Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.28
11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
2026.02.28
10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
2026.02.28
09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
2026.02.28
06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
2026.02.27
21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
2026.02.27
21:17
І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
2026.02.27
19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
2026.02.27
15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
2026.02.27
10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
2026.02.27
10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
2026.02.11
2026.02.05
2026.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валентин Бендюг (1954) /
Вірші
Українські танки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Українські танки
Танка – 1Б
Таке холодне сяйво
Цей княжич посилає,
Пишаючись собою між зірками
І видивляючись у дзеркало ставка,
Що враз взялося кригою свічадо.
Танка – 2Б
І цей вчорашній сніг
Розтане неминуче,
Бо ж не даремно вже з Карпатських гір
Лунає пісня-грім річок могутніх,
І кару ту не зупиняє Бог.
Танка 3Б
Хреста печать
Не можна полюбити
І важко тамувати ревний біль…
Та як же нам прощатися навіки
Осінньої вечірньої пори?
Танка 4Б
Серденько,
Моє кохання – вір -
Літній луг і квіти запашні:
Скільки б їх не рвав і не косив,
Цвітом вкриє літо луг той знов.
Танка 5Б
Наприкінці цього сумного року,
Коли опале листя сніг накрив
І сонний гай стояв сумний та голий,
Почув, як дуб шумить -
Цей нелинь віковий.
Танка 6Б
Ущухла літня злива, тільки грім
Збиває подушки із теплих хмар
Та блискавки
Ще ціляться у храм,
Де бог чужий живе в ковчезі золотім.
Танка 7Б
Не тим печалюся, що ти мене забула, -
Печалюсь долею твоєю, згубо:
Життям клялася ти,
А свідком місяць був
І зорі нам співали в ніч купальську.
Танка 8Б
Прийшла весна, та ще похмуре небо,
Не видно сонця і на землю сипле сніг.
А що ж за хмарами, -
Чи не летять лелеки?
Цвіте вже сон-трава, а їх усе нема.
Танка 9Б
Ти не кажи мені, що хочеш спати -
Нам не до сну в оцю вишневооку ніч:
Горить іще вогонь
І сипле в небо зорі…
Глянь, - папороті цвіт на сході спалахнув.
Таке холодне сяйво
Цей княжич посилає,
Пишаючись собою між зірками
І видивляючись у дзеркало ставка,
Що враз взялося кригою свічадо.
Танка – 2Б
І цей вчорашній сніг
Розтане неминуче,
Бо ж не даремно вже з Карпатських гір
Лунає пісня-грім річок могутніх,
І кару ту не зупиняє Бог.
Танка 3Б
Хреста печать
Не можна полюбити
І важко тамувати ревний біль…
Та як же нам прощатися навіки
Осінньої вечірньої пори?
Танка 4Б
Серденько,
Моє кохання – вір -
Літній луг і квіти запашні:
Скільки б їх не рвав і не косив,
Цвітом вкриє літо луг той знов.
Танка 5Б
Наприкінці цього сумного року,
Коли опале листя сніг накрив
І сонний гай стояв сумний та голий,
Почув, як дуб шумить -
Цей нелинь віковий.
Танка 6Б
Ущухла літня злива, тільки грім
Збиває подушки із теплих хмар
Та блискавки
Ще ціляться у храм,
Де бог чужий живе в ковчезі золотім.
Танка 7Б
Не тим печалюся, що ти мене забула, -
Печалюсь долею твоєю, згубо:
Життям клялася ти,
А свідком місяць був
І зорі нам співали в ніч купальську.
Танка 8Б
Прийшла весна, та ще похмуре небо,
Не видно сонця і на землю сипле сніг.
А що ж за хмарами, -
Чи не летять лелеки?
Цвіте вже сон-трава, а їх усе нема.
Танка 9Б
Ти не кажи мені, що хочеш спати -
Нам не до сну в оцю вишневооку ніч:
Горить іще вогонь
І сипле в небо зорі…
Глянь, - папороті цвіт на сході спалахнув.
| Найвища оцінка | Павло Якимчук | 6 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Леся Романчук | 5.5 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
