ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
БЕЗЫМЯННЫЙ ПРАВЕДНИК МИРА
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Павуки в банці. Боротьба за владу в Радянському Союзі 2
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть! (до Дня пам'яті дітей, загиблих під час війни)
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Не тряси траву, Семе (Steppenwolf)
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Перетворення
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 7)
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
* * *
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
* 103 *
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон

Ірина Вовк
2026.06.03 17:32
""Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 6)
VI. ЧУЖІ БЕРЕГИ Дракари розрізали важкі, свинцеві хвилі Північного моря, несучи Єлизавету все далі від родинних обіймів теплого, залитого щедрим вечірнім сонцем, Києва. Норвегія зустріла її непривітними, гострими скелями, які чорними велетнями врізал

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Господар повертається
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-20 16:42:54
Переглядів сторінки твору 12953
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.564 / 6  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 5.555 / 6  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-20 17:04:56 ]
Шедеврово, Аню! Давня болюча історія ллється, як пісня...Вибрала і собі тут новеньку коштовність - "хитавиця" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-20 18:11:40 ]
Дівчата, що ж це коється? Одна перед одною!
Згоден з Вандою! Я теж зірочку відшукав:
"Про втому, перестояну в журбі...", ой багато ще їх тут. Але цю першу розгледів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-20 19:19:15 ]
Ганно, овації ніколи не будуть для Вас перебільшенням. Однак мене, як в більшості випадків, цікавлять дурниці, на які Ви, коли не хочете - можете не відповідати. От читаю Вас і думаю: це чергова серія (ні - не бразильського мила під назвою "Ганна Осадко") думок Ваших перелітних днів чи вірвечка нездійсненних фантазій, чи і одне, і інше? Бо з вірша у вірш крокують слова, немов головні герої. Наприклад, олива - певно, головна героїня, бо без неї вже три "серії" сюжет не обходиться ( бувало, думаю, а може вона є Вашим життєвим символом?), а заодно тут і собака чи то пес, зело і така впізнавана атмосфера домашніх капців (то не про вірш і не з вірша, то я про відчуття приємні від читання)... :)
Щасливих Вам сюжетів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-20 19:25:06 ]
Ганно, овації ніколи не будуть для Вас перебільшенням. Однак мене, як в більшості випадків, цікавлять дурниці, на які Ви, коли не хочете - можете не відповідати. От читаю Вас і думаю: це чергова серія (ні - не бразильського мила під назвою "Ганна Осадко") думок Ваших перелітних днів чи вірвечка нездійсненних фантазій, чи і одне, і інше? Бо з вірша у вірш крокують слова, немов головні герої. Наприклад, олива - певно, головна героїня, бо без неї вже три "серії" сюжет не обходиться ( бувало, думаю, а може вона є Вашим життєвим символом?), а заодно тут і собака чи то пес, зело і така впізнавана атмосфера домашніх капців (то не про вірш і не з вірша, то я про відчуття приємні від читання)... :)
Щасливих Вам сюжетів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-20 19:26:39 ]
Ой, Ганно, вибачайте! Думаю, один з коментарів можна прибрати, як і цей. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-20 19:45:16 ]
Вандо, Анатолію, Мирославо - дякую за добрі слова! Хммм, Мирославо, ну й питання Ви поставили...(задумується). Усі ми - свідомо чи підсвідомо - пишемо про себе навіть якщо і не про себе. Ті чи інші сюжети - вічні та минущі - примірямо, вростаємо у них, а вони вростають у нас. А тепер з приводу образів. Так, образи оливи, собаки, капців на ототожнення домашності властиві мені, згідна, та у даному вірші вони є швидше фактажом. Адже стара олива була в основі подружнього ложа Одіссея та Пенелопи - коли Одіссей власноруч робив ліжко, то взяв за основу стару оливу, яку пошкодував зрізати - ця таємниця була відома лише їм обом, і саме за цим знаком Пенелопа переконалася нарешті, що перед нею її вінчаний чоловік. Далі - пес. Саме свого улюбленого пса, якого залишив двадцять років тому, Одіссей першого зустрів, коли входив в Ітаку, переодягнувшись старцем. І пес упізнав його навіть у тому лахмітті, і провів його до міської брами, і помер у нього на руках, щасливий від того, що таки дочекався господаря. А капці...Капці - вони і в Ітаці - капці:)
Ще раз - щиро усім дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-20 22:39:35 ]
Колись у школі я читав - перечитував дуже багато різів міфи древньої Греції... вони будили яскраві образи, вражали своєю величністю, давали змогу торкнутися до Вічності. Читаючи Ваші твори, в котрих ця тематика переплелася з особистим баченням, емоціями та переживаннями, немов знову занурюєшся в той чарівний світ міфів, але вже на новому, іншому рівні сприйняття. Викликає захоплення Ваша майстерність, вражає щирість написаного. Читається на одному подиху.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 00:52:14 ]
Дяка, Тарасе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 08:41:10 ]
Гарно, Ганно, прочитала ще вчора (раз 6, а мо і більше), а спромоглася написати щось більш чи менш зрозуміле лише зараз, бо вірш дійсно гарний, читається легко і одразу карбується в пам'яті, то ж я майже вивчила його.
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 10:01:58 ]
Ганнусю, я часто думала, що новий вірш починає бродити в душі якщо ніхто до тебе не встиг висловити наболіле, ніхто не сказав саме ці потрібні слова, які лізуть в голову і на папір. Я знов подумала це, коли прочитала Ваш вірш. Здається, що тепер можна на цю тему вже нічого не писати: просто завчити Ваші рядки напам’ять і цитувати собі зранку та ввечері, бо важко було би написати краще, а писати гірше нема сенсу.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 10:03:12 ]
Ганнусю, я часто думала, що новий вірш починає бродити в душі якщо ніхто до тебе не встиг висловити наболіле, ніхто не сказав саме ці потрібні слова, які лізуть в голову і на папір. Я знов подумала це, коли прочитала Ваш вірш. Здається, що тепер можна на цю тему вже нічого не писати: просто завчити Ваші рядки напам’ять і цитувати собі зранку та ввечері, бо важко було би написати краще, а писати гірше нема сенсу.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 10:06:03 ]
Не хоче комп’ютер ставити мою оцінку, він вже й коментар повторив, а оцінку аж ніяк. Чи йому та 6’5 йде супроти принципів... :)
То оголошую в коментарі: я ставлю 6,5.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 10:34:28 ]
Дорогі Варю та Ларисо, щиро вдячна за добрі слова та прихильність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 12:22:12 ]
Правду казала,здається, Ахматова: вірші пишуть заради останнього рядка. В цьому - "Проклята вірність галицьких Ітак…" - зовсім інша історія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2008-06-21 18:53:44 ]
Певен, що справді інша. Але, вочевидь, така, що має безпосередній стосунок до описаної в усій решті рядків.
Твір сильний - що й казати. А жінки часто невдоволені чоловіками, яких чекають, - і все одно мусять чекати, бо така вже доля пенелоп...
Усе точно, правдиво, високохудожньо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:27:40 ]
Як же мене іноді смішить ота чоловіча самовневненість :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 21:46:57 ]
Н-надзвичайно... слів нема... піду попитаю знайомих))
А останній рядок (це не стосується саме цього вірша, просто спало на думку (так, флуд...()) - якщо на ньому робити надзвичайно сильний акцент/вкладати зміст з іншої історії/ЧАСУ, то вірш "перехитується"?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 10:03:38 ]
Не знаю, не знаю, не знаю. Од чого такі восторґи?
Звичайно твір написаний талановитою Авторкою, гарне письмо, жвава переповідка перепущена через особістістне, емоційність, апеляція до несправедливостей Чоловічого Світу.Все це є, але все це вже було у творах Шановної Авторки! Що нового? Чи Ви, пані Осадко, пишите Нескінченну Сагу про Поневіряння Жінки в Чоловічому Світі?
Ще в мене є закиди до стилістики. До чого тут шашлик? До чого в магазин "по сіль"? Не бачу виправдань для таких стилістичних "нет-триків", просто не БАЧУ! Буде вельми радий, якщо дасте мені відповідь, а не сховаєтесь, як зазвичай, в кущі Солодкоголосих Схвалень.
IMHO

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 10:33:38 ]
"нет-триків" слід читати "хет-триків"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 11:40:20 ]
Суєта суєт, - сказав Проповідник, - суєта суєт: все суєта....
Рід відходить, і рід приходить, а Земля залишається навіки. Сходить сонце, і заходить, сонце, і на місце своє поспішає, аби знову зійти....
Все - одна суєта, і ніхто оповісти не вміє...
Що було, те й буде, і що робилося, буде робитись воно, - і нема нічого нового під сонцем.
Буває, скажуть про щось: дивись-но, це нове!
А вже було воно у віках, що проминули перед нами...Все суєта і ловитва вітру...
....
Все суєта і ловитва вітру, Док. І Нескінченна Сага триває, бо триває, бо триватиме вона доти, доки ми є. І не лише про Поневіряння Жінки у Чоловічому Світі, і не лише у виконанні Шановної Авторки та Сага, і Ви це прекрасно знаєте.
Ну, а тепер стилістика...Не хо вранці про стилістику, та най уже. Чи ж Вам пояснювати очевидні речі, любий Док? Нахромлені женихи на Одіссеєвому списі нагадували – асоціація така! (ага, плями Роршаха:) – банальний шашлик. Бо надто банально нахромив він їх туди...як шматки м”яса...байдужою рукою...хазяйською рукою...
...У магазин по сіль...То вже з якогось фільму мого дитинства далекого, чи з анекдоту, чи з приповідки...скоріш з фільму...як пішоооов чувак у магазин сіль купувати....так і загуло. Ну, якщо Ваша воля, то можете провести паралелі і з чумаками українськими – теж товариші ті ще були...
А чому ви не бачите виправдань для таких стилістичних видибацій? Ну, так, вірш ілюструє міфічний сюжет, це й коню зрозуміло, але ж сюжет той пропущено через свідомість сучасної жінки. Тому й вінегрет такий, солянка образів з різних епох. Бо мені так подобається, а ще мені так відчувається, і ще - мені так хочеться:)
Дякую за цікаву розмову. Завжди приємно поговорити з Мудрим Чоловіком. Ну, ще почуємося:)
Щиро – Я.