ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Гриць Янківська
2023.02.07 19:17
Так палало й тоді, коли ти розчинявся в "було".
Відпливали човни, перегружені тоннами згадок.
Стоголосість вітрів обпікала високе чоло:
Ні для кого цей спадок!

Ти творив, ти писав, ти засіяв гектари земель,
Що родючими після відходу твого назов

Хельґі Йогансен
2023.02.07 18:28
Сім  днів  весни  розвіялись,  мов  дим.
А  що  за  ними  –  радість,  сум  чи  відчай?..
Минає  час,  зростають  протиріччя,
Спадають  чари,  бачимо,  хто  ми

         Насправді.  Я  тобі  не  чорний  лицар
         І  ти  –  не  королева  із  каз

Микола Дудар
2023.02.07 18:28
Допоможи таким як сам
Бо ми усі є побратими
І день полегшає на грам
Окрім Сльози на поштовх Рими…
Без них ніяк… вони як рух
Як той маяк, що моря зверхий
Поміж неправд, поміж задух
Допоки світ слабкий і ветхий

Сергій Губерначук
2023.02.07 13:43
За кордоном тюрми жив маленький байстрюк.
Він ховався від вас й усіляких наук.
Він у пості тривав і тримав голубів,
що витали над світом людей і богів.

Чи, бувало, гроза, чи повальний знетрус,
він одне розумів: він не Стус, а загруз.
На околиці мі

Іван Потьомкін
2023.02.07 13:32
Не кожного московита варт кацапом звати.
Тільки того, хто взяв звичку поспіль ображати.
А найпаче бовдуряку, що з екрана кряче:
"Нема мови вкраїнської, як хохол судачить".
Стоп! В історію поринем та знайдем коріння,
Що з подиву на лайку зросло бади

Володимир Каразуб
2023.02.07 09:35
Словом…
прямі паралельні не пересікаються.
В жодній теорії на геометричній плоскості,
за умови коли художник
не засвідчить ідею умовності
в перспективі. І лінії сходяться,
за плечима його фігур. Словом,
фігури, його приближені

Ярослав Чорногуз
2023.02.07 05:23
У товаристві дам шляхетних
Ти сяєш, наче той опал.
І вивергається, як Етна*,
У бік твій лава всіх похвал.

І навіть серед них -- вродливих -
Іскришся, наче діамант.
Бо для присутніх — справжнє диво

Віктор Кучерук
2023.02.07 05:03
Приходять вірші на світанні,
Неначе спогади про сни
Непередбачені і ждані,
Відверті й повні таїни.
Приходять вірші на світанні
Та будять сонного, авжеж,
І несподіваним звучанням,
І осявання світлом теж.

Микола Соболь
2023.02.07 05:02
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут нікому зігріти,
геть замерзає вертоград,

Микола Дудар
2023.02.07 04:02
І не прошарок, шар бетонний
Прикрив завчасно, уберіг…
І ми, схилившись в ніч безсонну,
Тримались опліч… хто як міг
А котик ніжний, незнайомий
Усівся поруч… диво - кіт
Переманив до себе втому,
Згадавши весь свій алфавіт.

Володимир Каразуб
2023.02.06 20:31
Великий парк Травня
Стане колись великим видавництвом Сонця,
Цехом
Із мільйонними накладами книг
Густого листя.
Колись неодмінно так станеться
І ти,
Сівши на сплетену з плюща лаву

Юлія Радченко
2023.02.06 20:16
Ранок холодний. Лютневий. Від люті, здається, і світ поблід.
Гаряче там, де червоне Сонце кров’ю стікає в гарячий Схід.
Де воно сходило, вирви чорні, попіл сиплеться з хмар. А тут
Ти ж бо тримайся. Чуєш? Тримай на своїх плечах Вугледар, Бахмут.

Вс

Софія Цимбалиста
2023.02.06 18:35
Дивлячись на візерунки води,
забуваєш про все.
Вдивляючись в нечіткі орнаменти,
поринаєш глибоко в себе.
Чуєш плескіт синьої води,
яка омиває твою душу.
Швидкість течії
несе кров в твоїх жилах.

Микола Дудар
2023.02.06 16:09
У тихій гавані обставин
Погруз у власній колії…
Ми тут колись ловили гави,
Сприймались ними як свої…
Ось що тепер воно се значить…
І хто те знав - змінив маршрут.
Я що зазря шукав апачі,
Змінивши сотні тих батут?

Олександр Бобошко Заколотний
2023.02.06 13:19
Мандрувало Горе білим світом –
та й до України добрело.
(Бог потер і скроні, і чоло,
втім… Ну чим би Він
зарадив
звідти?).

