ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М
2026.06.30 22:20
Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко
2026.06.30 18:55
серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря
2026.06.30 12:52
Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

хома дідим
2026.06.30 10:27
дивись
бо що лишається
дивитися
через банальну дич
і смертний жах
у лиця
що не лики ангельські
не пики

Ірина Вовк
2026.06.30 10:12
Розділ Х. ЛІСОВИЙ ЗАМОК КРЕПІ: ПРИХИСТОК ЗАКОХАНИХ ВОВКІВ Далеко на північ від Парижа, там, де вікові дуби замку Крепі вростали корінням у саму глибину галльської землі, панував зовсім інший світ. Тут не було золоченої розкоші Парижа, але був дух во

Охмуд Песецький
2026.06.30 09:06
Літо, сонце і засмага не з тобою, а проти, якщо розповідаєш, який ти крутий Сіндбад, і що тобі дали ті зароблені валюти, які для тебе – ніщо, бо тобі потрібні лише моря з океанами – простір, вільний від будь-яких семафорів твого шляху. Вусате обличчя стр

Віктор Кучерук
2026.06.30 07:20
Знову літо, знову море,
Знову ледь помітний бриз, -
Знову далеч неозора
І щодня - блакитна вись.
Знов дозвілля цілий місяць
Без повітряних тривог, -
Знов я вибрав гарне місце,
Де купатись будем вдвох.

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 AVE, CESAR
1
Стомилися срібні орли,
Посивіли центуріони,
До берега моря дійшли
Безсмертні твої легіони.

Тріумфи гучних перемог
Над воїнами і жінками
Війни і ненависті бог
Вже звично квітчає вінками.

В зеніті воєнної слави, —
А заздрять — то ж вічне, нехай!
Луна все частіш «Цезар, аве!»
До болю подібне на «Хайль!».

І вже не одміряне завтра,
Цей вечір — останнє, що є.
Ще вип'є вино Клеопатра,
І ти іще вип'єш своє.

Останню дорогу пройти,
І рану останню прийняти,
Й здивовано друга спитати:
«І ти?..»

2
В історію так просто увійти
Чи уповзти у когось на хвості.
Бо хто був Цезар?
Знаєм — слава Риму!
Так просто нам згори судить минуле.
А хто ж то Брут?
Він був, здається, з тими,
Що вбили Цезаря?
Ну, звісно, чули, чули...




Найвища оцінка Лариса Вировець 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-10 16:17:18
Переглядів сторінки твору 3838
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.247 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.455 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 17:36:02 ]
Пані Лесю, вибачайте, що знов заважаю Вашій бесіді з чоловіком, та дуже вже мені цей вірш подобається. Особливо оте:

Останню дорогу пройти,
І рану останню прийняти,
Й здивовано друга спитати:
«І ти?..»


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 18:00:38 ]
Любите Цезаря, пані Ларисо? Віднедавна я захоплююся цим чоловіком! Хоч вірш давній.
Щодо моєї бесіди - хотіла відволікти увагу п.Валентина від якоїсь нецезаревої війни і перемкнути на щось вічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 18:05:32 ]
Ні, я взагалі останнім часом люблю розмірковувати про давній Рим.
А то я написала, бо Ви під якимось віршем так захопилися розмовою, що зовсім не звернули уваги, що Вам пише відгуки не тільки пан Валентин. :))
Я писала, що мені подобається те, як Ви пишете.
Підтвержує це знов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 18:11:18 ]
Мої два останні романи - про Римську історію, цивілізацію, про деяких тиранів і героїв. Спробую щось надрукувати в етюдах, зроблю малу форму. Про Цезаря?
Пані Ларисо, Ваша думка для мене багато важить. Привіт Вашому ученому котові. Він мені страшенно сподобався. А Ви теж не помітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 18:26:43 ]
Перепрошую, пані Лесю! Як я могла не помітити... (чухаю потилицю). Тим більше — мій «кіт» таки мені довго голову морочив, мені важливо було почути відгук, особливо Ваш. Пішла перечитувати....
Ще раз повторюю, що Ваша творчість мені дуже до вподоби, так що думаю, будемо спілкуватися ще не раз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-02-10 18:37:50 ]
Взаємненько.
Котусик укладений по-жіночому елегантно. Мене аж українська національна тваринка затиснула - чому я сама до цього образу не дотумкала!