Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
2026.09.19
09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,
Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Козак Дума (1958) /
Критика | Аналітика
Лист-запрошення
Мої вітання! До Вас звертається Олександр Мачула, 1958 р. нар., в минулому правознавець, останнє десятиліття – український письменник. З моїми творами, при бажанні, можна познайомитися тут: https://maysterni.com/user.php?id=8406&t=1, https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25192, https://www.facebook.com/oleksandr.machula.1/ або https://www.facebook.com/groups/2720261807995204 («Українська скриня» – за попереднім запитом).
Віднедавна я приступив до втілення в життя чергового свого літературного проекту з робочою назвою «Країна 404». Це публіцистично-історична книга-дослідження, в основу якої будуть покладені спогади представників усіх прошарків українського суспільства, що народилися і значну частину часу жили в уже неіснуючій країні – Радянському союзі, чи мали якийсь безпосередній стосунок до неї.
Мета проекту: зберегти для нащадків інформацію із першоджерел стосовно досить унікального явища – спроби всупереч усім законам природи та історії створити в небачених для того часу масштабах міжнаціональну державу навколо ідеї побудови мононаціонального комуністичного суспільства, а також про перипетії її існування і розпаду, аби в подальшому вийти на концепцію перспективи і шляхів збереження нинішньої незалежної держави Україна.
Стати учасником проекту можна, відповівши на запитання анкети (чи її обов’язкової частини) у письмовому вигляді, або шляхом інтерв’ю, переважно за допомоги засобів цифрового зв’язку. Конфіденційність будь-якої наданої інформації, зокрема індивідуальних анкетних даних, за попередньою відповідною вказівкою особи, буде врахована автором проекту в процесі роботи над книгою.
Анкета учасника проекту:
- ПІБ, вік, місце народження і проживання (хоча б регіон), бажано національність (ким ви себе вважаєте, в т.ч. батьків).
- Освіта, спеціальність, місце роботи (найбільш тривале чи останнє), стаж – бажано.
- Сімейний стан, батьки, діти, онуки (не обов’язково).
- З чим у Вас пов’язані основні спомини про Радянський союз (події, враження, особисті спостереження – кілька основних моментів).
- Відношення до розпаду Радянського союзу (можна коротко: підтримую чи жалкую).
- Що хотілося б узяти з собою до вільної України, що залишити у т.з. «новій історичній спільноті «радянський народ»? – якщо є такі бажання.
- Що, на Вашу думку, потрібно зараз, аби зберегти незалежність України?
Максимальний об’єм письмової анкети – кілька друкованих сторінок.
Засоби зв’язку: +38097 773 6696 (в режимі Вайбер, ВатсАпп, Телеграм – у будь-якому форматі) або електронною поштою oma4o@ukr.net (у ел. адресі цифра лише одна).
При бажанні підтримати проект фінансово, номер банківського рахунку буде повідомлено додатково, за відповідним запитом. Такі учасники отримають книгу в подарунок.
Зі вдячністю і сподіванням на співпрацю, один із вихідців «Країни 404» – Олександр Мачула
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Лист-запрошення
Мої вітання! До Вас звертається Олександр Мачула, 1958 р. нар., в минулому правознавець, останнє десятиліття – український письменник. З моїми творами, при бажанні, можна познайомитися тут: https://maysterni.com/user.php?id=8406&t=1, https://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25192, https://www.facebook.com/oleksandr.machula.1/ або https://www.facebook.com/groups/2720261807995204 («Українська скриня» – за попереднім запитом).
Віднедавна я приступив до втілення в життя чергового свого літературного проекту з робочою назвою «Країна 404». Це публіцистично-історична книга-дослідження, в основу якої будуть покладені спогади представників усіх прошарків українського суспільства, що народилися і значну частину часу жили в уже неіснуючій країні – Радянському союзі, чи мали якийсь безпосередній стосунок до неї.
Мета проекту: зберегти для нащадків інформацію із першоджерел стосовно досить унікального явища – спроби всупереч усім законам природи та історії створити в небачених для того часу масштабах міжнаціональну державу навколо ідеї побудови мононаціонального комуністичного суспільства, а також про перипетії її існування і розпаду, аби в подальшому вийти на концепцію перспективи і шляхів збереження нинішньої незалежної держави Україна.
Стати учасником проекту можна, відповівши на запитання анкети (чи її обов’язкової частини) у письмовому вигляді, або шляхом інтерв’ю, переважно за допомоги засобів цифрового зв’язку. Конфіденційність будь-якої наданої інформації, зокрема індивідуальних анкетних даних, за попередньою відповідною вказівкою особи, буде врахована автором проекту в процесі роботи над книгою.
Анкета учасника проекту:
- ПІБ, вік, місце народження і проживання (хоча б регіон), бажано національність (ким ви себе вважаєте, в т.ч. батьків).
- Освіта, спеціальність, місце роботи (найбільш тривале чи останнє), стаж – бажано.
- Сімейний стан, батьки, діти, онуки (не обов’язково).
- З чим у Вас пов’язані основні спомини про Радянський союз (події, враження, особисті спостереження – кілька основних моментів).
- Відношення до розпаду Радянського союзу (можна коротко: підтримую чи жалкую).
- Що хотілося б узяти з собою до вільної України, що залишити у т.з. «новій історичній спільноті «радянський народ»? – якщо є такі бажання.
- Що, на Вашу думку, потрібно зараз, аби зберегти незалежність України?
Максимальний об’єм письмової анкети – кілька друкованих сторінок.
Засоби зв’язку: +38097 773 6696 (в режимі Вайбер, ВатсАпп, Телеграм – у будь-якому форматі) або електронною поштою oma4o@ukr.net (у ел. адресі цифра лише одна).
При бажанні підтримати проект фінансово, номер банківського рахунку буде повідомлено додатково, за відповідним запитом. Такі учасники отримають книгу в подарунок.
Зі вдячністю і сподіванням на співпрацю, один із вихідців «Країни 404» – Олександр Мачула
08.09.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
