ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Афонский / Проза

 Как медведь лишился своего хвоста (сказка)
Много более десяти тысяч лет тому назад, то есть задолго до великого оледенения Земли медведь был меньшим, не спал еще зимой в берлоге и имел большой, красивый, пушистый, бурый хвост даже больший, чем у лисицы. Загляденье, а не хвост. И медведь им очень гордился. А поэтому всегда, когда медведь шел лесом, то обязательно поднимал свой хвост вверх, как кот, потому что хвастался своим хвостом, чтобы все звери ему завидовали, видя красоту его хвоста. И звери действительно ему завидовали. Так что, гуляя по лесу, медведь всегда наслаждался завистливыми взглядами зверей, что с восхищением смотрели на его хвост из окрестных кустов.
Так бы и жил себе медведь долго и счастливо, если бы на его беду на Земле не началось великое оледенение, когда льды и снега стали наступать с севера на юг. С каждым годом становилось все холоднее и холоднее. Зимы становились все суровее и суровее. Как медведю спасаться? Видит медведь, что люди начали от холода прятаться в пещерах да еще и огонь стали разводить, чтобы было теплее.
Вот и медведь захотел жить в пещере, но в пещере без огня все равно очень холодно да еще из входа зимой всегда дует. И тогда попробовал медведь сделать себе сам пещерку поменьше, чтобы не дуло.
Вырыл пещеру, мхи положил на дно, чтобы было мягче и теплее; залез в нее спать на зиму да вот незадача: немножко не рассчитал свою берлогу – хвост не поместился. Медведь не долго думал, а взял да и закрыл вход в берлогу своим хвостом. А зима в тот год была особенно лютой и пока медведь спал, то свой хвост и отморозил. Отпал весной хвост у медведя, не спасла медвежий хвост даже большая, пушистая шерсть – такая суровая в тот год была зима.
Как рыдал тогда медведь, как плакал по своей гордости, по своему хвосту. От горя медведь даже не показывался в лесу, а все лето просидел в густом малиннике, где его никто не видел и, чтобы утешится, все ел и ел малину. Ел он ее так долго и так много, что к следующей зиме стал таким большим, толстым и жирным, что свою берлогу должен был переделать, то-есть сделать ее больше, просторнее и лучше утеплить мохом. А так как хвоста у медведя больше не было, то пришлось и вход в берлогу закрыть мохом, чтобы не дуло, оставив только небольшое отверстие для прохода воздуха.
И действительно все произошло по пословице: «Нет худа без добра», - в тот год в новой берлоге медведь перезимовал по-царски: и тепло, и не дует, и воздуха достаточно. С этого времени медведь зимует только в такой берлоге, а еще на зиму наестся так и ягод и всего другого, что и есть ему не нужно – своим жиром до самой весны живет всю зиму. Кроме этого, чтобы хорошо спать зимой, перед тем как залечь в берлогу выгоняет медведь из себя всех кишечных паразитов, чтобы не надоедали зимой, а для этого наестся ягод рябины, початков белокрыльника и стрелолиста.
Вот такой умный стал медведь с той зимы, когда отморозил свой хвост. Медведица так та даже медвежат приводит зимой во сне в берлоге и они ее зимой сосут, а к весне уже так подрастут, что уже могут ходить и даже бегать.
Так что медведь сейчас и не вспоминает о своем большом, пушистом, красивом, буром хвосте. Медведя полностью устраивает его маленький, куций хвостик – остаток того хвоста, что у него когда-то был.
Вот так бывает в жизни.

Автор текста Афонский О. Н
г. Ивано-Франковск.
Украина




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-13 09:56:17
Переглядів сторінки твору 1297
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.892 / 5.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.229 / 5)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2015.10.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній