Я прийшов побачити обличчя,
привітні, як старі віники,
я прийшов побачити тіні,
які усміхаються мені здалеку.

Я прийшов побачити мури,
які стоять або зруйновані, байдуже,
я прийшов побачити речі,
речі, які дрімають навколо.

Я прийшов побачити моря,
які сплять у італійському кошику,
я прийшов побачити двері,
працю, дахи, чесноти,
пожовклі, уже зотлілі.

Я прийшов побачити смерть
і її вишукані тенета для метеликів,
я прийшов чекати тебе,
з руками ледь піднятими,
я прийшов, не знаю чому;
одного дня я розплющив очі: я прийшов.

Тому я хочу не нав'язливо привітати
так багато речей, більше ніж милих:
друзів небесно-блакитного кольору,
дні мінливого кольору,
свободу кольору моїх очей;

хлопчиків із ясного шовку,
похорони нудні, як камені,
безпеку, ту комаху,
яка живе у воланах світла.

Прощавайте, мої солодкі невидимі кохані,
жаль, що я не засинав у ваших обіймах.
Я приходив лише задля ваших поцілунків;
бережіть ваші уста до мого повернення.

Luis Cernuda He venido para ver
He venido para ver semblantes
amables como viejas escobas,
he venido para ver las sombras
que desde lejos me sonríen.

He venido para ver los muros
en el suelo o en pie indistintamente,
he venido para ver las cosas,
las cosas soñolientas por aquí.

He venido para ver los mares
dormidos en cestillo italiano,
he venido para ver las puertas,
el trabajo, los tejados, las virtudes
de color amarillo ya caduco.

He venido para ver la muerte
y su graciosa red de cazar mariposas,
he venido para esperarte
con los brazos un tanto en el aire,
he venido no sé por qué;
un día abrí los ojos: he venido.

Por ello quiero saludar sin insistencia
a tantas cosas más que amables:
los amigos de color celeste,
los días de color variable,
la libertad del color de mis ojos;

los niñitos de seda tan clara,
los entierros aburridos como piedras,
la seguridad, ese insecto
que anida en los volantes de la luz.

Adiós, dulces amantes invisibles,
siento no haber dormido en vuestros brazos.
Vine por esos besos solamente;
guardad los labios por si vuelvo.