Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.16
23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
2026.11.16
17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.
***
А бомонд богемі помагає
2026.11.16
16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.
Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
2026.11.16
16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість
2026.11.16
14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер
2026.11.16
13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.
Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,
2026.11.16
08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.
Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.
2026.11.16
07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
2026.11.15
18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.
2026.11.15
17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
Паразити свідомості. Частина ІІІ. Образа: по інший бік провини
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Паразити свідомості. Частина ІІІ. Образа: по інший бік провини
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздратування є емоцією, що виникла в моменті у відповідь на неприємну ситуацію (скажімо, хтось у черзі біля каси вас випадково штовхнув). Ця реакція може тривати від кількох секунд до кількох хвилин, рідше близько години, і затухає. Почуття ж найперше відрізняється тривалістю і може утримуватися роками. Воно як правило є сумішшю кількох емоцій в контексті сприйняття себе та людини або явища, якого стосується. Почуття вимагає постійного осмислення і переосмислення.
У цьому невеликому есе поговоримо про образу — ще одну "родичку" провини. Чим довше працюєш і вивчаєш ті чи інші психологічні явища, тим більше переконуєшся в тому, наскільки все взаємопов'язано у "нашій голові". Тож знову за класичним маршрутом "від хорошого до поганого".
Захисні функції образи:
- Образа часто виступає як захисний механізм у ситуаціях, коли ми відчуваємо себе вразливими або нездатними відповісти на несправедливість.
- Почуття образи дозволяє нам уникнути прямого конфлікту. Замість того, щоб виражати гнів або біль відкрито, ми «затаюємо» образу, що дає ілюзію контролю. Це може здаватися менш небезпечним, ніж відкритий конфлікт.
- Образа допомагає захистити самооцінку. Коли нас ображають, це може бути ударом по нашому відчуттю власної гідності. Образа дозволяє перекласти провину на кривдника, зберігаючи власне почуття правоти. Ми кажемо собі: «Це не я поганий, а інша людина вчинила несправедливо», що допомагає уникнути болісного самоаналізу.
Хоча образа може тимчасово захистити, вона швидко перетворюється на психологічного паразита, що живиться нашою енергією та обмежує наше життя.
Тримаючи образу, ми залишаємося емоційно пов'язаними з людиною, яка нас образила. Її вчинок продовжує мати владу над нами. Наші думки й емоції зациклені на ній, що дає їй нездорову владу над нашим життям, навіть якщо ми фізично не спілкуємося. Це як носити за собою камінь, який ніколи не скинеш.
Хронічна образа виснажує психіку. Вона може призвести до постійного стресу, тривоги та депресії. Згодом це навіть може мати негативні наслідки для фізичного здоров'я. В кінцевому підсумку, образа шкодить тому, хто її носить, а не тому, хто її заподіяв.
Образа загрожує обмеженням особистісного розвитку. Вона утримує нас в стані жертви. Замість того, щоб аналізувати ситуацію, робити висновки та рости над нею, ми постійно прокручуємо негативні спогади. Це заважає рухатися вперед, вибудовувати нові здорові стосунки та долати виклики. Зріла позиція вимагає відкритості до болю та готовності до прощення, що дозволяє звільнитися від минулого.
Позбутися образи — це складний, але вкрай важливий процес, який вимагає свідомої роботи над собою, але результат — повернення до емоційної свободи — вартий зусиль.
1. Усвідомлення та прийняття почуття.
Перший і найважливіший крок — визнати почуття образи. Не пригнічуйте його та не знецінюйте. Дозвольте собі відчути біль, гнів чи смуток. Ваші почуття — нормальна реакція. Скажіть собі: "Я відчуваю образу, і це не робить мене слабким чи поганим". Ведення щоденника допоможе усвідомити, що саме спричинило образу та які емоції ви переживаєте.
2. Аналіз та переосмислення ситуації.
Погляньте на ситуацію збоку. Визначте, що саме сталося, які слова чи дії викликали образу. Розмежуйте відповідальність: за вчинок іншої людини відповідає вона, а за вашу реакцію — ви. Це припиняє відчуття жертви. Спроба зрозуміти мотиви іншої людини (можливо, страхи чи біль) не виправдовує її, але може допомогти у переосмисленні.
3. Робота з особистими кордонами.
