ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олег Афонский / Проза

 Как медведь лишился своего хвоста (сказка)
Много более десяти тысяч лет тому назад, то есть задолго до великого оледенения Земли медведь был меньшим, не спал еще зимой в берлоге и имел большой, красивый, пушистый, бурый хвост даже больший, чем у лисицы. Загляденье, а не хвост. И медведь им очень гордился. А поэтому всегда, когда медведь шел лесом, то обязательно поднимал свой хвост вверх, как кот, потому что хвастался своим хвостом, чтобы все звери ему завидовали, видя красоту его хвоста. И звери действительно ему завидовали. Так что, гуляя по лесу, медведь всегда наслаждался завистливыми взглядами зверей, что с восхищением смотрели на его хвост из окрестных кустов.
Так бы и жил себе медведь долго и счастливо, если бы на его беду на Земле не началось великое оледенение, когда льды и снега стали наступать с севера на юг. С каждым годом становилось все холоднее и холоднее. Зимы становились все суровее и суровее. Как медведю спасаться? Видит медведь, что люди начали от холода прятаться в пещерах да еще и огонь стали разводить, чтобы было теплее.
Вот и медведь захотел жить в пещере, но в пещере без огня все равно очень холодно да еще из входа зимой всегда дует. И тогда попробовал медведь сделать себе сам пещерку поменьше, чтобы не дуло.
Вырыл пещеру, мхи положил на дно, чтобы было мягче и теплее; залез в нее спать на зиму да вот незадача: немножко не рассчитал свою берлогу – хвост не поместился. Медведь не долго думал, а взял да и закрыл вход в берлогу своим хвостом. А зима в тот год была особенно лютой и пока медведь спал, то свой хвост и отморозил. Отпал весной хвост у медведя, не спасла медвежий хвост даже большая, пушистая шерсть – такая суровая в тот год была зима.
Как рыдал тогда медведь, как плакал по своей гордости, по своему хвосту. От горя медведь даже не показывался в лесу, а все лето просидел в густом малиннике, где его никто не видел и, чтобы утешится, все ел и ел малину. Ел он ее так долго и так много, что к следующей зиме стал таким большим, толстым и жирным, что свою берлогу должен был переделать, то-есть сделать ее больше, просторнее и лучше утеплить мохом. А так как хвоста у медведя больше не было, то пришлось и вход в берлогу закрыть мохом, чтобы не дуло, оставив только небольшое отверстие для прохода воздуха.
И действительно все произошло по пословице: «Нет худа без добра», - в тот год в новой берлоге медведь перезимовал по-царски: и тепло, и не дует, и воздуха достаточно. С этого времени медведь зимует только в такой берлоге, а еще на зиму наестся так и ягод и всего другого, что и есть ему не нужно – своим жиром до самой весны живет всю зиму. Кроме этого, чтобы хорошо спать зимой, перед тем как залечь в берлогу выгоняет медведь из себя всех кишечных паразитов, чтобы не надоедали зимой, а для этого наестся ягод рябины, початков белокрыльника и стрелолиста.
Вот такой умный стал медведь с той зимы, когда отморозил свой хвост. Медведица так та даже медвежат приводит зимой во сне в берлоге и они ее зимой сосут, а к весне уже так подрастут, что уже могут ходить и даже бегать.
Так что медведь сейчас и не вспоминает о своем большом, пушистом, красивом, буром хвосте. Медведя полностью устраивает его маленький, куций хвостик – остаток того хвоста, что у него когда-то был.
Вот так бывает в жизни.

Автор текста Афонский О. Н
г. Ивано-Франковск.
Украина




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-13 09:56:17
Переглядів сторінки твору 1186
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.892 / 5.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.229 / 5)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2015.10.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній