Вірші:
«Усецільна»,
«Гнів»
«Без слів»

У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка), модерністів (П. Тичина, Т. Осьмачка, М. Вороний), шістдесятників (В. Симоненко, Л. Костенко, В. Стус) та сучасних поетів (С. Губерначук, І. Малкович, Г. Чубай).

Про свій YouTube канал команда URockBallads написала (https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo): «Цей канал ніколи не був і не буде про масмаркет. Це простір про настрій, атмосферу та гарну музику. Ми викладаємо виключно те, що подобається нам самим, і робимо це саме так, як бачимо й відчуваємо. Якби ми шукали масовості та мільйонних переглядів, то ніколи б не писали рок-балади на вірші Губерначука, Білаша чи Грінченка – адже 90% масмаркету просто не знають цих імен і навряд чи колись натиснуть «play» на такі твори. Ця музика повинна, інколи, заспокоїти, а інколи дати можливість сконцентруватися на думках чи подумати про минулі вчинки або майбутні».

Нижче зібрані коментарі-відгуки на ряд віршів Сергія Губерначука.
Відгуки та їх фрагменти, що безпосередньо відносяться до віршів, подаються в оригінальному вигляді, без редагування.

1. Сергій Губерначук «Усецільна»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=iaaVmJkLJ3g

– Сергій Губерначук – митець неймовірної глибини, чиє слово завжди б’є у саме серце, оголюючи нерв людського існування. Вірш «Усецільна» – це метафоричний вихор про невблаганний біг часу, внутрішню боротьбу та неминучість долі. Дні летять, мов скажені «драгуни», лишаючи нас наодинці з вічністю та власними переживаннями. «Хай на війні – не на війні, а у тобі і у мені...» – ці рядки сьогодні звучать як ніколи пророче та близько для кожного з нас. Це битва, яку ми щодня ведемо всередині себе.
– Віршовані рядки точні, проникливі і філософські, дають поживу для роздумів про час, що несеться, як «космічні коні навісні». Вони «женуть по снігу, по весні годин – хвилини, років – дні». «Повернеш – ні. Устигнеш – ні!». Час, що минув, уже не знайдеш, не повернеш. Варто про це пам’ятати.
– Уявні картини (про драгунів, космічних навісних коней, голосні прощання), цікаві міркування (про «відстані одні до горизонту»), трохи загадковості і містики – це вже не просто поезія, це – філософія. Вона безпосередньо стосується кожного.
– Сергій Губерначук з нами своїми живими словами, глибокими і мудрими роздумами про буття і світ, і, як завжди, щедрий на метафори та влучні поетичні образи, що не потребують зайвих слів. Час збігає так швидко – як «космічні коні навісні» «по снігу, по весні» і неминучо наближає нас до вічності – «до горизонту, де вогні то по тобі, то по мені».
– Рядки про «космічних коней» і безповоротність часу дійсно змушують зупинитися й замислитися.
– Губерначук крізь час говорить із нами про вічність.
– Життя справді усецільне. Невблаганно тече час для всіх без винятку. «Годин – хвилини, років – дні» проходять майже однаково для всіх у буденності, яка б’є «кам’яними струсами мозку». Така наша дійсність. Як точно і поетично вона змальована у вірші!
– Губерначук просто one love.
– Пісня насправді «кричить» про важливе і не залишає байдужим. «Щохвилини і щодні… децибелують свої прощання голосні». Наші дні і роки, наш час і життя летять, мов «коні навісні», можна сказати миготять, як вогні за горизонтом «то по тобі, то по мені». Із філософськими думками Губерначука і сам стаєш трішки філософом…
– Поезія Губерначука має таку властивість – вона чіпляє за живе і змушує зупинитися та замислитися.
– Мабуть, невипадкова назва пісні «Усецільна», адже вона цілісна, єдина і значна як у сенсі важливості теми для людського буття, так і майстерності музичної реалізації. Вірш насущний, багатообразний і одночасно доволі простий, і в цьому висота таланту поета… Поет своїм сильним словом звертається до нас – до своїх сучасників і до прийдешніх поколінь. За життя Сергій в усьому шукав суть і глибоке розуміння. Його хвилювали питання плину часу, вічності, змісту і значення життя… Вразило, що «женуть… з обрубком нас у стремені космічні коні навісні» – з обрубком – значить вершник не має упору для ніг, тобто час збігає вільно і стихійно. Як символьно і метафорично!

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=iaaVmJkLJ3g


2. Сергій Губерначук «Гнів»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=kzwwBVXEsa4

– Поезія Сергія Губерначука – це завжди про оголений нерв, про стихію, яку неможливо приборкати, але можна оспівати.
– Кожен рядок вірша «Гнів» – це спроба зрозуміти природу людської люті. Чи є гнів лише захисною реакцією, чи це спосіб знову відчути життя, коли серце застигає в очікуванні відповіді?
– Ця пісня про те, як швидко ми спалахуємо і як важко потім знайти шлях до тиші. Це історія про звіра всередині, про «млин, повний гніву», і про ту коротку мить, коли ми ще здатні відкрити легені перед великим польотом у самотність.
– Стосунки – це завжди гойдалки від гніву до примирення! Класна пісня! Вона про життя.
– Гнів – це потужна енергія, і важливо давати їй вихід через музику та роздуми, а не через агресію.
– Неймовірно. Гнів така страшна емоції але це частина нашої природи. Ми або володіємо ним або підкоряємося йому. Пісня дуже гарно описує які зміни він може зробити з нами… Навіть не знаю, чому я раніше на читав Губерначука і не натрапив на ваш канал.
– «Душа навиворіт» – це саме те, що ми відчували під час роботи над цим треком.
– Як влучно! Після цього хочеться трохи помовчати… і ще раз натиснути «повтор». Дякую!
– Ніби хтось перетворив біль на мелодію. Слухаєш… і падаєш у власні спогади.
– «а від кохання ще…» over and over розтанули))
– Змістовний, емоційно напружений вірш – жива рана, пристрасть, кохання, біль, і «далі ця злість недоречна, далі один лечу…». Відверто, душевно, з надією і позитивом. Насправді творам Сергія Губерначука притаманний виразний психологізм і життєлюбство.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=kzwwBVXEsa4


3. Сергій Губерначук «Без слів»
Відгуки на сайті: https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo

– Трек «Без слів», створений на основі надзвичайно глибокої та щемкої поезії видатного українського поета, актора та драматурга Сергія Губерначука. Його творчість – це завжди оголений нерв, а життя, що обірвалося занадто рано, залишило нам у спадок неймовірну глибину емоцій, які насправді шукають... тиші.
– Сергій Губерначук у своєму вірші описує стан, коли слова втрачають сенс, коли близькість стає настільки болючою, що порятунок залишається лише в мовчанні. Це велична драма про свободу бути собою, про неможливість змінити свою суть навіть заради кохання. «І мій мозок – мій. І я – це я» – ці рядки звучать як справжній маніфест внутрішньої свободи.
– Поезія Сергія Губерначука – це космос.
– Розкішно і пристрасно, і зовсім не холодно, хоча спершу «камінь упав на мої ноги» (неможливість щось змінити, відійти від моменту, який відбувається), «чужіє, чужіє усе своє» (велика сила моменту, що переважує усе інше в житті), а потім: «коли трафить зима чи сніг, ти видихни літо з легень» і врешті «піду», «буде зима». Тільки розумна душа поета могла написати такий вірш!
– Поезія Сергія Губерначука завжди вимагає часу, щоб вникнути й роздумати.
– Надто вражають сокровенні рядки: «побійся носити ноти усіх моїх пісень», «у мене є одна лишня струна, яку прокляли усі». Це точно не амбіції! Сергій Губерначук не боїться завжди залишатися собою, бути вільним («свобода це – те, ким я став»), повністю відкритим і своєрідним. У своїх творах він доходить до глибокого розуміння внутрішнього світу людини, її найтонших почуттів. Насправді, є важливі ситуації в житті, і особливо в любові, коли усе зрозуміло «без слів», зайвих рухів і шуму. І ще – «сивим – не боюсь»… Сивина – образ зрілості, відповідальності і життєвого досвіду. Ця сивина свідчить, що «я – це я» і не боїться ані болю («піду»), ані зими («буде зима»). Дивуюсь – така висота, а вірш 1990 року, поету лише 21 рік!
– Рядки про «лишню струну» та «сивину» дійсно пробирають до мурах, особливо коли усвідомлюєш, у якому юному віці Сергій Губерначук це написав.
– Шлях: від заціпеніння й «каменю на ногах» до моменту, коли потрібно просто «видихнути літо» і прийняти життєву зиму. Поезія Сергія Губерначука дійсно має цю особливу силу пристрасті та розуму.
– Назва «Без слів» якраз про це – коли музика й поезія передають усе глибше за будь-які розмови.
– Почуття і особливо чисті внутрішні настрої, виразно промовляють і крізь тишу, очами, дотиками, рухами. Тиша і мовчання бувають сильнішими за слово.
– Твори Губерначука зворушують інтимністю і глибиною.
– Якась магія слів, хоча назва пісні «Без слів»))) Дуже зачіпає струни душі тому, що оспівуються глибокі і колоритні переживання. Дійсно, почуття, пристрасть, внутрішні емоції розмовляють своєю мовою, без слів: «німію, коли щасливий», «Нащо мені твої слова? Зараз німіє все» – світ німіє перед силою почуттів і переживань душі… Є над чим замислитися.
– Поезія Сергія Губерначука має дивовижну магію та глибину.
– Припали до серця слова: «я проковтну увесь твій біль», для мовчання «вуста я закрию тобі поцілунком», а «в очах твоїх я нічого не бачу. Там є?», а значить в особливі моменти любові тільки очі повинні говорити – «без слів».
– Рядки про поцілунок та погляд, що говорить «без слів» – це справді серце цієї ліричної історії.
– Виразні поетичні рядки, що заохочують до роздумів. Завжди приємно слухати і переслухувати пісню з містким змістом. Відчувається, що поет розуміє душу людини, розмовляє саме з нею, на її рівні і без зайвих слів.
– Потужна лірика Губерначука відтягує дуже багато на себе уваги.

Пісня на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=Sdf5qXdEEZo


Відео на вірш: https://www.youtube.com/watch?v=_X-ESf3IFRI