Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
2026.11.19
08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.
2026.11.19
06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн
2026.11.18
22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом
2026.11.18
19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...
2026.11.18
17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.
Заспівай нам про гори й пустині,
про таємні глибини морів,
про небокраї сині,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Гуцуляк (1969) /
Рецензії
Андрій Пясецький : Апокрифічний літопис
Контекст : Постійна адреса сторінки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Андрій Пясецький : Апокрифічний літопис
Останнім часом стало модно визначати жанри книжок, а скоріше придумувати нові. Тож не будемо оригінальними і спробуємо це зробити. У випадку «Адепту», жанр визначений авторами — «роман знаків». Спробуємо не погодитись. Це, скоріше, «апокрифічний літопис». Історичні події, географічні мапи, назви міст і стиль написання вказують саме на те, що це літопис. Апокрифічність йому додає те, що він не «канонізований» сучасною наукою про історію та релігійними вченнями, а дарма...
Кожний розділ літопису названий за тим ім’ям Єдиного, яке у цей період вело літописця у його мандрах. Всього їх три: Даждьбог, Те, яке не дозволено вимовляти або чотирилітерник і Бог-слово. Так само із кожним періодом змінюється і ім’я літописця.
Перший розділ містить у собі київський період життя героя. У той час його звуть Ратибор і він жрець Селянського капища Даждьбога. Тут охоплений період завершення князювання Аскольда та прихід до Києва Олега або Хельга, як його називає автор. У середині розділу Ратибор потрапляє до міста Саркел і дорогою отримує нове ймення—Гафаг. Прибувши до Саркелу він стає лікарем і входить до таємних зібрань Саркельських. Після таємної ради міста Ратибор вирушає з нього до Ітхелю і отримує наступне ім’я Ратбер-хемег.
Так ми переходимо до наступного і чи не найголовнішого розділу—чотирилітерник. Цей розділ поділений упорядниками тексту «Сповіді...» на чотири підрозділи, за кожною із літер другого з імен Єдиного. У Ітхелі наш герой знайомиться із людиною, яку сам називає своїм учителем,—Мелхиседеком. При посвяті до братства Шехіни Ратибор отримує четверте своє ім’я, але ми його так і не дізнаємось, бо воно таємне і призначене тільки для сповідників Шехіни.
У священному місті Ратибор отримує складне випробування для входження у цех лікарів, і долає його, заслуживши за те повагу серед найповажніших тамтешніх лікарів. Кульмінацією другого розділу є оборона Ітхелю від потвори з Чорної Вежі та її приспішників: угрів, булгар та гузів. Ратбер-хемег вступає до склавинського загону оборонців міста, що відповідав за оборону котячої вежі. Після бою із дияволосповідниками і деяких пригод у місті він тікає із нього далі на південний захід. Це є переходом до третього і останнього розділу—Бог-слово.
Останній розділ був утрачений і упорядники відновили його з тих видінь, які являлись їм після опрацювання двох попередніх розділів. Цей розділ включає у себе єгипетський період життя Олексія Склавина, але єгиптяни називають його Габір. В ущелині Харра він шукає Кивот Завіту, схований пророком Єремією. Тут саме Ратибор, йудей за посвятою перетинається із християнами і стає перед вибором: чи справді син Божий є такою ж частиною Єдиного, як і Святий Дух. Вибір він робить уже на самому кінці, коли отримує результат своїх пошуків Кивоту Завіту. Але те, який вибір він зробить зацікавлений читач дізнається тільки прочитавши книгу Володиира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт». Приємного вам читання.
Кожний розділ літопису названий за тим ім’ям Єдиного, яке у цей період вело літописця у його мандрах. Всього їх три: Даждьбог, Те, яке не дозволено вимовляти або чотирилітерник і Бог-слово. Так само із кожним періодом змінюється і ім’я літописця.
Перший розділ містить у собі київський період життя героя. У той час його звуть Ратибор і він жрець Селянського капища Даждьбога. Тут охоплений період завершення князювання Аскольда та прихід до Києва Олега або Хельга, як його називає автор. У середині розділу Ратибор потрапляє до міста Саркел і дорогою отримує нове ймення—Гафаг. Прибувши до Саркелу він стає лікарем і входить до таємних зібрань Саркельських. Після таємної ради міста Ратибор вирушає з нього до Ітхелю і отримує наступне ім’я Ратбер-хемег.
Так ми переходимо до наступного і чи не найголовнішого розділу—чотирилітерник. Цей розділ поділений упорядниками тексту «Сповіді...» на чотири підрозділи, за кожною із літер другого з імен Єдиного. У Ітхелі наш герой знайомиться із людиною, яку сам називає своїм учителем,—Мелхиседеком. При посвяті до братства Шехіни Ратибор отримує четверте своє ім’я, але ми його так і не дізнаємось, бо воно таємне і призначене тільки для сповідників Шехіни.
У священному місті Ратибор отримує складне випробування для входження у цех лікарів, і долає його, заслуживши за те повагу серед найповажніших тамтешніх лікарів. Кульмінацією другого розділу є оборона Ітхелю від потвори з Чорної Вежі та її приспішників: угрів, булгар та гузів. Ратбер-хемег вступає до склавинського загону оборонців міста, що відповідав за оборону котячої вежі. Після бою із дияволосповідниками і деяких пригод у місті він тікає із нього далі на південний захід. Це є переходом до третього і останнього розділу—Бог-слово.
Останній розділ був утрачений і упорядники відновили його з тих видінь, які являлись їм після опрацювання двох попередніх розділів. Цей розділ включає у себе єгипетський період життя Олексія Склавина, але єгиптяни називають його Габір. В ущелині Харра він шукає Кивот Завіту, схований пророком Єремією. Тут саме Ратибор, йудей за посвятою перетинається із християнами і стає перед вибором: чи справді син Божий є такою ж частиною Єдиного, як і Святий Дух. Вибір він робить уже на самому кінці, коли отримує результат своїх пошуків Кивоту Завіту. Але те, який вибір він зробить зацікавлений читач дізнається тільки прочитавши книгу Володиира Єшкілєва та Олега Гуцуляка «Адепт». Приємного вам читання.
Контекст : Постійна адреса сторінки
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Романтична егоїстка: Знаки не для всіх"
• Перейти на сторінку •
"Татьяна Трофименко: Владимир Ешкилев, Олег Гуцуляк: «Адепт» знаков"
• Перейти на сторінку •
"Татьяна Трофименко: Владимир Ешкилев, Олег Гуцуляк: «Адепт» знаков"
Про публікацію
