ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.15
10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.
2026.03.15
02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?
Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти
2026.03.14
21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.
І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,
2026.03.14
21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.
А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Чорнява Жінка (1965) /
Публіцистика
АНТИПО-6, або Щоденник Антипоетичного змагання
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АНТИПО-6, або Щоденник Антипоетичного змагання
Не потоплена (як би це комусь не хотілося) бригантина «АНахНамЕтоНадо» тихенько гойдалася у дружелюбних нейтральних водах, очікуючи, доки зійде повінь, щоб продовжити свої мандри до Мису Доброї Надії. Екіпаж разом з капітаном нудьгував. Підкрадалася тяжка хвороба НОСТАЛЬГІЯ. Доктора Нахмана нєудєржімо рвало на родину (тобто, на ПМ). Причому рвало кілька разів на день…
Іноді він забивався в куток і починав тихесенько наспівувати до болю рідні слова:
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Після цього витирав скупу чоловічу сльозу розросшиміся пейсами… Атмосфера була гнітюча. І екіпаж не витримав, зібрав з якихось уламків пульт дистанційного управління і подивився на капітана з риторичним питанням в очах.
- А-а, була не була, гірше вже не буде! – махнув рукою Нахман.- Вмикай!!!
… І АНТИПО ожив…
___________________________________________________
23.03.08
00.38
ЇЖАКИ нарешті використали свій стоячий рейтинг за призначенням і виповзли на поверхню. Але чи то вимушене воздєржаніє дало себе знати, чи то нетльонки об’їлися, але переплутавши ліки від совісті з проносною мікстурою, випили все разом і, задоволено урча, знову забилися в нору, утягнувши рідні постери Палагеї і Варі…Бідні створіння… Сподіваємось, що їх живучий голчастий організм витримає, і наслідки психотропної зброї під кодовою назвою «Хто з нас кращий патріот» не дадуть себе знати…
03.02 Нічні кошмари прийшли на ПМ у загрозливих спалахах:
людині, як і будь-якому звірю
вогнем спроможний стати на стерню.
10.56 Руйнівний вплив психотропної зброї вже зранку почав викликати у людей якісь дивні, неприродні бажання:
Навчитися давно вже встигли ми
Буть канібалами.
Насторожує певна послідовність автора… Хто ви???
А обідрати з серця шкіру
І з неї скроїти жакет.
11.24 Страшний образ велетня-канібала не відпускає… У кого ще має бути такий шлунок, в який потоком ллється кава?
Ще вчора повінь, а тепер потік
Несе у море, як у шлунок каву.
12.32 Ось воно! Самокритично і весело… І правильно: нащо нам ті царі? Тільки біди від них…
Пісня божевільного
Усіх немає вдома -
Це саме, саме так
У далеч невідому
Летить самотній дах!
Царя давно немає
У голові моїй.
Зате по ній кружляє
Думок веселих рій.
Обідній час проходив на Майстернях у важких роздумах: хто кого куди послав, чи варто туди йти, а головне: ЗА ЧТО, ГЄРАСИМ?!
І ніякої кисневої подушки…
(Далі буде)
Іноді він забивався в куток і починав тихесенько наспівувати до болю рідні слова:
Світу шмат я обходив,
бував то там, то там,
смутило-тішило мене то те:
то те?!
Після цього витирав скупу чоловічу сльозу розросшиміся пейсами… Атмосфера була гнітюча. І екіпаж не витримав, зібрав з якихось уламків пульт дистанційного управління і подивився на капітана з риторичним питанням в очах.
- А-а, була не була, гірше вже не буде! – махнув рукою Нахман.- Вмикай!!!
… І АНТИПО ожив…
___________________________________________________
23.03.08
00.38
ЇЖАКИ нарешті використали свій стоячий рейтинг за призначенням і виповзли на поверхню. Але чи то вимушене воздєржаніє дало себе знати, чи то нетльонки об’їлися, але переплутавши ліки від совісті з проносною мікстурою, випили все разом і, задоволено урча, знову забилися в нору, утягнувши рідні постери Палагеї і Варі…Бідні створіння… Сподіваємось, що їх живучий голчастий організм витримає, і наслідки психотропної зброї під кодовою назвою «Хто з нас кращий патріот» не дадуть себе знати…
03.02 Нічні кошмари прийшли на ПМ у загрозливих спалахах:
людині, як і будь-якому звірю
вогнем спроможний стати на стерню.
10.56 Руйнівний вплив психотропної зброї вже зранку почав викликати у людей якісь дивні, неприродні бажання:
Навчитися давно вже встигли ми
Буть канібалами.
Насторожує певна послідовність автора… Хто ви???
А обідрати з серця шкіру
І з неї скроїти жакет.
11.24 Страшний образ велетня-канібала не відпускає… У кого ще має бути такий шлунок, в який потоком ллється кава?
Ще вчора повінь, а тепер потік
Несе у море, як у шлунок каву.
12.32 Ось воно! Самокритично і весело… І правильно: нащо нам ті царі? Тільки біди від них…
Пісня божевільного
Усіх немає вдома -
Це саме, саме так
У далеч невідому
Летить самотній дах!
Царя давно немає
У голові моїй.
Зате по ній кружляє
Думок веселих рій.
Обідній час проходив на Майстернях у важких роздумах: хто кого куди послав, чи варто туди йти, а головне: ЗА ЧТО, ГЄРАСИМ?!
І ніякої кисневої подушки…
(Далі буде)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5641 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.5641 seconds