ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Видаляю з життя
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття,
й тих у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
На захист Тетяни Левицької
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Ані спогаду
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Голос віків
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Я і ти ( пісня )
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
* * *
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
***
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно...
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
Пазли на підлозі (The Rolling Stones)
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
Нипючі стигми вчорашнього дня
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
"Розсипані зорі"
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
* * *
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Чаклунка
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Як Крим став «москальським»
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
Щенячий
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Краплі каштанового меду
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Шляхтич (1946) / Проза

 Наше Я
Якщо ми зерном України,
Вона усім нам колоском.
Коли ми разом, ми родина,
Яка дарить діток добром.

Коли ми разом, в нас є сила
Колоска, який дасть життя.
Як роз’єднаємось, могила
Прикриє в друге наше я.

Тому сестро моя і брате,
Там в Україні й в чужині
Всім, що нас хочуть роз’єднати
Гордо скажімо тричі - НІ!!!

Під наказом ми чужу матір
Кохали живучи в ярмі.
Над головами свистав батіг.
Ми були волі голодні.

А нині, коли ми їй маєм,
Знов ворожнеча і сварня
Вовків ватагою гуляє
І топче справжнє наше я.
18.03.2008р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-03-18 21:20:35
Переглядів сторінки твору 27950
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.840 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.03.10 14:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 12:03:34 ]
Щось людей лихоманить... Не розумію, нащо так драматизувати ситуацію, Якщо вірш хороший, я ставлю п’ятірку (та ще якщо перед цим спілкувалася з автором, і він спробував щось змінити на краще), ця п’ятірка його заохотить чомусь вчитися. Якщо вірш поганий — оцінка відповідна. Розбір помилок — краще робити в приватному повідомленні, він стосується особисто автора. Нащо цей лемент: «Залиште автора!», «Не залиште автора!»? Нащо переходити на особистості і підозрювати редакцію, що вона непатріотична, що вона незадоволена змістом? Люди, редактор оцінює ХУДОЖНЮ та ТЕХНІЧНУ якість ВІРША.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:52:05 ]
Шановні колеги, існування автора Василя Шляхтича ніхто не заперечує. Заперечується тільки його намагання будь що повісити свій текст на головній. "Будь що" технологічно виглядає так - є ряд віршів (до 10), які редакція заохотила "5", і вся робота автора над собою, на жаль, зводиться до видалення тих, нових віршів, які оцінили нижчою за п'ятірку оцінкою.
Як вам відомо, наявність у автора редакторського рейтингу не нижчого за "5", призводить до появи на головній нових авторських публікацій.
Тобто йдеться тільки про тимчасову відсутність можливості афішувати свої твори на головній сторінці "Майстерень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Овчаренко (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 12:57:06 ]
Не можу пройти повз дискусії і не зупинитися. Підтримую загальну редакторську позицію. Пан Василь доволі давно публікується, але його тексти лишаються на одному рівні. Кожен, як автор, так і редактор, має повне право на суб'єктивну оцінку. Про що пише автор - це його справа. Як він пише - наша загальна, бо зібрались ми тут в основному, щоб над цим "як" попрацювати, а не просто потусуватися і порозводити метафоричну демагогію про долю України чи національної поезії.
Рейтинг завжди був способом аналізу і контролю. І зараз виконує свою пряму функцію. Не бачу жодної проблеми.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 12:59:58 ]
Щодо творчих порад панові Василеві, то вони редакцією робилися навіть частіше, аніж то потрібно було. Ці коментарі, в основному, згинули разом із низькооціненими творами - і без жодної користі для автора. На жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:00:13 ]
Мій "лемент", пані Ларисо, стосується більше читачів ;)
З редакцією ПМ у мене уже визначені орієнтири, дальше яких я не заходжу, пам'ятаючи, що є у гостях, а господаря не судять.. :)
Прошу заглянути сюди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:12:15 ]
Пані Оксано, я мала на увазі загальний лемент, не тільки Ваш особистий. :) Там і Юрій долучився до нього.
З паном Василем ми інколи спілкуємось поштою. Пане Василю, можемо продовжити, якщо маєте до мене питання.

Щодо фестивалю — дякую. Мене гризе маленький «заздрий» хробачок, коли розумію, що я пропущу, та, на жаль, входжу зараз у смугу суцільної кризи і сама нічого не можу з цим зробити. Хіба що якщо відбудеться чудо. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:22:26 ]
Пані Ларисо, я навіюватиму чудо з усієї сили, а "хробачка" краще випустити на волю, і він, як законопослушний біологічний об'єкт, подасться до наших яблук, а Ви - за ним.... ;)

