ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.19 07:54
Наближається вже осінь,
Раз у мене за вікном
Зароїлись дружно оси,
Зграї ластівок кругом.
Вже затьмарюється далеч
І по травах суне дим, -
І тривожно кряка галич
На городи та сади.

хома дідим
2026.08.18 20:06
у сутінок
вагоміших відлуннях
чи вистачить мені
завзяття чи снаги
казати щось посутньо
і невмисне
зворушуючись
напростець углиб

Вячеслав Руденко
2026.08.18 17:45
Гребці налягають на весла -
Їх ваблять в імлі вечорниці,
Шахрай невеликого зросту
Готує для них печериці,

Корма розчиняється стрімко
Легкою тендітною в кучках
У піні мигдальній Одетти,

Ольга Садкова
2026.08.18 14:39
В нього чоботи вкрилися пилом,
аж до бронзи засмагло чоло,
і утома на плечах, як брила…
Так вертає наш дід у село.
Лише зрідка їздить машиною,
запрягає нечасто й коня,
путівцем прошкує і нивою,
щоб посіяти не навмання,

Ванда Савранська
2026.08.18 14:30
— Так не буває, – подумала вона. — Так не буває, – прошепотів він. Але так було... КИЇВ, ОСІНЬ 2025 РОКУ Богдан підпирав спиною колону на станції метро й робив вигляд, що зосереджується на своєму телефоні. Насправді він уже з пів години, я

Борис Костиря
2026.08.18 13:54
Ураз погода зіпсувалась.
Потоки бруду, як вулкан.
Чи зможе у багнюці Вагнер
Створити музику? Чи Кант
Спроможен думати, як варвар?
Абсурд виконує канкан.

Потоки бруду полилися

Віктор Кучерук
2026.08.18 07:30
Теплом та світлом увіходить
У літню пору в хату він
І просить всіх, немов господар,
Іти у поле на поклін.
У цей період не минає
Його увага кожен дім, -
То защебече щиглів зграя,
То півень гучно піє всім.

Ірина Вовк
2026.08.18 06:11
Александрійське полум'я …Холод. Мармур під моїми босими ногами завжди був холодним, але сьогодні він здається крижаним. Я чую цей звук. Його ні з чим не переплутаєш. Важкий, ритмічний брязкіт залізних римських каліг об священні сходи храму Артеміди.

С М
2026.08.17 20:56
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Пікаділльським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Борис Костиря (1983) / Вірші

 Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,
Цей запах знову вирина,
Немов мотив забутий, дальній
Чи як гірка самотина.
На цій землі стражденній, славній
Горить біблійна купина.

Цей запах зопалу народить
Мелодії лісів, лугів...
І дух могутній і народний
Потужно вийде з берегів.
Так меч незламний і природний
Здолає натиски снігів.

9 січня 2026




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-07-03 12:55:15
Переглядів сторінки твору 353
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.216 / 6  (5.292 / 5.87)
* Рейтинг "Майстерень" 5.215 / 6  (5.299 / 5.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Метафізична поезія
Духовна поезія
Наша міфологія, вірші
Автор востаннє на сайті 2026.08.18 14:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-03 13:02:13 ]
Творчість, яка чекає висунення на Шевченківську премію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-07-03 17:26:26 ]



цікавий, нмд, не зовсім парадокс
але підхід до образів

оцей пролиск, одначе, від стилета і до меча, він
виглядає музично, якби арка

хоча, я так зрозумів, що вони релятивно пов'язані
(засоби відсічі, або й убивства, так)

на тлі запахів, мелодій, чуттів, пам'яті
стилет наче боронить індивідуальність
а меч прокладає шляхи для чогось надособистого




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:02:11 ]
Дякую, Сонце Місяцю. Цікаво читати відгук від справжнього знавця літератури. Глибока інтерпретація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
С М (Л.П./М.К.) [ 2026-07-04 15:14:54 ]



Борисе, направду дякую (норма життя)

я багато роздумував над усяким
особливо, із появою інтернету
до того були бібліотеки, і для перекладачів
це був певний виклик, зробити переклад
не маючи під рукою всієї можливої літератури
треба було записуватися в бібліотеку
і вимагати книжки
спеціальні книжки насамперед, які
можна було отримувати хіба що в читальному залі

те саме із музикою, в мене спадковий музичний слух
але батьки не схотіли вчити мене музиці
оскільки в них були власні травми
а коли я сам захотів нарешті вчитися музиці
і мені відмовили, оскільки було вже запізно
я запитав батьків, чому так, а вони лише розвели руками

зміна епох безпосереднього і опосередкованого
реального і віртуального
це все позначилося на долях багатьох

із одного боку, ми надбали знання/знаття чого завгодно
(ті, кого щось насправді цікавило)
із іншого боку, ми нарешті зрозуміли, що
все, що тільки можливо собі помислити, воно існує
і навіть це все перевершити непросто, або, часом, нереально

все, із чим нам насамперед моглося зіштовхуватися
це навіть не вершина айсберга, але, скажімо так,
майданчик десь на тій вершині того айсберга

нам хотілося думати, що це і є все, що є
але це було неправдою
досі так виглядає, ніби нас спонукають думати,
що ця квінтесенція є те,
із чим потрібно конкурувати якось,
(але ми не в змозі конкурувати, ні)

тому що всього набагато більше, набагато
і весь цей айсберг, насамперед, підводний, він
складається із зусиль всіх тих, кого навіть не помітили

інтернет був у цім сенсі реальним одкровенням
у якомусь розумінні, розчаровуючим
є дуже & всяко багато всього, чого тільки можна помислити
і воно все вже є

так було завжди
чим більше людина пізнає, тим більше переконується у цім
Ґьоте (у розмовах із Екерманом) казав, що, якби знав про все (наскільки
ті всі його можливості знаття були взагалі вірогідні, але усе ж),
якби він відпочатку про все, що було вже створено античністю,
він сам ніколи би не намагався навіть щось творити,
просто насолоджувався би існуючим, наявним

але він не знав, і гадав, що торує якісь нові шляхи
тут і поза, і правда, і поезія, і театр дещо, звичайно

нема нічого нового, як вже сказано Єклезіястом, царем і сином царя
є нюанси, часом, але це нюанси до уваги того, хто раніше не відмічав їх
але на саме якомусь моменті, відмітив

десь тут ми і живемо і створюємо щось, розуміючи, що, зрештою
хтось міг це все спробувати реалізувати, можливо, не лише хтось один
і не раз

наскільки це все має змогу добратися до того славетного
квінтесенційного майданчика на горі айсберга культури
це все питання, відповіді на яке нема, це риторичне

загалом, ми всі якось робимо, що виходить, ухоплюючи ідеї
нам це все задається цікавим, і ніхто нас не обламує щодо цього
так, для творчої особистості все є експериментом

я колись грав у гаражній рокабільній групі
може, це для когось звучало і як панк, але ми намагалися щось
і багато говорили про те, що це мало би якось визначити не лише наше життя
це притаманно юності, думати, що твої відкриття є відкриттями для людства

утім, людство старе, утомлене, зношене, перенасичене всім, що тільки можливо
ідея про смерть цивілізації дуже навіть слушна

ми з Вами десь на окраї цих всіх процесів намагання щось відтворити, як нам хотілося би
і уявляти собі, що ми створюємо щось насправді небувале, невідоме ще нікому

однак, всього створено вже настільки багато і розмаїто в цьому світі, що
лишається, мабуть, бути вдячним тільки за те, що тобі не дають одразу зрозуміти
що ти сам навіть не другий сорт

це не стосується, власне, твору, який я коментую наразі
але це стосується і мене самого, і інших

ми можемо поціновувати одне одного і підбадьорювати всяко, це нормально
тим не менше, це все, розумієте, ловитва вітру, якому тисячі років
і він все той самий, ну, в нас появляються дещо інші слова і смисли дещо інші
трохи інші збивки, трохи інші овертони
але це все не настільки суттєво, щоби перевернути старий світ

до того ж, невідомо, чи перевернутий старий світ нас сподобається




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2026-07-03 21:14:21 ]
Є отой посил марсіанських енергій, ну ж бо хто, як не ви - воно притаманне вам з народження. А попри те, нЕзле обіграно.( але інтуїтивно, мені хочеться витягнути вас із дмання над римам, але то моє даруйте.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:04:04 ]
Дякую, Роксолано. Я написав досить багато і верлібрів. Звичайно, буду ще до них повертатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хома дідим (Л.П./М.К.) [ 2026-07-04 09:14:54 ]
певний запах так, і певний смак теж, вони вертають спогади, однозначно модерністський підхід, Борисе, водночас особистий і загально цінний, мої Вам щирі вітання, це направду цікаво й гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-07-04 14:05:39 ]
Спасибі, Хомо. Вдумливе прочитання.