ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Єрох / Поеми

 СВЯТОСЛАВ ХОРОБРИЙ 2 частина


Над Дніпром вітрила білі
Тихо чайками летять,
Піняться блакитні хвилі,
Щогли у човнах скриплять.
Лодді Дніпр широкий вкрили,
Що не видно берегів,
То ідуть могутні сили
Святославових полків.
Русь іде за Святославом,
Щоб добути у боях
Честь — собі, а князю — славу,
Пам’ять добру у віках!

Вже й пороги загуділи,
Піняться Дніпрові хвилі
І ревуть, мов грізний Див,
Вийти треба з кораблів.
Лодді вої обв’язали,
Як один, всі разом взяли
І руками потягли
По волоках17 кораблі.
Обійшли ось так пороги,
Розім’яли трохи ноги
І знов лодді опустили
У швидкі Дніпрові хвилі.
Піднесли богам дари
Та й поставили шатри.
Славних прадідів згадали,
День чи два відпочивали,
Потім сіли в кораблі
І до моря попливли.
Свіжий вітер налягає
І вітрила надуває,
Через море у Дунай
Припливли в Болгарський край.
Бубни вдарили — до бою!
Відгукнулися луною
Труб могутні голоси —
Ісполчилися18 полки.
Із тканини дорогої
Підняли хоругви19 вої
І, весь в латах, Святослав
До дружини так сказав:
— Браття! Честь для рідної землі
Ми у битвах добували,
І за землі, за свої,
Списи ми не раз ламали!
Смерть приймаючи в боях
Множили дідів ми славу,
Тож прославимо в віках
Ратним подвигом державу!
Підіймайте вище стяг!
Потягнімо, браття, мужньо20!
На Царград веде цей шлях
Потягнімо, браття, дружно!
І зла січа21 почалась,
Наче хвиля піднялась
З обосічними мечами,
Списами та топорами
І ударила в чоло22!
Важко ромулам23 було
Натиск стримати такий,
Бій був з русами важкий:
Тричі сходилися вої,
Дзвін гучний стояв від зброї,
Дикі крики не стихали,
А мечі сікли й рубали.
Кров черлена24 закипала,
З ран смертельних витікала,
Розливаючись полями
Повноводними річками.

Вагалась в небі перемога —
Так мужньо бились ті і ті,
Безсмертних25 вчасна допомога
Скріпила ромулам щити.



17 По волоках — місця, де лежали готові кругляки, по яких тягли лодді. “Одні тягли лодді волоком, інші на плечах несли човни свої.” Усього на Дніпрі було сім порогів.
18 Ісполчилися полки — полки стали у бойову лаву.

19 Хоругви — стяги, прапори, мали трикутну форму, досить довгі. Княжі хоругви відрізнялися кольором чи мали якісь інші відзнаки.

20 Потягнімо, браття, мужньо — наказ князя до наступу.

21 І зла січа почалась — почався бій.
22 І ударила в чоло — ударила в середину війська, ліва та права частини війська називалися крилами.
23 Ромули — так називали себе в той час греки.

24 Черлена кров — червона кров.
25 Безсмертні — найкращі воїни цесаря.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-10-04 12:49:57
Переглядів сторінки твору 1508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.599 / 5.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.573 / 5.15)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2010.02.04 14:48
Автор у цю хвилину відсутній