Зірниці

Перед ранішнім світанком зірниці стають більш побляклі світяться якоюсь голубиною.
Здається вони беруть блакитність неба, щоб з’єднатися з його фарбами. Після нічної подорожі та освітлювання садів та лісів, стежок, річок і морів,
вони перед ранком гублять свою нічну окрасу. В голубині неба вони стають лагідні і доступні. Де вони і не бували в ночі. В лугах сідали на голови квітів і пестили своїм світилом, щоб темнота не проковтнула квіти. Заплітались в мокрі коси русалок, які купались в теплих водах. Хто літом хоч раз бродив в ночі при ясному зоряному небі, то не забуде як місяць бродить по землі і розсіває світло. А зорі? О ці нічні небесні красуні переливаються барвами. Вони організовують групи, намов партії, там різні сузір’я та шляхи. Бувало ідеш такої ночі заглянеш у небесну далечінь. Звідти падає блискуча зірка, і не долітає до землі, пропадає в світовому просторі. І здається стояв би так вічність, милуючись небесними світилами. А які вони світлі та ніжні в морозну ніч лягають під ноги і виблискують на снігу, немов світляки. І куди тільки вони не заглядають в світлі ночі. Заглядають у вікна в оселі. Під їх ніжним світлом засипають малюки. Мати співає колискову.
Зірка в небі засвітилась
Бродить по садочку
Люлі!люлі! засинай
Мій любий синочку.
Не дрімають в зоряні ночі чарівниці. Вони в лісі чар зілля шукають і промовляють:
Зірочки - зірниці
Допоможіть чар зілля знайти
Для красуні дівиці,
Вашої сестриці.
На свято Андрія дівчат опівночі виходять на вулицю піднімають руки до неба
І промовляють:
- скажіть зірочки чи одружусь цього року? Якщо зірка впаде – мрія збудеться.
На ранок вони зливаються з блакитністью неба, ховаються за сонячне світило. Вечерком -сонце заховається за обрій і проміння заховає свої хвости . зорі появляться на небесному
просторі. Так вони продовжують свої мандри від утворення всесвіту.