За три недiлi жовтий килим
Тлiв без шуршання. Листям згнилим
В гаях, в дiбровах, звiдусiль
В повiтря пнеться пiзня цвiль.
Ще не снували бiлi мухи,
Гiлок не кутали в кожухи,
Зате хутро звiр обновив.
До шуму пущ з мовчазних нив
Мисливцiв вдалих довгий список
Тягнувся пострiляти лисок.
Щоб чорний зяб голодний вовк
Вблизу осель не довго товк
Ловцi збираються в засаду,
Ватага дружна, тут доладу,
Щоб скоротити довгий шлях
По ще не згораних полях
Взять транспорт прохiдний, потужний
Наш Юра визвавсь. Регiт дружний
Колгоспний автопарк трясе,
Поки водiй пальне несе.
Згадали про загони вдалi,
Трофеї. Вигадки немалi
За правду йшли, стволи з чохлiв
Нервово рвала юнь зелена,
Та нiжно - все ж не веретена.
Живих, веселих звукiв хор
Не раз облаяний мотор
Перебивав своїм гарчанням,
Та остаточним сподiванням
На рiвний оберт двигуна,
На тон протяжний мов струна
В суботнiй вечiр не здiйснитись,
Даремнi спроби, бiльше злитись
Не в силi й Юра, за всiма
Вiн йде похнюплений, дарма
Його втiшають, не дрiбниця
Пекельний сором - хижа птиця
Натуру впевнену клює,
Досада гнiву додає.
Хороший настрiй з всiх в Миколи,
Вiн не гуде, як в травнi бджоли,
Не зводить серце вiд рубцiв,
Бо вiн вiдсутнiй мiж ловцiв.
Причину годi вiдшукати,
Сердитий Юра бiля хати
Не бачить рiдну жiнку, дiм
Порожнiй теж, лиш вiтер в нiм.
Самотньо вперся в теплу грубу,
Та за годину чорну шубу
Вкотила з двору панi нiч.
Лишатись з нею вiч-на-вiч
Бажання Юра не знаходить,
До школи дзвонить, де ще ходить
Дружина люба в пiзнiй час
I Юра мокрий вiд образ,
Що пiвдоби снують невпинно
На шлях iде, але йде чинно.
Не бавить осiнь календар,
Не грiє вулицi лiхтар,
Не залишає слiд брукiвка,
Повiтря гладке - чисто плiвка.
Але i в нiм чудесний лик
Перед яким муж славний звик
Любов, як владу проявляти
Не вiдбивався, в рiднi шати,
Вже вiдчуваючи бiду,
Вiддавши розум свiй труду,
Складнi розгадувать загадки
Вертався Юра без оглядки.