Образа часто виникає після порушення особистих кордонів. Визначте, які саме кордони було порушено. Подумайте, як запобігти подібним ситуаціям у майбутньому: чіткіше виражайте свої потреби або обмежте спілкування з людиною. Так ви повернете собі контроль над життям.
4. Практика прощення.
Прощення — не виправдання, а акт звільнення. Пробачити не означає забути чи дозволити, щоб вчинок повторився. Це означає, що ви не дозволяєте почуттю образи контролювати ваше життя. Процес може бути повільним. Почніть з малого: скажіть собі, що готові рухатися до прощення. Напишіть листа людині, яку прощаєте (не обов'язково його відправляти). Також важливо простити себе за відчуття образи або за те, що не змогли захистити себе.
5. Відновлення та рух уперед.
Зосередьтеся на власному благополуччі. Займіться справами, що приносять радість та відновлюють сили. Створюйте нові, здорові стосунки, де ваші кордони поважатимуть. Так ви замістите негативний досвід позитивним. Навчіться відпускати неконтрольовані ситуації та спрямовувати енергію на те, що можете змінити.
Світ влаштований таким чином, що у всьому можна знайти свої плюси і мінуси. Люди, події, явища є просто контурами в розмальовці. Залежно від того, якими фарбами-сенсами ми його розмалюємо, таку віддачу і отримаємо. Звісно, я не закликаю до тотального всепрощення, а лише акцентую увагу на деструктивному впливу образи на нас самих. Також не говорю про ті випадки, коли людина знаходить вторинну вигоду в ній, бо тоді це вже стає усвідомленим особистісним вибором і унеможливлює подальшу психотерапевтичну роботу.
Часто й після кількох місяців роботи з пацієнтом доводиться чути "я все одно не можу простити".
У цьому зізнанні приховане усвідомлення того, що прощення не є тим за чим ми прийшли. У таких випадках прощення — подарунок кривднику, тоді як справжньою метою має бути звільнення самого себе. Шлях до свободи пролягає не через виправдання іншої людини, а через прийняття того, що сталося.
Прийняти — це визнати реальність ситуації без згоди на її повторення. Прийняття не означає забути біль чи стерти подію з памяті, а більше не дозволяти їм керувати своїм життям. Справжня сила полягає в здатності відпустити образу та рухатися вперед, встановивши чіткі кордони. Вибір жити вільно — ваш. Це рішення, яке ніхто не може прийняти за вас, оскільки ключ від вашої в'язниці завжди був у ваших руках.
23.09.2025
У цьому невеликому есе поговоримо про образу — ще одну "родичку" провини. Чим довше працюєш і вивчаєш ті чи інші психологічні явища, тим більше переконуєшся в тому, наскільки все взаємопов'язано у "нашій голові". Тож знову за класичним маршрутом "від хорошого до поганого".
Захисні функції образи:
- Образа часто виступає як захисний механізм у ситуаціях, коли ми відчуваємо себе вразливими або нездатними відповісти на несправедливість.
- Почуття образи дозволяє нам уникнути прямого конфлікту. Замість того, щоб виражати гнів або біль відкрито, ми «затаюємо» образу, що дає ілюзію контролю. Це може здаватися менш небезпечним, ніж відкритий конфлікт.
- Образа допомагає захистити самооцінку. Коли нас ображають, це може бути ударом по нашому відчуттю власної гідності. Образа дозволяє перекласти провину на кривдника, зберігаючи власне почуття правоти. Ми кажемо собі: «Це не я поганий, а інша людина вчинила несправедливо», що допомагає уникнути болісного самоаналізу.
Хоча образа може тимчасово захистити, вона швидко перетворюється на психологічного паразита, що живиться нашою енергією та обмежує наше життя.
Тримаючи образу, ми залишаємося емоційно пов'язаними з людиною, яка нас образила. Її вчинок продовжує мати владу над нами. Наші думки й емоції зациклені на ній, що дає їй нездорову владу над нашим життям, навіть якщо ми фізично не спілкуємося. Це як носити за собою камінь, який ніколи не скинеш.
Хронічна образа виснажує психіку. Вона може призвести до постійного стресу, тривоги та депресії. Згодом це навіть може мати негативні наслідки для фізичного здоров'я. В кінцевому підсумку, образа шкодить тому, хто її носить, а не тому, хто її заподіяв.
