Явитися б і подивитися,
Усе не змінене, усе змінилося,
Так само як і ти
Такий і інший. Хіба ріка
У кожній миті
Не така і інша?
Явитися би з видом
Відчуженим, ніби нудьгуючи,
І потайки вдивлятися,
Бо споглядання лише
Форма, у якій живе
Бажання давнє.

Вдивляючись, помітив би
(Ласкавий погляд
Пильний або зневажливо
Відведений), що нині не змінити
Усе, і втрачене і, мабуть,
Роздобуте, хто знає.

Ось так, байдужим кроком,
Неначе ведений за руку,
Прийшов би ти у світ,
Що був колись твоїм,
І там би ти знайшов його,
Себе колишнього, хто нині інший.

Невмілий, екстатичний
І одинокий, як дерево,
Побачив би його, майбутнього,
Хто мріє, не про сьогодні,
Чекаючи на друга,
А друг - це він, очікує тебе в собі.

Побачивши його, ти захотів би
Піти невпізнаним,
Не кажучи йому нічого,
І розуміючи, життя -
Гірка іронія,
Цього не варто знати тому юнакові.

Luis Cernuda Viendo volver
Irías, y verías
Todo igual, cambiado todo,
Así como tú eres
El mismo y el otro. ¿Un río
A cada instante
No es él y diferente?

Irías, en apariencia
Distraído y aburrido
En secreto, mirando,
Pues el mirar es sólo
La forma en que persiste
El antiguo deseo.

Mirando, estimarías
(La mirada acaricia
Fijándose o desdeña
Apartándose) irreparable todo
Ya, y perdido, o ganado
Acaso, quién lo sabe.

Así, con paso indiferente,
Como llevado de una mano,
Llegarías al mundo
Que fue tuyo otro tiempo,
Y allí le encontrarías,
Al tú de ayer, que es otro hoy.

Impotente, extasiado
Y solo, como un árbol,
Le verías, el futuro
Soñando, sin presente,
A espera del amigo,
Cuando el amigo es él y en él le espera.

Al verle, tú querrías
Irte, ajeno entonces,
Sin nada que decirle,
Pensando que la vida
Era una burla delicada,
Y que debe ignorarlo el mozo hoy.
de "Vivir sin estar viviendo