Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Луїс Макніс Молитва перед Народженням
Нехай ні кажан-кровосос, ні пацюк, ні горностай,
Ні клишонога нечисть не зустрінуть мене.
Я ще не народився; утіш мене,
Я боюся, що плем'я людське високими мурами оточить мене,
сильними трутами одурманить мене, мудрою брехнею спокусить мене,
на чорній дибі закатує мене, у кривавій різанині повалить мене.
Я ще не народився; дай мені
воду колисати мене, траву зеленіти для мене,
дерева говорити зі мною, небо співати мені,
птахам і ясному позасвідомому світлу дозволь вести мене.
Я ще не народився; вибач мені
За гріхи, які чинить світ, використовуючи мене, мої слова,
коли вони говорять за мене, мої думки, коли вони думають мною,
мої зради на які штовхають вони, чужі мені,
моє життя, змарноване моїми руками,
мою смерть, коли вони живуть в мені.
Я ще не народився; репетируй зі мною
Ту частину, в якій я мушу зіграти, і навчи як діяти, коли
старі сварять мене, бюрократи погрожують мені, гори
хмуряться на мене, кохані сміються з мене, білі
хвилі манять мене до нерозсудливості, пустеля кличе
мене до загибелі, жебрак відмовляється
від моїх дарів, мої діти проклинають мене.
Я ще не народився; О почуй мене.
Не допусти до мене того, хто як звір, чи думає, що
буде Богом мені.
Я ще не народився; О дай мені
силу проти тих, хто буде заморожувати в мені
людське, хто змушуватиме стати безжальним автоматом,
робитиме гвинтиком у машині, однобокою
річчю, проти тих, хто хоче знищити мене,
розвіяти, як пух будяка, тут і там,
скрізь і всюди,
пролити водою
крізь пальці мене.
Нехай вони не перетворять мене на камінь
і хай вони не розплескають мене.
Інакше убий мене.
Цей вірш написаний під час Другої світової війни та вперше опублікований у збірці «Трамплін» («Springboard») у 1944 році. Ненароджена дитина молиться про захист від жахів сучасного світу і передбачає нездатність людства захиститися від знищення та насильства.
Louis MacNeice Prayer before Birth
I am not yet born; O hear me.
Let not the bloodsucking bat or the rat or the stoat or the
club-footed ghoul come near me.
I am not yet born, console me.
I fear that the human race may with tall walls wall me,
with strong drugs dope me, with wise lies lure me,
on black racks rack me, in blood-baths roll me.
I am not yet born; provide me
With water to dandle me, grass to grow for me, trees to talk
to me, sky to sing to me, birds and a white light
in the back of my mind to guide me.
I am not yet born; forgive me
For the sins that in me the world shall commit, my words
when they speak to me, my thoughts when they think me,
my treason engendered by traitors beyond me,
my life when they murder by means of my
hands, my death when they live me.
I am not yet born; rehearse me
In the parts I must play and the cues I must take when
old men lecture me, bureaucrats hector me, mountains
frown at me, lovers laugh at me, the white
waves call me to folly and the desert calls
me to doom and the beggar refuses
my gift and my children curse me.
I am not yet born; O hear me,
Let not the man who is beast or who thinks he is God
come near me.
I am not yet born; O fill me
With strength against those who would freeze my
humanity, would dragoon me into a lethal automaton,
would make me a cog in a machine, a thing with
one face, a thing, and against all those
who would dissipate my entirety, would
blow me like thistledown hither and
thither or hither and thither
like water held in the
hands would spill me.
Let them not make me a stone and let them not spill me.
Otherwise kill me.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
