Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.10
11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення.
Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар
2026.04.10
11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.
Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя
2026.04.09
21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є
Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
2026.04.09
19:53
Кажуть, був їх Іван Третій скупердяй страшний.
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
Аж білів, коли копійку діставав з мошни.
Хоч багатства мав чимало: вже і сам надбав
Та й від предків своїх скупих теж чимало мав.
І країну мав безмежну, і багатства в ній.
Та сидів на тих багатствах, нач
2026.04.09
19:36
Ще кілька слів на розвиток теми, що викликала таке жваве обговорення.
Протягом останніх трьох років я не можу отримати чітку відповідь на цілком конкретне запитання: чому тексти пана Сушка щодня займають 5-8 місць у «Вибраному», позбавляючи цього права
2026.04.09
18:53
Узяв з собою Петра та Зеведеєвих синів.
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
Трохи відійшли од дому,
Став під оливою Ісус і каже:
«Млосно мені на серці якось.
Побудьте тут одні. Невдовзі повернуся».
Десяток кроків не пройшов – упав
І став молитися й благати Бога:
«Отче мій, якщо можли
2026.04.09
17:36
А для вас, хто
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
Ймення Мойого боїться,
зійде Сонце Правди… Мал. 4:2
Ілля прибув на Україну,
Блага є вість початку Дня –
єднає серце батька й сина
і зцілена в краях рідня.
2026.04.09
17:27
Дивитись крізь оптику двох незамараних скелець,
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
І бачити світ у серпанку з вогнями пожеж,
І визнавати, що ти не хазяїн життя, а лише поселенець,
І не владарюєш, а в мареннях так і живеш.
Ти іноді куриш "траву", і затим забуваєшся в димі,
На довгі
2026.04.09
14:37
Дорогі друзі, хочу вам повідомити, що вчора на 62 році життя помер мій найкращий друг, наставник, людина з Великої Літери Ярослав Чорногуз.
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
Член НСПУ, журналіст, талановитий поет, співак, композитор, чуйний, добрий, емоційний, справедливий. Величезна вт
2026.04.09
13:36
Осінні дощі невгамовні й протяжні
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
Ідуть невмолимо, як військо звитяжне.
Вони проспівають відомі псалми,
В яких загубитися зможемо ми.
Осінні дощі все бринчать на гітарі
В своєму столітньому репертуарі.
2026.04.09
12:50
В моменти втрат оголюються нерви -
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
Аж хочеться, від відчаю, завити.
Живе ж на світі довго різне стерво,
А кращі і на Небі в дефіциті.
9.04.2026
2026.04.09
12:01
Розчахнута акація цвіте.
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
Щосили гонить живоносні соки
По знівеченім стовбуру високім -
Медовий дух летить в село пусте.
Там гулко-говірливі зазвичай
Зніміли вулики в траві, Сірком примятій.
Під ґанком спаленим буяє густо м'ята,
2026.04.09
11:48
Попивав сивуху зо червоним перцем
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
(Ох, мені погано - принесіть відерце),
Весело гуляли на весільнім герці:
Стрелив з арбелета тамаді у серце.
2026.04.09
09:01
фак оф алле
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
але нормально взагалі
пасхальний зайчик
білий кролик
що усього всього
ворожого на тлі
не треба рими
почервонілі очі голубі
2026.04.09
06:00
Безликий день без місяця й числа, -
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
Без запахів, без звуків і без зблисків, -
Лише сіріє непроглядна мла
І всюди мокро та підступно слизько.
Мов сонний сум весь простір оповив
І тишу заколисує навмисно,
Щоб понад лугом не лунав мотив
Веснянками за
2026.04.09
03:50
Холодний квітень розриває душу.
І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сіра злива - в серце арбалет.
Ну як же так, мій незамінний Друже?
Зарано обірвався Ваш сонет!
Поставити питання зараз мушу:
Якщо не Ви, то хто ж тоді - Поет?
Хай заздрість чорна сяде у калюжу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Єрох /
Поеми
СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ 2 частина
Над Дніпром вітрила білі
Тихо чайками летять,
Піняться блакитні хвилі,
Щогли у човнах скриплять.
Лодді Дніпр широкий вкрили,
Що не видно берегів,
То ідуть могутні сили
Святославових полків.
Русь іде за Святославом,
Щоб добути у боях
Честь — собі, а князю — славу,
Пам’ять добру у віках!
Вже й пороги загуділи,
Піняться Дніпрові хвилі
І ревуть, мов грізний Див,
Вийти треба з кораблів.
Лодді вої обв’язали,
Як один, всі разом взяли
І руками потягли
По волоках17 кораблі.
Обійшли ось так пороги,
Розім’яли трохи ноги
І знов лодді опустили
У швидкі Дніпрові хвилі.
Піднесли богам дари
Та й поставили шатри.
Славних прадідів згадали,
День чи два відпочивали,
Потім сіли в кораблі
І до моря попливли.
Свіжий вітер налягає
І вітрила надуває,
Через море у Дунай
Припливли в Болгарський край.
