Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
2026.10.26
16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.
Плювати на часи важкі, буремні!
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
А це — ненормально
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А це — ненормально
Я не надто педантично стежу за новинами, але останнім часом наш інфопростір сколихнула якась дивна дикість. Сподіваюся, що це просто черговий вкид. А якщо ні, то моя думка наступна:
В Україні спробували легалізувати блюзнірство. Пропозиція дозволити шлюб із 14 років — юридичне, медичне та моральне дно.
Давайте оцінимо рівень маразму:
- В Україні не можна купити сигарети чи алкоголь до 18 років.
- Заборонено дивитися фільми «18+» молодшим особам та й навіть старшим може влетіти.
- Не можна до повноліття легально керувати авто або голосувати на виборах.
Але при цьому держава серйозно обговорювала можливість віддати 14-річну дитину заміж? Тобто брати повноцінну відповідальність за своє життя, не кажучи про долю країни — зарано, а ставати суб'єктом шлюбного союзу — в самий раз?
Якому нездоровому розуму це взагалі могло спасти на думку? Подивіться на цей парадокс, абсурдний навіть з точки зору паралогічного мислення! Простому диванному збоченцю, який переглядає дитяче п_рно, світить реальний кримінальний термін. А той, хто пропонує узаконити доступ до дітей через штамп у паспорті, чомусь називається політиком і реформатором. Це не реформа, а легалізація пед_філії на державному рівні.
Хіба це створення сім'ї ? Ні! Виглядає, як спроба приховування злочинів. Вагітність у 14 років — привід не для весілля, а для тюремного терміну за статтею 155 Кримінального кодексу( юристи можуть поправити, бо це я нашвидкуруч загуглив). Вік згоди в Україні — 16 років. Будь-яка спроба узаконити стосунки з дитиною через шлюб — прямий спосіб витягнути ґвалтівника з-під слідства та надати йому повний контроль над жертвою.
Ми всі розуміємо, що ця норма — небезпека саме для дівчат, а також спроба легалізувати тиск і домашнє рабство під виглядом порятунку репутації. Ні? А що тоді?
Замість школи — пелюшки, замість майбутнього — залежність від чоловіка, який мав би сидіти в тюрмі. Сімейна ідилія, правда?
Ви скажете: «А може часом статися так, що 14-річна дівчинка і 15-річний хлопчик десь там побавилися і так вийшло...» Окей. Але як ви уявляєте їх шлюб? Як вони мають вирішувати сімейні проблеми, планувати бюджет і функціонувати в соціумі? У них в цей час немає ні сформованої префронтальної кори, ні достатніх комунікативних навичок, ні юридичної можливості підписувати будь-які контракти.
Вони — восьмикласники і ще навіть не знають, ким самі виростуть, а їм уже треба вирощувати дитину в статусі подружжя.
Україна — це Європа, але під таким кутом, якась середньовічна. Дитина має право на дитинство, а злочинець — на камеру в СІЗО.
Без жодних «але» та винятків.
P.S. Я не здивуюся, якщо моя сторінка після даної публікації піде в перманентний бан, як і дві попередні. Толерантність, як вона є, безпощадна і невмолима.
07.02.2026
В Україні спробували легалізувати блюзнірство. Пропозиція дозволити шлюб із 14 років — юридичне, медичне та моральне дно.
Давайте оцінимо рівень маразму:
- В Україні не можна купити сигарети чи алкоголь до 18 років.
- Заборонено дивитися фільми «18+» молодшим особам та й навіть старшим може влетіти.
- Не можна до повноліття легально керувати авто або голосувати на виборах.
Але при цьому держава серйозно обговорювала можливість віддати 14-річну дитину заміж? Тобто брати повноцінну відповідальність за своє життя, не кажучи про долю країни — зарано, а ставати суб'єктом шлюбного союзу — в самий раз?
Якому нездоровому розуму це взагалі могло спасти на думку? Подивіться на цей парадокс, абсурдний навіть з точки зору паралогічного мислення! Простому диванному збоченцю, який переглядає дитяче п_рно, світить реальний кримінальний термін. А той, хто пропонує узаконити доступ до дітей через штамп у паспорті, чомусь називається політиком і реформатором. Це не реформа, а легалізація пед_філії на державному рівні.
Хіба це створення сім'ї ? Ні! Виглядає, як спроба приховування злочинів. Вагітність у 14 років — привід не для весілля, а для тюремного терміну за статтею 155 Кримінального кодексу( юристи можуть поправити, бо це я нашвидкуруч загуглив). Вік згоди в Україні — 16 років. Будь-яка спроба узаконити стосунки з дитиною через шлюб — прямий спосіб витягнути ґвалтівника з-під слідства та надати йому повний контроль над жертвою.
Ми всі розуміємо, що ця норма — небезпека саме для дівчат, а також спроба легалізувати тиск і домашнє рабство під виглядом порятунку репутації. Ні? А що тоді?
Замість школи — пелюшки, замість майбутнього — залежність від чоловіка, який мав би сидіти в тюрмі. Сімейна ідилія, правда?
Ви скажете: «А може часом статися так, що 14-річна дівчинка і 15-річний хлопчик десь там побавилися і так вийшло...» Окей. Але як ви уявляєте їх шлюб? Як вони мають вирішувати сімейні проблеми, планувати бюджет і функціонувати в соціумі? У них в цей час немає ні сформованої префронтальної кори, ні достатніх комунікативних навичок, ні юридичної можливості підписувати будь-які контракти.
Вони — восьмикласники і ще навіть не знають, ким самі виростуть, а їм уже треба вирощувати дитину в статусі подружжя.
Україна — це Європа, але під таким кутом, якась середньовічна. Дитина має право на дитинство, а злочинець — на камеру в СІЗО.
Без жодних «але» та винятків.
P.S. Я не здивуюся, якщо моя сторінка після даної публікації піде в перманентний бан, як і дві попередні. Толерантність, як вона є, безпощадна і невмолима.
07.02.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Отрута в домашній аптечці. Про шкоду барбітуратів"
• Перейти на сторінку •
"Моральний портрет суспільства крізь призму нових правок"
• Перейти на сторінку •
"Моральний портрет суспільства крізь призму нових правок"
Про публікацію
