ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.14 15:26
Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума
2025.04.14 14:39
Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін
2025.04.14 13:28
Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв
2025.04.14 09:28
квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька
2025.04.13 23:33
Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря
2025.04.13 21:53
Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук
2025.04.13 13:55
Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде

Світлана Пирогова
2025.04.13 09:36
Слова для пісні від імені чоловіка)

З блиском котиків вербових сірі очі.
Зупинився, ніби дивиться весна.
А на вулиці струмки дзвенять співочі,
В серці ніжно виграє легка струна.

Приспів

С М
2025.04.13 08:50
пісня, яка є важливою у соціально-політичному тоні

а слова такі:


О Боже, придбай мені Мерседес Бенц
Всі друзі на поршах, а в мене регрес
Трудись, мені кажуть, немає чудес

Леся Горова
2025.04.13 08:01
Цвіти, вербО! Пручайся, кожна брунько!
Тягни до сонця листя і квітки!
Весняним святом відзивайся лунко:
Ось Він іде під пальмові гілки!

"Осанна!"- з уст дитячих похвалою,
А з кліток вилітають голуби,
Бо Отчий храм, забруднений хулою,

Віктор Кучерук
2025.04.13 05:24
Знову настрій у мене чудовий,
Знову щастям зогрітий сповна, –
Від твоєї палкої любові,
В серці квітне жадана весна.
Знов душа, мов настроєна арфа,
Ожила та чарівно бринить, –
Я дивлюся упевнено в завтра
І тобою милуюсь щомить…

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мене й захопила панянка таврійська,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Глечик
Образ твору Відбатувати бритвою Оккама
Слова і снива, дотики і плечі,
Всі візерунки долі недоречні,
Бо знову камінь падає на глечик,
А потім глечик падає на камінь,

Вовік віків. І тріщинки-стигмати
Навзаводи біжать від дна нагору –
І ллється горлом перегіркле горе,
- Моя маленька , - пошепки говориш, -
Ти звикла вже щоразу помирати?


І звично клеїш душу у долонях,
Стираєш наждаком все наболіле,
Твій бідний глечик знову – вкотре – білий...
Та знову навпіл розлетілось тіло:
Цей черепочок – син. А другий – доня.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-04 21:34:04
Переглядів сторінки твору 3855
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-04 22:07:51 ]
Майстерно, Ганнусю, як і все, чого торкається твоє перо, але тим гіркіше. Розбивають, розбивають, хочеш склеюй, хочеш ні. Клеїш, наждачком стираєш, а воно так добре, коли по душі - наждаком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-04 23:18:13 ]
Дуже вражає... Надзвичайно гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-05 00:18:53 ]
Майстерно б`ється глечик, Ганю. Просто - серце на половину...
А ось питання сугубо логічне:
Коли глечик падає на камінь дном - тоді все гаразд.
А осьо коли верхом, чи при умові коли камінь падає "на" глечик -
"від дна нагору" "тріщинки-стигмати" не повинні би були побігти,
а навпаки... :)
Тут "на" та "у" відіграють цікаву роль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-04-05 01:47:08 ]
Чорнявко, Лесю, Тарасе - дякую за добрі слова і відчуття тексту.
Юрцю, не придирайся. Глечик падає на камінь дном. Я простежу - точно дном, аби жодних питань не виникало:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-05 13:28:50 ]
Ганю, Юрцьо у нас наче лейтенант Коломбо, мусить досконало уявити картину побиття глечика, щоб усе відповідало - і тріщинки розходилися, і камінь падав - а побий його лиха година, отой камінь! А мені дуже хотілося б запустити цим камінчиком у зуби втіленню ніжності: "Моя маленька, ти звикла вже щоразу помирати?"
Навзаводи - слово гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-04-05 13:45:42 ]
Ще раз дякую, люба Лесю. А що ж поробиш, як на кожен глечик знайдеться свій камінчик. І таке от вовік віків: "Камінь падає на глечик - горе глечику! Глечик падає на камінь - горе глечику! Завжди, завжди - горе глечику". І нема на те жадної ради:)
А навзаводи - то і для мене було знахідкою. Дужжже гарне слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-05 15:23:59 ]
Ганнусю, глечику горе не завжди. Є ще й така пісенька-реп: "До речі, я беру з собою глечик, я наповнюю той глечик кришталевою водою, кришталевою водою кожен вечір мию глечик, щоб чистеньким був той глечик, котрий я беру з собою". Бачиш - можна й так, не конче каменем.