ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Як боляче…




Найвища оцінка Данчак Надія Мартинова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Володимир Назарук 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-10-12 09:58:30
Переглядів сторінки твору 10872
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.368 / 5.63  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.229 / 5.5  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.809
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інґвар Олафсон (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 14:29:35 ]
Cподобалося, читається легко, все - ясно, злободенно.
Дозволю лиш кілька ремарок суто контентних.
1) зореліт, як на мою думку був чи недобудований, чи його вирішили не заправляти пальним.
2) капіт виявився таким як ото з клоччя батіг :-)
3) "лжемесії" як правило гріхів не прагнуть замолювати, позаяк відчуваються безгрішними.

І, насамкінець, гадаю Ваш твір чекає гарна доля в світлі чергових позачергових виборів :-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Карина Тумаєва (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-12 15:20:25 ]
"Ми думали – мужик,
А виявилось – баба."
Усі вони бабами поставали, блін...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-10-12 16:43:27 ]
Привіт, Лесю, - довго не публікувались, напевно новий роман стримував?
На деякі варіації, мені здається, можна ще звернути увагу
"Звичайний, не месія"?
Краще "ключі" ? "Обіцяний вести, розгублено блукає"...
Важка тема. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 05:18:02 ]
Ле`,
Шо Ю, шо Ю, шо Я - одне "г" - кожен думає про власну кишеню і вся біда в цьому.
Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 10:28:10 ]
Те що поети найкращі працівники промисловості ще з часів В'ячеслава Максимовича відомо.
Неясно тільки який гріх має замолювати і перед ким. Мабуть перед одними мільярдерами за те що недав украсти іншим.
А з зорельотом явний перебір. Скоріше "гономаг" на місцевій сировині-дровах. Чи віз запряжений волами. Народ кричить, пряже тих волів, бо вони винуваті, не можуть "мерседеса" обігнати.
Хочеться вже про когось почитати хто догодив всім.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 12:09:08 ]
Згодна: розчаровуватися завжди боляче. Але поету легше мабуть ніж іншим, бо він уміє сублімувати це у творчість. І тоді народжуються такі вірші, на які чекають інші розчаровані.
Майже терапія...Хоча діагноз у суспільстві запущений і задавнений;(
Спасибі за вірш, Лесю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 12:24:00 ]
Вірш навіває спогади про той "накал страстей",про те ,що світло в тунелі,ось-ось нас виведе...,
а воно погасло, дуже жаль обманутих, ще більш знедоленних... ,а що дальше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-10-13 17:16:26 ]
У нас надії кольорові, а люди грішні,зазвичай...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Виноградська (М.К./М.К.) [ 2008-10-13 21:56:09 ]
Доброї осені Вам, Лесю! Дякуємо за співзвучність у оцінках людини що не виправдала наших надій.
Вітання тернопільчанам, з повагою -
Ніна і Павло


