ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.22 07:05
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 4)
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними

Віктор Кучерук
2026.09.22 06:38
* * *
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...

хома дідим
2026.09.21 22:54
* 209 *
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи

Федір Паламар
2026.09.21 21:53
4. Начала
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
***
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Аліса Серпень / Проза

  ЗУСТРІЧ З МАГОМ (VII)
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-30 22:37:52
Переглядів сторінки твору 24583
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.772 / 5.38  (4.626 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.38  (4.439 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.06 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:10:53 ]

Однорукий Таляп:

гашоде?
вже вже вжистко єдно вшьо
бабуля кинула коні склеїла вуха
посіяла кутю
тютю

:-(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:12:23 ]

малєнька Маша на вєтку залєзла.
вєтка сламалась -
наїлась, б*ть, вишень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:13:24 ]
о ні, пшепрашем- то був Талянт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 04:15:31 ]
Маша пішла цюнятииии :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 05:00:52 ]
дзю-до не забудь в кишеню поклади, красотка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:16:09 ]
Таляп - то теж нічого...
особливо, якщо кутю тютю,
тоді вже і угюг - чух-чух...
а все те пиво, без якого у такій компанії
ну просто неможливо,
особливо, коли злиииива
і справа і зліва :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:17:14 ]
Маша на морі матрас надувала,
клапан забився, і щоки порвала.
супу не з"їсти, не лізе омлет,
більш не вдається Машуні менует..

=(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:25:03 ]
Однорукий обломок унітаза:

колись давно два тижні тому
всі танцювали тільки твіст
тоді палюбляли покричати на
дереві котами чи як по-луцькому
меньше з тим
тепер не те тепер фураж тираж
і рейтингу капець усім нашо за шо
пташові мрії нєхарашо але погано
твісту нуль
така фігнюль

/лупиться об всі двері потім завмирає в позі наполєона 4го


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 04:26:56 ]
Ыыы блин ни аднаго гандика не лишили медведям

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-08-31 04:37:36 ]
Машунь, на...зачєм ведмедям гандики? По пташкам стріляти? Так вони і самі в суп попадуть, як валізки з вазелином скінчаться... Краще скажи, шо ти збираєсся з ыыыышаком робити? Не мучь тваринку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Афродіта Небесна (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:38:47 ]
Машуню, а нашо ведмедям один гандик? Їх же троє... чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 04:49:26 ]
ыыы медведи suka лєниві поки не вкусиш не паймут :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 04:51:54 ]
Ы-ышак suka ценний буду урюк прадавать, да. Хочеш харошій урюк, да? давай ышак, слюшай !

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-31 04:28:27 ]
Однорукий Кальмар:

ей Одноглазий- ти не прав, редіска!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2008-08-31 11:14:40 ]
Було б цікаво почитати наступний сюжет-казочку про шабаш в країні Пташиних Мрій! :))
Перечитавши три сторінки коментів - ніщо інше в голову не приходить... чи то з головою щось... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 12:37:14 ]

Да-да-да!
Да-ну-да!
ДА!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-08-31 12:39:20 ]

І да!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2008-08-31 15:03:02 ]
- Carpe diem! Сказала комусь десь в небесах Афродіта Небесна. - Я дух з Лудженого Чайника.. Хочеш виконаю три твоїх найпотаємніших, найбезсоромніших бажання?

- О, чарівний Духу Лудженого Чайника, виконай і моє заповітне бажання, - подумав я, - Не хочу більше бути МАГом, хочу бути юним, нестямним, щасливим у коханні равликом! :)

- От вам заклінаніє, продовжила десь у небесах Афродита, повторюйте за мною,
За кудрявою горой
[умца-умца-ум-ца-ца]
Кракозябра ходіт злой
[ене-бене-карамболь]
Куріт сорную траву
[ту-ту-ру-ту-ту-ту-ту]
Патаму что ідіот...
...Трах-ібі-дох!


