ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Проза

 Наше Я
Якщо ми зерном України,
Вона усім нам колоском.
Коли ми разом, ми родина,
Яка дарить діток добром.

Коли ми разом, в нас є сила
Колоска, який дасть життя.
Як роз’єднаємось, могила
Прикриє в друге наше я.

Тому сестро моя і брате,
Там в Україні й в чужині
Всім, що нас хочуть роз’єднати
Гордо скажімо тричі - НІ!!!

Під наказом ми чужу матір
Кохали живучи в ярмі.
Над головами свистав батіг.
Ми були волі голодні.

А нині, коли ми їй маєм,
Знов ворожнеча і сварня
Вовків ватагою гуляє
І топче справжнє наше я.
18.03.2008р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-18 21:20:35
Переглядів сторінки твору 26399
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.834 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.06.22 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 12:03:34 ]
Щось людей лихоманить... Не розумію, нащо так драматизувати ситуацію, Якщо вірш хороший, я ставлю п’ятірку (та ще якщо перед цим спілкувалася з автором, і він спробував щось змінити на краще), ця п’ятірка його заохотить чомусь вчитися. Якщо вірш поганий — оцінка відповідна. Розбір помилок — краще робити в приватному повідомленні, він стосується особисто автора. Нащо цей лемент: «Залиште автора!», «Не залиште автора!»? Нащо переходити на особистості і підозрювати редакцію, що вона непатріотична, що вона незадоволена змістом? Люди, редактор оцінює ХУДОЖНЮ та ТЕХНІЧНУ якість ВІРША.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:52:05 ]
Шановні колеги, існування автора Василя Шляхтича ніхто не заперечує. Заперечується тільки його намагання будь що повісити свій текст на головній. "Будь що" технологічно виглядає так - є ряд віршів (до 10), які редакція заохотила "5", і вся робота автора над собою, на жаль, зводиться до видалення тих, нових віршів, які оцінили нижчою за п'ятірку оцінкою.
Як вам відомо, наявність у автора редакторського рейтингу не нижчого за "5", призводить до появи на головній нових авторських публікацій.
Тобто йдеться тільки про тимчасову відсутність можливості афішувати свої твори на головній сторінці "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 12:57:06 ]
Не можу пройти повз дискусії і не зупинитися. Підтримую загальну редакторську позицію. Пан Василь доволі давно публікується, але його тексти лишаються на одному рівні. Кожен, як автор, так і редактор, має повне право на суб'єктивну оцінку. Про що пише автор - це його справа. Як він пише - наша загальна, бо зібрались ми тут в основному, щоб над цим "як" попрацювати, а не просто потусуватися і порозводити метафоричну демагогію про долю України чи національної поезії.
Рейтинг завжди був способом аналізу і контролю. І зараз виконує свою пряму функцію. Не бачу жодної проблеми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:59:58 ]
Щодо творчих порад панові Василеві, то вони редакцією робилися навіть частіше, аніж то потрібно було. Ці коментарі, в основному, згинули разом із низькооціненими творами - і без жодної користі для автора. На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:00:13 ]
Мій "лемент", пані Ларисо, стосується більше читачів ;)
З редакцією ПМ у мене уже визначені орієнтири, дальше яких я не заходжу, пам'ятаючи, що є у гостях, а господаря не судять.. :)
Прошу заглянути сюди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:12:15 ]
Пані Оксано, я мала на увазі загальний лемент, не тільки Ваш особистий. :) Там і Юрій долучився до нього.
З паном Василем ми інколи спілкуємось поштою. Пане Василю, можемо продовжити, якщо маєте до мене питання.

Щодо фестивалю — дякую. Мене гризе маленький «заздрий» хробачок, коли розумію, що я пропущу, та, на жаль, входжу зараз у смугу суцільної кризи і сама нічого не можу з цим зробити. Хіба що якщо відбудеться чудо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:22:26 ]
Пані Ларисо, я навіюватиму чудо з усієї сили, а "хробачка" краще випустити на волю, і він, як законопослушний біологічний об'єкт, подасться до наших яблук, а Ви - за ним.... ;)

