ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
На днях
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…

Євген Федчук
2026.01.04 19:33
«Яким ти був…»
Про всіх потрібно знати у житті:
І про героїв, і про тих катів,
Що Україну нашу мордували,
Життям нормальним жити не давали.
Багато з них були, як одноденки –
У небо піднімалися швиденько.
Одні – людей на краще надихати,
Другі – щоб отих перших уби

Артур Курдіновський
2026.01.04 18:09
Віват, Венесуело!
Ну що сказати? Спрацювали чисто!
Без метушні та зайвих децибелів.
Одним мікроскопічним терористом
Поменшало. Віват, Венесуело!

Все обійшлося без балаканини.
До біса резолюції, ухвали!
То й добре! А стражденна Україна

Олександр Сушко
2026.01.04 13:03
Ранок
Малює мороз візерунок
На склі, як маестро пісні.
Ранковий упав поцілунок
Моєї дружини-весни.

Я п'ю животворний цей трунок,
Не рік і не два - цілий вік.
Красуне! Супружнице юна!

Борис Костиря
2026.01.04 12:11
Сірість
Коли подолаєм навколишню сірість?
Коли вже настане жадана весна?
Коли подолаємо мряку і сизість,
Вдихаючи свіжість, як помах крила?

Коли подолаємо зоднаковіння,
Стандартність і сплутаний, немічний страх?
Коли проросте крізь байдуже каміння

Віктор Насипаний
2026.01.04 10:18
Не збрехала
Уже під старість Галя пригадала,
Що їй колись циганка нагадала.
Казала: женихів і не злічити.
Та врешті з іноземцем будеш жити.
Збулося дійсно це, тож гріх брехати:
Є іноземці два у неї в хаті.
Таки не обманула за червонець, –
Бо ждуть бульдог-фран

Богдан Манюк
2026.01.04 10:10
Розкрилля прози Раїси Обшарської
Раїса Обшарська. Сезон блукаючих дощів: повісті, оповідання, новели. —Тернопіль: Джура, 2006 р. — 254 с. Усім шанувальникам художньої літератури, відомо, що є книги, які захоплюють одразу і не відпускають, поки не прочитаєш їх до останньої сторінки. Авт

В Горова Леся
2026.01.03 21:46
Розливає обрій...
Розливає обрій червоно лафітом,
Обідок від сонця лущиться у сніг.
Вволю нагулявшись, затихає вітер:
Спав би, та клаксони надто голосні.

Стелиться додому двоколісна смуга,
Відбивають фари в паморозі блиск.
Щоб не заважати, шепочу на вухо:

Іван Потьомкін
2026.01.03 17:52
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Микола Дудар
2026.01.03 17:26
Нічого такого...
Нічого такого, ще вибухів кілька.
Верби схилились, розсіявсь туман…
Зникла хатина, зникла бруківка.
Лишився у полі лише дурман.
Нічого такого, звикаєм потроху —
Рік вже четвертий, п’ятий ось-ось…
Кілька разів із льоху до льоху —
З цим і живемо, з

Віктор Насипаний
2026.01.03 16:31
Хитра задачка
Придумати задачу вдома будь- яку
Задала вчора в школі вчителька Сашку.
Чомусь малий багато думати не став,
Хвилин за десять він завдання написав.
Коли свою задачу дітям прочитав,
Сміялась вчителька, і клас весь реготав.
В задачі пише: крокодила я

Борис Костиря
2026.01.03 14:20
Пародокси
Поетична непоетичність.
Так кусає змія за свій хвіст.
Це надмірне позерство й практичність.
У колодязі згублений хист.

Так потоне усе в парадоксах,
У апоріях, візіях, снах.
І останній п'яниця й пройдоха

Олена Побийголод
2026.01.03 11:46
1994. При прольоті над Парижем
Із Леоніда Сергєєва

При прольоті на фанері над Парижем
ми не плюнемо униз, хоч і кортить,
а сплануємо з поривом вітру свіжим
та послухаємо, що народ триндить.

А народ внизу – не плужить і не сіє,

Тетяна Левицька
2026.01.03 10:01
Собою бути легко
Ти розумієш з віком,
що біль не за горою.
За сильним чоловіком
ти можеш буть: слабкою,

розкутою, дівчиськом,
що ліпить бабу сніжну.
До твого серця близько

С М
2026.01.03 07:06
Дивна міс Едж (The Jimi Hendrix Experience)
звідкіля ~ жодної гадки
може то маскований диявол
в очі їй зирнувши те сказав би
дивна міс едж
дивна міс едж

дивна міс едж увійде до вітальні
я не знаю що і питати

Володимир Мацуцький
2026.01.02 21:40
Ялинонько
У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка Ялинонька
Зеленою була.

