ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд

Борис Костиря
2026.05.26 21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?

Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Черви. Глава 2.
Глава 2.

На командирском мостике все занимаются своими делами, и только командир задумался, смотрит на монитор, и становится понятно, что ему не нравится, данная ситуация. Видя это, штурман поинтересовался:
- Командир, что будем делать с пассажиром?
Командир посмотрел на него, и после не долгого раздумья сказал:
- Да, я и сам хочу понять.
- Ну, для начала надо дождаться ответа штаба флота.
Капитан вздохнул и продолжил:
- Хотя мы можем, его оставить на одной из планет, что у нас по пути? - Штурман!
Посмотрев на карту, штурман оценил ситуацию, и произнёс:
- Шесть планет и только на «Гариен» есть возможность высадки.
Услышав ответ, экипаж замер в ожидании, пояснений.
- Почему так? – Спросил командир, и было видно, что он догадывается.
- На «Гариен» есть база флота, а на остальных планетах только закрытые заводы, хотя они и ближе к нам, но без корпоративного подтверждения нам не сесть.
Воздухе, завис вопрос:
- Даже для нашего крейсера с его вооружением?
Командир тяжело вздохнул, что-то вспомнив, как бы невзначай произнёс:
- Да, если нет приказа на...
Подтверждение только ещё больше заинтересовало экипаж, и молодой лейтенант спросил:
- Командир, я не понимаю, почему так?
- Всё просто это колонии.
Но лейтенант не успокоился, и продолжал задавать вопросы:
- Но видь, мы можем сесть в любой колонии?
- Если это не тюрьма.
Спокойно произнес командир, но лейтенант в плену мощи своего крейсера
- Командир, но видь, это не есть такая уж сложность? – произвести посадку.
- Только если дан приказ о зачистке колонии.
Напряжение на мостике и вопрос в молчании. Понимая, что вопрос не задан, но интересует экипаж Командир начал рассказ:
- Колонии это большей частью одни заключённые и срок у них один на всех, пожизненный. Туда нельзя попадать, и всё по тому, что от туда нельзя выбраться, а если кому не повезло и он приземлился на такую планету то он там и останутся, а его кораблём воспользуются, что бы удрать другие, если они дураки, хотя надежда всегда есть.
- Неужели были попытки?
- Да, была одна, лет десять назад.
Командир погрузился в воспоминания.
Серые будни Колонии тяжёлая работа и все одеты в одно один цвет, один покрой. Всё подчинено одной задаче добыча руды, работа и ещё раз работа. Но те, кто не хотят работать на корпорацию, ушли в подполье, покинув заводы, и уйдя в пустыни, организовали свои поселения, пытаясь выжить в условиях планеты. Они организовали на безменных просторах пустыни, поля выращивают продовольствие, иногда противостоя набегам колониальцев но, при этом они мечтают иметь возможность убраться с колонии, но сторожевые спутники не позволяют, не замечено покинуть планету.
В скрытый вход под скалой походит четверо мужчин и одна девушка. Одежда девушки и одного парня не похожа на одежду остальных, яркие цвета. И похоже, что девушку с парнем ведут на их лицах растерянность и не понимание того что происходит, и они идут вслед ведущих их. Пройдя по долгой или короткой пещере, они вышли под большой купол в горе. Проведя по залу, парочку, их привели к пустой лавке и предложили сесть. Они смотрели с непониманием того, что происходит.
Из-за стола встал мужичок лет пятидесяти, и произнёс:
- У нас на повестке один вопрос.
Все ожидали определённых, как для них так приятных новостей, видь, все знали, что неподалёку с ними совершил аварийную посадку не известный корабль, шёпот стоял в зале люди смотрели на гостей и пытались угадать в каком состоянии их корабль, но в шёпоте слышалось сомнение.
- Община приветствую вам, и хочу представить наших гостей.
Парень с девушкой с волнением посмотрели, а старшина представлял их по очереди:
