ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Володимир Мацуцький
2025.12.02 12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Єрох / Поеми

 СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ 2 частина


Над Дніпром вітрила білі
Тихо чайками летять,
Піняться блакитні хвилі,
Щогли у човнах скриплять.
Лодді Дніпр широкий вкрили,
Що не видно берегів,
То ідуть могутні сили
Святославових полків.
Русь іде за Святославом,
Щоб добути у боях
Честь — собі, а князю — славу,
Пам’ять добру у віках!

Вже й пороги загуділи,
Піняться Дніпрові хвилі
І ревуть, мов грізний Див,
Вийти треба з кораблів.
Лодді вої обв’язали,
Як один, всі разом взяли
І руками потягли
По волоках17 кораблі.
Обійшли ось так пороги,
Розім’яли трохи ноги
І знов лодді опустили
У швидкі Дніпрові хвилі.
Піднесли богам дари
Та й поставили шатри.
Славних прадідів згадали,
День чи два відпочивали,
Потім сіли в кораблі
І до моря попливли.
Свіжий вітер налягає
І вітрила надуває,
Через море у Дунай
Припливли в Болгарський край.
Бубни вдарили — до бою!
Відгукнулися луною
Труб могутні голоси —
Ісполчилися18 полки.
Із тканини дорогої
Підняли хоругви19 вої
І, весь в латах, Святослав
До дружини так сказав:
— Браття! Честь для рідної землі
Ми у битвах добували,
І за землі, за свої,
Списи ми не раз ламали!
Смерть приймаючи в боях
Множили дідів ми славу,
Тож прославимо в віках
Ратним подвигом державу!
Підіймайте вище стяг!
Потягнімо, браття, мужньо20!
На Царград веде цей шлях
Потягнімо, браття, дружно!
І зла січа21 почалась,
Наче хвиля піднялась
З обосічними мечами,
Списами та топорами
І ударила в чоло22!
Важко ромулам23 було
Натиск стримати такий,
Бій був з русами важкий:
Тричі сходилися вої,
Дзвін гучний стояв від зброї,
Дикі крики не стихали,
А мечі сікли й рубали.
Кров черлена24 закипала,
З ран смертельних витікала,
Розливаючись полями
Повноводними річками.

Вагалась в небі перемога —
Так мужньо бились ті і ті,
Безсмертних25 вчасна допомога
Скріпила ромулам щити.



17 По волоках — місця, де лежали готові кругляки, по яких тягли лодді. “Одні тягли лодді волоком, інші на плечах несли човни свої.” Усього на Дніпрі було сім порогів.
18 Ісполчилися полки — полки стали у бойову лаву.

19 Хоругви — стяги, прапори, мали трикутну форму, досить довгі. Княжі хоругви відрізнялися кольором чи мали якісь інші відзнаки.

20 Потягнімо, браття, мужньо — наказ князя до наступу.

21 І зла січа почалась — почався бій.
22 І ударила в чоло — ударила в середину війська, ліва та права частини війська називалися крилами.
23 Ромули — так називали себе в той час греки.

24 Черлена кров — червона кров.
25 Безсмертні — найкращі воїни цесаря.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-10-04 12:49:57
Переглядів сторінки твору 1498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.599 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.573 / 5.15)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2010.02.04 14:48
Автор у цю хвилину відсутній