ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.18 06:01
Поспішно йде життя моє
В полон лукавого Амура, –
Дедалі ближчою стає
Пора солодкої зажури.
Утіх любовних круговерть
І шквали пристрастей гарячих, –
Узавтра враз наповнять вщерть
Мене неспокоєм збагачень.

Борис Костиря
2025.08.17 22:08
Я лезом ножа в невідомість іду,
Пірнаю у ризик, немов у безодню.
Жену я наосліп епох череду,
Які зазирнули в спустошену бодню.

У грі випадковостей знак впізнаю,
Простягнутий в полі, як посох прадавній.
В бутті я побачив стрімку течію,

Ярослав Чорногуз
2025.08.17 21:24
Маестро, Вашу музику люблю,
Пливу в її казковім океані.
Круїзи відкриваю кораблю,
В країни чарівливо-несказанні.

Вона мов обіймає нас усіх,
Зворушує душевною красою,
Неначе захищаючи від лих,

Галина Кучеренко
2025.08.17 20:51
Не спинися, йдучи понад краєм,
Де життя часто сенси втрачає,
Де до болю напружені нерви
І від стогону крок завмирає…

Не спиняйся там попри втому,
Попри ношу тяжку, над вагому,
Попри стерті ущент резерви,

Євген Федчук
2025.08.17 17:12
Дивлюсь на те, як Трамп себе веде
І, як не жаль, все більше розумію,
Що, коли хтось на нього мав надії,
Що він до миру світ цей приведе,
То все дарма. Бо Трамп зовсім не той
Месія, що світ буде рятувати.
Скоріше буде світом торгувати.
Адже він – бо

Віктор Кучерук
2025.08.17 08:17
Мрій рожевих світ далекий,
Недосяжний і ясний, –
Звіддаля звучить, мов клекіт
Невідомої весни.
Незглибимий і безпечний
Світ моїх найкращих мрій, –
Світлом ділиться звершечка
І думки лаштує в стрій.

Борис Костиря
2025.08.16 22:23
О, скільки масок, лиць, гримас, личин!
Для перевтілення немає меж.
Сьогодні - Гамлет, завтра - Арлекін.
Ти роль нову, як душу, обереш.

Ти входиш у новий потік буття,
Змішавши Бога й біса у собі.
І кров тече у ріку каяття,

Олена Побийголод
2025.08.16 21:40
Із Бориса Заходера

Зустрілися Бека та Бука.
З них жодний не видав і звуку.
Обоє стулили пащеки –
мовчали і Бука, і Бека.

І Бука про себе промукав:

С М
2025.08.16 11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс

Юрій Гундарєв
2025.08.16 09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!

Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни

Віктор Кучерук
2025.08.16 06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.

Борис Костиря
2025.08.15 21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити

Світлана Майя Залізняк
2025.08.15 18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Шахерезада і

Юрій Лазірко
2025.08.15 18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає

будьмо

Леся Горова
2025.08.15 13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.

Віктор Кучерук
2025.08.15 06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Vinil Decadence
Образ твору Муссонность снов,
особенность зеркал,
несовпаденье тел
и тени. Бремя
серебряных
ушедших поколений
и гоблинов
торжественный оскал…
...................
У шансонье остался
только шанс.
Осенний лист.
Винил & де-каданс…




Найвища оцінка Сонце Місяць 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 4.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:10:10
Переглядів сторінки твору 3792
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.117 / 5.17  (4.937 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 4.369 / 5.5  (4.910 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 22:30:51 ]
Может быть Модильяни
или Шопеном, временем
вне прохладно обычных
или старых кварталов
наяву ль - между тем
-из зеркал межосенних
утренних снов- иссиня
-колченогим пюпитром
или подрамником.. но
..тона невесомые эти
откуда оно?
…………………………
музыка тонких миров..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:06:37 ]
из ковыльных прохлад
предосенних
из сундуков на мансардах
из отражений невидимых
зрячим
тянется тонкий дымок
полузабытой мелодии
сказки
где все начиналось с
"однажды"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:19:21 ]
когда он вышел в дождь
забыв шляпу но захватив
с собой скрипку
и стал испуганно
кутать ее от воды..

когда среди выброшенных
в хлам обломков
прошлых и непонятных
теперь вещей
раздались мягко
обрывки никому не
знакомых lento..

когда вечер замер
в беспокойном
и призрачном оцепенении
стерев шумы и
суетные модуляции
и лишь одна нота
повисла упала
скатилась за крыши
и оставила
одно- чувство
вечного & безвозвратного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:54:45 ]
когда солнце долго падало
цепляясь за остывшие подоконники
в отчаянной надежде
услышать и запомнить
несуетную тишину
последнего летнего вечера

когда хрустальный звук
повисшей в беспространстве ноты
осторожно трогал
красную черепицу и белые стены
отталкиваясь от них и скользя
по лаковой ладони воздуха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 00:16:55 ]
звуки- иероглифы
пылинки вечности
двигатели надежд

ветер шагал шляпами
невидимый издалека
неожиданный наглый
хитрющий- вороватый

догорел огарок дотлел фитиль
свет падал из грязных стекол
тени облаков пугали шорохи
смятые простыни пыльная тишь

за спинами над стульями вокруг стоек
в несуразных па дерганных позах бредо-
вых горячечных нетрезво вульгарных
жестах - сидяно неслыша невидя нездесь

резонируя
свободно чувствуя не боясь привычно
отодвигая пальцами облака
выбросив башмаки
ничего более ничего кроме

той -нездешней -мелодии


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-02 01:16:22 ]
над разнотелым вертепом
лоскутных эмоций
через дыры в старых
соломенных шляпах
запах когда-то живой рыбы
и пересушенного табака

разрываясь на розе ветров
перекатываясь монпасье-
шками в жестяной коробке
неслучившихся метаморфоз
звеня бубенцами блаженных
скоморохов и менестрелей
сочилась
мелодия из
не-здесь в не-когда


и спускалась Ночь
в объятих Месяца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 01:54:12 ]
когда наконец стихло эхо
когда уснули даже ночные тени
когда утайкой прокралась госпожа Амнезия
своровывая пылинки звуков из уголков
глубоко спящих и мягко расслабленных век
тогда отворились покои царственных
рапсодических & всепронизывающих
голосов старших сестер непоседливых ветров
и сама тишина и понятие звука склонили колени
под музыку за пределами чувства и знания
мелодия тихо бродившая крышами старых кварталов
неслышно дышала у ониксовых колонн сжимая
тонкими пальцами верную дудочку
..............................
а когда торжества ушли за пределы печали
и радостей и всевозможного чтобы
увенчать окончание бесконечного
в повторении эхо блуждающим
многие годы сквозь память немногих
близких великие хоры умолкли и
мелодия
ожила
снова
вещуя продолжение
гармонии данной
всем и
все
молча
внимали
мечте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:43:56 ]
коротко, влучно, глибоко.Особлива дяка за перший рядок, пора спатки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:56:17 ]
Та будь ласка, Оленко! Можу тебе щодня спатки відправляти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-02 11:27:52 ]
Дуже гарно, кришталево! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 22:56:39 ]
Максе, а шо ж так слабо? Треба було теж 3 і 3,5 без коментів наставити і мені, як і СМ :))) Цікаво подивитися, на кого ще розповсюдились твої комплекси.

РЕДАКЦІЄ МАЙСТЕРЕНЬ! У закромах ПМ є якесь заспокійливе або гормональне для комплексуючих авторів? Наш автор потребує допомоги!!!