ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.

Борис Костиря
2025.10.03 22:31
Куди я біжу? Навіщо?
Чи більше я намагаюся
відірватися від місця втечі,
тим більше наближаюся
до нього. Подорожній,
який мені трапиться,
також біжить від чогось?
Від своїх гризот,

Володимир Мацуцький
2025.10.03 20:50
Зелені ягоди калини,
життя криваві береги.
Шануй історію країни,
якщо збагнути до снаги…
Коли ж ті ягоди поспіють?
Чи, може, то з чужих калин?
Коли ворожу зграю спинить
народ? Змужніє він коли?

Артур Курдіновський
2025.10.03 17:17
Вересню холодний!
Прірву чи безодню
Створиш у пораненій душі?
Дихають алеї
Ямбом і хореєм...
Ти, поете, слухай та пиши!

Вересень сльозливий

Марія Дем'янюк
2025.10.03 12:22
Осінні ружі - відгомін літа,
Жовті троянди - сонцеві квіти,
І хризантеми, немов королеви,
Сонцепроміння золотить дерева,
Клени вдягають жовті хустини,
Відблиски сонця - янтарні модрини,
Сяйво фарбує гору жовточолу,
Світло тече водограєм до долу,

С М
2025.10.03 12:21
О цей експрес поштовий, бейбі
Де взяти чуттів
Усю ніч не спав
На підвіконні висів
Якщо я помру
То на пагорбові
А якщо я не встигну
Бейбі рада усім

Юрій Гундарєв
2025.10.03 11:53
Цей поетичний ужинок присвячено нашим героям.
Тим, хто, на превеликий жаль, вже на небі…
І тим, хто, на щастя, на землі виборює нашу з вами свободу.


ВІЙНА ВБИВАЄ.
ЗЕМЛЯ ЗМУЧЕНА СТОГНЕ.
БАГРЯНА ТРАВА.

Віктор Кучерук
2025.10.03 06:52
Прискорилась бійня скажена,
Щоб швидше мети досягти, -
І тишу гвалтують сирени,
І вибухи множать хрести.
І ходять од хати до хати
Нещастя, печалі, жалі,
Немов одніє утрати
Замало стражденній землі...

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Григорій Слободський (1937) / Проза

 Пекло в хаті
Повернулась із села Параска. Була у вуйни Василини. Переступила поріг, заойкала
-Ой Іване, яке страхіття я чула. Хочеш вір, хоч ні!- але це жах!
-Та розказуй,які ще брехні принесла?
-Ото слухай вуйко Петро розказав вуйні Мокрині, а та Василині, а Василина мені.
-Ну бо розповідай.
-Та цур не перебивай! Слухай . В ночі у вуйка Петра померла дружина Текля.
-Не хворіла, нічогісінько не боліло. Пробудився а вона не дихає. Він за ніс, дихав в рот, теліпав, навіть давив груди, бо чув , що є такий масаж. Але скільки масажирував нічого не допомогло – померла. Вийшов з хати. На дворі ніч, темінь. Рішив піти до сусідів, щоб допомогли нарядити небіжку. На воротах чорт стоїть
страшний та рогатий, очі як ліхтарі світяться. Промовив до нього:
-Хочеш щоб дружина жила?
-Хочу .
-То коли ти дриґнеш віддай душу мені.
-Е ні нема дурних,щоб іти в пекло.
-Тоді дружина сотворить тобі пекло! - сказав і зник.
-Він повернувся в кімнату. Чудо. Дружина на ліжку жива, здорова кричить:
-А шлях би його натрапив, я заснула, а він пішов до курви.
-То чого репетуєш? Ти померла,а я пішов сусідів звати і зустрів…
-А щоб тебе чорт зустрів, щоб забрав геть. Як ти надоїв.
-Тепер у вуйка пекло в хаті Текля лається кожен день
- Та цур хіба таке буває.
Прийшла Теля, про яку Параска розповідала
- Добрий ден рідненькі! Як ся майти? Як поживайте?
- Дякуємо, а як ся поживайте ви?
- Ой! Не питайте! Геть з глузду з’їхав, можу сказати, здурів чоловік. В ковтав собі в голову,що я померла, а чорт душу в нього брав, то і не маю спокою.
- Вуйко розказували, що чорт прорік,щоб ви йому пекло зробили.
- Це все через ту льєрву, колька би її вколола, все Марія Параски Катерининої .
А щоб все її обсохло, щоб там гадьє завилося, куди курварі лізуть.
- Може це не правда, ви самі,щось в голову вдовбали.
- Може я вдовбала те, що ти тягаєшся з тією шельмою Мокриною, дочкою Василини, хто не знає, що Василина перша чарівниця в селі. Не одного чоловіка зі світу зігнала. Шлях би її трафив. В тебе гарна жінка ,а ти з ким тягаєшся?
Звертається до Праски,- Доню прешельми цього кобиля, вони всі одинакові.
-Ти зраднику,я тобі створю пекло в хаті не захочеш бігати по молодицях. – закричала Параска.
-Та цур вам! Вже і в тебе жінко чорт вселився? Вже і в наші хаті пекло буде!
-Буде, буде!- закричали жінки.
З тих пір чорт вселився в жінок і заводять пекло чоловікам. Може краще чорту душу віддати, міркують чоловіки, лиш би цього пекла не було.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-10 12:46:37
Переглядів сторінки твору 1087
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.05.07 22:27
Автор у цю хвилину відсутній