Я із усміхом повторив і…
Все спрацювало!
Але тому, що я не до кінця був упевнений, чи просто через свою злу, чоловічу, звичку повністю не довіряти навіть найпрекраснішим із жінок - я розділився!
Одна моя частина ніби залишилася МАньєристом Галантним, а інша стала отим щасливим у коханні юним равликом!
Звісно, мене мало цікавило все, окрім об’єкта мого щасливого кохання. Її якось звали. На жаль, я вже не пригадую як. Але це було справжнє щастя. Вона, замшілий пеньок, тепле Сонечко. Наші ріжки ніжно сплітались, а ніжки-животики м’яко торкалися, ковзали, не знаходячи між собою жодної піщинки, травинки, пилинки, які могли би завадити відчуттям щастя... Але друга моя частина все зіпсувала. Глибшого горя я не відчув у своєму житті ніколи!..
Це було навіть не смішно. Моя мінікопія витворяла на напівзогнилому пеньку такі речі, які скомпрометували би мене у цьому ПМ лісі, якщо не назавжди, то на сто найближчих поколінь равликів абсолютно точно!
Ні, я відчував, що десь там, на периферії мого глузду, буяють зараз гострі відчуття, які можливо асоціюються найменшою частинкою мого єства як щастя. Але ж... Я сторожко озирався. Ситуація була вельми не простою... І коли на галявину із гучним карканням прилетіла зграйка місцевих Свідків, я розділив щасливих коханців жорсткою необхідністю Розлуки. Підхопив на свою півпрозору долоню себе і поніс цю вмираючу від болю нищеного кохання істоту до Сил ПМ Землі, які тільки і могли виправити цю ситуацію на краще.
В якусь мить я зовсім спрозорів і полетів, бо потрібно було поспішати.
У розщілині скель, на краю великої рівнини ПМ лісу, вже безліч років жив Дух Дракона, якому здавалося, що він сторожить Сили Землі. Як розповіли мені записи, знайдені у старих мурашниках, колись він був просто Драконом, який досивів до повної прозорості, і порозумітися із яким не було жодної можливості.
Я завжди оминав ці місця, але тепер мені потрібно було негайно рятувати свою другу половинку, а разом з нею і усього себе від великого нещастя.
- Привіт Маньєристе, - сказало мені щось високо над ущелиною, яку я хотів пролетіти, сховавшись у попутній хмаринці, - Напевно краще тобі спуститися на землю.
- Привіт, - і так як щось незриме не пускало мене летіти далі, я опустився прямо посеред ущелини, біля великої печери – з надписом „Miseris succurrere disco”.
Зміст надпису мені сподобався і тому два палаючі вогні у глибині печери, дуже схожі на очі, мене не злякали.
- Привіт, - повторив я, - Мені потрібно до Сил ПМ Землі, бо сталася невелика неприємність і ось моя краща частинка, яка без глузду, і ось ніби я, який без щастя, і все це може загинути. Вірніше, те що залишиться від мене без нього після метаморфоз нікого не порадує...
- Знаю, я все знаю. Але ти мене мало цікавиш. Ти ж бачиш, що написано „Miseris succurrere disco”? І нещасний, кому я маю допомогти, тут зовсім не ти. Нещасний – вона.
Моя рука знову набула тілесності. І, керована якоюсь силою, долоня, на якій сиділо моє нещасне „я”, повернулася своєю тильною стороною. І на ній був інший равлик. Якби равлики вміли дрижати, я б сказав, що він, вірніше вона, дрижала.
- Ось кому я і допоможу, - сказали очі, ставши значно більшими. І я раптом все зрозумів, відчув і жахнувся відчутому.
- Але ж... – спробував запротестувати я
- Ніяких але ж! Ти сам винуватий!
- Добре, але я прошу про одну дрібничку.
- Це допустима дрібничка. Нехай так і буде.
- І ще, ваша Драконівська Величносте, одне питання, аби я у майбутньому більше вам не набридав із цим.
- А, це просто, я тільки вчуся у Сил ПМ Землі, прийде час і ти будеш вчитися, якщо, ну ти розумієш...

Я зрозумів Дракона, хоча уже й стрімко зменшувався у розмірах, у т.ч. і пам’яті. За мить я вже об’єднався зі своєю другою частинкою. І ми разом продовжили зменшуватися.
Коли наше-моє зменшення закінчилося, над нами раптом з’явилися ласкаві ручки-вусики того, іншого, равлика.
- Мама! – сказав я залюблено.
- Ось ти де! А я думала куди ти заповз, будь обережний, у цьому ПМ лісі багато небезпек. Я прошу тебе, синку, доки не виростеш великим, справжнім равликом, жодної самостійності...

Я повз уві слід за любою мамою. Життя було таким чудесним і насиченим неймовірними відкриттями! Я повз і ріс, ріс і повз, і мені чомусь здавалося, що колись я таки кудись доповзу, і виросту, і точно стану чимось більшим, ніж просто равликом, а може і кимсь іншим, кимсь іншим...



1   2   3   Переглянути все