ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...

Володимир Бойко
2026.06.01 00:29
Бліда міль за токсичністю переважає навіть бліду поганку. Хворому на всю голову і всієї землі буде замало. «Братья» лізуть без упину – як не з любов’ю, то з ракетами. В українській політичній історії відцентрові сили переважали доцентрові. Кол

Артур Курдіновський
2026.05.31 19:17
Чи наснилось, чи ні... Вже заплутався. Не пам'ятаю...
А можливо, це просто уламок мого вітража.
Розквітала, мов літо, моя відігріта душа
У зеленій мелодії, ніжно-липневім розмаї.

Я заплющую очі та чую журу водограю,
Чиста зелень мелодії сірість мо

С М
2026.05.31 15:20
Розмови на вулиці, майже сімейні
Є сподівання і на тебе погляди
Кожен зустрічний бажає знайомитись
Навіть із друзями почуваєшся не тим

Джонні – новенький в містечкові нашому
Всякому цікавий, тобі дають шанс

Євген Федчук
2026.05.31 15:03
Як Сталін партійну «опозицію» подолав.

Хто учився при Союзі, здобував освіту,
Пам’ятає, що у вузах доводилось вчити.
І марксизми, й атеїзми без кінця зубрили,
Та й історію партійну, безумовно вчили.
Бо ж без того професію ми не здобували,
Як не з
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші / З Обличчя

 Крилатий
Я не стану лелекою -
хоч на серці клекоче...
Світ за очі не йтиму -
хоч у них бачу дно.
Чорна птаха накрякає,
на розлуку наврочить
і впаде погляд зримий
на зночіле рядно.

І він блудний та жалісний
стане зорями мліти,
відбиватися сяйвом
і стікати з-під брів
там, де дихає радісно
розтуманене літо,
щебіт ллється і крає,
теплий дощ не добрів.

Раптом зірка спадатиме -
чи бажанням, чи смертю...
Загадаю зустріти... -
що би там не було.
І на себе вбиратиму
висоту розпростерту,
насідаючи вітром
на підбите крило.

День підноситься з променем
та розвиднює простір,
набирає повітря,
мов ковтки з джерела.
І в розпалених пломенях
час пірне з високості
залишаючи вітру
попіл -
слід від крила.

26 Березня 2008




Найвища оцінка Варвара Черезова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Нестор Німцов 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-03-26 22:34:48
Переглядів сторінки твору 4841
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.026 / 5.75  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.29 16:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 22:41:54 ]
Коротше, виживе птах, я так зрозуміла :)
Добре, Юрчику, що хоч ти лелекою не станеш :)

Ото дивлюся на коми і думаю: після "раптом" нє, а після "чи бажанням" - так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:47:34 ]
Дякую Чері - забацавім :)
Лелекою вже ні - мо` пеліканом :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:48:08 ]
До вас лелеки вже прилетіли? Бо до нас ні. Якісь хіба чорні птахи. Щось вони тобі "наврочили" на забагато "ч" - "хоч в очах бачу дно". Чи то так нині модно на Карибах?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:55:22 ]
Нє - ше нє :)
У нас багато гусей канадських - жирні ходять - ліньки їм літати...
Дякую Жануль - забравім чечотку - як зара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-26 22:59:04 ]
Літать ліньки, бо вони капіталістичні, гадюки! А от якби вони були з країн економіки, що розвивається-розвивається, та ніяк розвинутися не може, от тоді б вони літали як скажені :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 22:59:56 ]
Ліпше. Колись подумаємо ретельніше, а зараз просто читаю і вбираю. Гарно читається, речення довгі, ллються струмочком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 23:09:43 ]
Чері - вони би не літали, а смажились у країнах з недорозвинутою економікою :)
Жануль - же тем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-03-26 23:19:40 ]
Юрцю, сакральна пастораль.
По чести, його би весь тут цитувати, але осе:
"Раптом зірка спадатиме -
чи бажанням, чи смертю...
Загадаю зустріти... -
що би там не було."

"І він блудний та жалісний
стане зорями мліти,
відбиватися сяйвом
і стікати з-під брів" - зачарувало. Тепер вже до ранку не відпустить. Та, скоріш за все, ще і насниться:)
З це і дякую. І за вірш загалом.
Цьомки, з любов"ю
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-26 23:19:51 ]
Же тем ту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 00:06:20 ]
нехай крило Тобі насниться,леле,
що ангел в голові на ніч розстеле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-03-27 03:05:27 ]
Сильно і сумно.
І одне підкреслює друге.
5,5 - Дуже гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Ярмуш (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 13:52:36 ]
Ви так прискіпливо прокоментували мої попередні вірші, що схотілось щось написати уїдливе, але... Дуже гарний вірш, вражаючий! Маю лиш одне питання:
Чорна птаха накрякає,
на розлуку наврочить -
"чорна птаха", певно, ворона, бо лиш їй приписують лихі пророцтва, то чому ж вона
"крякає", а не "каркає"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-27 15:07:09 ]
Спасибі Несторе, Олю,
Чорна птаха - не обов`язково ворона. Може бути й крук...
КРЯКАТИ, крякаю, крякаєш і крячу, крячеш, недок. 1. Видавати звуки "кря-кря" (про птаха родини воронових; каркати (у 1 знач.). 2. перен., розм. Віщувати, накликати нещастя, невдачу. 3. рідко. Те саме, що квакати; кректати (у 2 знач.). 4. тільки крякаю, крякаєш і т. д. Те саме, що кректати 1.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 16:46:12 ]
Як добре, що птахи прилітають навіть з таких чудових місць, де їм добре і тепло! Без них сумно.
А чому слід від крила - попіл?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-27 16:51:04 ]
Той вірш був оптимістичніший, але цей мені теж подобається дуже!