ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.08.12 13:14
Він вичікував слушну нагоду,
Щоб до неї колись підійти,
Подолавши непевність, погорду,
Перешкоди до тої мети.
Він чекав дорогу нагороду,
А одержав плоди пустоти.

Слушний час забарився, спізнився.

Вячеслав Руденко
2026.08.12 12:05
Серед листків обвислих,
У горах вод сухих,
У ручаях ребристих ,
Між клоунів німих
І коників з підскоком,
Яких несе в імлу
Крізь попелище світле,
У невідому гру,

Ірина Вовк
2026.08.12 10:15
Рада у таборі єгиптян: Гірка вода Брухейона Тим часом на іншому кінці Александрії, у розкішному наметі з єгипетського льону та леопардових шкур, полководець Ахілл проводив військову раду. Навколо низького столу з бронзовою картою міста стояли його най

С М
2026.08.12 09:09
Живав мужичок
Старенький пеньок
Собі у Монреалі
Дружина, дитина
І дім, і машина
І донька-тінейджер
У блузці тонкій
Любила погуляти

Віктор Кучерук
2026.08.12 07:10
Серпень маком обсипає
Обрядові короваї,
І медами він частує
Споконвіку нас не всує,
Бо до захисту готова
Наша нація бідова
В час, коли ведуть нестерпно
Москалі себе у серпні.

Ольга Садкова
2026.08.11 22:41
Ось і добіг зимопис крапки.
А далі що? Нова глава.
Уже зібрались біля кладки
від сну розбуркані слова,

щоб перейти до березоля,
в дзвінкі узятись голоси,
здійнятись піснею над полем

хома дідим
2026.08.11 19:32
як не потрапити
на посилання на діснея
не баґ як то говорять
але фіча
через портали
чи інакші двері
метаморфічні телеологічні
ніхто нікого не запрошує

Артур Курдіновський
2026.08.11 16:39
Повторюйся в моїм житті рефреном,
Карбуйся недописаним рядком!
Лишайся почуттям палким, шаленим,
Скажи, що ти - реальна, не фантом!

У вигаданім світі не боюся
Пройти крізь чергу монотонних днів.
Торкнись мене волоссям світло-русим,

Олена Побийголод
2026.08.11 16:08
Станіслав Рибалкін (1935-1995, з 1970 – мешканець України)

Палали стяги маково:
Дев’яте травня.
Старенька п’яно плакала
про щось прадавнє.

Тягнула зі стаканчика

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Вірші

 Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,
Цей запах знову вирина,
Немов мотив забутий, дальній
Чи як гірка самотина.
На цій землі стражденній, славній
Горить біблійна купина.

Цей запах зопалу народить
Мелодії лісів, лугів...
І дух могутній і народний
Потужно вийде з берегів.
Так меч незламний і природний
Здолає натиски снігів.

9 січня 2026




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-07-03 12:55:15
Переглядів сторінки твору 319
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.214 / 6  (5.282 / 5.86)
* Рейтинг "Майстерень" 5.213 / 6  (5.289 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2026.08.12 13:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-03 13:02:13 ]
Творчість, яка чекає висунення на Шевченківську премію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-07-03 17:26:26 ]



цікавий, нмд, не зовсім парадокс
але підхід до образів

оцей пролиск, одначе, від стилета і до меча, він
виглядає музично, якби арка

хоча, я так зрозумів, що вони релятивно пов'язані
(засоби відсічі, або й убивства, так)

на тлі запахів, мелодій, чуттів, пам'яті
стилет наче боронить індивідуальність
а меч прокладає шляхи для чогось надособистого




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:02:11 ]
Дякую, Сонце Місяцю. Цікаво читати відгук від справжнього знавця літератури. Глибока інтерпретація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-07-04 15:14:54 ]



Борисе, направду дякую (норма життя)

я багато роздумував над усяким
особливо, із появою інтернету
до того були бібліотеки, і для перекладачів
це був певний виклик, зробити переклад
не маючи під рукою всієї можливої літератури
треба було записуватися в бібліотеку
і вимагати книжки
спеціальні книжки насамперед, які
можна було отримувати хіба що в читальному залі

те саме із музикою, в мене спадковий музичний слух
але батьки не схотіли вчити мене музиці
оскільки в них були власні травми
а коли я сам захотів нарешті вчитися музиці
і мені відмовили, оскільки було вже запізно
я запитав батьків, чому так, а вони лише розвели руками

зміна епох безпосереднього і опосередкованого
реального і віртуального
це все позначилося на долях багатьох

із одного боку, ми надбали знання/знаття чого завгодно
(ті, кого щось насправді цікавило)
із іншого боку, ми нарешті зрозуміли, що
все, що тільки можливо собі помислити, воно існує
і навіть це все перевершити непросто, або, часом, нереально

все, із чим нам насамперед моглося зіштовхуватися
це навіть не вершина айсберга, але, скажімо так,
майданчик десь на тій вершині того айсберга

нам хотілося думати, що це і є все, що є
але це було неправдою
досі так виглядає, ніби нас спонукають думати,
що ця квінтесенція є те,
із чим потрібно конкурувати якось,
(але ми не в змозі конкурувати, ні)

тому що всього набагато більше, набагато
і весь цей айсберг, насамперед, підводний, він
складається із зусиль всіх тих, кого навіть не помітили

інтернет був у цім сенсі реальним одкровенням
у якомусь розумінні, розчаровуючим
є дуже & всяко багато всього, чого тільки можна помислити
і воно все вже є

так було завжди
чим більше людина пізнає, тим більше переконується у цім
Ґьоте (у розмовах із Екерманом) казав, що, якби знав про все (наскільки
ті всі його можливості знаття були взагалі вірогідні, але усе ж),
якби він відпочатку про все, що було вже створено античністю,
він сам ніколи би не намагався навіть щось творити,
просто насолоджувався би існуючим, наявним

але він не знав, і гадав, що торує якісь нові шляхи
тут і поза, і правда, і поезія, і театр дещо, звичайно

нема нічого нового, як вже сказано Єклезіястом, царем і сином царя
є нюанси, часом, але це нюанси до уваги того, хто раніше не відмічав їх
але на саме якомусь моменті, відмітив

десь тут ми і живемо і створюємо щось, розуміючи, що, зрештою
хтось міг це все спробувати реалізувати, можливо, не лише хтось один
і не раз

наскільки це все має змогу добратися до того славетного
квінтесенційного майданчика на горі айсберга культури
це все питання, відповіді на яке нема, це риторичне

загалом, ми всі якось робимо, що виходить, ухоплюючи ідеї
нам це все задається цікавим, і ніхто нас не обламує щодо цього
так, для творчої особистості все є експериментом

я колись грав у гаражній рокабільній групі
може, це для когось звучало і як панк, але ми намагалися щось
і багато говорили про те, що це мало би якось визначити не лише наше життя
це притаманно юності, думати, що твої відкриття є відкриттями для людства

утім, людство старе, утомлене, зношене, перенасичене всім, що тільки можливо
ідея про смерть цивілізації дуже навіть слушна

ми з Вами десь на окраї цих всіх процесів намагання щось відтворити, як нам хотілося би
і уявляти собі, що ми створюємо щось насправді небувале, невідоме ще нікому

однак, всього створено вже настільки багато і розмаїто в цьому світі, що
лишається, мабуть, бути вдячним тільки за те, що тобі не дають одразу зрозуміти
що ти сам навіть не другий сорт

це не стосується, власне, твору, який я коментую наразі
але це стосується і мене самого, і інших

ми можемо поціновувати одне одного і підбадьорювати всяко, це нормально
тим не менше, це все, розумієте, ловитва вітру, якому тисячі років
і він все той самий, ну, в нас появляються дещо інші слова і смисли дещо інші
трохи інші збивки, трохи інші овертони
але це все не настільки суттєво, щоби перевернути старий світ

до того ж, невідомо, чи перевернутий старий світ нас сподобається




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-07-03 21:14:21 ]
Є отой посил марсіанських енергій, ну ж бо хто, як не ви - воно притаманне вам з народження. А попри те, нЕзле обіграно.( але інтуїтивно, мені хочеться витягнути вас із дмання над римам, але то моє даруйте.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:04:04 ]
Дякую, Роксолано. Я написав досить багато і верлібрів. Звичайно, буду ще до них повертатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-07-04 09:14:54 ]
певний запах так, і певний смак теж, вони вертають спогади, однозначно модерністський підхід, Борисе, водночас особистий і загально цінний, мої Вам щирі вітання, це направду цікаво й гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:05:39 ]
Спасибі, Хомо. Вдумливе прочитання.