Може бути))) Та ж я люблю таке іронічне))))

І не треба, Юрцю)))
Дякую, любий))

Варвару заговорили, захвалили, і хоч би хто спитав: а, власне, звідки речі у мужчини? Ага, видно, спочатку казала "будь зі мною", перебирайся. Як дійшла справа до борщу - шуруй до хати. І правильно, Варю, чоловік, що погоджується жити без борщу, заслуговує на таке ставлення.:)
Фотку доці я теж подивився. Хай буде здорова і щаслива, рецепт борщу надішлю пізніше, вона має навчитись його готувати в перервах між віршуваннями.:)

Привіт, Варваро, твоє руде волося і справді заворожує. Але так йому і треба, хай знає з ким має справу. Я маю на увазі

справу з гострим, мов лезо пером,
Що поранити може глибоко,
Коли хто зазіхне на Твій трон
Бо до нього йому ще далеко.

А щодо рядочка:
"Руку й серце? Облиш, господарка із мене ніяка,"
Пропуную так:
"Руку й серце? Облиш, господарка з мене ніяка,"

Ти супер. Я вражений!!!

Таааааакс, Романе, це помста?)) Гонта до Вашої жінки, а Ви до мене залицятеся? Не люблю одружених, у мене на них алергія))) Але дякую)))
Вандо, дякую, що врегулювала рейтинг, цей вірш не шестибальний!;)
Сашуню, багатьом відмовляла,ж так що вже і не згадаю))
Володю, я вмію готувати дууууууже смачний борщ і галушки і вареники і ще багато чого, але робити то систематично я відмовляюся)))) Доні перекажу Ваші теплі слова)))
Всіх люблю, Варця!;)

А бідний Гонта весь в роботі сьогодні. Нема навіть коли з Романовою жінкою "пощебетати". :(

Варцю, без образ - у тебе є набагато кращі вірші :) А пан Роман у нас трохи екзальтований, може, то весна на нього так діє? ;))

Вандо, я розумію))) І образити мене надзвичайно важко!))