Зі старих знущалось і малих;

Іван Потьомкін
2023.02.06 13:05
Солнце над Бейт-Шемешем клонилось к закату. Не дождавшись сына, Дина решила совершить cвой вечерний моцион сама. Вышла, опираясь на палку, прошла с десяток шагов и остановилась. Боль в ногах была просто невыносимой. От безысходности хотелось плакать, а ту
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мая Мая
2023.02.06

Карина Рокоч
2023.02.05

Дафна Міллер
2023.02.02

володимир вільха
2023.01.25

Дядечко Богдана Дядечко Богдана
2023.01.17

Іван Іван
2023.01.12

Юраня Войтовецька
2023.01.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 МОВА
Як мати воду дощову
збирала в дні далекоплинні –
цілющу, рідну, ледь живу,
збираю мову по краплині.
Забутих предків мовчазних
блукають тіні по оселі...
І я в думках – побіля них –
слова їх слізні та веселі,
пісні їх, розпачі та сум
вбираю спраглими вустами –
їх мелодійність і красу –
невже, як сніг, вона розтане
і зникне? Дайте хоч ковток
живої мови – вгамувати
жагу пекучу. Зник місток:
джерельце всохло біля хати.
– Чи є живий хто? Відгукнись!
Промов до мене тихе слово!..

Відлуння, пан тутешніх місць,
мою підтримує розмову...

Контекст :


Найвища оцінка Володимир Ляшкевич 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-04-21 12:22:42
Переглядів сторінки твору 5325
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.804 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.787 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 20:59:32 ]
Супер вірш!!! Читаеться легко і зразу образи постають.От ти ніби там , у тому, що автор хоче сказати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 21:10:39 ]
Дякую, Олено. Це один з перших моїх віршів українською мовою, коли я зрозуміла, як нелегко повернутися до майже забутої мови, яка не вживається співвітчизниками навколо. Дуже боліло тоді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Богун (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:16:20 ]
Ви тоді герой української мови. Уявляю як то важко було повертати одній до нашої мови.Я ніколи над цим не думала, так як на Волині всі в основному говорять українською. В дитинстві, ще зовсім недавно,до приходу інтернету я нівіть гадки не мала, що десь на Україні люди не говорять українською.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 21:32:14 ]
Оленочко, дякую. Боюсь, Вас не так зрозуміють читачі, бо геройство не в тому полягає. :) Українська є моєю рідною мовою, хоча не було жодної можливості навчатися нею або спілкуватися з оточенням. Отож, мова, як усе в таких випадках - поступово забувається. Але ж таки я зрозуміла, що багато чого залежить від мене. Тобто зараз я змусила оточення говорити зі мною моєю мовою. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 18:40:14 ]
"Відлуння, пан тутешніх місць,
мою підтримує розмову..."
Справді все так погано в нашому домі?
До речі, "сльозні" слід було б замінити на "слізні" (чергування о-і, "сльоза - сліз")
З повагою,
Славко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Куліков (Л.П./М.К.) [ 2007-03-14 19:10:01 ]
Святославе! Погано, погано у нашому домі ( доречі - русизм)! Хто Ви?
На Вашій сторінці - О!
А тон, з яким Ви долучаєтесь до розмови, дещо менторський. Перепрошую!
Можливо я помиляюсь, можливо мені так видалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 21:51:11 ]
Дякую, Святославе. Згодна. Зараз заміню. Мої вірші вчора редагувала поважна людина, хороший поет, але цього він не помітив :)
До речі, Святославе, а і справді, де Ваші твори? :(

Костянтине, це нормальний тон. Найгірші поетичні сайти — ті, на яких автори сиропчиком поливають одне одного. Я й сама критикую тих, хто цього бажає, і люблю уважних критиків на своїй сторінці. А як іще? Це ж допомагає виправляти помилки і зрештою писати краще. А в домі — не так вже й погано, бо таки ж від нас самих залежить багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 20:33:17 ]
Пане Костю,
де ж тут менторський тон Ви помітили? Просто запитав у Автора чи справді все так ПОГАНО В НАШОМУ ДОМІ. Стосовно русизму "погано", то тут, даруйте, не можу погодитися при всій моїй повазі до Вас та Вашої творчості. Поганин, поганець, погано - давні, дуже давні слова і прийшли вони в нашу мову ще за часів київських князів.
Де мої твори? Я їх прибрав, незручно якось було бачити себе в рейтингу вище Бодлера і ще кількох поважних авторів (я людина скромна і ця рейтингова система мене дуже бентежила :-)) Тут я залишився лише для того, аби читати час від часу моїх улюблених авторів, до речі, пані Лариса є серед Них. Вказавши на її помилку, я не мав на меті її образити, якщо це прозвучало образливо для пані Лариси, чи для Вас, то перепрошую.
Щиро Ваш,
Святослав.
p.s.
Якщо ж хочете взнати хто я, то наберіть в пошуковиках моє імя та прізвище і знайдете в неті мою писанину, вона, сподіваюся, дасть Вам якесь уявлення про мене.:-)))