- Янистас и Ваалита., они прибыли к нам не по собственной воле, но нам помощь.
- Про что это ты? - Джордж.
- Да Юниес, нас есть шанс выбраться с этой планеты.
- И как? - ты это представляешь.
- Во-первых, после небольшого ремонта их корабль сможет подняться и покинуть эту планету.
Не доверяя уверенности Джордж, Юниес уточнил:
- А как вы думаете преодолеть сторожей?
- Это конечно вопрос, но мы над ним работаем.
Янистас поинтересовался:
- А в чём проблема?
Джордж, боясь напугать гостей, неуверенно пояснил:
- Вы попали на планету тюремную колонию, а из неё нет выхода, кроме как через космос или умереть.
- Правда, космос это так же смерть.
Слова Юниес не добавили ответов, только ещё вопросов, и Ваалита растерянно задала вопрос:
- А это почему?
Все присутствующие посмотри с удивлением на гостей, и только Джордж тихо произнёс:
- Нечего сложного на орбите планеты весят пограничные спутники, они сбивают все корабли, что стартуют с планеты.
- Но видь, как-то вы сюда попали.
- Многие из нас уже здесь родились. – Юниес, выдержав небольшую паузу, добавил. – Правда почти каждый день с заводов возится на роботах.
- Так почему вам на них не удрать?
Джордж, грустно улыбнулся, и сказал:
- Были дураки которые пытались, но у них был один конец.
- Почему?
Юниес пояснил:
- Когда заключённых грузят в контейнер, нас предупреждали, о том, что вернуться назад нельзя. А при попытке удрать в грузовом контейнере, как и на роботах, что нас доставляют в колонию, остаться тоже нельзя, поскольку при выполнении обратного манёвра салон робота разгерметизируется и тот, кто в салоне погибает, а контейнеры с рудой просто не герметичны.
Нарисованные перспективы не радовали гостей, и Янистас, неуверенно поинтересовался:
- А у нас есть доступ к заводу?
- Конечно.
Ответ Юниес обнадёжил Янистаса, и он уточнил:
- А к космо-роботам?
Без напряжения Юниес небрежно бросил:
- Можем и к ним подобраться.
Джордж присмотрелся к гостью, и поинтересовался:
- Есть идея?
- Конечно, есть.
Все с неожиданностью посмотрели на Янистаса, и он сказал:
- Я про профессии технолог транспортных систем.
- Что предлагаешь?
- Ну, если починить наш корабль, а теоретически это можно, то и обмануть пограничные спутники не только можно но и нужно.
- Как?
- Снимем систему свой чужой с робота, и заменить на нашем корабле систему обозначения.
Экипаж крейсера внимательно слушал рассказ командира.
- Так вот, полгода они потратили на подготовку.
- Они удрали?
Командир посмотрел на нетерпеливого лейтенанта, и гордо произнёс:
- Планету покинули, а удрать не смогли.
- Почему так? – Интересовался лейтенант.
- Через месяц, крейсер "Серон", под моим руководством догнал их.
- И что с ними было дальше?
- Это мне не известно.
Помощник капитана подитожил:
- Тогда его придётся, высадит, на нашей базе.
На мостик корабельный зашёл доктор и все посмотрели на него.
- Ну, как там наш гость?
- Стабилен, судя по всему, он воспользовался одним из стабилитронов, и это он правильно сделал, видь, кто его знает, сколько он мог висеть в космосе, а на одной дозе можно спокойно провисеть полгода.
Слова доктора насторожили командира и он переспросил:
- Это что? - он будет ещё полгода возвращаться к жизни.
- Да нет, дня затри, мы его разбудим, анти реагентом и промывкой крови выводит быстро.
Командир задумался, и посмотрев на штурмана спросил:
- Штурман сколько нам к "Гариен"?
Посмотрев на монитор навигационной системы нашёл планету и дотронулся к её изображению пальцем, в тот же момент над пальцем загорелась строка И штурман прочитал её в голос:
- Дальность 78 часов.
Доктор посмотрел на командира и произнёс:
- Есть шанс, что мы его не успеем допросить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-27 18:11:43
Переглядів сторінки твору 1600
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній