ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.07.27 02:24
ABBAcDc - мій поетичний винахід

Не був я кращим. Та не був і гіршим!
Зі стелі дивиться старенька лампа.
Насолодившись п'ятистопним ямбом,
Тепер пишу я власним семивіршем.
Я схеми підбирав - та все не ті.
Але тепер, здається, все в порядку!

Іван Потьомкін
2024.07.26 23:39
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Ігор Шоха
2024.07.26 20:36
                І
Не втихають залпи канонади
і немає вихідного дня,
щоб над головешкою громади
небо не озвучила русня.

Виє чахлий вилупок геєни,
в унісон – лакеї сатани,

Ольга Буруто
2024.07.26 19:27
Мені болить.
- Мені також.
- Здається, це у нас хронічне.
- Як буде криза, то заходь.
- І ти, пильнуй аналогічно.
- Наш світ напевно на межі.
- Напевно, є межа у світу."
Мереживом дрібних стежин

Козак Дума
2024.07.26 17:47
Одна на березі сиділа,
тримала пензля у руках,
не мала ні до кого діла,
літала птахом у думках.
І оживали на папері
якісь сюжети, почуття…
Вона усім закрила двері,
ховаючи своє життя

Сергій Губерначук
2024.07.26 14:11
Попросили написали про Сергія*. Від початку. Як усе воно починалося. Не вірю, що вже 7 років він дивиться на нас з-над хмар. Сім… Сергія неможливо «вкласти» в слова чи тексти. Він сам і його шлях настільки глибші, що не хочеться та й страшно спростити

Юлія Щербатюк
2024.07.26 13:51
СпалИ усі його листи,
Зітри нікчемну переписку.
Ці почуття... Їм не рости.
В продовженні немає зиску.

Коли розвіється той дим,
І попіл рознесе по світу,
Лиши у мареві рудім

Микола Дудар
2024.07.26 09:23
І жодних проблем. Жодних.
Лишоньки на папері…
Ми з серіала модних
Ми у своїй манері
Терпим, бо ми - терпіли
Цьомушню сленгу шана
Нами до нас вертіли
З древніх часів османа

Юрій Гундарєв
2024.07.26 08:07
Запалено ще одну свічку… На фронті загинув військовослужбовець - хореограф і танцівник Антон Смецький.
Йому було 37 років…
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втрати

Віктор Кучерук
2024.07.26 07:43
Робив усе, що тільки міг,
На подив, сміх та осуд,
Але спинити часу біг
Донині не вдалося.
Не уповільнив ні на мить
На циферблаті стрілки,
Бо віднедавна час летить,
А я молюся тільки.

Артур Курдіновський
2024.07.26 07:31
Увечері хотілося співати,
Доповнити червневі голоси.
В легких обіймах спогадів крилатих
Прийняти чари давньої краси.

Що буде далі - більше не питати
Та під кущем сховатись від грози.
Крізь колір жовто-білої сонати

Олександр Сушко
2024.07.25 23:15
Бач, костюм у труну як влитий?
І баланс, і фасон - все вірно.
А доокола часу крихти,
Одиноко між ними, зимно.

Без корабликів-мрій причали,
Тиша - кісткою, болем в горлі.
Радість світла - в зубах печалі

Іван Потьомкін
2024.07.25 21:22
Не варто зопалу звірятися в любові,
Щоб на одкош, бува, не наразитись,
А ліпше намір перелити
В досі ніким не чуте слово
Чи в барви трепетно втілити,
Чи деревцем пустелю звеселити.
І як вона замилується словом
Чи прикипить до полотна твойого,

Ольга Буруто
2024.07.25 18:18
Вітер грає у краплі, гості
Позіхають моїм мовчанням.
Вони грають сьогодні в кості
На зеленім сукні печалю.

Розкладаю весь час пасьянси
Без потреби, автоматично:
Нема сенсу, це надто ясно,

Євген Федчук
2024.07.25 17:22
Прокинувся малий Грицько, продер оченята.
Уже сонечко звисока зазирає в хату.
Почав кликати бабусю, але та не чує.
Вже, мабуть з самого ранку в дворі порядкує.
Одяг штанці та й скоріше вискочив до двору.
Глянув, а бабуся, справді на городі пора
Та щ

Віктор Михайлович Насипаний
2024.07.25 14:39
Учись язик тримати за зубами! -
Повчає внучку бабця знов і знов.
Та ж язиком лопоче - меле днями.
Лише регоче. Їй усе одно.

Сміється внучка: - Це я зрозуміла.
Чому ж зітхаєш, бабцю, ти при цім?
- Бо поки ти, як я, навчишся, мила.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Сто стансів

 Сто стансів
(1)***
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.

(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.

(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.

(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.

(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.

11 Липня 2008

(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.

(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.

(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.

(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.

(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.

14 Липня 2008

(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.

(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.

(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.

(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.

(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.

18 Липня 2008

(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі

(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.

(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.

(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.

(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?

23 Липня 2008

(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.

(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.

(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.

(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.

(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.

29 Липня 2008

(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.

(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.

(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.

(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".

(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.

27 Серпня 2008

(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.

(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.

(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.

(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.

(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.

27 Серпня 2008

(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.

(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.

(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.

(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.

(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.

1 Жовтня 2008

(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.

(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...

(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.

(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.

(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.

15 Жовтня 2008

(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.

(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.

(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.

(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.

(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.

21 Жовтня 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-12 00:10:47
Переглядів сторінки твору 2021
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.406 / 6  (5.044 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.060 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2024.03.29 20:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-12 07:43:14 ]
Юр, чудово! Лаконічність форми - ти до неї вже дозрів! Місткість чотирьох рядків висока. Чекаю на продовження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-14 19:01:33 ]
Дякую Лесю,
Задумав постансувати троха.
Не знаю чи вистрарчить мене на 100, але ідея цікава :)
Завмерши у стансі,
ЛЮ. :)