ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Виноробство

            М.Ляшкевич

Образ твору Віддати, не отримавши від тебе,
чи не найкращий результат?
Бо клятий листопад -
"ich liebe"
не мовити без туги і тривоги -
і саме це тебе хвилює, так?

Вивчає падолист мої дороги,
ти ж, бранка шурхоту і сліз,
втамовуєш каприз
знемоги
і прагнеш анемії вільних,
мандруючих тебе кудись
коліс.

О листопад у царстві божевільних,
жнива потопів і пожеж,
пости не оминеш
осінніх
безсонних збирачів плодів од серця -
данина винна,
рятівна,
авжеж.

Данина винна,
пінна феєрія
пори бродіння і плачу, -
в нестямі закричу
"ти - мрія?"
і в звичному згасанні кроків
утішуся відлунням досхочу.

Полином листопаду, чарівнице,
жовто-багряному суду
пояснення знайду,
утім це
до вибору здобутків, ніби
дорогою метатися в сльоту -

до заметілі першої, до діви,
бродіннями єства.
Печальний шлях.
Але у сніговію днях -
бурхливі
метаморфози тіла,
                                   дум,
                                               манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь острахи набутого безумства,
і кпини у крові химер -
ти інша відтепер,
без ремства
і стиду, баядерка - перелюбства
безстрашно відкоркованих озер

відбитку неба, царства божевільних -
в танку-спокуси, угорі
обіймів-хвиль, у грі свавільних
жадань,
в які, збуваючись, струмують
солодкі грона, здобуття твої.

Солодкі грона, полонені долі,
приречені на смак вина...
Що амфора земна
без волі,
якої тут нема -
чаклунка осінь?
Красуня осінь,
випита
до дна.


2003

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-16 22:57:00
Переглядів сторінки твору 5249
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.732 / 5.25  (5.210 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.954 / 5.5  (5.224 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.11.16 19:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-17 18:51:03 ]
Пане Володимире, а є ж у Вас якийсь таємний прихильник (прихильниця), який (яка) постінйо намагається вгодити. Цікаво - хто ж це? А втім - справа не в цьому.
Коротко про вірш: як на мене - є певна аритмія образів, яка впливає і на сам ритм, бо примушує мене відступити на крок, щоб продовжити читання. Я не про ті кілька свідомих збоїв, а про загальне враження від асоціативно-метафоричного ряду. Якраз саме це заважає вибудуватись віртуальному тілу вірша в моїй свідомості в струнку прозору постать, яка виходить з осені на мене, проходить наскрізь і зникає в бурштинному жовтнево-листопадовому безмежжі. А я стою - без дихання... Незважаючи на досить широке, панорамне зображення загальної картини і випуклість окремих чуттєвих образів, образи ці лишаються для мене все таки окремими естетичними одиницями, а не сублімуються в одне ціле - як між собою, так і в моїй свідомості - з моїм світо-слово-серцесприйняттям.
Саме тому я і поставив оту оцінку, яку поставив.
Що зачепило - філософічна прозорість окремих уламків і відносно спокійна сповідальна відчуженість ліричного героя, який веде мову з певної відстані.

Тепер: у мене до Вас пропозиція.
Пишу тут, бо тут швидше за все прочитаєте.
Оскільки спілкуються і коментують одні і ті ж, щоб долучити до загального літературного життя сайту весь загал, пропоную ввести квоту: три коментарі на місяць (наприклад), а то й п"ять, для кожного. Написав три штуки - свабоден, не написав - загроза виключення (можна й не виключати, але погрозити треба). Це додасть руху, а то всі відмовчуються як партизани. Взагалі-то, бути членом сайту і тільки тупо кліпати очима і відмовчуватись - це певна неповага до присутніх. От як. Чого тоді прийшли - тільки щоб втулити свої безсмертні твори?
Гадаю пропозиція слушна. Що думаєте?

З повагою - Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:24:08 ]
"Винороб" Ляшкевич Володимир. Коментар на коментар Сергія Татчина.

Зі всією повагою до вас, як до хорошої людини і дуже непоганого по суті поета (невеликі формальні огріхи техніки невдовзі зникнуть), маю зауважити, що вірш цей таки є цілісним. Просто за один раз не тільки вам його не впіймати, а й іншим. "Проблема" в нашаруванні підрядних речень у передостанній і перед нею строфі.

"Але в зимових днях
бурхливі
метаморфози тіла, дум, манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь страх новонародження безумства,
і шалу у крові химер -
ти інша відтепер -
без ремства,
без стиду - фантазерка перелюбства
безстрашно відкоркованих озер,

відбитків неба царства божевільних,
в танку розбещених вгорі
обіймів-хвиль, у грі
свавільних
жадань, в які, збуваючись, струмують
солодкі грона здобуття мої."

Між нами кажучи, цілком логічно зв'язаний містерійний образ такого розміру не кожен проковтне взагалі. Такі образи не властиві українській поезії до урбаністичної епохи, і властиві серйозній постмодерністичній поезії сучасності, тут, звичайно, без усякої філологічної "придурашеності".


З повагою, Жорж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:28:53 ]
Щодо ваших, Сергію, пропозицій, то вони виглядають справедливими, але першочерговою задачею в нас зараз є модернізація сайту, яка трішки затягнулася не по нашій вині. А після неї, коли все докорінно покращиться, і прозорість роботи сайту підвищиться на порядок, ми зможемо повернутися до цього.

Творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 20:18:04 ]
Шановний Дикий Жорже.
Як ви вже, мабуть, помітили - я люблю великі розміри. Так що проковтнути його не так вже й важко, тим більше що вищеозначений твір не дуже вже й великий. І для мене проблема не в передостанніх двох строфах. Але це суто моє.

Різниця в нашому оцінюванні та, що я казав про своє - і тільки про своє - враження, а ви намагались про більш загальне сприйняття. А загальне сприйняття спргнозувати дуже важко.

Є гарний вихід. Я спробую через деякий час повернутись до цього твору. Можливо вірш за цей час зробить в мені якусь роботу.

Дякую за добрі слова в мою адресу а також за те, що ви не втрачаєте надію на виправлення мною різних огріхів. Тільки відтепер буду постійно хвилюватись - а якщо підведу вас?

З повагою до всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 12:52:10 ]
Пане Сергію, огріхи у всіх нас є, наприклад я, краще бачу в інших, ніж у себе, краще пишу критику, ніж вірші, але знати навіть про свої маленькі огріхи - корисно. навіть якщо вони приносять насолоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 17:35:13 ]
Всіма руками - за. Ідеального нічого немає.