Про лемент я зрозуміла, Юрчик зреагував так, як я півроку тому у схожій ситуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:26:54 ]
Дякую, пані Оксано!
Свободу хробачкам! :) Хай живуть чудеса!
(Може, й справді...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-20 14:11:00 ]
Привіт, Ларисо!
Лемент підняв Кондратюк!
А друзі - долучилися!
Оксанко! Я ще не зреагував!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 15:26:04 ]
То реагуй Юрчику, щоб я правильно написала у афіші )))
Пані Ларисо, я упевнена, що чудо буде )))) Як і весна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:28:22 ]
Прочитав і хочу додати свою точку зору, бо теж висловлювався на тему взаємовідносин авторів і РМ (див. послання критусіянам на http://maysterni.com/publication.php?id=20024)
Певно, що редакція поступає правильно, а відкрите обзивання з негарними епітетами і пафосні виступи пана Юрія назахист української культури і тому подібні дискусії треба, мабуть, проводити на окремій сторінці РМ, а не під самим твором. Хотів би я бачити реакцію Юрія Кондратюка, якби його вірші анатомували всі гуртом у нього на очах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:59:55 ]
Адміністратор Ростислав повідомив мене, що видалив щойно коментар, який міг бути підставою для взаємних образ.
Перепрошуємо за цей, не знаю чи необхідний вчинок.

Що стосується коментаря пана Павла Якимчука, то я повинен погодитися, що так спілкуватися на сторінці пана Василя Шляхтича - не найкращий хід подій.

Адміністрація сподівалася, що учасники розмови не перейдуть певні кордони дозволеного.

Так чи інакше - повертаємо цю сторінку під патронат пана Василя. Він зможе вирішити долю цієї сторінки самостійно.

Всі коментарі, що надійшли на цей момент, я копіюю і можливо додам до якоїсь профільної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:02:31 ]
Мені здається, шо розмова під віршем пана Василя вийшла за рамки тільки його твору. Тому цілком справедливо її віокремили. Щодо мого коментаря, я би хотіла його повернути. Якщо можна, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:56:37 ]
Павле, твори Юрія Кондратюка перед його очима усі ми дружно анатомували не раз, і мої твори анатомували )) Це нормальний процес повчання і навчання. У такому розгляді відбувається пошук істини.
У даній розмові, як сказала Чорнявка, самого анатомування твору не відбувалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 20:24:01 ]
Як коментар, почитайте мого "вірша" написаного давно тому... А ось і він:
Простіть мені, любі браття,
Що пишу по-свому.
Це є мова Підкарпаття,
Я їй виніс з дому.

Нею батьки говорили
Живучи над Сяном...
Вони її незабили
Коли їх прогнано.

У цій мові мене вчили
Молитви до Бога,
Про минуле говорили,
Про все, що дорОге.

Усі звуки, перші звуки
Були в НАШІЙ мові.
Нині сини, нині й внуки
Горді з свого слова.

Дякую усім з родини,
Які зберігають
Рідне слово - батьків мову,
Пісні і звичаї.

То Вам, МАМО, то Вам ТАТУ,
Тобі, вся РОДИНО
Бог за все це дасть заплату.
І МИ, не загинем!
Це було написане 17.12.2004р.
Таки х як я українців в чужині живе БАГАТО. З різних причин, тільки маленький відсоток вивчав, або вивчає УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. Більшість знає її тільки в звучних тонах переказаних батьками.
Ви, Пане Юрію, жили і живете в УКРАЇНІ в російськомовному середовищі. Ви зберегли свою мову. Хвала Вам за це! А скільки в Україні перейшло на ЧУЖУ мову, бо з нею було легше жити?
Наш народ у 1947 році було викинуто зрідних, українських земель до західних і північних регінів Польщі щоб нас асимілювати. Вивезли худобячими вагонами більше 140 тисяч НАШІХ людей. Не було шкіл, не було вчителів, не було книжок ні часописів в українській мові. Навіть тих вишиванок, з яких нині так багато псевдо -свідомих, ніби то "НАШІХ" людей також тут на сайті висміває не дозволили нам взяти з собою, щоб ненагадували їм УКРАЇНСТВО. Забрали все. Священиків і церкви. Забрали поля і ліси. Майже все, що писане нагадувало НАШЕ Я - Забрали! Не були в силі забрати нам НАШОЇ віри в Бога і мови, якою говорили НАШІ предки - НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо, чи вона з Підляшша, чи з Надсяння, з З Лемківщини, чи з Холмщини - вона НАША, УКРАЇНСЬКА. Я чув від батьків, що майже кожне село мало СВОЇ слова, СВІЙ наголос. Люди спілкувалися між собою і один одного розумів. Це все діди передавали батькам, батьки синам і я впевнений, що сини понесуть цю НАШУ мову в майбуття. Тому мені дуже сумно, що хтось, хто мав змогу вивчати ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ нині насміваяся з тих, які такої змоги були позбавлені. Можна про це багато говорити, Але - кому? Хто схоче слухати якогось "хохла" з Польщі. Може, ті мої скромні, нелітературні слова допоможуть хоч чуть зрозуміти мене і подібних мені. Дякую за увагу. Добра всім.

1   2   3   4   Переглянути все