(Пісня)

Ти тягнися, та не рвися, доле-ниточко.
Серце - кліточка,
а в ній та,
що тріпоче, заливає співом літечко
хтиве літечко
на устах.

По дорозі подорожником стелитимусь
Очі - привиди,
обрій зблід.
А чекання безустанно полинитиме,
болем виведе
в ясен світ.

Приспів:

А в душі - мов рана, дно
переблизнене,
переоране,
пересіяне.
І заповнюється сном
гріх замулений,
незамолений,
перемелений.
І ні вітру від розмов,
бо ні слова про любов.
Тільки музика німа,
бо все те, чого нема
таки було...

Чи зостану та розтану в небі птахою?
Крила змахами
ріжуть край.
Послужу я Божій Волі вістрям й плахою,
пекла жахами,
пальцем в рай.

Не губи мене, бо я прийду провиною,
слово - бритвою
перейде.
А засіяна любов зросте причинною
і молитвою
розцвіте.

Приспів:

18 Квітня 2008