ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.06.03 10:33
Одружився, ще нема і тижня,
У алькові - любощів кальян.
Покусай мене, любаско, ніжно,
Хай вирує пристрасть-окіян.

Заціловуй кріпко, аж до дрожу,
Так, щоб непритома облягла.
Сили тануть! Рухатись не можу!

Віктор Кучерук
2024.06.03 06:51
Дочекалися ми благодатної зливи,
Упоїлись водою грунти і без неї масні, –
Яскравішими стали – вдоволена нива
Й незатьмарені житом волошок блакитні вогні.
Враз повищали в зрості зелені посіви,
Забуяли ще більш, у тісняві хлібів, бур’яни, –
Все жив

Артур Курдіновський
2024.06.03 01:59
Мені у двері серпень подзвонив.
Цей звук - лише йому властива риса.
Я відчинив. Впізнав без зайвих слів.
І бачу у руках його валізу.

У тій валізі - суміш літніх трав,
Там запах яблук, вечори спекотні.
Стояв навпроти мене і мовчав,

Ілахім Поет
2024.06.03 00:04
Зачатий ще під Донну Саммер в ритмі диско -
Свою незайманість втрачав під Депеш Мод.
Я динозавр; я із часів, коли не зиску
Чекали від життя – любові та пригод.

Девіз мій: живемо єдиний раз життя ми -
Що нині згаяв, не поверне вже ніхто.
Тому якщ

Володимир Бойко
2024.06.03 00:03
Прославлені диктатори закінчують безславно. Безголові полюбляють очолювати (по їхньому - "возглавлять". На одного діяльного злочинця припадають тисячі злочинно бездіяльних. Російський заштатний урка домігся міжнародного визнання, скоївши міжна

Борис Костиря
2024.06.02 22:46
Я загубився у гаях понять,
Я віддалився від людей натхненно.
І нависає видиво проклять,
Що поселились на землі нужденній.

Розчарувавшись в марноті доби,
Я поселився в лісі одиноко
І слухаю мелодію дубів,

Світлана Пирогова
2024.06.02 21:46
Лебідкою літає літо,
Лимани ллються легко.
Лопоче липень листям липи,
Лещицю ловить легіт.

Лугам липневим, лану - лоскіт.
Лаванда любить ласку.
Ліатриси лягають лоском.

Юрій Гундарєв
2024.06.02 20:36
Ольга Сімонова, позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, сексапільна, завжди зі стильною зачіскою з підголеними скронями… Росіянка за походженням, родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Починала парамедиком у добровольчому пі

Роксолана Вірлан
2024.06.02 17:57
Той, з ким умовилися стрітись
багато тому ще віків,
лишивши ключ на ґанку
літа,
знамення тайне на вікні;
з ким обіцялися впізнатись
помежи всесвіту шляхів,
перетекти міжсвітні ґрати,

Ісая Мирянин
2024.06.02 17:46
ЛОДЗІЄВСЬКИЙ Я щиро радий, що Ви вирішили зупинитися у нас, пане Залужний. Сподіваюся, що Вам у нас сподобається. Але мені нестерпно хочеться почути про Ваші дипломатичні пригоди у Британії. ЗАЛУЖНИЙ Насправді мене відряджали зовсім до іншої краї

Євген Федчук
2024.06.02 12:34
Покарав Господь людину за гріхи потопом,
Думав, що гріховну тягу тим потопом втопить.
Та куди там. Розплодились, знову розжилися
І за гріхи, беззаконня знову узялися.
Геть забули і про Бога, й про його завіти,
Бо ж хотілося на світі людям легко жити.

Іван Потьомкін
2024.06.02 10:49
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Віктор Кучерук
2024.06.02 05:18
Молодецька бравада
І постава струнка
Залишились позаду,
Як і сила в руках.
Поховала їх старість,
Але, бачу, зате,
Що з’явилася скнарість
І зневіра росте.

Ілахім Поет
2024.06.02 00:43
Ці очі кольору горіха
І губи з присмаком гріха -
Моя єдина в світі втіха.
Хай кажуть, що у ній пиха,
Що легковажна егоїстка.
Що бути з нею – то дурня.
І треба розгубити мізки,
Щоб так терзатися щодня.

