Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
2026.09.10
06:52
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.
2026.09.09
21:29
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі
2026.09.09
19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:
2026.09.09
14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
Де ж украсти один міліон???
Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?
2026.09.09
13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз
2026.09.09
12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)
«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,
2026.09.09
12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.
2026.09.09
12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.
Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи
2026.09.09
08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.
Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають
2026.09.09
06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.
2026.09.09
01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.
2026.09.09
00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.
Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
2026.09.08
21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валентин Бендюг (1954) /
Вірші
Українські танки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Українські танки
Танка – 1Б
Таке холодне сяйво
Цей княжич посилає,
Пишаючись собою між зірками
І видивляючись у дзеркало ставка,
Що враз взялося кригою свічадо.
Танка – 2Б
І цей вчорашній сніг
Розтане неминуче,
Бо ж не даремно вже з Карпатських гір
Лунає пісня-грім річок могутніх,
І кару ту не зупиняє Бог.
Танка 3Б
Хреста печать
Не можна полюбити
І важко тамувати ревний біль…
Та як же нам прощатися навіки
Осінньої вечірньої пори?
Танка 4Б
Серденько,
Моє кохання – вір -
Літній луг і квіти запашні:
Скільки б їх не рвав і не косив,
Цвітом вкриє літо луг той знов.
Танка 5Б
Наприкінці цього сумного року,
Коли опале листя сніг накрив
І сонний гай стояв сумний та голий,
Почув, як дуб шумить -
Цей нелинь віковий.
Танка 6Б
Ущухла літня злива, тільки грім
Збиває подушки із теплих хмар
Та блискавки
Ще ціляться у храм,
Де бог чужий живе в ковчезі золотім.
Танка 7Б
Не тим печалюся, що ти мене забула, -
Печалюсь долею твоєю, згубо:
Життям клялася ти,
А свідком місяць був
І зорі нам співали в ніч купальську.
Танка 8Б
Прийшла весна, та ще похмуре небо,
Не видно сонця і на землю сипле сніг.
А що ж за хмарами, -
Чи не летять лелеки?
Цвіте вже сон-трава, а їх усе нема.
Танка 9Б
Ти не кажи мені, що хочеш спати -
Нам не до сну в оцю вишневооку ніч:
Горить іще вогонь
І сипле в небо зорі…
Глянь, - папороті цвіт на сході спалахнув.
Таке холодне сяйво
Цей княжич посилає,
Пишаючись собою між зірками
І видивляючись у дзеркало ставка,
Що враз взялося кригою свічадо.
Танка – 2Б
І цей вчорашній сніг
Розтане неминуче,
Бо ж не даремно вже з Карпатських гір
Лунає пісня-грім річок могутніх,
І кару ту не зупиняє Бог.
Танка 3Б
Хреста печать
Не можна полюбити
І важко тамувати ревний біль…
Та як же нам прощатися навіки
Осінньої вечірньої пори?
Танка 4Б
Серденько,
Моє кохання – вір -
Літній луг і квіти запашні:
Скільки б їх не рвав і не косив,
Цвітом вкриє літо луг той знов.
Танка 5Б
Наприкінці цього сумного року,
Коли опале листя сніг накрив
І сонний гай стояв сумний та голий,
Почув, як дуб шумить -
Цей нелинь віковий.
Танка 6Б
Ущухла літня злива, тільки грім
Збиває подушки із теплих хмар
Та блискавки
Ще ціляться у храм,
Де бог чужий живе в ковчезі золотім.
Танка 7Б
Не тим печалюся, що ти мене забула, -
Печалюсь долею твоєю, згубо:
Життям клялася ти,
А свідком місяць був
І зорі нам співали в ніч купальську.
Танка 8Б
Прийшла весна, та ще похмуре небо,
Не видно сонця і на землю сипле сніг.
А що ж за хмарами, -
Чи не летять лелеки?
Цвіте вже сон-трава, а їх усе нема.
Танка 9Б
Ти не кажи мені, що хочеш спати -
Нам не до сну в оцю вишневооку ніч:
Горить іще вогонь
І сипле в небо зорі…
Глянь, - папороті цвіт на сході спалахнув.
| Найвища оцінка | Павло Якимчук | 6 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Леся Романчук | 5.5 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
