ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.11.18 18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают

Сергій Губерначук
2025.11.18 15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.

І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.

Артур Курдіновський
2025.11.18 14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".

Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Vinil Decadence
Образ твору Муссонность снов,
особенность зеркал,
несовпаденье тел
и тени. Бремя
серебряных
ушедших поколений
и гоблинов
торжественный оскал…
...................
У шансонье остался
только шанс.
Осенний лист.
Винил & де-каданс…




Найвища оцінка Сонце Місяць 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Макс Непорада 4.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-09-01 21:10:10
Переглядів сторінки твору 3909
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.252 / 5.33  (4.967 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 4.384 / 5.5  (4.968 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.649
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 22:30:51 ]
Может быть Модильяни
или Шопеном, временем
вне прохладно обычных
или старых кварталов
наяву ль - между тем
-из зеркал межосенних
утренних снов- иссиня
-колченогим пюпитром
или подрамником.. но
..тона невесомые эти
откуда оно?
…………………………
музыка тонких миров..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:06:37 ]
из ковыльных прохлад
предосенних
из сундуков на мансардах
из отражений невидимых
зрячим
тянется тонкий дымок
полузабытой мелодии
сказки
где все начиналось с
"однажды"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:19:21 ]
когда он вышел в дождь
забыв шляпу но захватив
с собой скрипку
и стал испуганно
кутать ее от воды..

когда среди выброшенных
в хлам обломков
прошлых и непонятных
теперь вещей
раздались мягко
обрывки никому не
знакомых lento..

когда вечер замер
в беспокойном
и призрачном оцепенении
стерев шумы и
суетные модуляции
и лишь одна нота
повисла упала
скатилась за крыши
и оставила
одно- чувство
вечного & безвозвратного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:54:45 ]
когда солнце долго падало
цепляясь за остывшие подоконники
в отчаянной надежде
услышать и запомнить
несуетную тишину
последнего летнего вечера

когда хрустальный звук
повисшей в беспространстве ноты
осторожно трогал
красную черепицу и белые стены
отталкиваясь от них и скользя
по лаковой ладони воздуха...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 00:16:55 ]
звуки- иероглифы
пылинки вечности
двигатели надежд

ветер шагал шляпами
невидимый издалека
неожиданный наглый
хитрющий- вороватый

догорел огарок дотлел фитиль
свет падал из грязных стекол
тени облаков пугали шорохи
смятые простыни пыльная тишь

за спинами над стульями вокруг стоек
в несуразных па дерганных позах бредо-
вых горячечных нетрезво вульгарных
жестах - сидяно неслыша невидя нездесь

резонируя
свободно чувствуя не боясь привычно
отодвигая пальцами облака
выбросив башмаки
ничего более ничего кроме

той -нездешней -мелодии


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-02 01:16:22 ]
над разнотелым вертепом
лоскутных эмоций
через дыры в старых
соломенных шляпах
запах когда-то живой рыбы
и пересушенного табака

разрываясь на розе ветров
перекатываясь монпасье-
шками в жестяной коробке
неслучившихся метаморфоз
звеня бубенцами блаженных
скоморохов и менестрелей
сочилась
мелодия из
не-здесь в не-когда


и спускалась Ночь
в объятих Месяца...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-02 01:54:12 ]
когда наконец стихло эхо
когда уснули даже ночные тени
когда утайкой прокралась госпожа Амнезия
своровывая пылинки звуков из уголков
глубоко спящих и мягко расслабленных век
тогда отворились покои царственных
рапсодических & всепронизывающих
голосов старших сестер непоседливых ветров
и сама тишина и понятие звука склонили колени
под музыку за пределами чувства и знания
мелодия тихо бродившая крышами старых кварталов
неслышно дышала у ониксовых колонн сжимая
тонкими пальцами верную дудочку
..............................
а когда торжества ушли за пределы печали
и радостей и всевозможного чтобы
увенчать окончание бесконечного
в повторении эхо блуждающим
многие годы сквозь память немногих
близких великие хоры умолкли и
мелодия
ожила
снова
вещуя продолжение
гармонии данной
всем и
все
молча
внимали
мечте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-09-01 23:43:56 ]
коротко, влучно, глибоко.Особлива дяка за перший рядок, пора спатки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-01 23:56:17 ]
Та будь ласка, Оленко! Можу тебе щодня спатки відправляти :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-02 11:27:52 ]
Дуже гарно, кришталево! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 22:56:39 ]
Максе, а шо ж так слабо? Треба було теж 3 і 3,5 без коментів наставити і мені, як і СМ :))) Цікаво подивитися, на кого ще розповсюдились твої комплекси.

РЕДАКЦІЄ МАЙСТЕРЕНЬ! У закромах ПМ є якесь заспокійливе або гормональне для комплексуючих авторів? Наш автор потребує допомоги!!!