ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.06.21 21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.

Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,

Світлана Пирогова
2025.06.21 20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.

У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Афонский / Проза

 «Дай погадаю!» (быль)
Сразу после Великой Отечественной войны соседями нашими в Ивано-Франковске (тогда ещё Станиславе) была семья настоящих одесситов: отец- Николай Александрович Гидражко (одесский грек), его жена-Мария Фёдоровна и их дети Саша и Лера. Мы дружили семьями.
То, что я Вам сейчас расскажу, действительно произошло со старшим Гидражком ещё до Великой Отечественной войны в Одессе буквально рядом со знаменитым одесским рынком «Привозом». Николай Александрович, будучи инженером-строителем по профессии, работал тогда прорабом и его прорабская находилась в 10-12 минут ходьбы от «Привоза» и стояла совсем рядом со стеной старого, высокого, кирпичного здания.
Так вот идёт он как-то на работу, спешит, потому что немного опаздывает, и проходя мимо «Привоза», встречается с двумя цыганками -старой и молодой. Старая цыганка, как только посмотрела в его сторону, тут же бросается к нему, хватает его очень цепко за руку и, как все цыганки, естественно предлагает: «Дай погадаю!» - Николай Александрович хочет освободиться и не может- цыганка вцепилась в его руку мёртвой хваткой, сильнее клеща, а сама смотрит куда-то ему за спину.
Николай Александрович – по натуре настоящий холерик и между ними происходит следующий диалог:

-Отцепись, я не хочу гадать! Я не верю и мне некогда!
-Дай погадаю, красавец!
-Отстань старая! Мне не нужно твоё вранье!
-Дай погадаю, красавец! Всю правду скажу! Не пожалеешь!

При этом цыганка смотрит не на Николая Александровича, а ему за спину и не отпускает его руку, хотя тот вырывает её со всей силой.

-Да отпустишь ты меня, старая. Я из-за тебя на работу опоздаю!

А тогда нельзя было опаздывать. По закону за опоздание без уважительной причине более чем на 20 минут могли и посадить, и многих сажали. Люди, если видели, что не успевают, иногда прямо на улице затевали драки, чтобы их забрала милиция и тем самым создалась уважительная причина для опоздания.

-Нет, красавец, погадаю – потом пойдёшь! – и Николай Александрович буквально оцепенел и онемел от возмущения, а цыганка всё смотрит ему за спину и цепко держит его за руку. Уже и люди стали обращать на них внимание – Одесса большой город и зевак в ней хватает.
И только Николай Александрович собрался с силами снова для крика и сопротивления как цыганка сама отпускает его руку со словами:
«Теперь иди – она прошла мимо».
Николай Александрович от изумления чуть не сел и думает: «Вот повезло на сумасшедшую цыганку!» - Но так как ему осталось минут пять-шесть до начала работы, а идти ещё не менее 10 минут и на ругань у него нет ни времени, ни желания Николай Александрович тут же побежал, махнув рукой на всё происшедшее.
Прибегает он к своей прорабской, опоздав на 1-2 минуты, а прорабской нет – стена, что была сзади нее прямо рухнула на прорабскую и ещё пыль не успела осесть. Прорабская была закрыта, ключи были у него, так что никто не пострадал. Бригада собралась, но стояла в стороне. Все смотрят на этот обвал бледные, слова сказать не могут и жадно курят.
Глянул на это всё Николай Александрович, своим крикнул: «Я сейчас!» - и бегом назад к «Привозу». Прибегает, а старой цыганки уже нет. Он к молодой: «Где старая?» - а та ему: «Что жизнь спасла?»-

«-Откуда догадалась?-»
«-Аза, сказала, что за тобой шла смерть, она её видела и не отпускала твою руку пока смерть не прошла мимо и не растаяла в воздухе. Аза, многое видит и многое может» -

Николай Александрович отдал все деньги, что у него были молодой цыганке, чтобы та их передала старой вместе с его благодарностью; цыганка пообещала, что так и сделает.
А Николай Александрович снова бегом на работу – меры принимать. Работа стоять не должна, чтобы не произходило в жизни.
Так что цыгане не всегда врут. А вот непонятное и необъяснимое иногда встречается в жизни, хотя и очень редко.

2007г. Автор текста Афонский О. Н
г. Ивано-Франковск.
Украина
e-mail: Timofiev_v@mail.ru




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-22 10:26:54
Переглядів сторінки твору 1136
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.892 / 5.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.229 / 5)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.10.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній