ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза / Сто стансів

 Сто стансів
(1)***
Забракло світла - не згасає вітер,
задуте полум`я в очах безвинно.
Він тулиться, немов до Батьківщини
моста спалили - щоб себе зігріти.

(2)***
Ловити очі променисті
та запускати їх до сну.
До того за душею чисто,
що видно серця глибину.

(3)***
Вже в котре сварливий Петро
мене не впускає до раю.
Не слухає руку перо,
коли я без яблук вертаюсь.

(4)***
Ця колотнеча колом - в коло кіл,
бо коле кіл - і не колує коло.
Коли б ніколи не колоти кіл,
коли під колом калатає колоть.

(5)***
Не зупиняйся, списе -
така любові суть і плата.
Яке легке сумління ката,
яке важке мовчання висі.

11 Липня 2008

(6)***
Що мало бути - сталось,
земні - невічні муки.
Любов - слізьми вмивалась,
вмивала совість руки.

(7)***
Ці руки - не крали,
ці очі - не зріли.
Та доказу мало -
піна з рота біла.

(8)***
Закувала зозуленька,
тільки цвинтар слухав.
Мов дзвіниця, б`є серденько -
на селі - ні духу.

(9)***
- Нічні метелики, летіть до мене,
визбируйте в жазі пилок зелений.
По вулиці червоних ліхтарів
до гаспида спокусу ерос вів.

(10)***
Мертво. Поле бою - сирота.
Тихо. Грані слуху - німота.
Лихо. Круку змотані круги
в жертву принесли в очах боги.

14 Липня 2008

(11)***
Сон насплітав мандронів
з мандрів на голотечу.
Очі - в думок полоні
ранком будили втечу.

(12)***
До неба вивели дощі стежину -
по краю серця, понад біль розлуки.
Веселка - сонця розпростерті руки,
в котрих всинатиме земля дитинно.

(13)***
В кілограмнім золоті -
поту - сто діжок,
мов комар - божок,
долі перемолоті.

(14)***
Сісти - не впаси,
дати - не вкрасти,
пити - не кров,
жити - with LOVE.

(15)***
Ніч, мов криниця. Із неї -
зір не налічишся вкрай.
Звуки - поламаний плеєр,
жаль - на касеті був джайв.

18 Липня 2008

(16)***
хуркнули хутко хорти хуртовини
хутра хурделили хурії хижі
холоду хрестики хуги хрестини
храму хорали хвалителі хвижі

(17)***
Уміла серце перешити
і так стиснути пережите,
що жаль запікся у сльозі
і жалом став її позір.

(18)***
Життя - з півслова, річ нехитра -
із грама совісті - обличчя
у краплях поту. Споконвіччя
ліпи з води, вогню і вітру.

(19)***
Недавно ще ходив у рванім,
натнув манер, цабе - колаж,
та як не корчив з себе пана
а викорчовувався - паж.

(20)***
Вагоме - нетто, без лушпиння брутто.
Ціна життя - вагома, коли мало...
У кожного гріха - свій ринок збуту.
Де ми були, як правду продавали?

23 Липня 2008

(21)***
Ти – саме та, в котрій спалю любов.
А як згорить - то вітром змиє попіл
та занесе до раю, сад окропить -
щоб викохати серця квітку знов.

(22)***
Гризися, що гризти - на свята свячене,
холодне не в холод, а з голоду - вчення.
Чим лікті кусати чи ближньому вуха -
розправ мрії крила та серця послухай.

(23)***
Не та тональність і тони,
віддтінки тіні - слів палітра.
Обезголовить плечі вітру
наріжне відчуття стіни.

(24)***
Від поля по квітці -
плетиво весняне.
Від світу по нитці -
придане у панни.

(25)***
Любов, наче з листя,
звільнилась від слів.
Де, Правдонька гола,
там світ посвітлів.

29 Липня 2008

(26)***
Спить майбуття - короткі дрімки,
крізь ніч видихує минулим,
дорога сяєвом нечулим
спливає світ за очі стрімко.

(27)***
Німа міна міма -
мана мина,
манни нема.
Мім - немо.

