ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.

Олена Балера
2026.10.22 23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Олексій Могиленко
2026.10.22 21:16
Квартонель


Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.

Іван Потьомкін
2026.10.22 21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш. На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу. Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б

М Менянин
2026.10.22 20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?

Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати

С М
2026.10.22 20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма

Юрко Бужанин
2026.10.22 18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.

Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти

Євген Федчук
2026.10.22 16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна

Ігор Шоха
2026.10.22 15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.

ІІ

хома дідим
2026.10.22 13:21
до чого розмовляли ми
душевно та сердечно
в сарайчику покривленім
із мордами овечими
про що розказували ми
розпачливо неґречно
що зиму пережити би
а там безпечна втеча

Вячеслав Руденко
2026.10.22 08:16
Оспіваний дощами долі,
Він тишу колисав поволі,
І верби мав за парасолі
І не тримався берегів,

Де ранком панував Овідій
Під наглядом дурних сусідів,
Що салом заїдали мідій

Віктор Кучерук
2026.10.22 06:30
Ракети знову грізно і гаряче
Шугали понад містом цілу ніч,
Роїлися і падали, неначе
Летіти далі їм було невміч.
Свистячі згуки, вибухи підступні
До мене долітали звідусіль, -
Дрижали стіни, мов дверима гупав
Отой сусід, що полюбляє хміль.

В Горова Леся
2026.10.21 21:14
Білий туман торОчиться
Стьожками між ліщиною,
Скочується у брижі.
Галасами сорочими -
Сваркою безпричинною,
Ранок шматує тишу.

Зібрані листям, шелестно

Кока Черкаський
2026.10.21 15:50
Я прийшов у ліс сьогодні
По гриби, бо я голодний.
Але ж це не в тому плані:
Я ж не хотів "грибів в сметані".

Ондо білі, а там- лисички,
Та я не маю такої звички
Брати все, що попадеться

Борис Костиря
2026.10.21 15:09
Я згадую у лютому сніги,
Немов фантом примарний і нещасний.
Припливом на піщані береги
Нахлине пристрасть гостра і нещадна.

Сніг пропікав до глибини душі
Прадавнім лезом і сарматським списом.
Тепер до нас промовлять спориші
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Нічия Муза (1969) / Публіцистика

 Принцип Аристида
Образ твору Жила в Афінах одна хороша людина, причому, як не дивно, з числа представників влади, а якщо вже зовсім точно - правитель і полководець. Звали його Аристид, на прізвисько Справедливий. Тому що був він... насправді справедливим.
І ось вам приклад.
Одного разу йшов він вулицею рідного міста, а діло було якраз у період голосування, коли жителі вирішували, який політик гідний залишитися на своєму місці, а кого треба прогнати (демократія, що поробиш!).
Причому свою думку вони висловлювали досить своєрідно: розбивали на центральній площі амфори, кожен брав черепок і видряпував на ньому ім'я того, кого він не хоче більше бачити біля керма влади.
А оскільки черепок цей грецькою називається ὄστρᾰκον, усю цю процедуру нарекли словом "остракізм".
Так вот, зустрівся Аристиду якийсь представник нижчих верств суспільства, який мав право голосувати, але ось біда - був безграмотним, а тому попросив благородного чоловіка допомогти йому, написати на черепку потрібне ім'я.
- А кого писати? - запитав Аристид. - Чиє ім'я?
- Та напиши "Аристид", - сказав перехожий.
- А що такого поганого зробив тобі цей чоловік, якщо ти хочеш, щоб його прогнали з посади?
- Та задовбав він! Тільки й чуєш про нього: "Арістід Справедливий, Арістід чесний, Арістід розумний!" Скільки можна? Набридло слухати, який він хороший! Аж нудить!
иПочувши це, представник законної влади нічого не став говорити, а просто надряпав на остраконі своє ім'я, віддав його тому, хто голосував, і пішов далі.
Він зробив це, знаючи що цей черепок, можливо, стане 6000-м, і саме через нього народ вкаже йому на двері, тобто засудить його до вигнання (що в підсумку і сталося).
ПРИНЦИП АРІСТІДА полягає в тому, що надто хороших (розумних, чесних, справедливих, талановитих, ініціативних) народ загалом не надто шанує і, м'яко кажучи, просто недолюблює і прагне їх позбутися. Тому що такі люди, порівняно із середньостатистичним громадянином, надто позитивні, а отже, йому підсвідомо неприємно віддавати свій голос за таких ось "непорочних святош".
Краще замість них прийдуть свої, ті що володіють набором тих самих вад, як у всіх! Ми ціх зрозуміємо і пробачимо. А не будемо ставити над собою того, хто всім своїм виглядом нагадуватиме нам про нашу ущербність...

Січень 2026 року




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-01-09 19:41:09
Переглядів сторінки твору 333
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (5.929 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 4.796 / 5.5  (5.856 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наші президенти
Автор востаннє на сайті 2026.10.18 10:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-01-21 17:01:44 ]
Симпатичне поєднання часів. Хоча й не таких вже далеких в дійсній історії. Це я і про те, що сама по собі "влада" не є місцем перебування істинних достойників, бо кожна влада - це система насильства. І виникає як цвіль тільки в глибоко хворих недоцивілізаціях, чи на дні Калі Юги.
Тож із Арістідом і справді не все так ясно.