Образа загрожує обмеженням особистісного розвитку. Вона утримує нас в стані жертви. Замість того, щоб аналізувати ситуацію, робити висновки та рости над нею, ми постійно прокручуємо негативні спогади. Це заважає рухатися вперед, вибудовувати нові здорові стосунки та долати виклики. Зріла позиція вимагає відкритості до болю та готовності до прощення, що дозволяє звільнитися від минулого.
Позбутися образи — це складний, але вкрай важливий процес, який вимагає свідомої роботи над собою, але результат — повернення до емоційної свободи — вартий зусиль.
1. Усвідомлення та прийняття почуття.
Перший і найважливіший крок — визнати почуття образи. Не пригнічуйте його та не знецінюйте. Дозвольте собі відчути біль, гнів чи смуток. Ваші почуття — нормальна реакція. Скажіть собі: "Я відчуваю образу, і це не робить мене слабким чи поганим". Ведення щоденника допоможе усвідомити, що саме спричинило образу та які емоції ви переживаєте.
2. Аналіз та переосмислення ситуації.
Погляньте на ситуацію збоку. Визначте, що саме сталося, які слова чи дії викликали образу. Розмежуйте відповідальність: за вчинок іншої людини відповідає вона, а за вашу реакцію — ви. Це припиняє відчуття жертви. Спроба зрозуміти мотиви іншої людини (можливо, страхи чи біль) не виправдовує її, але може допомогти у переосмисленні.
3. Робота з особистими кордонами.
Образа часто виникає після порушення особистих кордонів. Визначте, які саме кордони було порушено. Подумайте, як запобігти подібним ситуаціям у майбутньому: чіткіше виражайте свої потреби або обмежте спілкування з людиною. Так ви повернете собі контроль над життям.
4. Практика прощення.
Прощення — не виправдання, а акт звільнення. Пробачити не означає забути чи дозволити, щоб вчинок повторився. Це означає, що ви не дозволяєте почуттю образи контролювати ваше життя. Процес може бути повільним. Почніть з малого: скажіть собі, що готові рухатися до прощення. Напишіть листа людині, яку прощаєте (не обов'язково його відправляти). Також важливо простити себе за відчуття образи або за те, що не змогли захистити себе.
5. Відновлення та рух уперед.
Зосередьтеся на власному благополуччі. Займіться справами, що приносять радість та відновлюють сили. Створюйте нові, здорові стосунки, де ваші кордони поважатимуть. Так ви замістите негативний досвід позитивним. Навчіться відпускати неконтрольовані ситуації та спрямовувати енергію на те, що можете змінити.
Світ влаштований таким чином, що у всьому можна знайти свої плюси і мінуси. Люди, події, явища є просто контурами в розмальовці. Залежно від того, якими фарбами-сенсами ми його розмалюємо, таку віддачу і отримаємо. Звісно, я не закликаю до тотального всепрощення, а лише акцентую увагу на деструктивному впливу образи на нас самих. Також не говорю про ті випадки, коли людина знаходить вторинну вигоду в ній, бо тоді це вже стає усвідомленим особистісним вибором і унеможливлює подальшу психотерапевтичну роботу.
Часто й після кількох місяців роботи з пацієнтом доводиться чути "я все одно не можу простити".
У цьому зізнанні приховане усвідомлення того, що прощення не є тим за чим ми прийшли. У таких випадках прощення — подарунок кривднику, тоді як справжньою метою має бути звільнення самого себе. Шлях до свободи пролягає не через виправдання іншої людини, а через прийняття того, що сталося.
Прийняти — це визнати реальність ситуації без згоди на її повторення. Прийняття не означає забути біль чи стерти подію з памяті, а більше не дозволяти їм керувати своїм життям. Справжня сила полягає в здатності відпустити образу та рухатися вперед, встановивши чіткі кордони. Вибір жити вільно — ваш. Це рішення, яке ніхто не може прийняти за вас, оскільки ключ від вашої в'язниці завжди був у ваших руках.
23.09.2025
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Паразити свідомості. Частина IV. Заздрість — вампір психічного здоров’я"
• Перейти на сторінку •
"Паразити свідомості. Частина ІІ. Як тобі не соромно?"
• Перейти на сторінку •
"Паразити свідомості. Частина ІІ. Як тобі не соромно?"
Про публікацію