(28)***
Куємо мимохідь нічну love story
у кузні мимолітній. Мимоволі
гартуються у миті щастя - долі,
як міх ковальський видихає зорі.

(29)***
Я вивільнятиму тебе від самоти,
від одягу та гніту забобонів.
Донині неписані закони,
де винятком у них відкарбувалось - "ти".

(30)***
Любиш? Люблю!
Будеш...? Забуду.
Груди, мов груда
з холоду та жалю.

27 Серпня 2008

(31)***
Збігала по щастю мить -
краплина тепла відтала.
Устами любов припала
і пагубно так - щемить.

(32)***
Вбігти у храм при дзвонах -
вибити все, що цвіль,
погляд нести іконам,
в полум`ї свічки - біль.

(33)***
Коли би міг - прийшов,
коли би знав - знайшов
в собі для віри силу
і правди би не вилив.

(34)***
Змалку молитви навчили,
з юності - кривду гасити.
Дні - по воді, наче вила...
Старість - для мудрості сито.

(35)***
Це сонце не стане - летітиме далі,
ікарам збережені крила дедалів,
а місячне око притягує воду -
як море зміліє, то сушу народить.

27 Серпня 2008

(36)***
Дорога довга, мов язик -
плететься нудно під ногами
збирає зирк, глуха на зик
та недосолена зірками.

(37)***
Не гризуся тим, що годі перегризти,
оминаю світло, прикриваюсь димом,
не ношу образи, на обличчі - гриму,
із води виходжу пів-сухим-пів-чистим.

(38)***
Як осінило - задощіли очі,
ніяк не вичавити правди на вино,
у листі - смертнім одрі літо корчить
та осінь скликана вітрами на синод.

(39)***
Бо не пишався благами, як ми - земними,
бо кривдами людськими не пашів,
посланцем Неба для своїх пажів
служив ти праведно, блаженний херувиме.

(40)***
Грудню не вигріти грудами груди,
дихає холодом, з вітру - марудить,
ходить на сповідь до Нового Року -
чути Різдва затамовані кроки.

1 Жовтня 2008

(41)***
Коли вже випало літати,
а висота тримає планку
на рівні топірчини ката -
життя не вбережеш у банку.

(42)***
Купитися на задарма,
продатися в ринках збуту.
Віддати все - пір`ям карма,
лети доки нею крутить...

(43)***
Я - невагомість, бо розважливе вагання
опори точку між роками поділило -
так важко важеля знайти для сповідання -
чорнила стали - білими, як ніч - білила.

(44)***
Туго тузі як пече - злетіла з Лети
птахою у пам`ять в день окличний.
Перебігла ніч дорогу січню,
муедзини - півні, весни - мінарети.

(45)***
Постулатам - постоли,
теоремам - тори.
Так мене вже довели,
що зведуся скоро.

15 Жовтня 2008

(46)***
Куди ви намилені милі на милицях?
Кому залицяєтесь лиця безликі?
Як олово - стигне мовчання у вилицях,
та очі вмирають під стінами крику.

(47)***
Сперечалися, та аргументи - з вати.
Розбивалися горохом просто в стінку.
І сумління чисті. Важко легувати
крицю чоловічу та корицю жінки.

(48)***
Як очі протирав - а то вже інше "не-злови",
за тим, що вчора - вечір відчервленів наче б.
Із ніг на голову - все те, що йде до голови
і колами скрипить - що вийти має з плачем.

(49)***
Нестачею розпочалися в осені торги.
За літо бабине ясу птахи купили
і ламаним грошем платили їхні крила
за теплу позолоту від жовтневої пурги.

(50)***
Спомини - пробіли з комами.
В три крапки здавлена остання пря.
В промені - галактик гомоні
зимую, мріючи про звіздаря.

21 Жовтня 2008

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-12 00:10:47
Переглядів сторінки твору 2293
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.406 / 6  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 15:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-07-12 07:43:14 ]
Юр, чудово! Лаконічність форми - ти до неї вже дозрів! Місткість чотирьох рядків висока. Чекаю на продовження!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-14 19:01:33 ]
Дякую Лесю,
Задумав постансувати троха.
Не знаю чи вистрарчить мене на 100, але ідея цікава :)
Завмерши у стансі,
ЛЮ. :)