Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.09
00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
2026.06.08
22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
2026.06.08
21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
2026.06.08
12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
2026.06.08
11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
2026.06.08
08:02
Випасали телят Баскервілі,
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
Та на вигляд вони підозрілі.
І стоїть гавкотня.
Тож ні ночі, ні дня
Недоспали оті Баскервілі.
Хто б до Адамсів би не приїхав,
Для Пилипа нечувана втіха.
2026.06.08
06:02
Розбуджений співами зябликів ліс
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл
Нарешті звільнився від літнього сну, -
Почулось здаля шелестіння беріз,
Побачився заєць, що в гущу гайнув.
Привітно махають гілками кущі
Ліщини з плодами, що стиглості ждуть, -
І радість одразу зростає в душі,
І біл
2026.06.08
02:06
написати б комусь листа
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав
написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
от мовляв і привіт і здрастуй
в тридесяте міфічне царство
без поважних на те підстав
написати б на зло смертям
живу там-то займаюсь тим-то
всюди звісно вогонь і дим — то
2026.06.07
21:42
жовтогарячі нагідки
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій
та лілії тигрові
пташки співочі навкруги
немовби у діброві
увесь такий ліричний ти
замислений на слові
життя же промовля утім
на мові невідомій
2026.06.07
17:17
Як знімали Хрущова і намагалися Горбачова.
Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,
Так, багато при Хрущову устигли зробити.
І супутник, і людину перші запустити
В космос. Цілину при тому дружно піднімали,
Хоча про те у казахів згоди не питали.
Культ особи «подолали», невинних звільнили,
2026.06.07
16:40
То мир і справді є театром? Як не глянеш:
актори, сцена, мла за нею, глядачі,
а ще присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.
Коли ж вони у втомі покидають сцену,
тоді провіщене доходи
актори, сцена, мла за нею, глядачі,
а ще присутні в цій великій виставиці
і ті, що обирають непримітні ролі,
але міняють долі участю своєю.
Коли ж вони у втомі покидають сцену,
тоді провіщене доходи
2026.06.07
13:28
Дайте випити кави ковток
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.
Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,
Перед боєм важливим, вагомим
І пізнати життєвий урок,
Що промчиться в стрімкому вагоні.
Дайте випити чашу до дна
Хоч вина, хоч рясної цикути.
Не моя буде в тому вина,
2026.06.07
11:42
Шукаю дорогу між тисяч думок,
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.
Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова
Де цінності тонуть у шумі розмови,
Де кожен навколо — мудрець та пророк,
Хоч жоден насправді нічого не робить.
Змішалися контури, знаки, слова,
Ховаються тексти за тінню контексту.
У цих лабіринтах болить голова
2026.06.07
11:10
… на човнику не видно пасажирів,
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,
раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті
біля корми не чути руху сліз,
де заповіт новий що склали за ранжиром
під юним місяцем ховають до валіз,
раніше тут з півдюжини агентів
у квітень дощовий плели з верби вінки,
тепер щури рятуються в моменті
2026.06.07
06:27
В тепле літо золоті ворота
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.
Відчиняє червнева пора, -
Душу вабить лежача робота
І напущена в сплячку мара.
Зріє літо пахуче, півсонне
І принадне в наряді своїм, -
Барви й звуки його ніжнотонні
Час від часу сполохує грім.
2026.06.07
01:22
Окремі москалі нібито і не страшні. Вони, як і вовки, небезпечні, коли збиваються у зграї.
Без московської мавпи з гранатою світ поки що не здатний уявити собі миротворчий процес.
Гіркий досвід – незамінний інгредієнт у кулінарії.
Людям найпрості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Критика | Аналітика
Вступна стаття до перекладів віршів Альфреда Хаусмана
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вступна стаття до перекладів віршів Альфреда Хаусмана
СПІВЕЦЬ СВІТОВОЇ СКОРБОТИ
(Вступна стаття до перекладів віршів Альфреда Хаусмана)
Альфред Едвард Хаусман, видатний англійський поет, літературний критик і філолог народився 26 березня 1859 р. в Фокбері, недалеко від міста Бромсгров, що в графстві Вустершир. Навчався в Оксфорді, і хоч відзначався великими здібностями, та все ж в 1881 р. не зміг скласти випускний екзамен на звання магістра і дев’ять наступних років працював службовцем в Лондонському патентному бюро. При цьому займався самоосвітою, опублікував у фахових журналах ряд блискучих статей з античної літератури (присвячені творчості Горація, Проперція, Овідія, Есхіла, Евріпіда, Софокла). На нього звернули увагу і в 1892 р. він був запрошений на посаду викладача латини в Лондонському університетському коледжі. З 1910 р. до кінця життя працював професором в Кембріджі. Помер 30 квітня 1936 р.
