ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Vinil Decadence
Образ твору Муссонность снов,
особенность зеркал,
несовпаденье тел
и тени. Бремя
серебряных
ушедших поколений
и гоблинов
торжественный оскал…
...................
У шансонье остался
только шанс.
Осенний лист.
Винил & де-каданс…




Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 4.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:10:10
Переглядів сторінки твору 4157
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.252 / 5.33  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.384 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 22:30:51 ]
Может быть Модильяни
или Шопеном, временем
вне прохладно обычных
или старых кварталов
наяву ль - между тем
-из зеркал межосенних
утренних снов- иссиня
-колченогим пюпитром
или подрамником.. но
..тона невесомые эти
откуда оно?
…………………………
музыка тонких миров..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:06:37 ]
из ковыльных прохлад
предосенних
из сундуков на мансардах
из отражений невидимых
зрячим
тянется тонкий дымок
полузабытой мелодии
сказки
где все начиналось с
"однажды"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:19:21 ]
когда он вышел в дождь
забыв шляпу но захватив
с собой скрипку
и стал испуганно
кутать ее от воды..

когда среди выброшенных
в хлам обломков
прошлых и непонятных
теперь вещей
раздались мягко
обрывки никому не
знакомых lento..

когда вечер замер
в беспокойном
и призрачном оцепенении
стерев шумы и
суетные модуляции
и лишь одна нота
повисла упала
скатилась за крыши
и оставила
одно- чувство
вечного & безвозвратного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:54:45 ]
когда солнце долго падало
цепляясь за остывшие подоконники
в отчаянной надежде
услышать и запомнить
несуетную тишину
последнего летнего вечера

когда хрустальный звук
повисшей в беспространстве ноты
осторожно трогал
красную черепицу и белые стены
отталкиваясь от них и скользя
по лаковой ладони воздуха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 00:16:55 ]
звуки- иероглифы
пылинки вечности
двигатели надежд

ветер шагал шляпами
невидимый издалека
неожиданный наглый
хитрющий- вороватый

догорел огарок дотлел фитиль
свет падал из грязных стекол
тени облаков пугали шорохи
смятые простыни пыльная тишь

за спинами над стульями вокруг стоек
в несуразных па дерганных позах бредо-
вых горячечных нетрезво вульгарных
жестах - сидяно неслыша невидя нездесь

резонируя
свободно чувствуя не боясь привычно
отодвигая пальцами облака
выбросив башмаки
ничего более ничего кроме

той -нездешней -мелодии


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-02 01:16:22 ]
над разнотелым вертепом
лоскутных эмоций
через дыры в старых
соломенных шляпах
запах когда-то живой рыбы
и пересушенного табака

разрываясь на розе ветров
перекатываясь монпасье-
шками в жестяной коробке
неслучившихся метаморфоз
звеня бубенцами блаженных
скоморохов и менестрелей
сочилась
мелодия из
не-здесь в не-когда


и спускалась Ночь
в объятих Месяца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 01:54:12 ]
когда наконец стихло эхо
когда уснули даже ночные тени
когда утайкой прокралась госпожа Амнезия
своровывая пылинки звуков из уголков
глубоко спящих и мягко расслабленных век
тогда отворились покои царственных
рапсодических & всепронизывающих
голосов старших сестер непоседливых ветров
и сама тишина и понятие звука склонили колени
под музыку за пределами чувства и знания
мелодия тихо бродившая крышами старых кварталов
неслышно дышала у ониксовых колонн сжимая
тонкими пальцами верную дудочку
..............................
а когда торжества ушли за пределы печали
и радостей и всевозможного чтобы
увенчать окончание бесконечного
в повторении эхо блуждающим
многие годы сквозь память немногих
близких великие хоры умолкли и
мелодия
ожила
снова
вещуя продолжение
гармонии данной
всем и
все
молча
внимали
мечте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:43:56 ]
коротко, влучно, глибоко.Особлива дяка за перший рядок, пора спатки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:56:17 ]
Та будь ласка, Оленко! Можу тебе щодня спатки відправляти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-02 11:27:52 ]
Дуже гарно, кришталево! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 22:56:39 ]
Максе, а шо ж так слабо? Треба було теж 3 і 3,5 без коментів наставити і мені, як і СМ :))) Цікаво подивитися, на кого ще розповсюдились твої комплекси.

РЕДАКЦІЄ МАЙСТЕРЕНЬ! У закромах ПМ є якесь заспокійливе або гормональне для комплексуючих авторів? Наш автор потребує допомоги!!!