ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Vinil Decadence
Образ твору Муссонность снов,
особенность зеркал,
несовпаденье тел
и тени. Бремя
серебряных
ушедших поколений
и гоблинов
торжественный оскал…
...................
У шансонье остался
только шанс.
Осенний лист.
Винил & де-каданс…




Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 4.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:10:10
Переглядів сторінки твору 3994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.252 / 5.33  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.384 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 22:30:51 ]
Может быть Модильяни
или Шопеном, временем
вне прохладно обычных
или старых кварталов
наяву ль - между тем
-из зеркал межосенних
утренних снов- иссиня
-колченогим пюпитром
или подрамником.. но
..тона невесомые эти
откуда оно?
…………………………
музыка тонких миров..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:06:37 ]
из ковыльных прохлад
предосенних
из сундуков на мансардах
из отражений невидимых
зрячим
тянется тонкий дымок
полузабытой мелодии
сказки
где все начиналось с
"однажды"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:19:21 ]
когда он вышел в дождь
забыв шляпу но захватив
с собой скрипку
и стал испуганно
кутать ее от воды..

когда среди выброшенных
в хлам обломков
прошлых и непонятных
теперь вещей
раздались мягко
обрывки никому не
знакомых lento..

когда вечер замер
в беспокойном
и призрачном оцепенении
стерев шумы и
суетные модуляции
и лишь одна нота
повисла упала
скатилась за крыши
и оставила
одно- чувство
вечного & безвозвратного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:54:45 ]
когда солнце долго падало
цепляясь за остывшие подоконники
в отчаянной надежде
услышать и запомнить
несуетную тишину
последнего летнего вечера

когда хрустальный звук
повисшей в беспространстве ноты
осторожно трогал
красную черепицу и белые стены
отталкиваясь от них и скользя
по лаковой ладони воздуха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 00:16:55 ]
звуки- иероглифы
пылинки вечности
двигатели надежд

ветер шагал шляпами
невидимый издалека
неожиданный наглый
хитрющий- вороватый

догорел огарок дотлел фитиль
свет падал из грязных стекол
тени облаков пугали шорохи
смятые простыни пыльная тишь

за спинами над стульями вокруг стоек
в несуразных па дерганных позах бредо-
вых горячечных нетрезво вульгарных
жестах - сидяно неслыша невидя нездесь

резонируя
свободно чувствуя не боясь привычно
отодвигая пальцами облака
выбросив башмаки
ничего более ничего кроме

той -нездешней -мелодии


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-02 01:16:22 ]
над разнотелым вертепом
лоскутных эмоций
через дыры в старых
соломенных шляпах
запах когда-то живой рыбы
и пересушенного табака

разрываясь на розе ветров
перекатываясь монпасье-
шками в жестяной коробке
неслучившихся метаморфоз
звеня бубенцами блаженных
скоморохов и менестрелей
сочилась
мелодия из
не-здесь в не-когда


и спускалась Ночь
в объятих Месяца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 01:54:12 ]
когда наконец стихло эхо
когда уснули даже ночные тени
когда утайкой прокралась госпожа Амнезия
своровывая пылинки звуков из уголков
глубоко спящих и мягко расслабленных век
тогда отворились покои царственных
рапсодических & всепронизывающих
голосов старших сестер непоседливых ветров
и сама тишина и понятие звука склонили колени
под музыку за пределами чувства и знания
мелодия тихо бродившая крышами старых кварталов
неслышно дышала у ониксовых колонн сжимая
тонкими пальцами верную дудочку
..............................
а когда торжества ушли за пределы печали
и радостей и всевозможного чтобы
увенчать окончание бесконечного
в повторении эхо блуждающим
многие годы сквозь память немногих
близких великие хоры умолкли и
мелодия
ожила
снова
вещуя продолжение
гармонии данной
всем и
все
молча
внимали
мечте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:43:56 ]
коротко, влучно, глибоко.Особлива дяка за перший рядок, пора спатки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:56:17 ]
Та будь ласка, Оленко! Можу тебе щодня спатки відправляти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-02 11:27:52 ]
Дуже гарно, кришталево! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 22:56:39 ]
Максе, а шо ж так слабо? Треба було теж 3 і 3,5 без коментів наставити і мені, як і СМ :))) Цікаво подивитися, на кого ще розповсюдились твої комплекси.

РЕДАКЦІЄ МАЙСТЕРЕНЬ! У закромах ПМ є якесь заспокійливе або гормональне для комплексуючих авторів? Наш автор потребує допомоги!!!