ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Молода трава
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Мальви-обереги
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Князь заліський Ярослав Всеволодович
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Доля
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
* * *
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
* * *
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
Гірчитиме в Мені Війна --- український атмосферік
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Осінні галюцинації
Бути щасливою, Боже, яка морока!
Тут серед храмів цинізму любов плекати,
Тут, де абсурду панує химерне свято.
Як вберегти від чужої руки чи ока

Кетяги ніжності? Небо спишу до денця
Хмарами, зорями. Вічність – дев’яте коло.
Пекло не пекло, бо всюди криштальний холод.
Спогад, неначе дитину, ношу під серцем.

Сріблом безжурної ночі впиваюсь. Першу
Вип’ю за сонце, а другу - уже за друга.
Смерть в ре мінорі, звучить стоголосо фуга
Осені. Вечір – німий безголовий вершник.




Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сашуля Тяско 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-07-22 12:17:55
Переглядів сторінки твору 3186
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.808 / 5.33  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-07-22 12:28:11 ]
Гарні галюцінаціїї, Варюню! Мухомори, пейот чи конопелька подіяли? :)
От тільки вершник... якщо він безголовий, то однозначно німий... Або ти про його внутрішній голос? :)
неначе дитину(,)
і я б тире поставила отут: а другу - уже за друга


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-22 12:39:52 ]
Ага, внутрішню німоту))
А то все коньяк, три дні феста в Дубно далися взнаки. Дякую))
З теплом, Варя;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марко Стійницький (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 12:45:38 ]
В контексті коньяку так і чешеться рука сказати, що то не вечір, а "ранок - німий безголовий вершник" :)
образів - маса, і те, що осінь почалась підмічено вірно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-22 14:09:31 ]
Дякую, Марку!
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серенус Цейтблом (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 13:37:23 ]
Напоминает "Мельницу":
В бокале плещет влага хмельного серебра,
Один глоток, и нам пора умчаться в вихре по Дороге Сна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-22 14:11:06 ]
О, файна пісня, люблю її дуже)) У мене зараз грає "У двери Тамерлана".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 13:42:42 ]
Ой, Варваро, і знову ти за своє. Храми цинізму, химерне свято абсурду ,кетяги ніжності ,срібло безжурної ночі - це що за образи? Дуже штучно. А порахуй скільки абстрактних слів, такий собі беззмістовний пазл. Не думай, що придираюся, але твої останні вірші заслуговували на похвалу, і поки я зібралася, ти знову за старе взялася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-22 14:11:48 ]
Ну мо й так, Олено, мо й так, може то банально, але аж ніяк не штучно;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 14:36:35 ]
Нічого страшного, Оленко, - ви з Варею юні і чарівні, і потрібно цим користуватися, і усюди сунути носика, - десь ваше, десь не ваше.
Ви просто зобов'язані себе шукати - і в поезії для вас не існує "ніззя". В поезії можна пробувати все.
А потім ще прийде час зосередитися на головному. :)
Уявіть, що зараз кристалізувати вас, чи буде цей діамантик вашим "я"?
Отже експеримент і удачі-невдачі - обов'язковий атрибут.
Але,
відсутність поетичного ефіру в деяких географічних областях композиції, це таки грайливе дитинство :) - наприклад
"Тут серед храмів цинізму любов плекати..." (і ще є місця)- рівень евфонії (Доброзвучності) не задовільний, а хороша евфонія, це тільки початок історії із "організацією" присутності живого поетичного ефіру... :(
Ідеологія автора може бути різноманітною, але живе повинно бути живим.
Частіше за все - причина напружень - внутрішній дискомфорт, коли вихід бачиться у рішучості, а не у взаємопроникненні.
Тобто, окрім евфонії, іще і взаємопроникнення сусідніх образів, образів, які розділяє дихання поетичного ефіру, як море острови, чи океани континенти... :)(:
Взаємопроникнення бажане другим, третім, четвертими планами і в часі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гринчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-22 14:13:52 ]
Бути щасливою, Боже, яка морока! - безцінне життєве спостереження


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2008-07-22 17:40:14 ]
А мені дуже сподобалася така Варя. Хоч вона і у "своїй" темі, але виписується прекрасними образами - як ось:
"Як вберегти від чужої руки чи ока
Кетяги ніжності? Небо спишу до денця
Хмарами, зорями."
Ніби все звичне, а як незвично написано. А особливо порівняння неба ніби зі сторінкою з зошита, яку можна взяти і списати "хмарами, зорями" - краса! :)