Артур Курдіновський
2024.06.02 00:34
Натхненно чекаючи світлого літа
Удвох, саме так, як в часи стародавні,
Життя розпочавши, чому б не сидіти
На парковій лавці у травні?

Тримавшись за руки, плекати надію...
Коли ледь за двадцять - це дуже можливо!
Ось сонце за обрієм вже червоніє...

Борис Костиря
2024.06.01 22:45
В пустелі на порепаній землі
Іду спокійно і шукаю смислів,
Яких не знайдеш у густій ріллі.
Шалена спека розтопила мислі.

У цій пустелі у самотині
Чи станеш ти іще одним пророком,
Який розтане десь у далині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Черви. Глава 2.
Глава 2.

На командирском мостике все занимаются своими делами, и только командир задумался, смотрит на монитор, и становится понятно, что ему не нравится, данная ситуация. Видя это, штурман поинтересовался:
- Командир, что будем делать с пассажиром?
Командир посмотрел на него, и после не долгого раздумья сказал:
- Да, я и сам хочу понять.
- Ну, для начала надо дождаться ответа штаба флота.
Капитан вздохнул и продолжил:
- Хотя мы можем, его оставить на одной из планет, что у нас по пути? - Штурман!
Посмотрев на карту, штурман оценил ситуацию, и произнёс:
- Шесть планет и только на «Гариен» есть возможность высадки.
Услышав ответ, экипаж замер в ожидании, пояснений.
- Почему так? – Спросил командир, и было видно, что он догадывается.
- На «Гариен» есть база флота, а на остальных планетах только закрытые заводы, хотя они и ближе к нам, но без корпоративного подтверждения нам не сесть.
Воздухе, завис вопрос:
- Даже для нашего крейсера с его вооружением?
Командир тяжело вздохнул, что-то вспомнив, как бы невзначай произнёс:
- Да, если нет приказа на...
Подтверждение только ещё больше заинтересовало экипаж, и молодой лейтенант спросил:
- Командир, я не понимаю, почему так?
- Всё просто это колонии.
Но лейтенант не успокоился, и продолжал задавать вопросы:
- Но видь, мы можем сесть в любой колонии?
- Если это не тюрьма.
Спокойно произнес командир, но лейтенант в плену мощи своего крейсера
- Командир, но видь, это не есть такая уж сложность? – произвести посадку.
- Только если дан приказ о зачистке колонии.
Напряжение на мостике и вопрос в молчании. Понимая, что вопрос не задан, но интересует экипаж Командир начал рассказ:
- Колонии это большей частью одни заключённые и срок у них один на всех, пожизненный. Туда нельзя попадать, и всё по тому, что от туда нельзя выбраться, а если кому не повезло и он приземлился на такую планету то он там и останутся, а его кораблём воспользуются, что бы удрать другие, если они дураки, хотя надежда всегда есть.
- Неужели были попытки?
- Да, была одна, лет десять назад.
Командир погрузился в воспоминания.
Серые будни Колонии тяжёлая работа и все одеты в одно один цвет, один покрой. Всё подчинено одной задаче добыча руды, работа и ещё раз работа. Но те, кто не хотят работать на корпорацию, ушли в подполье, покинув заводы, и уйдя в пустыни, организовали свои поселения, пытаясь выжить в условиях планеты. Они организовали на безменных просторах пустыни, поля выращивают продовольствие, иногда противостоя набегам колониальцев но, при этом они мечтают иметь возможность убраться с колонии, но сторожевые спутники не позволяют, не замечено покинуть планету.
В скрытый вход под скалой походит четверо мужчин и одна девушка. Одежда девушки и одного парня не похожа на одежду остальных, яркие цвета. И похоже, что девушку с парнем ведут на их лицах растерянность и не понимание того что происходит, и они идут вслед ведущих их. Пройдя по долгой или короткой пещере, они вышли под большой купол в горе. Проведя по залу, парочку, их привели к пустой лавке и предложили сесть. Они смотрели с непониманием того, что происходит.
Из-за стола встал мужичок лет пятидесяти, и произнёс:
- У нас на повестке один вопрос.
Все ожидали определённых, как для них так приятных новостей, видь, все знали, что неподалёку с ними совершил аварийную посадку не известный корабль, шёпот стоял в зале люди смотрели на гостей и пытались угадать в каком состоянии их корабль, но в шёпоте слышалось сомнение.
