ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кондратюк / Вірші

 Посвіщеніє в альбом другу Зеню.
Тут Зеньо пляшечку припер...
(Поріжемо ковбаски й хліба)
Я от любви чуть-чуть невмер.
То друг прийшов мене провідать!

Я черемшу кладу на стіл -
Вона всіх відьом відганяє!
Розділим пляшечку навпіл -
Це придає в болєзні сіл -
Тоді за новою зганяєм!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-04-08 21:34:29
Переглядів сторінки твору 4659
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.567 / 5.5  (4.753 / 5.28)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.562 / 5.09)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.685
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.10.04 19:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 00:02:55 ]
Чекала Вас я на СЕВАМІ-ФЕСТ,
І очка дармо протирала...
Аж тут закуску Зеньо десь припер
І я чекати перестала ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Німцов (М.К./Л.П.) [ 2008-04-09 00:22:26 ]
І я прийшов, неначе званий гость,
Той, що усьоже лутший від татарина,
В моїй кишені- "Солнєчная гроздь",
В кульку- закуска: хліб і ріпа парена.
А, може, хоч якась із наших муз
На стіл подасть гарячого вареника?
Долой химерную богемну грусть!
Ну, а по пляшку ми пошлемо Зеника!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 01:22:06 ]
парують з сиром пироги
і білосніжно тішиться сметана -
нам заздрять навіть вороги,
бо це для Зеника нірвана...
ковбаска вже лоскоче нюх
і забіга сама у рота....
О, Юрчик, ти найкращий друг,
І це найкраща є робота ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-09 13:26:29 ]
Оксанко, Несторе і Зеню,
Четвертим хочу бути я
Приніс з собов закуски жменю
Й три літри файного вина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-04-09 16:50:39 ]
Така весна! що їм до неї
Отим крутим чоловікам?!
З роботи вирвуться своєї
І ну до Зеня на сто грам.
З вином і хлібом, з ковбасою
Спішать, змарнілі "от любві"
А тут і Юрій з черемшою
З'явились пляшечки нові
Це Нестор Солнєчную гроздь
Приніс. Тепер він званий гость.
За ним Оксана з пирогами
(Вже Зеньо на краю нірвани)
Хвилює їх, та не Оксана
Лоскоче ніздрі ковбаса
О, ще Роман приніс закуску
Приніс у жмені, жаль не гуску
А потім трилітровий слоїк
Якогось гарного вина
Яка почалась тут двіжуха
"богемна грусь" долой пішла
Втопилась рима, ніби муха
І істина на дно стекла
Злякався Нестор, що то буде
Так і до пекла недалеко
Уяву штопор в пляшці будить

Чоловікам таки нелегко)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 17:34:29 ]
Кумедно)))))
Я от любви чуть-чуть невмер - якої такої любві?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 18:56:09 ]
Від дефлорації пляшок
у Зені ледь не стався шок
він, обіймаючи Сірка,
тверезо плакав, що гірка
йому тепер дісталась доля,
і будь його, Зеновья воля,
він цих нахабних образин
самих послав би... в магазин,
а замість цього на природі
віддався б будь-кому, та й годі...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-10 17:36:26 ]
У небо тицьнув - мертві бджоли,
але гудуть же то пісєц.
Мішаєм віску з кокаколов.
Веделец, ніж - гатов баєц.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-04-29 13:03:27 ]
І розговілися нівроку
Ковбасков, з сиром пирогами,
І Зеньо, не зробивши й кроку,
Зачав так двигати ногами,
Же люде зрозуміли: ДАНЕЦЬ!
Пішли усі ми данцювати,
Та так вищали навкруг хати,
Що Зеньо, як любви обранець,
Спинивсі враз і вийняв фляшку...
Без неї данцювати тяжко ;)