партія сильно йде урозріз із вокалом, співати і грати одночасно на бас-гітарі непросто, але пишуть, що якось в якомусь останньому чи передостанньому турне, таки-подужав

я же просто відтворюю в публікаціях сам альбом Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band (1967) від останньої до першої пісні, то ж чергова якби пісня звідти

у Бітлз складнощі були в аранжуванні, яке мало відтворити провінційний ярмарок & колаж зі звуків, які приблизно нагадували би подібну гулянку
Леннон, у своїй манері ставити завдання продюсеру, заявив, що звучання звукових ефектів має бути таким, щоби відчувався присмак свіжої тирси
ну, яким чином все це створювалося, про це написано чимало, все є по-всякому, "в Інтернетах", як тепер деякими дописувачами прийнято висловлюватися
звичайно, є також чат джіпіті, і не лише, можна скажімо, його помордувати, почавши із особи Pablo Fanque . . . якщо хтось довіряє чату джіпіті

на ілюстрації до публікації: Джон Леннон і його постер (до речі, можна замовити на будь-якому онлайн-селлері копію собі запросто, товар як товар))

гадаю, і в США, і в Росімперії у ХІХ ст були всякі подібні розваги, ну я пригадую хіба, як в нашу диру приїздив (і не раз) цирк-шапіто, десь на початку 80-х
імовірно, не зовсім відповідний настрій, хоча ——
тепер взагалі нема їх, у найліпшому випадку якийсь луна-парк, і то радше по тих містечках, де є відпочивальники, бажано із дітьми

сама композиція досить складна для інтерпретацій, й текст затиснений по максимуму
удоста поморочився, щоби якось випрозорити, але майже не сягнув успіху, на жаль

збагнув)

ну, в належних поетичних текстів є оця особливість "дверей"
можна це називати порталом
безумовно, відштовхуватися & доповнювати на свій власний смак, чого ж ні?

моє конкретне завдання стояло таким чином, щоби зробити якомога вірогідний
переклад оригінальних слів, якомога вірогідний насамперед у ритмовому сприйнятті,
у звуковому це вже важче, але це також, принаймні, вектор

оскільки є важливий пласт культури, а якихось первинних основ для його осягання
(і подальших будь-яких інтерпретацій чи творчих трансформацій)
якби і нема

те, що перекладається ad hoc комп’ютерами (ґуґл-транслейт, бінґ, чат джіпіті етц.)
воно все ще поки що дуже невірогідне, здебільшого навіть і неоковирне
про мою скромну сторонню думку

О так, згоден. ШІ, схоже, нині і справді ще на рівні ембріона...

я не проти ШІ

але ось ми трохи почали на Вашій сторінці говорити про студійну роботу, як арт
це ж насправді вся студійна музика є вигаданою звукорежисером
музикант в ізольованій кабінці, в навушниках, де програється ритмова заготовка
накладає партію інструметальну, чи вокальну
це зберігається як окрема цифрова доріжка
звукорежисер конструює за допомогою спеціального обладнання, і тих жеж компів
звукову картину в 3D -- просторове розміщення певних звуків, віддаленість, тощо
це велика творча робота

ну не може ШІ за хвилину це все зробити, розумієте?
ліпить щось, як дитинка з леґо, зі всього, що видається годящим
і тому здебільшого всі ті музичні композиції ШІ вони досить пласкі
немає належного об’єму, всі інструменти здебільшого сидять в одному ряді поруч

та подивимося на поступ, теж думаю, що далі має бути цікавіше, хай би було

Справедливе зауваження, побачимо, як це піде далі. Однак, не бачу в ШІ можливості розуміння гармонії із врахуванням чогось більшого за нього. )

хотілося якогось закриття сезону, так би мовити

"з легким галицьким акцентом" ~ то вже така моя доля
найскладніше, це пильнувати нормативні наголоси)

перекладів Бітлз не є аж так багато, і десь 80% їхнього доробку
не перекладеш

(спробуйте перекласти хоча б "Get Back", для інтересу)

із німецької перекладати ще важче, аніж із англійської
якщо враховувати звук, який мав би дати відчуття оригіналу
тому я міг би, але надто тяжко звучить їхня поезія
та й ритм (нам) незрозумілий, надто синкопований,
французька ще гірша, там приходиться переосмислювати геть все
поетичні переклади із французької це чисто творчість самих перекладачів
(на мою приватну думку, звісно)
тому все ж таки англійська, тим більше, матеріал є

всякчасно радий Вашій появі на подібних сторінках
незмінно позитивному сприйняттю
що додає оптимізму на користь подальшого процесу

& я правдиво вдячний