
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
2025.06.18
19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати
2025.06.18
14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами.
Коментарі свого часу сподобались, як сві
2025.06.18
05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі
2025.06.17
22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах
Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
2025.06.17
21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Золотавий ла
Золотавий ла
2025.06.17
21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Порожній простір, пристрастей вокзал.
Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.
Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Григорій Слободський (1937) /
Проза
Пекло в хаті
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пекло в хаті
Повернулась із села Параска. Була у вуйни Василини. Переступила поріг, заойкала
-Ой Іване, яке страхіття я чула. Хочеш вір, хоч ні!- але це жах!
-Та розказуй,які ще брехні принесла?
-Ото слухай вуйко Петро розказав вуйні Мокрині, а та Василині, а Василина мені.
-Ну бо розповідай.
-Та цур не перебивай! Слухай . В ночі у вуйка Петра померла дружина Текля.
-Не хворіла, нічогісінько не боліло. Пробудився а вона не дихає. Він за ніс, дихав в рот, теліпав, навіть давив груди, бо чув , що є такий масаж. Але скільки масажирував нічого не допомогло – померла. Вийшов з хати. На дворі ніч, темінь. Рішив піти до сусідів, щоб допомогли нарядити небіжку. На воротах чорт стоїть
страшний та рогатий, очі як ліхтарі світяться. Промовив до нього:
-Хочеш щоб дружина жила?
-Хочу .
-То коли ти дриґнеш віддай душу мені.
-Е ні нема дурних,щоб іти в пекло.
-Тоді дружина сотворить тобі пекло! - сказав і зник.
-Він повернувся в кімнату. Чудо. Дружина на ліжку жива, здорова кричить:
-А шлях би його натрапив, я заснула, а він пішов до курви.
-То чого репетуєш? Ти померла,а я пішов сусідів звати і зустрів…
-А щоб тебе чорт зустрів, щоб забрав геть. Як ти надоїв.
-Тепер у вуйка пекло в хаті Текля лається кожен день
- Та цур хіба таке буває.
Прийшла Теля, про яку Параска розповідала
- Добрий ден рідненькі! Як ся майти? Як поживайте?
- Дякуємо, а як ся поживайте ви?
- Ой! Не питайте! Геть з глузду з’їхав, можу сказати, здурів чоловік. В ковтав собі в голову,що я померла, а чорт душу в нього брав, то і не маю спокою.
- Вуйко розказували, що чорт прорік,щоб ви йому пекло зробили.
- Це все через ту льєрву, колька би її вколола, все Марія Параски Катерининої .
А щоб все її обсохло, щоб там гадьє завилося, куди курварі лізуть.
- Може це не правда, ви самі,щось в голову вдовбали.
- Може я вдовбала те, що ти тягаєшся з тією шельмою Мокриною, дочкою Василини, хто не знає, що Василина перша чарівниця в селі. Не одного чоловіка зі світу зігнала. Шлях би її трафив. В тебе гарна жінка ,а ти з ким тягаєшся?
Звертається до Праски,- Доню прешельми цього кобиля, вони всі одинакові.
-Ти зраднику,я тобі створю пекло в хаті не захочеш бігати по молодицях. – закричала Параска.
-Та цур вам! Вже і в тебе жінко чорт вселився? Вже і в наші хаті пекло буде!
-Буде, буде!- закричали жінки.
З тих пір чорт вселився в жінок і заводять пекло чоловікам. Може краще чорту душу віддати, міркують чоловіки, лиш би цього пекла не було.
-Ой Іване, яке страхіття я чула. Хочеш вір, хоч ні!- але це жах!
-Та розказуй,які ще брехні принесла?
-Ото слухай вуйко Петро розказав вуйні Мокрині, а та Василині, а Василина мені.
-Ну бо розповідай.
-Та цур не перебивай! Слухай . В ночі у вуйка Петра померла дружина Текля.
-Не хворіла, нічогісінько не боліло. Пробудився а вона не дихає. Він за ніс, дихав в рот, теліпав, навіть давив груди, бо чув , що є такий масаж. Але скільки масажирував нічого не допомогло – померла. Вийшов з хати. На дворі ніч, темінь. Рішив піти до сусідів, щоб допомогли нарядити небіжку. На воротах чорт стоїть
страшний та рогатий, очі як ліхтарі світяться. Промовив до нього:
-Хочеш щоб дружина жила?
-Хочу .
-То коли ти дриґнеш віддай душу мені.
-Е ні нема дурних,щоб іти в пекло.
-Тоді дружина сотворить тобі пекло! - сказав і зник.
-Він повернувся в кімнату. Чудо. Дружина на ліжку жива, здорова кричить:
-А шлях би його натрапив, я заснула, а він пішов до курви.
-То чого репетуєш? Ти померла,а я пішов сусідів звати і зустрів…
-А щоб тебе чорт зустрів, щоб забрав геть. Як ти надоїв.
-Тепер у вуйка пекло в хаті Текля лається кожен день
- Та цур хіба таке буває.
Прийшла Теля, про яку Параска розповідала
- Добрий ден рідненькі! Як ся майти? Як поживайте?
- Дякуємо, а як ся поживайте ви?
- Ой! Не питайте! Геть з глузду з’їхав, можу сказати, здурів чоловік. В ковтав собі в голову,що я померла, а чорт душу в нього брав, то і не маю спокою.
- Вуйко розказували, що чорт прорік,щоб ви йому пекло зробили.
- Це все через ту льєрву, колька би її вколола, все Марія Параски Катерининої .
А щоб все її обсохло, щоб там гадьє завилося, куди курварі лізуть.
- Може це не правда, ви самі,щось в голову вдовбали.
- Може я вдовбала те, що ти тягаєшся з тією шельмою Мокриною, дочкою Василини, хто не знає, що Василина перша чарівниця в селі. Не одного чоловіка зі світу зігнала. Шлях би її трафив. В тебе гарна жінка ,а ти з ким тягаєшся?
Звертається до Праски,- Доню прешельми цього кобиля, вони всі одинакові.
-Ти зраднику,я тобі створю пекло в хаті не захочеш бігати по молодицях. – закричала Параска.
-Та цур вам! Вже і в тебе жінко чорт вселився? Вже і в наші хаті пекло буде!
-Буде, буде!- закричали жінки.
З тих пір чорт вселився в жінок і заводять пекло чоловікам. Може краще чорту душу віддати, міркують чоловіки, лиш би цього пекла не було.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію