Ну тово було вопше то вот так.. Ми зібрались їхати в Львів..Бо там вибір ліпший. І ціна нормальна....Та й всьо нормальне.

Взяли тлумки, почав ляти дощ. Саша взяв величезну парасолю, ну таку знаєте, як в кіосках “Оболонь “, я ше жартувала, що як ніц не купим , то можемо сміло ставати і продавати шось, бо буде виглядати як ларьочок торгівельний, Але нічого, скільки там того дощу, в поїзді ж не падає.
Їхати було не так вже й мало - 3 години. Прийшли, хочемо сісти, а там людей купа, ше й запах такий ніби хтось ноги не мив місяць. Жарко, так хочеться залізти під холодний душ, але . нічо, їдем.
- Кросворди, газети, журнали, хто хоче тріпачку до чоловіка, прищепку на носа?, папір до дупи?
- Морозиво, морозиво, шойно з п’єца, кому морозива?
І так цілий час. Скільки не їду, то ті продавці без перестанку ходять і ходять, і як вони втримують рівновагу, я наприклад не тримаю рівноваги. А ви?
Нудно.. Вже й мобілку витягли з бегемотиком і він шось там співає. Але все одно не то.
Певно все таки, тре купити того кросворда.
- Дядьку давайте того свого кросфорда.
- Дві гривні!
- Ого, так дорого за якогось кусок паперу!
- Не хочете , то не тра.
- Ну ладно, я ж пожартувала.
Всьо. Вже маю шо робити.. Материк 6 букв..Блін , звідки ж то знати?
- Саша ти не знаєш?
- Та ну його, той кросфорд.
О. Я знаю шо робити. Я ж маю книжку про ГАРРІ ПОТТЕРА. Всьо тепер точно скучно не буде.


- Поїзд прибуває на третю платформу з лівої сторони вокзалу.
Гі, то ми вже на тумово, на вокзалі в Львові. Саша тре збиратись. Давай збирай, збирай ті наші бебехи. І книжку про Гаррі Поттера не забудь, ше йогурт клубнічний візьми, бо там трошки лишилось.

Куда то треба сідати ти не знаєш? А вон ніби пише “Ринок Південний”. Зара сі шофера спитаєм, він точно знає.
- Пане шофер! То ми так добре сіли, шоб їхати на “Ринок Південний”?
- Угу, добре, добре.
- А скажите коли вилазити, бо ми не мєсні?
- Та .
Прикольно тут так в Львові, люди такі добрі, всі шось балакають, сміються.
- О, Саша якась бабця зайшла, тре місце дати .
- А я вас не просила, але все одно дякую – сказала бабуля.
- А ви куди так їдете молодьож?
- Ми з Тернополя, приїхали якісь лахи купити, бо тут вибір більший і ціна лутша. А то ше довго до ринку Південного бо ми вперше в Львові?
- Та ше трохи є. Придумала, а давайте я з вами піду, покажу вам шо і як, не заблудитесь!
- Та дякуєм бабцю, не треба ( ше нам скаженої бабулі не хватало –подумала я про себе).
- Ну ви ж мені місце дали, то я вам мушу віддячити.О, видите , вон тамво лєльковий театр. Там вистави показують, а хочите заведу?
- Дякуємо, але ми якось самі підем.

Всю дорогу до “Південного” баба нам розказувала байки. Про війну, про болячки всі свої, про погану сусідку Ганю, яка постійно затоплює, і про то, шо вона вже б сама її втопила і про всяке таке..
- О, ми вже приїхали, тре виходити.
- Але ж то вроді не тут і ринку не видно.
- Та тут тут...
Ми з Сашою переглянулись. Шось тут смаленим пахне..
- Пане шофер, то тут “Ринок Південний?
- Та, та,- сказав хлопець перераховуючи гроші.
- Хм , дивно. Ну виходим..
- Тут то дітки тут , не бійтеся бабця вас не підведе!