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Якимчук (Л.П./М.К.) [ 2008-10-13 22:39:41 ]
Лесю,Прочитав коментар під моїми "кіньми", дякуємо за вітання, дійсно, трохи охололи до Майстерень, робота закрутилаю... Ніна видала першу книжечку для діток під назвою "Веселкова Україна", може щось із неї покладу на її сторінку. Мріємо про зустріч з Вами, Лесю, наживо тут , у Харкові, чи у Львові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Назарук (М.К./Л.П.) [ 2008-10-29 22:39:14 ]
Дуже потужний та актуальний вірш, Лесю. Дякую за прочитані мною рядки. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Зайбер (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:53:58 ]
Шановна Лесю, чи є на цім сайті рубрика "Громадянська лірика", де б можна читати живі вірші, тобто вірші на животрепетні теми сьогодення. Мене, чесно кажучи вражає вилизана поетична кухня "Поетичних майстерень", але я чомусь більше почуваю себе українцем на не зовсім українському ХВ, аніж тут серед поетів,конкурсантів і боротьбістів за премії, призи, місця і визнання. Якщо видався Вам непоштивим, не ганіть: я не зо зла. З глибокою повагою до Вас.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-28 21:33:49 ]
Шановний пане Вікторе, спасибі за ваші слова. Громадянська лірика тут поза конкурсом, це майже ганебно.
Кожна річ насправді є не тим, чим вона є, а тим, що про неї говорять. А поезії це стосується більше, ніж чогось іншого. "Вилизаність" формалістики - шлях порожнечі. Але чимало людей обирає саме цей - і нехай собі. Це питання таланту, дару Божого. Кожен отримав від Господа свій подарунок і гадає, що його дар - найблискучіший.
Колись дозріють до Соломонового - і це мине...
Колись дозріють, що вірші поділяються просто на справжні і несправжні, незалежно від тематики і стилістики.
Вікторе - це лише для Вас, не хочу ображати таку людину неувагою. Стомилася від дитячої істерики, не хочу більше ні читати, ні втирати соплі, ні міняти памперси недогеніям.
На зовсім неукраїнській "Стіхірі" мені теж значно комфортніше, там я знаходжу більше порозуміння серед тамтешніх євреїв та росіян, ніж серед "наших". Отам і друкую свою громадянську лірику. А тут - заклюють і засміють. Та ще й вчитимуть, як правильно мислити. Повірте, мені є де прикласти сили в реальній боротьбі у реальному світі, а намагатися вчити тих, хто все вже й сам знає - марно...
З глибокою повагою - щиро Ваша Леся Романчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 15:44:55 ]
Леся Іванівна, Ви серйозна людина. Чому Ви вважаєте, що коментар на вірш це намагання повчити??? А, може виглядає так? Думка навіяна віршем, а значить вірш не пройшов стороною. Це ті хто завжди правий і знає все наперед може ображатися, але не Ви. Ранимість для поета - зайва розкіш, а Ви поетка. Хочеться почитати Вашу громадянську лірику, Ваше осмислення подій минулих чи теперішніх, так що по всьому і-нету гонитися? Непоета кожний поет може образити....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 16:38:23 ]
Сашунь, ви симпатичні мені, і тому відповідаю.
По-перше, майже не пишу того, що називається високим словом "громадянська лірика". Здебільшого це - шматочки минулого, дуже особисті, на які я маю право, бо це - шматки життя.
По-друге, весь мій досвід розміщення таких віршів - прикрий. Неодмінно виповзе якась гадюка і почне вчити, з якою інтенсивністю мені слід любити Україну, враховуючи силу течій суч. літ процесу. Саме вчити, а не коментувати.
По-третє, міру ранимості не мені визначати і регулювати, бегемотової шкіри мені мама й тато не купили.
Четверте: заходите на сервер Стіхі.ру - і все вишикувано струнко. З коментарями всіх народів світу.
П'яте, Сашо, з жовтня я "сиджу по тюрмах" - спершу у Воркуті, тепер у Владімірському централі разом з моїми героями і Героїнями. Оскільки в процесі творення я фізично і психологічно "влажу у шкіру мого героя", уявіть, наскільки комфортно почуваюся, аби ще й брати участь у войнушках на ПМ. Сьогодні вранці мій "герой" убив Коновальця, в обід - Троцького, годину тому - Шухевича (уточнюю - Шухевич застрелився сам, хоч Судоплатов пише, що "убіт в пєрєстрєлкє"), а тепер самого посадили, от він і розповідає про свої "подвиги". Отакі веселі мої "жіночі" романи. Тому давайте про серйозне - завтра, хай трішки відійду, добре, Саш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:19:09 ]
Як скажете Лесю! Дуже цікаво яким Ви бачите т.Судоплатова і його подвиги. Система та ще - воював з українськими націоналістами, а сиділи разом!!! А користь від тої боротьби (націоналістів) і тоді була, не повторився розмах 33-го і зараз є трошки, хоча б тому, що 2009 не 1949. Я поки займусь вашою творчістю на тому сайті. І дуже прошу ніколи не ображайтесь хоч на мене. Я щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:20:24 ]
Шановний Вікторе і ти, Сашунь, от вам чудова ілюстрація до нашого діалогу про громадянську лірику.
Вікторе, зазирніть сюди http://maysterni.com/publication.php?id=28852,
і переконаєтеся, що мої слова - не порожні фрази.
Тут у декого дика алергія на слово "Україна", народ, мова і таке інше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 21:32:31 ]
Лесю, а ви счас хто із героїв свого нового роману? За скандалами скучили? В нас тут вже була дєва Марія, зараз, мабуть, водородну бомбу для ПМ готує.
Не перекручуйте, будь ласка, і не займайтеся дешевими провокаціями. Я - за громадянську лірику, але за ГАРНУ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 22:03:19 ]
А от і вона, з'явилась, не забарилась! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:21:21 ]
Пані Лесю, я думаю, що цей вірш був би непоганим гаслом для незагорамиперебуваючої рекламно-виборчої кампанії! Можливо, згадка про гріхи та монастир примусить Когось задуматись над Чимось. Хоча, хто зна...