А.Хаусман був одним з найвидатніших спеціалістів в галузі античної літератури і філології, видав епохальний твір римського поета і вченого Марка Манілія, його наукову поему “Астрономіка” (у п’яти книгах), а також твори римських поетів Ювенала і Лукана. Але світову славу йому принесла невелика за обсягом збірка власних віршів “Шропширський хлопець”, яку він видав власним коштом в 1896 р. Головний герой цього циклу із 63 віршів Теренс, якого із повним правом можна ототожнити із самим автором, покидає рідне село і перебирається до Лондона, але рідні місця, такі любі його оку і серцю сільські краєвиди назавжди залишаються з ним. Хаусман відвідав графство Шропшир в дитинстві і був зачарований його природою, неповторною атмосферою сільського укладу життя, острівцями патріархальності, які ще збереглися в бурхливому морі промислового розвитку Англії кінця ХІХ ст. Ці вірші надзвичайно задушевні, торкаються найпотаємніших струн в серцях читачів, оспівують найчарівнішу пору людського життя – юність, таку неповторну і швидкоплинну, таку незабутню і бентежну, згадка про яку зігріває душу і в глибокій старості. Ніхто з поетів до Хаусмана ще не знаходив таких ніжних і трепетних, простих і зворушливих слів для зображення юнацької дружби і кохання. Англійський поет Оден зазначав із цього приводу: “Я не знаю уподобань сучасної молоді, але для мого покоління ніякий інший англійський поет не виразив так досконало почуття юності. І якщо я зараз не дуже часто звертаюсь до нього, та все ж я вічно вдячний йому за ту радість, яку він дав мені в пору моєї юності”. Ця збірка неодноразово перевидавалась, особливо ж популярною стала під час першої світової війни.
За життя А.Хаусман видав ще одну поетичну збірку “Останні вірші” в 1922 р., яка теж мала великий успіх. Ще дві збірки віршів, упорядковані його молодшим братом Лоренсом, теж відомим літератором, з’явилися вже після смерті автора: “Ще вірші” (1936), “Додаткові вірші” (1937).
Поезія Хаусмана традиційна за формою, характеризується досконалістю і класичною завершеністю строфи, особливою милозвучністю і музикальністю, афористичністю формулювань, філософською глибиною. І все ж, незважаючи на те, що в ній знайшла відображення найпрекрасніша пора людського життя – юність, оспівується юнацька дружба, ця поезія глибоко трагічна в самій своїй суті. Головні її мотиви – жорстокі випробування долі, обмануті надії, швидкоплинність життя, ворожість навколишнього світу, жертовність, невідворотність смерті, пронизливе переживання прекрасного. Тема смерті є основною в більшості його віршів, причому нитка життя обривається безжальною долею в зовсім юному віці. Ця характерна риса поезії Хаусмана навіть стала підставою для численних пародій. Як приклад, можна навести дві з них. Перша належить перу американського поета Е.Паунда:
Співає птах, де квітне глід,
Та й він помре від горя й бід:
Одних повісять, інших вб’ють –
О, скорбна друзів моїх путь!
Другу написав англійський поет і прозаїк Хамберт Вулф:
У Шропшірі з обіду
Чуть – хлопці вже кричать:
“Пішли і вб’єм сусіда,
Нема нам що втрачать!”
То ж цей вбив свого батька,
Той – всіх тіток і дядь.
Й висять – вже більш десятка –
Із Ледло хлопці в ряд.
Й кожному двадцять перший
Йшов, та не буде більш...
Й кат буркнув: “Перевершив
Я й Хаусмана вірш.”
Збірка “Шропширський хлопець” стала найпопулярнішою за всі роки існування англійської літератури. В 1996 р. в Англії широко відзначалось 100-річчя з дня її опублікування. В 1973 р. засноване Хаусманівське товариство, яке випускає щорічний альманах, займається дослідженнями творчості поета, організовує присвячені йому конференції і поетичні читання. Вірші Хаусмана стали хрестоматійними і включаються до всіх антологій англійської поезії.
