ДРУЖИНА ДО ЧОЛОВІКА

Як бачить не бажаєш мою згубу,
То дай мені банкноту, але грубу.

САМЕ ВИННЕ

Накинувсь на тіло –
Саме того хотіло.

СПРИТНІСТЬ

Ще не зна, як звать сокола,
А вже в ліжку – й дупа гола.

ГОЛА

Що гола була – це перебільшено трохи:
Були на ній намисто і панчохи.

ALEA JACTA EST

Бурчав, роздягаючи худорлявку в стодолі:
“Одні кості голі!”

Alea jacta est (лат.) – жереб кинуто

ХРЕСТ НА КОХАННІ

Поставив хрест я на коханні;
Вважав, що то кінець вже, Schluβ;
Та яким же було моє здивування,
Коли збагнув, що знак той значить “плюс”.

Schluβ (нім.) – кінець

ПРОБЛЕМА ІЗ СПАСІННЯМ

Як спасти таке ягня,
Що виделку жде щодня?

КРИЛАТІСТЬ

Ох, за крила й дорого ж платим –
Але буду вже крилатим!

ОТО РАДІСТЬ

Бід, журби не знать ніколи --
Бо не ходим вже до школи!

ЧИ ХВАТИТЬ ТЕРПІННЯ?

Вночі телефона грім і трясіння:
“Алло, сумнів у нас, та щоб сумління
Чисте було – чи пан замовляв будіння?”

ЩО РОБИМ?

Що робим ми впродовж віків?
Байстрюків...

ДО ОДНОЇ ПАННИ

Маю істинну охоту
На твою сумнівну цноту.

ПОДРУЖНІЙ ВІДБІР

Змінить могли б вибір – були б зараз брані
Ти – паном вже іншим, я – іншою пані.

ДОЗРІВАННЯ

Щоб зрілість уздріти,
Треба дозріти.

ФРАШКА

Фрашка – то птах на злеті одному:
Від блискавки до грому.

ДЛЯ ЧОГО?

Й для чого розсипать перед свинями перли?
Помиї вони б краще жерли.

СТИМУЛИ

У тім, що став поетом і я сам,
Завдячую квітам, грибам і жінкам.

НАРОЗХВАТ

Джульєта кричить мені: “Ромео!”
Єва гукає: “Адам!”
Та я жонатий вже
І відповіді не дам.

КОЛИ ПОМРУ

Коли я помру, хай так хтось напише:
Щасливий чоловік – він там вже, де тиша;
Писав він фрашки і збирав гриби,
А якщо й помер, то нема в тім журби,
Бо в кожній фрашці, влитій в польську мову,
Буде народжуватись, квітнуть буде знову.