Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
2026.01.26
18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.
***
А лінія життя, що на долоні,
2026.01.26
18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...
Приспів:
2026.01.26
16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!
2026.01.26
16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...
2026.01.26
12:08
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою
2026.01.26
09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.
Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот
2026.01.26
07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.
Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
2026.01.26
06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к
2026.01.25
23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.
Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.
Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.
2026.01.25
21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт
Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?
2026.01.25
19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2026.01.25
18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.01.25
16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.
Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л
2026.01.25
12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.
Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.
Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
2026.01.24
23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Сто стансів
Сто стансів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сто стансів
(1)***
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.
(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.
(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.
(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.
(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.
11 Липня 2008
(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.
(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.
(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.
(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.
(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.
14 Липня 2008
(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.
(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.
(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.
(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.
(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.
18 Липня 2008
(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі
(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.
(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.
(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.
(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?
23 Липня 2008
(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.
(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.
(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.
(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.
(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.
29 Липня 2008
(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.
(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.
(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.
(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".
(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.
27 Серпня 2008
(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.
(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.
(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.
(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.
(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.
27 Серпня 2008
(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.
(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.
(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.
(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.
(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.
1 Жовтня 2008
(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.
(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...
(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.
(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.
(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.
15 Жовтня 2008
(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.
(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.
(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.
(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.
(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.
21 Жовтня 2008
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.
(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.
(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.
(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.
(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.
11 Липня 2008
(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.
(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.
(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.
(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.
(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.
14 Липня 2008
(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.
(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.
(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.
(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.
(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.
18 Липня 2008
(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі
(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.
(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.
(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.
(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?
23 Липня 2008
(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.
(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.
(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.
(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.
(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.
29 Липня 2008
(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.
(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.
(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.
(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".
(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.
27 Серпня 2008
(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.
(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.
(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.
(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.
(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.
27 Серпня 2008
(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.
(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.
(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.
(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.
(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.
1 Жовтня 2008
(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.
(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...
(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.
(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.
(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.
15 Жовтня 2008
(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.
(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.
(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.
(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.
(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.
21 Жовтня 2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
