ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.02.07 20:19
Я продираюся крізь гілки часу,
які шмагають моє обличчя,
крізь різні епохи і цивілізації.
Я спотикаюсь об пеньки,
ніби пастки позапростору.
Гілки часу залишають сліди
на обличчі, мов ієрогліфи,
які неможливо прочитати,

Іван Потьомкін
2025.02.07 20:08
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Віктор Кучерук
2025.02.07 13:26
Як важко і сумно без тебе, матусю,
Літати у мріях, впадати в гріхи, -
Зважати на час і мотати на вуса
Оте, що звільнив од нальоту трухи.
Набридло вчувати нікчемні поради
Про рух уперед без проблем вороття,
Аби не здаватись овечкою в стаді -
Між в

Борис Костиря
2025.02.06 20:22
Закинутий колодязь
заріс травою, як спогадами.
У ньому більше не можна
зачерпнути космічної води,
не можна налити
у долоні вічності.
Я пам'ятаю, як ми класом
стояли біля нього.

Іван Потьомкін
2025.02.06 18:58
Таж і хочу лиш це:
Позабуть гірку мить,
Серця крик, заблукалий в пустині,
Повернутись і жить,
Як жилося колись,-
Ой, дубочку ти мій...
Ой, озерце моє ти синє...

Євген Федчук
2025.02.06 15:32
Як дорвався Янукович до влади в країні,
То почав народ ламати він через коліно.
До Москви потягся зразу – йому ближча була.
Про вступ до Євросоюзу одразу ж забули.
Панували в Україні ницість і обман.
Тоді люди в знак протесту вийшли на Майдан.
Хоч М

Світлана Пирогова
2025.02.06 09:09
Зима прийшла, цілує місто в тиші,
сніжинками торкаючись легенько.
Чарівною народжується... втіха.
Цей Божий день у серці ніжно тенькнув.
Нарешті, скинута завіса сіра:
туманів і дощів етюди мокрі.
Небесні сакви снігом сіють,
Який кружляє, виробляє р

Віктор Кучерук
2025.02.06 06:58
Уже так рано не смеркає
Межи засніжених осик,
Хоч сонця диск крутнувсь над гаєм
І, опускаючись, поник.
Але не вщухло денне світло
І сніг полискує, як ртуть, –
Ще гілочки, неначе мітли,
Шумлять і в груди м’яко б’ють.

Олена Побийголод
2025.02.06 04:25
Дні 35-й, 36-й і ранок 37-го. Повернення Телемаха)

1.
Мудра Афіна удосвіта
в Спарту примчалася в милі, –
там Телемах, геть без досвіду,
так і гуляв на весіллі.

Артур Сіренко
2025.02.06 00:39
Цю історію розповів мені колишній парторг колгоспу «Шлях Ілліча» Петро Іванович Лукін. У Криму в ті роки він славився як правдолюб: навіть з партії та з колгоспу його вигнали, як він висловився, «за правду». Хоча злі язики говорили, що начебто за контраба

Уляна Світанко
2025.02.05 23:07
Послухай тишу, бо у ній слова,
Легенький гомін лісових фіалок,
Безликий спокій серцем відчувай,
бо дивом муки відлетіли вдалеч.

У тиші музика завжди жива:
мелодія любові та розлуки,
прадавня, незбагненна таїна,

Володимир Бойко
2025.02.05 22:38
Трепетно слова
Для тебе добирала,
Зріли ті слова
У радості й журбі.
Краю рідний мій,
Я хочу, щоб лунало –
Як в любові я
Освідчуюсь тобі.

Ярослав Чорногуз
2025.02.05 22:11
Здається, горе розіп'яло...
Та ні, то темна смуга лиш.
Чи неприємностей навала
У серце вжалила сильніш.

Воно дурненьке і вразливе
Не має захисту броні.
Як те пташатко полохливе --

Сонце Місяць
2025.02.05 21:14
свинцевий дирижабль
цитринний блюз
кислотний дощ
побудь зі мною
базікай дурниць
лий скільки бажаєш чаїв
випусти через кватирку сплін
розв’яжи рукави оці

Борис Костиря
2025.02.05 20:19
Оголеність тополь,
як оголеність ілюзій,
оголеність правди,
оголений крик,
оголене безумство.
Жодна надія
не може вчепитися
за живу парость,

Володимир Ляшкевич
2025.02.05 16:10
Встали ми до сонця
у вогні навали -
вороги за смертні
узялися справи!

Зрадники впустили,
Інші підсобили.
Та народ не здався,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дмитро Віск
2025.02.02

Ігор Петренко
2025.01.31

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Винороб

            М.Ляшкевич

Образ твору Віддати, не отримавши від тебе,
чи не найкращий результат?
Бо клятий листопад -
"ich liebe"
не мовити без туги і тривоги -
і саме це тебе хвилює, так?

Вивчає падолист мої дороги,
ти ж, бранка шурхоту і сліз,
втамовуєш каприз
знемоги
і прагнеш анемії вільних,
мандруючих тебе кудись
коліс.

О листопад у царстві божевільних,
жнива потопів і пожеж,
пости не оминеш
осінніх
останніх збирачів плодів од серця -
данина винна,
весняна́,
авжеж.

Данина винна,
винна феєрія
пори бродіння і плачу, -
в нестямі закричу
"ти - мрія?"
і в звичному згасанні кроків
утішуся відлунням досхочу.

