ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Ще б пак
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Райдуга
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
На дозвіллі
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Безкровне
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Одарчина кицька
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Побажай – і я воскресну
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
До Великодня
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
* * *
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Проза

 Наше Я
Якщо ми зерном України,
Вона усім нам колоском.
Коли ми разом, ми родина,
Яка дарить діток добром.

Коли ми разом, в нас є сила
Колоска, який дасть життя.
Як роз’єднаємось, могила
Прикриє в друге наше я.

Тому сестро моя і брате,
Там в Україні й в чужині
Всім, що нас хочуть роз’єднати
Гордо скажімо тричі - НІ!!!

Під наказом ми чужу матір
Кохали живучи в ярмі.
Над головами свистав батіг.
Ми були волі голодні.

А нині, коли ми їй маєм,
Знов ворожнеча і сварня
Вовків ватагою гуляє
І топче справжнє наше я.
18.03.2008р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-18 21:20:35
Переглядів сторінки твору 25454
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.834 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.06.10 15:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 12:03:34 ]
Щось людей лихоманить... Не розумію, нащо так драматизувати ситуацію, Якщо вірш хороший, я ставлю п’ятірку (та ще якщо перед цим спілкувалася з автором, і він спробував щось змінити на краще), ця п’ятірка його заохотить чомусь вчитися. Якщо вірш поганий — оцінка відповідна. Розбір помилок — краще робити в приватному повідомленні, він стосується особисто автора. Нащо цей лемент: «Залиште автора!», «Не залиште автора!»? Нащо переходити на особистості і підозрювати редакцію, що вона непатріотична, що вона незадоволена змістом? Люди, редактор оцінює ХУДОЖНЮ та ТЕХНІЧНУ якість ВІРША.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:52:05 ]
Шановні колеги, існування автора Василя Шляхтича ніхто не заперечує. Заперечується тільки його намагання будь що повісити свій текст на головній. "Будь що" технологічно виглядає так - є ряд віршів (до 10), які редакція заохотила "5", і вся робота автора над собою, на жаль, зводиться до видалення тих, нових віршів, які оцінили нижчою за п'ятірку оцінкою.
Як вам відомо, наявність у автора редакторського рейтингу не нижчого за "5", призводить до появи на головній нових авторських публікацій.
Тобто йдеться тільки про тимчасову відсутність можливості афішувати свої твори на головній сторінці "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 12:57:06 ]
Не можу пройти повз дискусії і не зупинитися. Підтримую загальну редакторську позицію. Пан Василь доволі давно публікується, але його тексти лишаються на одному рівні. Кожен, як автор, так і редактор, має повне право на суб'єктивну оцінку. Про що пише автор - це його справа. Як він пише - наша загальна, бо зібрались ми тут в основному, щоб над цим "як" попрацювати, а не просто потусуватися і порозводити метафоричну демагогію про долю України чи національної поезії.
Рейтинг завжди був способом аналізу і контролю. І зараз виконує свою пряму функцію. Не бачу жодної проблеми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:59:58 ]
Щодо творчих порад панові Василеві, то вони редакцією робилися навіть частіше, аніж то потрібно було. Ці коментарі, в основному, згинули разом із низькооціненими творами - і без жодної користі для автора. На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:00:13 ]
Мій "лемент", пані Ларисо, стосується більше читачів ;)
З редакцією ПМ у мене уже визначені орієнтири, дальше яких я не заходжу, пам'ятаючи, що є у гостях, а господаря не судять.. :)
Прошу заглянути сюди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:12:15 ]
Пані Оксано, я мала на увазі загальний лемент, не тільки Ваш особистий. :) Там і Юрій долучився до нього.
З паном Василем ми інколи спілкуємось поштою. Пане Василю, можемо продовжити, якщо маєте до мене питання.

Щодо фестивалю — дякую. Мене гризе маленький «заздрий» хробачок, коли розумію, що я пропущу, та, на жаль, входжу зараз у смугу суцільної кризи і сама нічого не можу з цим зробити. Хіба що якщо відбудеться чудо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:22:26 ]
Пані Ларисо, я навіюватиму чудо з усієї сили, а "хробачка" краще випустити на волю, і він, як законопослушний біологічний об'єкт, подасться до наших яблук, а Ви - за ним.... ;)

