Ось щойно нам сповістили, що у Львові 2 грудня помер Ярослав Павлюк (11.03.1955-02.12.2008).
Автор книг "Фільмар", "Гладіатор", "Ракурс", "Нічний імператор"...
Вічна пам"ять! Пом"яніть, хто його знав...

Останнє інтерв'ю

Ярослав ПАВЛЮК: «Література перетворюється на шоу-бізнес»

Оксана Зьобро. "Високий Замок" 01.12.2008 №226(3875)

---

«Мене дуже насторожує сучасний стан української та загалом світової літератури, яка перетворюється на модний шоу-бізнес, у якому кожен намагається щось написати, видати, а згодом розрекламувати і продати», - з цих слів розпочав свій літературний вечір у кав’ярні «Кабінет» львівський прозаїк Ярослав Павлюк.

---

Згодом розмова перетекла у русло розповідей про творчість, історичну основу творів та спорт, який становить невід’ємну частину життя письменника.

Ярослав Павлюк цікавий не лише своїми творами, а й біографією. Він єдиний письменник, який в минулому професійно займався легкою атлетикою - спринтом. «Я вийшов на рівень олімпійської збірної, мене запрошували поїхати тренуватися у Москву, але я відмовився, - розповів прозаїк. - Там потрібно було жерти хімію, а це дуже небезпечно для організму. І правильно зробив - зараз багато моїх друзів-спортсменів працюють на аптеку”. Маючи дві вищі освіти - автоматизовані системи управління та журналістику (заочно) – Павлюк визначальною для себе вважає технічну. «Завдяки АСУ я маю системне мислення і широкий кругозір. Для вироблення мого літературного стилю вони дали набагато більше, ніж навчання на журналістиці», - зауважив він. Його книги – професійні й ґрунтовні розвідки у філософії, осмислення історичної та теперішньої ситуації.

Автор восьми книжок, серед яких є дитяча казка «Будиночок, у якому ніхто не спав», найбільш захоплено розповідав про свій історичний роман «Нічний імператор». “Почав писати його, бо мене зачепило, що з Олексія Розумовського, брата останнього гетьмана України Кирила Розумовського та коханця російської цариці Єлизавети І, українські та російські історики зробили лакея, пияка і підлабузника, - зізнався Ярослав Павлюк. - А я побачив зовсім іншого чоловіка - із широким філософським поглядом на життя та самодостойною поведінкою». Літературний вечір на якийсь час перетворився на урок історії.

Літературний есей Ярослава Павлюка «Подвійне задзеркалля» присвячений Тарасові Шевченку та Миколі Гоголю. «Не розумію чому до них таке різне ставлення, - обурювався прозаїк. – Нехай кожен сприймає Шевченка по-своєму, але робити з нього ікону – ганьба. На нього моляться, але його ж не знають і не читають. Шевченка треба об’єктивно сприймати – не занижувати і не звеличувати, а любити».