ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Занавішує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля своєю габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, хазяйко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже про

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Герман (1991) / Публіцистика

 А це — ненормально
Я не надто педантично стежу за новинами, але останнім часом наш інфопростір сколихнула якась дивна дикість. Сподіваюся, що це просто черговий вкид. А якщо ні, то моя думка наступна:

В Україні спробували легалізувати блюзнірство. Пропозиція дозволити шлюб із 14 років — юридичне, медичне та моральне дно.

Давайте оцінимо рівень маразму:

- В Україні не можна купити сигарети чи алкоголь до 18 років.

- Заборонено дивитися фільми «18+» молодшим особам та й навіть старшим може влетіти.

- Не можна до повноліття легально керувати авто або голосувати на виборах.

Але при цьому держава серйозно обговорювала можливість віддати 14-річну дитину заміж? Тобто брати повноцінну відповідальність за своє життя, не кажучи про долю країни — зарано, а ставати суб'єктом шлюбного союзу — в самий раз?

Якому нездоровому розуму це взагалі могло спасти на думку? Подивіться на цей парадокс, абсурдний навіть з точки зору паралогічного мислення! Простому диванному збоченцю, який переглядає дитяче п_рно, світить реальний кримінальний термін. А той, хто пропонує узаконити доступ до дітей через штамп у паспорті, чомусь називається політиком і реформатором. Це не реформа, а легалізація пед_філії на державному рівні.

Хіба це створення сім'ї ? Ні! Виглядає, як спроба приховування злочинів. Вагітність у 14 років — привід не для весілля, а для тюремного терміну за статтею 155 Кримінального кодексу( юристи можуть поправити, бо це я нашвидкуруч загуглив). Вік згоди в Україні — 16 років. Будь-яка спроба узаконити стосунки з дитиною через шлюб — прямий спосіб витягнути ґвалтівника з-під слідства та надати йому повний контроль над жертвою.

Ми всі розуміємо, що ця норма — небезпека саме для дівчат, а також спроба легалізувати тиск і домашнє рабство під виглядом порятунку репутації. Ні? А що тоді?
Замість школи — пелюшки, замість майбутнього — залежність від чоловіка, який мав би сидіти в тюрмі. Сімейна ідилія, правда?

Ви скажете: «А може часом статися так, що 14-річна дівчинка і 15-річний хлопчик десь там побавилися і так вийшло...» Окей. Але як ви уявляєте їх шлюб? Як вони мають вирішувати сімейні проблеми, планувати бюджет і функціонувати в соціумі? У них в цей час немає ні сформованої префронтальної кори, ні достатніх комунікативних навичок, ні юридичної можливості підписувати будь-які контракти.

Вони — восьмикласники і ще навіть не знають, ким самі виростуть, а їм уже треба вирощувати дитину в статусі подружжя.

Україна — це Європа, але під таким кутом, якась середньовічна. Дитина має право на дитинство, а злочинець — на камеру в СІЗО.
Без жодних «але» та винятків.

P.S. Я не здивуюся, якщо моя сторінка після даної публікації піде в перманентний бан, як і дві попередні. Толерантність, як вона є, безпощадна і невмолима.


07.02.2026




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2026-02-22 18:36:49
Переглядів сторінки твору 56
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.856 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.894 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Еліта і псевдоеліта
Автор востаннє на сайті 2026.06.10 11:24
Автор у цю хвилину відсутній