Про лемент я зрозуміла, Юрчик зреагував так, як я півроку тому у схожій ситуації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 13:26:54 ]
Дякую, пані Оксано!
Свободу хробачкам! :) Хай живуть чудеса!
(Може, й справді...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-03-20 14:11:00 ]
Привіт, Ларисо!
Лемент підняв Кондратюк!
А друзі - долучилися!
Оксанко! Я ще не зреагував!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 15:26:04 ]
То реагуй Юрчику, щоб я правильно написала у афіші )))
Пані Ларисо, я упевнена, що чудо буде )))) Як і весна ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:28:22 ]
Прочитав і хочу додати свою точку зору, бо теж висловлювався на тему взаємовідносин авторів і РМ (див. послання критусіянам на http://maysterni.com/publication.php?id=20024)
Певно, що редакція поступає правильно, а відкрите обзивання з негарними епітетами і пафосні виступи пана Юрія назахист української культури і тому подібні дискусії треба, мабуть, проводити на окремій сторінці РМ, а не під самим твором. Хотів би я бачити реакцію Юрія Кондратюка, якби його вірші анатомували всі гуртом у нього на очах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-20 16:59:55 ]
Адміністратор Ростислав повідомив мене, що видалив щойно коментар, який міг бути підставою для взаємних образ.
Перепрошуємо за цей, не знаю чи необхідний вчинок.

Що стосується коментаря пана Павла Якимчука, то я повинен погодитися, що так спілкуватися на сторінці пана Василя Шляхтича - не найкращий хід подій.

Адміністрація сподівалася, що учасники розмови не перейдуть певні кордони дозволеного.

Так чи інакше - повертаємо цю сторінку під патронат пана Василя. Він зможе вирішити долю цієї сторінки самостійно.

Всі коментарі, що надійшли на цей момент, я копіюю і можливо додам до якоїсь профільної сторінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 17:02:31 ]
Мені здається, шо розмова під віршем пана Василя вийшла за рамки тільки його твору. Тому цілком справедливо її віокремили. Щодо мого коментаря, я би хотіла його повернути. Якщо можна, звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-03-20 18:56:37 ]
Павле, твори Юрія Кондратюка перед його очима усі ми дружно анатомували не раз, і мої твори анатомували )) Це нормальний процес повчання і навчання. У такому розгляді відбувається пошук істини.
У даній розмові, як сказала Чорнявка, самого анатомування твору не відбувалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-20 20:24:01 ]
Як коментар, почитайте мого "вірша" написаного давно тому... А ось і він:
Простіть мені, любі браття,
Що пишу по-свому.
Це є мова Підкарпаття,
Я їй виніс з дому.

Нею батьки говорили
Живучи над Сяном...
Вони її незабили
Коли їх прогнано.

У цій мові мене вчили
Молитви до Бога,
Про минуле говорили,
Про все, що дорОге.

Усі звуки, перші звуки
Були в НАШІЙ мові.
Нині сини, нині й внуки
Горді з свого слова.

Дякую усім з родини,
Які зберігають
Рідне слово - батьків мову,
Пісні і звичаї.

То Вам, МАМО, то Вам ТАТУ,
Тобі, вся РОДИНО
Бог за все це дасть заплату.
І МИ, не загинем!
Це було написане 17.12.2004р.
Таки х як я українців в чужині живе БАГАТО. З різних причин, тільки маленький відсоток вивчав, або вивчає УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. Більшість знає її тільки в звучних тонах переказаних батьками.
Ви, Пане Юрію, жили і живете в УКРАЇНІ в російськомовному середовищі. Ви зберегли свою мову. Хвала Вам за це! А скільки в Україні перейшло на ЧУЖУ мову, бо з нею було легше жити?
Наш народ у 1947 році було викинуто зрідних, українських земель до західних і північних регінів Польщі щоб нас асимілювати. Вивезли худобячими вагонами більше 140 тисяч НАШІХ людей. Не було шкіл, не було вчителів, не було книжок ні часописів в українській мові. Навіть тих вишиванок, з яких нині так багато псевдо -свідомих, ніби то "НАШІХ" людей також тут на сайті висміває не дозволили нам взяти з собою, щоб ненагадували їм УКРАЇНСТВО. Забрали все. Священиків і церкви. Забрали поля і ліси. Майже все, що писане нагадувало НАШЕ Я - Забрали! Не були в силі забрати нам НАШОЇ віри в Бога і мови, якою говорили НАШІ предки - НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо, чи вона з Підляшша, чи з Надсяння, з З Лемківщини, чи з Холмщини - вона НАША, УКРАЇНСЬКА. Я чув від батьків, що майже кожне село мало СВОЇ слова, СВІЙ наголос. Люди спілкувалися між собою і один одного розумів. Це все діди передавали батькам, батьки синам і я впевнений, що сини понесуть цю НАШУ мову в майбуття. Тому мені дуже сумно, що хтось, хто мав змогу вивчати ЛІТЕРАТУРНУ УКРАЇНСЬКУ МОВУ нині насміваяся з тих, які такої змоги були позбавлені. Можна про це багато говорити, Але - кому? Хто схоче слухати якогось "хохла" з Польщі. Може, ті мої скромні, нелітературні слова допоможуть хоч чуть зрозуміти мене і подібних мені. Дякую за увагу. Добра всім.

1   2   3   4   Переглянути все