Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
2026.01.29
11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.
2026.01.29
11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.
На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,
2026.01.29
11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Проза
/
Сто стансів
Сто стансів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сто стансів
(1)***
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.
(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.
(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.
(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.
(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.
11 Липня 2008
(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.
(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.
(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.
(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.
(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.
14 Липня 2008
(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.
(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.
(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.
(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.
(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.
18 Липня 2008
(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі
(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.
(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.
(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.
(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?
23 Липня 2008
(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.
(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.
(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.
(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.
(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.
29 Липня 2008
(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.
(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.
(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.
(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".
(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.
27 Серпня 2008
(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.
(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.
(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.
(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.
(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.
27 Серпня 2008
(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.
(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.
(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.
(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.
(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.
1 Жовтня 2008
(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.
(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...
(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.
(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.
(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.
15 Жовтня 2008
(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.
(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.
(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.
(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.
(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.
21 Жовтня 2008
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.
(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.
(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.
(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.
(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.
11 Липня 2008
(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.
(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.
(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.
(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.
(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.
14 Липня 2008
(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.
(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.
(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.
(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.
(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.
18 Липня 2008
(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі
(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.
(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.
(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.
(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?
23 Липня 2008
(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.
(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.
(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.
(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.
(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.
29 Липня 2008
(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.
(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.
(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.
(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".
(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.
27 Серпня 2008
(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.
(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.
(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.
(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.
(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.
27 Серпня 2008
(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.
(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.
(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.
(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.
(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.
1 Жовтня 2008
(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.
(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...
(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.
(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.
(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.
15 Жовтня 2008
(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.
(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.
(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.
(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.
(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.
21 Жовтня 2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
