ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
Юда
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
Вірші для дітей
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
До подій в Польщі 1980 року
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Пілігрим мовчання
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Іов
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
***
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
* * *
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Пізнє кохання
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів...
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
***
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Вірші для дітей
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
У оберемках
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Крилатий
Я не стану лелекою -
хоч на серці клекоче...
Світ за очі не йтиму -
хоч у них бачу дно.
Чорна птаха накрякає,
на розлуку наврочить
і впаде погляд зримий
на зночіле рядно.

І він блудний та жалісний
стане зорями мліти,
відбиватися сяйвом
і стікати з-під брів
там, де дихає радісно
розтуманене літо,
щебіт ллється і крає,
теплий дощ не добрів.

Раптом зірка спадатиме -
чи бажанням, чи смертю...
Загадаю зустріти... -
що би там не було.
І на себе вбиратиму
висоту розпростерту,
насідаючи вітром
на підбите крило.

День підноситься з променем
та розвиднює простір,
набирає повітря,
мов ковтки з джерела.
І в розпалених пломенях
час пірне з високості
залишаючи вітру
попіл -
слід від крила.

26 Березня 2008




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Нестор Німцов 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-26 22:34:48
Переглядів сторінки твору 4539
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.026 / 5.75  (5.076 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.11.21 21:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 22:41:54 ]
Коротше, виживе птах, я так зрозуміла :)
Добре, Юрчику, що хоч ти лелекою не станеш :)

Ото дивлюся на коми і думаю: після "раптом" нє, а після "чи бажанням" - так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:47:34 ]
Дякую Чері - забацавім :)
Лелекою вже ні - мо` пеліканом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:48:08 ]
До вас лелеки вже прилетіли? Бо до нас ні. Якісь хіба чорні птахи. Щось вони тобі "наврочили" на забагато "ч" - "хоч в очах бачу дно". Чи то так нині модно на Карибах?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:55:22 ]
Нє - ше нє :)
У нас багато гусей канадських - жирні ходять - ліньки їм літати...
Дякую Жануль - забравім чечотку - як зара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 22:59:04 ]
Літать ліньки, бо вони капіталістичні, гадюки! А от якби вони були з країн економіки, що розвивається-розвивається, та ніяк розвинутися не може, от тоді б вони літали як скажені :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:59:56 ]
Ліпше. Колись подумаємо ретельніше, а зараз просто читаю і вбираю. Гарно читається, речення довгі, ллються струмочком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 23:09:43 ]
Чері - вони би не літали, а смажились у країнах з недорозвинутою економікою :)
Жануль - же тем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 23:19:40 ]
Юрцю, сакральна пастораль.
По чести, його би весь тут цитувати, але осе:
"Раптом зірка спадатиме -
чи бажанням, чи смертю...
Загадаю зустріти... -
що би там не було."

"І він блудний та жалісний
стане зорями мліти,
відбиватися сяйвом
і стікати з-під брів" - зачарувало. Тепер вже до ранку не відпустить. Та, скоріш за все, ще і насниться:)
З це і дякую. І за вірш загалом.
Цьомки, з любов"ю
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 23:19:51 ]
Же тем ту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 00:06:20 ]
нехай крило Тобі насниться,леле,
що ангел в голові на ніч розстеле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-03-27 03:05:27 ]
Сильно і сумно.
І одне підкреслює друге.
5,5 - Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 13:52:36 ]
Ви так прискіпливо прокоментували мої попередні вірші, що схотілось щось написати уїдливе, але... Дуже гарний вірш, вражаючий! Маю лиш одне питання:
Чорна птаха накрякає,
на розлуку наврочить -
"чорна птаха", певно, ворона, бо лиш їй приписують лихі пророцтва, то чому ж вона
"крякає", а не "каркає"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 15:07:09 ]
Спасибі Несторе, Олю,
Чорна птаха - не обов`язково ворона. Може бути й крук...
КРЯКАТИ, крякаю, крякаєш і крячу, крячеш, недок. 1. Видавати звуки "кря-кря" (про птаха родини воронових; каркати (у 1 знач.). 2. перен., розм. Віщувати, накликати нещастя, невдачу. 3. рідко. Те саме, що квакати; кректати (у 2 знач.). 4. тільки крякаю, крякаєш і т. д. Те саме, що кректати 1.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 16:46:12 ]
Як добре, що птахи прилітають навіть з таких чудових місць, де їм добре і тепло! Без них сумно.
А чому слід від крила - попіл?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 16:51:04 ]
Той вірш був оптимістичніший, але цей мені теж подобається дуже!