Саша, спасибо. искренне смеялась. "мы зашли далеко словно в лёгкие газ" - это продукт незаурядной авторской фантазии... мне даже страшно представить себе как ЭТО должно выглядеть:)))) "убили себя поцелуем в висок" - тоже любопытный вариант. поцеловать себя в висок не смог бы даже гуттаперчевый мальчик. Ваши, Саша, предложения вообще постоянно грешат инверсией в этом стихотворении - это специально или просто так исторически сложилось?

Дякую за змістовну критику. Фантазія автора не завжди збігається з читацькою. Але, це особливості творчості взагалі. Розуміння алегорій не всім до снаги.

ну аллегориям естественно стремится к пластической ясности..хотя не всем авторам это по душе:)

Цікава композиція. Як дозволите, вставлю і свої п’ять…
Як на мене, алегорії - то справа особиста, особливо у митця. Однім (і мені в їх числі) та справа мислиться більш зрозумілими і загальними поняттями, як то "ти мені потрібен, як небу зорі срібні" чи щось таке - і авторові до душі, і читач розуміє про що йдеться, бо і почуття вони передають всім знайомі, без індивідуальних особливостей.
А от такі особливості - то вже і є справа інша. Складними алегоріями, які то, для прикладу, зазначила пані Юлія, митці звично передають суто інтимні переживання, які мало зрозумілі читачеві, зате дуже близькі до тіла автора.
Проте, почуття завше можна зрозуміти, тільки трішки пропустивши їх крізь себе:)

Ніко! Дуже вдало сформоване пояснення про алегорії авторські. Повністю згідний. Віршик, мабуть, заскладний для сторонніх.

охо-хо...мужчинам не идёт ни жеманство, ни ханжество. Вы не в состоянии объяснить логично какими методами пользуетесь при стихосложении? Так и скажите. При чём тут понимание читателя? Люди вообще понимают сказанное друг другом не более чем на 30 %. Вы не знаете максимы Малларме? "Поэзия делается из слов, а не из мыслей, мой дорогой..." И слова эти должны бить со стопроцентным попаданием, если это поэзия...

Я не собираюсь обьяснять методы стихосложения - не на уроке. Если Вам так принципиально не нравится ЭТА вещь - я сниму ее, дабы не продолжать бессмысленных дискуссий Мужчины с Женщиной о Поезии. Зачастую, люди, искушенные в методах и терминологии не придают внимания чувствам. Я не выкладываю вещи, в которых не уверен, и которые не прошли проверку на слушателях. А на вкус и цвет...

Вы не выкладываете вещи, в которых не уверены? тем паче не стоит совершать акты вандализма по отношению к своим стихам. Всячески прошу Вас - не удаляйте это стихотворение, давайте уж подождём кого-нибудь из мужчин, чтобы дискуссия избавилась от нот гендерного неравенства. Я просто вся в предвкушении.

Меня уважаемый автор не воспринимает в последнее время. А мысль относительно стишка я имею.

Так мало активних дописувачів:(

Що ж, Юлю, спробую гендерні колізії ліквідувати ;)
Цілунок у скроню сприйняв нормально. При розставані (а воно тут прирівнюється до смерті) в губи не цілують (але чому тоді герой прагне того поцілунку?)
Форма вірша сподобалась.
З легенями й газом гірше. Легені - це не далеко. Глибоко - ще можливо. Крім того, це порівняння з розлукою. А газ, увійшовши в легені - швидше образ поєднання.

"Мы убили "себя"
Поцелуем в висок.
Будем долго любя
Пить алеющий сок" -
Де тут причинно-наслідковий зв'язок (хоча підсвідомо я автора розумію, але висказано якось ламано...)?

Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-25 11:51:57]
Чи не могли б ви не писати російською? Щось вона мене у вашому виконанні дратує...

Та ні, не почуваюся. У мене тут ніяких спонукань до дії чи вказівок не вжито, як бачите. Просто зауваження, і це вже авторові вирішувати чи воно слушне.

Ура! Мене хтось зрозумів. Дмитро, дякую за зауваження - зараз поміняю "далеко" на "глубоко". Все справедливо.
Щодо соку. Це я, звичайно, закрутив. Але мав на увазі таке: коли розлука неминуча, почуття (хоча й мутовані) все ж залишаються. При цьому частенько колишні коханці "попивають один одному кров"(фразеологізм). Цей процес я вирішив передати "поетично" - "пить алеющий сок".
А що, жінки в ритуальних поцілунках не тямлять?;))

Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.

Дмитре, привіт:) Ти до конструкцій не прискіпливий? Нічого не маю проти стрілянини у скроню, або ж поцілунків - най кожен виробляє зі своїм організмом, що вважає за потрібне. "Убили себя поцелуем в висок" - поцілувати себе у скроню..покажіть мені це!:)

Я думаю, цони просто вбили одне одного :)

це ти мені як блондинці пояснюєш?:))) дякую, дорогенький, на примітивні висновки я ще здатна:)))) логіка зрозуміла, конструкція корява. тільки про це і йдеться з самого початку..

А може "мы друг друга убьем поцелуем в висок"? :)

Юлю, повторюся: поцілунок сприйняв, а легені - ні. Це суб'єктивно. Хоча очевидно, що вірш написаний під образ поцілунку у скроню.

Вандочко, ну навіщо ж? Живою Ви мені більше подобаєтесь ;Р

Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2008-01-25 12:48:57]
Валентине, чи не варто нашу дискусію з приводу мого діалекту перенести в якесь інше місце чи взагалі припинити? Вір написаний російською, отже коментую російською. До речі, Ваші вірші я російською не коментувала, здається, жодного разу. Толеранто? Здається, шо так.
Юлю, я з усім наперед погоджуюся, але зрозумійте, будь ласка, мене: нен варто принижувати інтелектуальні здібності тих, хто чомусь вдається у творчості до іншої мови і переходити на ту мову, досконало не володіючи нею. Цим ви принитжуєте і його і себе, і мене, що усе те читає.