Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Вовчого сліду рясніє горохом в поснуле,
Кожної миті, щоразу зриваючи саван,
Шепіт хтонічний рятує забуте минуле.
Вийди на шлях не засмученим в хутрі із фугу
В напівчоботях, що вказують шлях до останку,
Не
Вже сонечко понад лісом було на ту пору.
Ще сутінки не настали та вже йшло до того.
Череда понад дворами стоптала дорогу.
Несла молоко із паші, пастух йшов позаду.
Хоч втомлений та з дідами привітався радо.
А
зненацька розтеклася згіркла Ява:
і той пречистий надим першокроку,
і тягле дляння поземського сплаву,
доріг - зміїсті клуби та роптіння,
пробіли днів, ночей печерна пустка,
життя і врожаїв осінні стини,
луна свічад,
Порожній, сиротливий і безмовний,
Там, де біжить нечутний чемпіон
Крізь славу, гордість і тотальний морок.
Тут нікуди піти. В обличчя самоти
Подивимося тихо і печально.
Там грають фугу зречені вітри
королівська кіннота
шикуються
у надвечірньому
вітрі
танцюючі маски
танцюють
у глядацьких енергіях
усе поблизу тебе він
усе він біля ніг
сутність цього кота не пояснити
дженіфер джентіл чарівнице
ти ліворуч він праворуч
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.
Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб
заносить подумки до петель річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Для усвідомлення мого і міркувань
багато їх, але й не досить,
а мій талан земний –
долати невідомості дорогу.
Потік петляє так, мов генний код,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.
Небіжчики кличуть
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Луїс Макніс Молитва перед Народженням
Нехай ні вампір, ні пацюк, ні горностай,
Ні клишонога нечисть не зустрінуть мене.
Я ще не народився; утіш мене,
Я боюся, що плем'я людське високими мурами оточить мене,
сильними трутами одурманить мене, мудрою брехнею спокусить мене,
на чорній дибі закатує мене, у кривавій різанині повалить мене.
Я ще не народився; дай мені
воду колисати мене, траву зеленіти для мене,
дерева говорити зі мною, небо співати мені,
птахам і ясному позасвідомому світлу дозволь вести мене.
Я ще не народився; вибач мені
За гріхи, які чинить світ, використовуючи мене, мої слова,
коли вони говорять за мене, мої думки, коли вони думають мною,
мої зради, на які штовхають вони, чужі мені,
моє життя, змарноване моїми руками,
мою смерть, коли вони живуть в мені.
Я ще не народився; репетируй зі мною
Ту частину, в якій я мушу зіграти, і навчи як діяти, коли
старі сварять мене, бюрократи погрожують мені, гори
хмуряться на мене, кохані сміються з мене, білі
хвилі манять мене до нерозсудливості, пустеля кличе
мене до загибелі, жебрак відмовляється
від моїх дарів, мої діти проклинають мене.
Я ще не народився; О почуй мене.
Не допусти до мене того, хто як звір, чи думає, що
буде Богом мені.
Я ще не народився; О дай мені
силу проти тих, хто буде заморожувати в мені
людяне, хто змушуватиме стати безжальним автоматом,
робитиме гвинтиком у машині, однобокою
річчю, проти тих, хто хоче знищити мене,
розвіяти, як пух будяка, тут і там,
скрізь і всюди,
пролити водою
крізь пальці мене.
Нехай вони не перетворять мене на камінь
і хай вони не розплескають мене.
Інакше убий мене.
Цей вірш написаний під час Другої світової війни та вперше опублікований у збірці «Трамплін» («Springboard») у 1944 році. Ненароджена дитина молиться про захист від жахів сучасного світу і передбачає нездатність людства захиститися від знищення та насильства.
Louis MacNeice Prayer before Birth
I am not yet born; O hear me.
Let not the bloodsucking bat or the rat or the stoat or the
club-footed ghoul come near me.
I am not yet born, console me.
I fear that the human race may with tall walls wall me,
with strong drugs dope me, with wise lies lure me,
on black racks rack me, in blood-baths roll me.
I am not yet born; provide me
With water to dandle me, grass to grow for me, trees to talk
to me, sky to sing to me, birds and a white light
in the back of my mind to guide me.
I am not yet born; forgive me
For the sins that in me the world shall commit, my words
when they speak to me, my thoughts when they think me,
my treason engendered by traitors beyond me,
my life when they murder by means of my
hands, my death when they live me.
I am not yet born; rehearse me
In the parts I must play and the cues I must take when
old men lecture me, bureaucrats hector me, mountains
frown at me, lovers laugh at me, the white
waves call me to folly and the desert calls
me to doom and the beggar refuses
my gift and my children curse me.
I am not yet born; O hear me,
Let not the man who is beast or who thinks he is God
come near me.
I am not yet born; O fill me
With strength against those who would freeze my
humanity, would dragoon me into a lethal automaton,
would make me a cog in a machine, a thing with
one face, a thing, and against all those
who would dissipate my entirety, would
blow me like thistledown hither and
thither or hither and thither
like water held in the
hands would spill me.
Let them not make me a stone and let them not spill me.
Otherwise kill me.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