(Вступна стаття до перекладів віршів Альфреда Хаусмана)
Альфред Едвард Хаусман, видатний англійський поет, літературний критик і філолог народився 26 березня 1859 р. в Фокбері, недалеко від міста Бромсгров, що в графстві Вустершир. Навчався в Оксфорді, і хоч відзначався великими здібностями, та все ж в 1881 р. не зміг скласти випускний екзамен на звання магістра і дев’ять наступних років працював службовцем в Лондонському патентному бюро. При цьому займався самоосвітою, опублікував у фахових журналах ряд блискучих статей з античної літератури (присвячені творчості Горація, Проперція, Овідія, Есхіла, Евріпіда, Софокла). На нього звернули увагу і в 1892 р. він був запрошений на посаду викладача латини в Лондонському університетському коледжі. З 1910 р. до кінця життя працював професором в Кембріджі. Помер 30 квітня 1936 р.
А.Хаусман був одним з найвидатніших спеціалістів в галузі античної літератури і філології, видав епохальний твір римського поета і вченого Марка Манілія, його наукову поему “Астрономіка” (у п’яти книгах), а також твори римських поетів Ювенала і Лукана. Але світову славу йому принесла невелика за обсягом збірка власних віршів “Шропширський хлопець”, яку він видав власним коштом в 1896 р. Головний герой цього циклу із 63 віршів Теренс, якого із повним правом можна ототожнити із самим автором, покидає рідне село і перебирається до Лондона, але рідні місця, такі любі його оку і серцю сільські краєвиди назавжди залишаються з ним. Хаусман відвідав графство Шропшир в дитинстві і був зачарований його природою, неповторною атмосферою сільського укладу життя, острівцями патріархальності, які ще збереглися в бурхливому морі промислового розвитку Англії кінця ХІХ ст. Ці вірші надзвичайно задушевні, торкаються найпотаємніших струн в серцях читачів, оспівують найчарівнішу пору людського життя – юність, таку неповторну і швидкоплинну, таку незабутню і бентежну, згадка про яку зігріває душу і в глибокій старості. Ніхто з поетів до Хаусмана ще не знаходив таких ніжних і трепетних, простих і зворушливих слів для зображення юнацької дружби і кохання. Англійський поет Оден зазначав із цього приводу: “Я не знаю уподобань сучасної молоді, але для мого покоління ніякий інший англійський поет не виразив так досконало почуття юності. І якщо я зараз не дуже часто звертаюсь до нього, та все ж я вічно вдячний йому за ту радість, яку він дав мені в пору моєї юності”. Ця збірка неодноразово перевидавалась, особливо ж популярною стала під час першої світової війни.
За життя А.Хаусман видав ще одну поетичну збірку “Останні вірші” в 1922 р., яка теж мала великий успіх. Ще дві збірки віршів, упорядковані його молодшим братом Лоренсом, теж відомим літератором, з’явилися вже після смерті автора: “Ще вірші” (1936), “Додаткові вірші” (1937).
Поезія Хаусмана традиційна за формою, характеризується досконалістю і класичною завершеністю строфи, особливою милозвучністю і музикальністю, афористичністю формулювань, філософською глибиною. І все ж, незважаючи на те, що в ній знайшла відображення найпрекрасніша пора людського життя – юність, оспівується юнацька дружба, ця поезія глибоко трагічна в самій своїй суті. Головні її мотиви – жорстокі випробування долі, обмануті надії, швидкоплинність життя, ворожість навколишнього світу, жертовність, невідворотність смерті, пронизливе переживання прекрасного. Тема смерті є основною в більшості його віршів, причому нитка життя обривається безжальною долею в зовсім юному віці. Ця характерна риса поезії Хаусмана навіть стала підставою для численних пародій. Як приклад, можна навести дві з них. Перша належить перу американського поета Е.Паунда:
Співає птах, де квітне глід,
Та й він помре від горя й бід:
Одних повісять, інших вб’ють –
О, скорбна друзів моїх путь!
Другу написав англійський поет і прозаїк Хамберт Вулф:
У Шропшірі з обіду
Чуть – хлопці вже кричать:
“Пішли і вб’єм сусіда,
Нема нам що втрачать!”
То ж цей вбив свого батька,
Той – всіх тіток і дядь.
Й висять – вже більш десятка –
Із Ледло хлопці в ряд.
Й кожному двадцять перший
Йшов, та не буде більш...
Й кат буркнув: “Перевершив
Я й Хаусмана вірш.”
Збірка “Шропширський хлопець” стала найпопулярнішою за всі роки існування англійської літератури. В 1996 р. в Англії широко відзначалось 100-річчя з дня її опублікування. В 1973 р. засноване Хаусманівське товариство, яке випускає щорічний альманах, займається дослідженнями творчості поета, організовує присвячені йому конференції і поетичні читання. Вірші Хаусмана стали хрестоматійними і включаються до всіх антологій англійської поезії.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