Співала завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай»
Вкладався снігом Сніговій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 МОВА
Як мати воду дощову
збирала в дні далекоплинні –
цілющу, рідну, ледь живу,
збираю мову по краплині.
Забутих предків мовчазних
блукають тіні по оселі...
І я в думках – побіля них –
слова їх слізні та веселі,
пісні їх, розпачі та сум
вбираю спраглими вустами –
їх мелодійність і красу –
невже, як сніг, вона розтане
і зникне? Дайте хоч ковток
живої мови – вгамувати
жагу пекучу. Зник місток:
джерельце всохло біля хати.
– Чи є живий хто? Відгукнись!
Промов до мене тихе слово!..

Відлуння, пан тутешніх місць,
мою підтримує розмову...

Контекст :


Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2006-04-21 12:22:42
Переглядів сторінки твору 6242
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.804 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.787 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:59:32 ]
Супер вірш!!! Читаеться легко і зразу образи постають.От ти ніби там , у тому, що автор хоче сказати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 21:10:39 ]
Дякую, Олено. Це один з перших моїх віршів українською мовою, коли я зрозуміла, як нелегко повернутися до майже забутої мови, яка не вживається співвітчизниками навколо. Дуже боліло тоді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:16:20 ]
Ви тоді герой української мови. Уявляю як то важко було повертати одній до нашої мови.Я ніколи над цим не думала, так як на Волині всі в основному говорять українською. В дитинстві, ще зовсім недавно,до приходу інтернету я нівіть гадки не мала, що десь на Україні люди не говорять українською.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 21:32:14 ]
Оленочко, дякую. Боюсь, Вас не так зрозуміють читачі, бо геройство не в тому полягає. :) Українська є моєю рідною мовою, хоча не було жодної можливості навчатися нею або спілкуватися з оточенням. Отож, мова, як усе в таких випадках - поступово забувається. Але ж таки я зрозуміла, що багато чого залежить від мене. Тобто зараз я змусила оточення говорити зі мною моєю мовою. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:40:14 ]
"Відлуння, пан тутешніх місць,
мою підтримує розмову..."
Справді все так погано в нашому домі?
До речі, "сльозні" слід було б замінити на "слізні" (чергування о-і, "сльоза - сліз")
З повагою,
Славко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-03-14 19:10:01 ]
Святославе! Погано, погано у нашому домі ( доречі - русизм)! Хто Ви?
На Вашій сторінці - О!
А тон, з яким Ви долучаєтесь до розмови, дещо менторський. Перепрошую!
Можливо я помиляюсь, можливо мені так видалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:51:11 ]
Дякую, Святославе. Згодна. Зараз заміню. Мої вірші вчора редагувала поважна людина, хороший поет, але цього він не помітив :)
До речі, Святославе, а і справді, де Ваші твори? :(

Костянтине, це нормальний тон. Найгірші поетичні сайти — ті, на яких автори сиропчиком поливають одне одного. Я й сама критикую тих, хто цього бажає, і люблю уважних критиків на своїй сторінці. А як іще? Це ж допомагає виправляти помилки і зрештою писати краще. А в домі — не так вже й погано, бо таки ж від нас самих залежить багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 20:33:17 ]
Пане Костю,
де ж тут менторський тон Ви помітили? Просто запитав у Автора чи справді все так ПОГАНО В НАШОМУ ДОМІ. Стосовно русизму "погано", то тут, даруйте, не можу погодитися при всій моїй повазі до Вас та Вашої творчості. Поганин, поганець, погано - давні, дуже давні слова і прийшли вони в нашу мову ще за часів київських князів.
Де мої твори? Я їх прибрав, незручно якось було бачити себе в рейтингу вище Бодлера і ще кількох поважних авторів (я людина скромна і ця рейтингова система мене дуже бентежила :-)) Тут я залишився лише для того, аби читати час від часу моїх улюблених авторів, до речі, пані Лариса є серед Них. Вказавши на її помилку, я не мав на меті її образити, якщо це прозвучало образливо для пані Лариси, чи для Вас, то перепрошую.
Щиро Ваш,
Святослав.
p.s.
Якщо ж хочете взнати хто я, то наберіть в пошуковиках моє імя та прізвище і знайдете в неті мою писанину, вона, сподіваюся, дасть Вам якесь уявлення про мене.:-)))