І ми усміхнувшись вийшли з маршрутки.
- Скажіть куди нам йти бабцю, а дальше ми самі.
- Нє, я пообіцяла - я свій долг виполню!
Ні непрямі намйоки , ні прямі позбутись бабці не допомогли і тоді ми вирішили діяти рішуче:
- Давай, - кажу я до Саші шепотом, ти її відволікай , а я буду тікати.
- Угу- прошептів хлопець.

Я рушила в бік, тікала за угли бігла попри магазини . Думаю, ну всьо зара десь тут Саша дожене. Але бачу нема його. Беру тай дзвоню.
- Альо , ну шо там ти вже йдеш до мене?
- Та де, не можу відкараскатись від тої старої.
- Ну то тікай! Я тебе чекаю за три будинка від того місця де я почала бігти, там такий зелений дев’ятиповерховий!
- Ок.

Ой, о то вже влипли. Замість того шоб лахи купляти , то лазимо з якоюсь пенсіонеркою, бо їй скучно.
Десь за три хвилини Саша таки прибіг і ми вирушили на пошуки того славнозвісного ринку. Але шось ринком тут і не пахло. Кругом були жилі будинки і парк , тай ми вже обходили ту всю місцевість вздовж і впоперек. Тре певно когось сі спитати.
- Добрий день, підкажіть будь ласка де тут “Ринок Південний”?
Молодий чоловік так дивно подивився на нас і каже : “ Люди , та ви зовсім не туди приїхали, ринок “Південний” за 5 зупинок звідси.”
- А най його ш...к трафить , ну бабуля завела нас, де дітько на добраніч каже.
- Шей той шофер, к...ел, ніби не знав, шо ми не туда йдем.. А де взагалі гарантія шо той інший нам правду сказав?
- Ну, давай ше когось спитаємось.
- Та ну в мене ноги відвалюються , тре їхати додому.
- Ну та чуєш приперлись сюда і поїдемо з пустими сумками. Нє, так не буде, йдемо питатись.
Ми підійшли до зупинки, там стояв якийсь дивний молодик . Очі в нього були розмальовані і вдітий якось дуже незвично. З під синьої спортивки виглядав сірий в’язаний сведер, а штани були такі.., ну ви знаєте як до видання , парадні , все прикрашала, спортивка з надписом Abibas, то напевно таяк Adidas, але лутше.
- Скажіть будь –ласка, а де той “Ринок Південний” находиться?
- Та во, я їду туда, сідайте зо мною- сказав хлопець і так мерехтливо закліпав своїми накрашеними війками.
- Е нє, їдемо точно додому, та ну його , не треба мені вже тих лахів, і Львова не тре.
- Берем таксі і поїхали на вокзал.

Наші пригоди і на цьому не закінчились, бо коли ми прийшли на вокзал, то не могли знайти свого поїзда, в довідці нам сказали , що є останній маршрут на сьогодні до Тернополя і він рушає о 16:45 з 4 платформи, а поїзда там і зовсім ніякого не було, тому ми ганяли в надії шо хоч якось знайдем чим доїхати.
- О, вроді там вон пише Львів - Тернопіль
- Точно, всьо побігли! Тепер точно буде всьо нормально, бо той день взагалі такий, шо капець. Йдем ше купим шось захавати, бо вже включився підсос.
Зайшовши в поїзд ми були приємно здивовані. Людей взагалі не було, тільки сидів якийсь хлопчина з заспаними очима, він напевно вже не один маршрут тут катався. Я вже прийнялася за поїдання своїх харчів, навіть соусом з хот-дога встигла заляпати штани, як тут в тамбур вривається кондукторша і каже: “ А ви чо тут ше сидите, поїзд вже рушає в депо?!”
- Та ми ж в Тернопіль їдемо.
- В який Тернопіль? Ми ж з Тернополя щойно.
- А ваш поїзд рушає з 6 платформи рівно через 1 хв.
- ЛЮДИ ДОБРІ, САША БЕРИ ЗОНТИК!
- Т А Я К И Й З О Н Т И К , П О Ї З Д Р У Ш А Є , Н У Й О Г О...