Про лемент я зрозуміла, Юрчик зреагував так, як я півроку тому у схожій ситуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:26:54 ]
Дякую, пані Оксано!
Свободу хробачкам! :) Хай живуть чудеса!
(Може, й справді...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-20 14:11:00 ]
Привіт, Ларисо!
Лемент підняв Кондратюк!
А друзі - долучилися!
Оксанко! Я ще не зреагував!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 15:26:04 ]
То реагуй Юрчику, щоб я правильно написала у афіші )))
Пані Ларисо, я упевнена, що чудо буде )))) Як і весна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:28:22 ]
Прочитав і хочу додати свою точку зору, бо теж висловлювався на тему взаємовідносин авторів і РМ (див. послання критусіянам на http://maysterni.com/publication.php?id=20024)
Певно, що редакція поступає правильно, а відкрите обзивання з негарними епітетами і пафосні виступи пана Юрія назахист української культури і тому подібні дискусії треба, мабуть, проводити на окремій сторінці РМ, а не під самим твором. Хотів би я бачити реакцію Юрія Кондратюка, якби його вірші анатомували всі гуртом у нього на очах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:59:55 ]
Адміністратор Ростислав повідомив мене, що видалив щойно коментар, який міг бути підставою для взаємних образ.
Перепрошуємо за цей, не знаю чи необхідний вчинок.

Що стосується коментаря пана Павла Якимчука, то я повинен погодитися, що так спілкуватися на сторінці пана Василя Шляхтича - не найкращий хід подій.

Адміністрація сподівалася, що учасники розмови не перейдуть певні кордони дозволеного.

Так чи інакше - повертаємо цю сторінку під патронат пана Василя. Він зможе вирішити долю цієї сторінки самостійно.

Всі коментарі, що надійшли на цей момент, я копіюю і можливо додам до якоїсь профільної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:02:31 ]
Мені здається, шо розмова під віршем пана Василя вийшла за рамки тільки його твору. Тому цілком справедливо її віокремили. Щодо мого коментаря, я би хотіла його повернути. Якщо можна, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:56:37 ]
Павле, твори Юрія Кондратюка перед його очима усі ми дружно анатомували не раз, і мої твори анатомували )) Це нормальний процес повчання і навчання. У такому розгляді відбувається пошук істини.
У даній розмові, як сказала Чорнявка, самого анатомування твору не відбувалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 20:24:01 ]
Як коментар, почитайте мого "вірша" написаного давно тому... А ось і він:
Простіть мені, любі браття,
Що пишу по-свому.
Це є мова Підкарпаття,
Я їй виніс з дому.

Нею батьки говорили
Живучи над Сяном...
Вони її незабили
Коли їх прогнано.

У цій мові мене вчили
Молитви до Бога,
Про минуле говорили,
Про все, що дорОге.

Усі звуки, перші звуки
Були в НАШІЙ мові.
Нині сини, нині й внуки
Горді з свого слова.

Дякую усім з родини,
Які зберігають
Рідне слово - батьків мову,
Пісні і звичаї.

То Вам, МАМО, то Вам ТАТУ,
Тобі, вся РОДИНО
Бог за все це дасть заплату.
І МИ, не загинем!
Це було написане 17.12.2004р.
Таки х як я українців в чужині живе БАГАТО. З різних причин, тільки маленький відсоток вивчав, або вивчає УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. Більшість знає її тільки в звучних тонах переказаних батьками.
Ви, Пане Юрію, жили і живете в УКРАЇНІ в російськомовному середовищі. Ви зберегли свою мову. Хвала Вам за це! А скільки в Україні перейшло на ЧУЖУ мову, бо з нею було легше жити?
Наш народ у 1947 році було викинуто зрідних, українських земель до західних і північних регінів Польщі щоб нас асимілювати. Вивезли худобячими вагонами більше 140 тисяч НАШІХ людей. Не було шкіл, не було вчителів, не було книжок ні часописів в українській мові. Навіть тих вишиванок, з яких нині так багато псевдо -свідомих, ніби то "НАШІХ" людей також тут на сайті висміває не дозволили нам взяти з собою, щоб ненагадували їм УКРАЇНСТВО. Забрали все. Священиків і церкви. Забрали поля і ліси. Майже все, що писане нагадувало НАШЕ Я - Забрали! Не були в силі забрати нам НАШОЇ віри в Бога і мови, якою говорили НАШІ предки - НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо, чи вона з Підляшша, чи з Надсяння, з З Лемківщини, чи з Холмщини - вона НАША, УКРАЇНСЬКА. Я чув від батьків, що майже кожне село мало СВОЇ слова, СВІЙ наголос. Люди спілкувалися між собою і один одного розумів. Це все діди передавали батькам, батьки синам і я впевнений, що сини понесуть цю НАШУ мову в майбуття. Тому мені дуже сумно, що хтось, хто мав змогу вивчати ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ нині насміваяся з тих, які такої змоги були позбавлені. Можна про це багато говорити, Але - кому? Хто схоче слухати якогось "хохла" з Польщі. Може, ті мої скромні, нелітературні слова допоможуть хоч чуть зрозуміти мене і подібних мені. Дякую за увагу. Добра всім.

1   2   3   4   Переглянути все