Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.23
07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.
То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.
То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту
2026.02.23
05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.
2026.02.22
21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.
Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.
Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,
2026.02.22
21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.
Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.
Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина
2026.02.22
15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
2026.02.22
14:23
Леонід Радін (1860-1900)
Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.
Вийшли ми всі із народу,
2026.02.22
14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?
У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?
У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться
2026.02.22
12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.
2026.02.22
11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…
2026.02.22
10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.
Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить
2026.02.22
06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.
2026.02.21
23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.
2026.02.21
21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин
2026.02.21
18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!
Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,
2026.02.21
15:17
Мова змучена, та не зраджена.
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк
2026.02.21
14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Герман (1991) /
Публіцистика
А це — ненормально
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
А це — ненормально
Я не надто педантично стежу за новинами, але останнім часом наш інфопростір сколихнула якась дивна дикість. Сподіваюся, що це просто черговий вкид. А якщо ні, то моя думка наступна:
В Україні спробували легалізувати блюзнірство. Пропозиція дозволити шлюб із 14 років — юридичне, медичне та моральне дно.
Давайте оцінимо рівень маразму:
- В Україні не можна купити сигарети чи алкоголь до 18 років.
- Заборонено дивитися фільми «18+» молодшим особам та й навіть старшим може влетіти.
- Не можна до повноліття легально керувати авто або голосувати на виборах.
Але при цьому держава серйозно обговорювала можливість віддати 14-річну дитину заміж? Тобто брати повноцінну відповідальність за своє життя, не кажучи про долю країни — зарано, а ставати суб'єктом шлюбного союзу — в самий раз?
Якому нездоровому розуму це взагалі могло спасти на думку? Подивіться на цей парадокс, абсурдний навіть з точки зору паралогічного мислення! Простому диванному збоченцю, який переглядає дитяче п_рно, світить реальний кримінальний термін. А той, хто пропонує узаконити доступ до дітей через штамп у паспорті, чомусь називається політиком і реформатором. Це не реформа, а легалізація пед_філії на державному рівні.
Хіба це створення сім'ї ? Ні! Виглядає, як спроба приховування злочинів. Вагітність у 14 років — привід не для весілля, а для тюремного терміну за статтею 155 Кримінального кодексу( юристи можуть поправити, бо це я нашвидкуруч загуглив). Вік згоди в Україні — 16 років. Будь-яка спроба узаконити стосунки з дитиною через шлюб — прямий спосіб витягнути ґвалтівника з-під слідства та надати йому повний контроль над жертвою.
Ми всі розуміємо, що ця норма — небезпека саме для дівчат, а також спроба легалізувати тиск і домашнє рабство під виглядом порятунку репутації. Ні? А що тоді?
Замість школи — пелюшки, замість майбутнього — залежність від чоловіка, який мав би сидіти в тюрмі. Сімейна ідилія, правда?
Ви скажете: «А може часом статися так, що 14-річна дівчинка і 15-річний хлопчик десь там побавилися і так вийшло...» Окей. Але як ви уявляєте їх шлюб? Як вони мають вирішувати сімейні проблеми, планувати бюджет і функціонувати в соціумі? У них в цей час немає ні сформованої префронтальної кори, ні достатніх комунікативних навичок, ні юридичної можливості підписувати будь-які контракти.
Вони — восьмикласники і ще навіть не знають, ким самі виростуть, а їм уже треба вирощувати дитину в статусі подружжя.
Україна — це Європа, але під таким кутом, якась середньовічна. Дитина має право на дитинство, а злочинець — на камеру в СІЗО.
Без жодних «але» та винятків.
P.S. Я не здивуюся, якщо моя сторінка після даної публікації піде в перманентний бан, як і дві попередні. Толерантність, як вона є, безпощадна і невмолима.
07.02.2026
В Україні спробували легалізувати блюзнірство. Пропозиція дозволити шлюб із 14 років — юридичне, медичне та моральне дно.
Давайте оцінимо рівень маразму:
- В Україні не можна купити сигарети чи алкоголь до 18 років.
- Заборонено дивитися фільми «18+» молодшим особам та й навіть старшим може влетіти.
- Не можна до повноліття легально керувати авто або голосувати на виборах.
Але при цьому держава серйозно обговорювала можливість віддати 14-річну дитину заміж? Тобто брати повноцінну відповідальність за своє життя, не кажучи про долю країни — зарано, а ставати суб'єктом шлюбного союзу — в самий раз?
Якому нездоровому розуму це взагалі могло спасти на думку? Подивіться на цей парадокс, абсурдний навіть з точки зору паралогічного мислення! Простому диванному збоченцю, який переглядає дитяче п_рно, світить реальний кримінальний термін. А той, хто пропонує узаконити доступ до дітей через штамп у паспорті, чомусь називається політиком і реформатором. Це не реформа, а легалізація пед_філії на державному рівні.
Хіба це створення сім'ї ? Ні! Виглядає, як спроба приховування злочинів. Вагітність у 14 років — привід не для весілля, а для тюремного терміну за статтею 155 Кримінального кодексу( юристи можуть поправити, бо це я нашвидкуруч загуглив). Вік згоди в Україні — 16 років. Будь-яка спроба узаконити стосунки з дитиною через шлюб — прямий спосіб витягнути ґвалтівника з-під слідства та надати йому повний контроль над жертвою.
Ми всі розуміємо, що ця норма — небезпека саме для дівчат, а також спроба легалізувати тиск і домашнє рабство під виглядом порятунку репутації. Ні? А що тоді?
Замість школи — пелюшки, замість майбутнього — залежність від чоловіка, який мав би сидіти в тюрмі. Сімейна ідилія, правда?
Ви скажете: «А може часом статися так, що 14-річна дівчинка і 15-річний хлопчик десь там побавилися і так вийшло...» Окей. Але як ви уявляєте їх шлюб? Як вони мають вирішувати сімейні проблеми, планувати бюджет і функціонувати в соціумі? У них в цей час немає ні сформованої префронтальної кори, ні достатніх комунікативних навичок, ні юридичної можливості підписувати будь-які контракти.
Вони — восьмикласники і ще навіть не знають, ким самі виростуть, а їм уже треба вирощувати дитину в статусі подружжя.
Україна — це Європа, але під таким кутом, якась середньовічна. Дитина має право на дитинство, а злочинець — на камеру в СІЗО.
Без жодних «але» та винятків.
P.S. Я не здивуюся, якщо моя сторінка після даної публікації піде в перманентний бан, як і дві попередні. Толерантність, як вона є, безпощадна і невмолима.
07.02.2026
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Отрута в домашній аптечці. Про шкоду барбітуратів"
• Перейти на сторінку •
"Моральний портрет суспільства крізь призму нових правок"
• Перейти на сторінку •
"Моральний портрет суспільства крізь призму нових правок"
Про публікацію