Відлунням листопаду, чарівнице,
жовто-багряному суду
пояснення знайду,
утім це -
до вибору здобутку, ніби
поставленого за мету -

до заметілі першої. Від діви.
Не маючи... Печальний шлях.
Але у сніговію днях
бурхливі
метаморфози тіла,
                                   дум,
                                               манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь острахи набутого безумства,
і кпини у крові химер -
ти інша відтепер,
без ремства
і стиду, баядерка - перелюбства
безстрашно відкоркованих озер

відбитку неба, царства божевільних -
в танку-спокуси, угорі
обіймів-хвиль, у грі свавільних
жадань,
в які, збуваючись, струмують
солодкі грона здобуття мої.

Солодкі грона, полонені долі,
приречені на смак вина...
Що амфора земна
без волі,
якої тут нема -
чаклунка осінь?
Чаклунка осінь,
випита
до дна.


2003

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Жорж Дикий 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-16 22:57:00
Переглядів сторінки твору 4519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.736 / 5.25  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.958 / 5.5  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.02.06 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-17 18:51:03 ]
Пане Володимире, а є ж у Вас якийсь таємний прихильник (прихильниця), який (яка) постінйо намагається вгодити. Цікаво - хто ж це? А втім - справа не в цьому.
Коротко про вірш: як на мене - є певна аритмія образів, яка впливає і на сам ритм, бо примушує мене відступити на крок, щоб продовжити читання. Я не про ті кілька свідомих збоїв, а про загальне враження від асоціативно-метафоричного ряду. Якраз саме це заважає вибудуватись віртуальному тілу вірша в моїй свідомості в струнку прозору постать, яка виходить з осені на мене, проходить наскрізь і зникає в бурштинному жовтнево-листопадовому безмежжі. А я стою - без дихання... Незважаючи на досить широке, панорамне зображення загальної картини і випуклість окремих чуттєвих образів, образи ці лишаються для мене все таки окремими естетичними одиницями, а не сублімуються в одне ціле - як між собою, так і в моїй свідомості - з моїм світо-слово-серцесприйняттям.
Саме тому я і поставив оту оцінку, яку поставив.
Що зачепило - філософічна прозорість окремих уламків і відносно спокійна сповідальна відчуженість ліричного героя, який веде мову з певної відстані.

Тепер: у мене до Вас пропозиція.
Пишу тут, бо тут швидше за все прочитаєте.
Оскільки спілкуються і коментують одні і ті ж, щоб долучити до загального літературного життя сайту весь загал, пропоную ввести квоту: три коментарі на місяць (наприклад), а то й п"ять, для кожного. Написав три штуки - свабоден, не написав - загроза виключення (можна й не виключати, але погрозити треба). Це додасть руху, а то всі відмовчуються як партизани. Взагалі-то, бути членом сайту і тільки тупо кліпати очима і відмовчуватись - це певна неповага до присутніх. От як. Чого тоді прийшли - тільки щоб втулити свої безсмертні твори?
Гадаю пропозиція слушна. Що думаєте?

З повагою - Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:24:08 ]
"Винороб" Ляшкевич Володимир. Коментар на коментар Сергія Татчина.

Зі всією повагою до вас, як до хорошої людини і дуже непоганого по суті поета (невеликі формальні огріхи техніки невдовзі зникнуть), маю зауважити, що вірш цей таки є цілісним. Просто за один раз не тільки вам його не впіймати, а й іншим. "Проблема" в нашаруванні підрядних речень у передостанній і перед нею строфі.

"Але в зимових днях
бурхливі
метаморфози тіла, дум, манер
я дочитаю на твоїх устах,

крізь страх новонародження безумства,
і шалу у крові химер -
ти інша відтепер -
без ремства,
без стиду - фантазерка перелюбства
безстрашно відкоркованих озер,

відбитків неба царства божевільних,
в танку розбещених вгорі
обіймів-хвиль, у грі
свавільних
жадань, в які, збуваючись, струмують
солодкі грона здобуття мої."

Між нами кажучи, цілком логічно зв'язаний містерійний образ такого розміру не кожен проковтне взагалі. Такі образи не властиві українській поезії до урбаністичної епохи, і властиві серйозній постмодерністичній поезії сучасності, тут, звичайно, без усякої філологічної "придурашеності".


З повагою, Жорж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-18 13:28:53 ]
Щодо ваших, Сергію, пропозицій, то вони виглядають справедливими, але першочерговою задачею в нас зараз є модернізація сайту, яка трішки затягнулася не по нашій вині. А після неї, коли все докорінно покращиться, і прозорість роботи сайту підвищиться на порядок, ми зможемо повернутися до цього.

Творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-18 20:18:04 ]
Шановний Дикий Жорже.
Як ви вже, мабуть, помітили - я люблю великі розміри. Так що проковтнути його не так вже й важко, тим більше що вищеозначений твір не дуже вже й великий. І для мене проблема не в передостанніх двох строфах. Але це суто моє.

Різниця в нашому оцінюванні та, що я казав про своє - і тільки про своє - враження, а ви намагались про більш загальне сприйняття. А загальне сприйняття спргнозувати дуже важко.

Є гарний вихід. Я спробую через деякий час повернутись до цього твору. Можливо вірш за цей час зробить в мені якусь роботу.

Дякую за добрі слова в мою адресу а також за те, що ви не втрачаєте надію на виправлення мною різних огріхів. Тільки відтепер буду постійно хвилюватись - а якщо підведу вас?

З повагою до всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2006-03-19 12:52:10 ]
Пане Сергію, огріхи у всіх нас є, наприклад я, краще бачу в інших, ніж у себе, краще пишу критику, ніж вірші, але знати навіть про свої маленькі огріхи - корисно. навіть якщо вони приносять насолоду...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-03-19 17:35:13 ]
Всіма руками - за. Ідеального нічого немає.