ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чорнява Жінка (1965) /
Публіцистика
АНТИПО-6, або Щоденник Антипоетичного змагання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АНТИПО-6, або Щоденник Антипоетичного змагання
Не потоплена (як би це комусь не хотілося) бригантина «АНахНамЕтоНадо» тихенько гойдалася у дружелюбних нейтральних водах, очікуючи, доки зійде повінь, щоб продовжити свої мандри до Мису Доброї Надії. Екіпаж разом з капітаном нудьгував. Підкрадалася тяжка хвороба НОСТАЛЬГІЯ. Доктора Нахмана нєудєржімо рвало на родину (тобто, на ПМ). Причому рвало кілька разів на день…
Іноді він забивався в куток і починав тихесенько наспівувати до болю рідні слова:
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Після цього витирав скупу чоловічу сльозу розросшиміся пейсами… Атмосфера була гнітюча. І екіпаж не витримав, зібрав з якихось уламків пульт дистанційного управління і подивився на капітана з риторичним питанням в очах.
- А-а, була не була, гірше вже не буде! – махнув рукою Нахман.- Вмикай!!!
… І АНТИПО ожив…
___________________________________________________
23.03.08
00.38
ЇЖАКИ нарешті використали свій стоячий рейтинг за призначенням і виповзли на поверхню. Але чи то вимушене воздєржаніє дало себе знати, чи то нетльонки об’їлися, але переплутавши ліки від совісті з проносною мікстурою, випили все разом і, задоволено урча, знову забилися в нору, утягнувши рідні постери Палагеї і Варі…Бідні створіння… Сподіваємось, що їх живучий голчастий організм витримає, і наслідки психотропної зброї під кодовою назвою «Хто з нас кращий патріот» не дадуть себе знати…
03.02 Нічні кошмари прийшли на ПМ у загрозливих спалахах:
людині, як і будь-якому звірю
вогнем спроможний стати на стерню.
10.56 Руйнівний вплив психотропної зброї вже зранку почав викликати у людей якісь дивні, неприродні бажання:
Навчитися давно вже встигли ми
Буть канібалами.
Насторожує певна послідовність автора… Хто ви???
А обідрати з серця шкіру
І з неї скроїти жакет.
11.24 Страшний образ велетня-канібала не відпускає… У кого ще має бути такий шлунок, в який потоком ллється кава?
Ще вчора повінь, а тепер потік
Несе у море, як у шлунок каву.
12.32 Ось воно! Самокритично і весело… І правильно: нащо нам ті царі? Тільки біди від них…
Пісня божевільного
Усіх немає вдома -
Це саме, саме так
У далеч невідому
Летить самотній дах!
Царя давно немає
У голові моїй.
Зате по ній кружляє
Думок веселих рій.
Обідній час проходив на Майстернях у важких роздумах: хто кого куди послав, чи варто туди йти, а головне: ЗА ЧТО, ГЄРАСИМ?!
І ніякої кисневої подушки…
(Далі буде)
Іноді він забивався в куток і починав тихесенько наспівувати до болю рідні слова:
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Після цього витирав скупу чоловічу сльозу розросшиміся пейсами… Атмосфера була гнітюча. І екіпаж не витримав, зібрав з якихось уламків пульт дистанційного управління і подивився на капітана з риторичним питанням в очах.
- А-а, була не була, гірше вже не буде! – махнув рукою Нахман.- Вмикай!!!
… І АНТИПО ожив…
___________________________________________________
23.03.08
00.38
ЇЖАКИ нарешті використали свій стоячий рейтинг за призначенням і виповзли на поверхню. Але чи то вимушене воздєржаніє дало себе знати, чи то нетльонки об’їлися, але переплутавши ліки від совісті з проносною мікстурою, випили все разом і, задоволено урча, знову забилися в нору, утягнувши рідні постери Палагеї і Варі…Бідні створіння… Сподіваємось, що їх живучий голчастий організм витримає, і наслідки психотропної зброї під кодовою назвою «Хто з нас кращий патріот» не дадуть себе знати…
03.02 Нічні кошмари прийшли на ПМ у загрозливих спалахах:
людині, як і будь-якому звірю
вогнем спроможний стати на стерню.
10.56 Руйнівний вплив психотропної зброї вже зранку почав викликати у людей якісь дивні, неприродні бажання:
Навчитися давно вже встигли ми
Буть канібалами.
Насторожує певна послідовність автора… Хто ви???
А обідрати з серця шкіру
І з неї скроїти жакет.
11.24 Страшний образ велетня-канібала не відпускає… У кого ще має бути такий шлунок, в який потоком ллється кава?
Ще вчора повінь, а тепер потік
Несе у море, як у шлунок каву.
12.32 Ось воно! Самокритично і весело… І правильно: нащо нам ті царі? Тільки біди від них…
Пісня божевільного
Усіх немає вдома -
Це саме, саме так
У далеч невідому
Летить самотній дах!
Царя давно немає
У голові моїй.
Зате по ній кружляє
Думок веселих рій.
Обідній час проходив на Майстернях у важких роздумах: хто кого куди послав, чи варто туди йти, а головне: ЗА ЧТО, ГЄРАСИМ?!
І ніякої кисневої подушки…
(Далі буде)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1754 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1754 seconds