- Община приветствую вам, и хочу представить наших гостей.
Парень с девушкой с волнением посмотрели, а старшина представлял их по очереди:
- Янистас и Ваалита., они прибыли к нам не по собственной воле, но нам помощь.
- Про что это ты? - Джордж.
- Да Юниес, нас есть шанс выбраться с этой планеты.
- И как? - ты это представляешь.
- Во-первых, после небольшого ремонта их корабль сможет подняться и покинуть эту планету.
Не доверяя уверенности Джордж, Юниес уточнил:
- А как вы думаете преодолеть сторожей?
- Это конечно вопрос, но мы над ним работаем.
Янистас поинтересовался:
- А в чём проблема?
Джордж, боясь напугать гостей, неуверенно пояснил:
- Вы попали на планету тюремную колонию, а из неё нет выхода, кроме как через космос или умереть.
- Правда, космос это так же смерть.
Слова Юниес не добавили ответов, только ещё вопросов, и Ваалита растерянно задала вопрос:
- А это почему?
Все присутствующие посмотри с удивлением на гостей, и только Джордж тихо произнёс:
- Нечего сложного на орбите планеты весят пограничные спутники, они сбивают все корабли, что стартуют с планеты.
- Но видь, как-то вы сюда попали.
- Многие из нас уже здесь родились. – Юниес, выдержав небольшую паузу, добавил. – Правда почти каждый день с заводов возится на роботах.
- Так почему вам на них не удрать?
Джордж, грустно улыбнулся, и сказал:
- Были дураки которые пытались, но у них был один конец.
- Почему?
Юниес пояснил:
- Когда заключённых грузят в контейнер, нас предупреждали, о том, что вернуться назад нельзя. А при попытке удрать в грузовом контейнере, как и на роботах, что нас доставляют в колонию, остаться тоже нельзя, поскольку при выполнении обратного манёвра салон робота разгерметизируется и тот, кто в салоне погибает, а контейнеры с рудой просто не герметичны.
Нарисованные перспективы не радовали гостей, и Янистас, неуверенно поинтересовался:
- А у нас есть доступ к заводу?
- Конечно.
Ответ Юниес обнадёжил Янистаса, и он уточнил:
- А к космо-роботам?
Без напряжения Юниес небрежно бросил:
- Можем и к ним подобраться.
Джордж присмотрелся к гостью, и поинтересовался:
- Есть идея?
- Конечно, есть.
Все с неожиданностью посмотрели на Янистаса, и он сказал:
- Я про профессии технолог транспортных систем.
- Что предлагаешь?
- Ну, если починить наш корабль, а теоретически это можно, то и обмануть пограничные спутники не только можно но и нужно.
- Как?
- Снимем систему свой чужой с робота, и заменить на нашем корабле систему обозначения.
Экипаж крейсера внимательно слушал рассказ командира.
- Так вот, полгода они потратили на подготовку.
- Они удрали?
Командир посмотрел на нетерпеливого лейтенанта, и гордо произнёс:
- Планету покинули, а удрать не смогли.
- Почему так? – Интересовался лейтенант.
- Через месяц, крейсер "Серон", под моим руководством догнал их.
- И что с ними было дальше?
- Это мне не известно.
Помощник капитана подитожил:
- Тогда его придётся, высадит, на нашей базе.
На мостик корабельный зашёл доктор и все посмотрели на него.
- Ну, как там наш гость?
- Стабилен, судя по всему, он воспользовался одним из стабилитронов, и это он правильно сделал, видь, кто его знает, сколько он мог висеть в космосе, а на одной дозе можно спокойно провисеть полгода.
Слова доктора насторожили командира и он переспросил:
- Это что? - он будет ещё полгода возвращаться к жизни.
- Да нет, дня затри, мы его разбудим, анти реагентом и промывкой крови выводит быстро.
Командир задумался, и посмотрев на штурмана спросил:
- Штурман сколько нам к "Гариен"?
Посмотрев на монитор навигационной системы нашёл планету и дотронулся к её изображению пальцем, в тот же момент над пальцем загорелась строка И штурман прочитал её в голос:
- Дальность 78 часов.
Доктор посмотрел на командира и произнёс:
- Есть шанс, что мы его не успеем допросить.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-27 18:11:43
Переглядів сторінки твору 1423
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній