ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко

С М
2026.05.13 16:06
Зростили і відправили до школи
Учитись як не гратися у гру
Нічо, якщо би прививали успіхи
Або казали, що утнув утнув
І йшов я спозаранку
Бога їхнього під ліктем потримать
Зубаті усмішки, книжки понять

Ірина Вовк
2026.05.13 15:20
ТІНІ НОВГОРОДСЬКОГО ЛЬОДУ: АННА ТА ІЛЛЯ Ще до того, як золоті бані Києва віддзеркалили велич Ярослава, у його молодечому неспокійному житті була північна завірюха і княжна на ім’я Анна. Вона була його першою фортецею, його тихим притулком у Новгороді,

хома дідим
2026.05.13 14:30
вертаючись до персони літгероя нашого покинутого · із лотреамонівського району спального · у мареннях ілюзійних або часом діалектичних · не пропускаючи простяцькі на позір ситуації · утім ситуації нетривіальні радше сюрні мусили бавити · оце якраз сезон ·

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / С М (2025) / Вірші / Aoxomoxoa

 Чарлі «Космік» (Grateful Dead)
Образ твору  
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди
 
Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить
Купую весла для паперу човнів
 
Кажи вернусь як зможу тільки
Лише літак приземлиться твій
Може і я вернуся згодом
Залежно від того що із тобою
 
У чеканні на вітряний день
Літавець льоди і перше березня
Мама все каже вітер може бути
А я не знаю просто стоячи тут
 
Новачки уходять і олди виходять
Йде якийсь рух але все надто кволо
Трохи швидше й ми устигаєм
Сказати ”як ти“ а там лишитись позаду
 
Каліопи виття приморський зоопарк
Останній про тебе хтось питався отак
Насправді їх один або два
Ти хтів найперше останнє я знав
 
Все ще дивуюсь чи варто тобі
Паритись щодо людей нереальних
Слова найперші ”шо ти як ти“
Останні мама зве тебе додому йди
Йди додому йди додому йди додому
Йди додому
 
 
 
 
 
 
 
 


 
 
оригінальний текст:  * Cosmic Charlie * 
знаходимо також через Google, вказавши у шпальті пошуку Grateful Dead Cosmic Charlie lyrics
 
 
дисклеймер:
оригінальний арт, музика, текст оговорюються як матеріали,
права на які є відповідно застереженими, а їх використання
на цій сторінці як таке, котре не має комерційного характеру.

 
 
 





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-09-18 12:14:13
Переглядів сторінки твору 2067
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.324 / 5.76)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.326 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.05.13 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Пиріжкарня Асорті (М.К./М.К.) [ 2025-09-19 23:06:24 ]

Складний авторський текст, якщо перекладати у Вашому стилі – щоб усе злилося в одне, а це (не скажу нічого нового, але згадаю) – внутрішня енергія та в цілому автентичність.

Однак Ви зі своїм надзавданням впорались.
Нелегко було мені займатися слідуванням за ритмом.
А кому зараз і що легко?

Дякую від імені п'ятничного залишку повної зміни. Народ просить віддати свої зароблені відгули – от наслідки.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-09-20 07:50:54 ]



дякую
ну я йду за ритмом і звуком
наскільки вдається

само собою, в кожній мові свої мелодійні склади
текст у будь-якому випадку мав би бути
більш-менш природнім
неоковирність серйозна проблема

перекладач може заганятися часом
тому що зосереджений на зведені власних балансів
із черговим текстом
хочеться якомога менше втратити, донести побільше
що не запросто, якби

навіть для віршування, як такого, коли доступні
будь-які варіанти – потрібен певний кураж, творча сміливість
може й нахабство, подекуди

взагалі, щодо складніших текстів, це щось таке
як проявлення фотографій (Ви маєте бути в курсі процесу)
тут можна недопроявити, а можна перепроявити
головне вчасно вихопити й зафіксувати
саме тоді, коли потрібно

про сам текст сказати можна багато всякого
ну, Роберт Гантер бітницький поет
це навіть і не модерн, окрема парафія
тут і дадаізм, й акмеізм, і абсурдизм, і щозавгодно

було би реально бажання в те все влазити



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2025-09-21 10:51:52 ]
Цікава атмосфера 1969-го. Накладаю на свої згадки - чудесно виходить. )
Хоча, ясна річ, атмосферність - тут і там різнилися. Але сонячність крайньої юності поєднує.
І живе виконання. Цікаво чути, як летко ставилися виконавці тут до темпо-ритміки. Скажімо, на вступі з 3 по 7 секунди ті почергові вступи нагадують живу розмову з перериваннями і завчасностями. )
Дякую, що гармонійно розкрили сенс цих розмов.
І десь поруч вже гримить рок від мастодонтів. )
Але суспільство ще на кордонах кантрі-протяжності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2025-09-21 11:11:18 ]



о, дякую!

тут Джеррі Ґорсія в одному зі своїх найславетніших
слайд-гітарних злетів

слайд-гітара у 1969 стала дуже такою темою окремою
Джордж Гаррісон, зрештою, закинув свій сітар
& в 70-80х віддався власне цьому стилю

Джеррі брав участь у численних проєктах
зокрема, кул-ейд-ейсід-тестах, ще від 1966 року
його слайд-гітара, і не тільки, звучить і на альбомах
Jefferson Airplane, і New Riders of the Purple Sage

перед тим, як джазмени почали інтегрувати
електроніку, дісторшн, семпли, рок, фолк, тощо
(все це відомо надалі, як ф’южн, або "амальгамоване")
рокери західного узбережжя США міксували
рок-н-рол, кантрі, фолк, знову-таки, і джаз, так само
все це існує досьогодні і носить назву емерікена
(americana)

той самий Нійл Янґ, або той самий Брюс Спрінґстін
та й сотні інших виконавців
можете для цікавості послухати альбом, наприклад
The Wallflowers "Bringing Down the Horse"
і так, у них там на вокалі Джейкоб Ділан, син Боба Ділана