Бубни вдарили — до бою!
Відгукнулися луною
Труб могутні голоси —
Ісполчилися18 полки.
Із тканини дорогої
Підняли хоругви19 вої
І, весь в латах, Святослав
До дружини так сказав:
— Браття! Честь для рідної землі
Ми у битвах добували,
І за землі, за свої,
Списи ми не раз ламали!
Смерть приймаючи в боях
Множили дідів ми славу,
Тож прославимо в віках
Ратним подвигом державу!
Підіймайте вище стяг!
Потягнімо, браття, мужньо20!
На Царград веде цей шлях
Потягнімо, браття, дружно!
І зла січа21 почалась,
Наче хвиля піднялась
З обосічними мечами,
Списами та топорами
І ударила в чоло22!
Важко ромулам23 було
Натиск стримати такий,
Бій був з русами важкий:
Тричі сходилися вої,
Дзвін гучний стояв від зброї,
Дикі крики не стихали,
А мечі сікли й рубали.
Кров черлена24 закипала,
З ран смертельних витікала,
Розливаючись полями
Повноводними річками.
Вагалась в небі перемога —
Так мужньо бились ті і ті,
Безсмертних25 вчасна допомога
Скріпила ромулам щити.
17 По волоках — місця, де лежали готові кругляки, по яких тягли лодді. “Одні тягли лодді волоком, інші на плечах несли човни свої.” Усього на Дніпрі було сім порогів.
18 Ісполчилися полки — полки стали у бойову лаву.
19 Хоругви — стяги, прапори, мали трикутну форму, досить довгі. Княжі хоругви відрізнялися кольором чи мали якісь інші відзнаки.
20 Потягнімо, браття, мужньо — наказ князя до наступу.
21 І зла січа почалась — почався бій.
22 І ударила в чоло — ударила в середину війська, ліва та права частини війська називалися крилами.
23 Ромули — так називали себе в той час греки.
24 Черлена кров — червона кров.
25 Безсмертні — найкращі воїни цесаря.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ 2 частина
Над Дніпром вітрила білі
Тихо чайками летять,
Піняться блакитні хвилі,
Щогли у човнах скриплять.
Лодді Дніпр широкий вкрили,
Що не видно берегів,
То ідуть могутні сили
Святославових полків.
Русь іде за Святославом,
Щоб добути у боях
Честь — собі, а князю — славу,
Пам’ять добру у віках!
Вже й пороги загуділи,
Піняться Дніпрові хвилі
І ревуть, мов грізний Див,
Вийти треба з кораблів.
Лодді вої обв’язали,
Як один, всі разом взяли
І руками потягли
По волоках17 кораблі.
Обійшли ось так пороги,
Розім’яли трохи ноги
І знов лодді опустили
У швидкі Дніпрові хвилі.
Піднесли богам дари
Та й поставили шатри.
Славних прадідів згадали,
День чи два відпочивали,
Потім сіли в кораблі
І до моря попливли.
Свіжий вітер налягає
І вітрила надуває,
Через море у Дунай
Припливли в Болгарський край.
Бубни вдарили — до бою!
Відгукнулися луною
Труб могутні голоси —
Ісполчилися18 полки.
Із тканини дорогої
Підняли хоругви19 вої
І, весь в латах, Святослав
До дружини так сказав:
— Браття! Честь для рідної землі
Ми у битвах добували,
І за землі, за свої,
Списи ми не раз ламали!
Смерть приймаючи в боях
Множили дідів ми славу,
Тож прославимо в віках
Ратним подвигом державу!
Підіймайте вище стяг!
Потягнімо, браття, мужньо20!
На Царград веде цей шлях
Потягнімо, браття, дружно!
І зла січа21 почалась,
Наче хвиля піднялась
З обосічними мечами,
Списами та топорами
І ударила в чоло22!
Важко ромулам23 було
Натиск стримати такий,
Бій був з русами важкий:
Тричі сходилися вої,
Дзвін гучний стояв від зброї,
Дикі крики не стихали,
А мечі сікли й рубали.
Кров черлена24 закипала,
З ран смертельних витікала,
Розливаючись полями
Повноводними річками.
Вагалась в небі перемога —
Так мужньо бились ті і ті,
Безсмертних25 вчасна допомога
Скріпила ромулам щити.
17 По волоках — місця, де лежали готові кругляки, по яких тягли лодді. “Одні тягли лодді волоком, інші на плечах несли човни свої.” Усього на Дніпрі було сім порогів.
18 Ісполчилися полки — полки стали у бойову лаву.
19 Хоругви — стяги, прапори, мали трикутну форму, досить довгі. Княжі хоругви відрізнялися кольором чи мали якісь інші відзнаки.
20 Потягнімо, браття, мужньо — наказ князя до наступу.
21 І зла січа почалась — почався бій.
22 І ударила в чоло — ударила в середину війська, ліва та права частини війська називалися крилами.
23 Ромули — так називали себе в той час греки.
24 Черлена кров — червона кров.
25 Безсмертні — найкращі воїни цесаря.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
